malyj_gorgan: (Default)
В чийомусь дописі про жарти німецького словотвору відкрив для себе Вольдемара Маліцького, коміко-музиканта з Польщі (до речі, у нас, як і на Москві, саме такий жанр чомусь не дуже, кавеенщики це не то. При цьому є ж кому. Та що казати -- один з найкрутіших майстрів жанру, Іґудесман, з Ленінграда в свій час еміґрував... вчасно :)... але менше з тим, back to our business). Waldemar Malicki & Filharmonia Dowcipu, звичайно, майстри, границя між балканською і деякими іншими музичками, звичайно, часто розмита, але, блін, ну, якщо вже робиш виступ на тему "Ми слов'яни"... Ну, про спорідненість культур і музик... То, ок, нехай після "Pożegnania Ojczyzny" Огінського ти заграв "Тьомную Ночь", хай вона ішла від Утьосова і Бернеса, але, нехай, таки Богословський написав. Але потім то, потім. Від "Бублічків" до "Хави Наґіли". Отакі слов'яни :)
Словом, від імені і по поручєнію, я протестую про таких польських замашок !
Ось, власне, музика, не хочу вставляти: https://www.youtube.com/watch?v=4CHVZ1jCALo
malyj_gorgan: (Default)
Уже скоро рік як їжджу на роботу в Сан Франциско. БАРТ (місцеве метро) везе відносно швидко і недорого, але не завжди приємно в натовпі, плюс часом бувають накладки -- якщо десь поїзд ламається чи комусь на станції стає погано, то на якийсь час зупниняється весь рух. Тому по дорозі туди частенько намагаюся користуватися такою місцевою штучкою “casual carpool”: в певному місці Берклі водії підбирають двох-трьох пасажирів, щоби проїхати на міст по carpool lane: виділена смуга для автобусів і маших з трьома і більше особами всередині, це швидше і дешевше, ніж стояти в черзі на оплату мосту разом з усіма. Переважно, народ в машині мовчить, але зрідка попадаються цікаві співрозмовники: майже виключно люди не примітивно технологічних професій, а, там консультанти, підприємці, тех. письменники, перекладачі.... Сьогодні оце розговорився з священником пресвитеріанцем...
До чого це я? А, згадав: а на машині в нього була наліпка Coexist. Ну, знаєте, оця:

Оце з того часу думаю, що правий був Оруелл, some animals are more equal than others. Я цілком нормально сприймаю такий стікер на машині служителя пресвитеріанської, лютеранської, англіканської чи, очевидно, унітаріанської церкви. Але тяжко собі уявляю таке саме на машині ерпецешного попа або проповідника свідків Єгови, адвентистів сьомого дня чи мормонів. Яот мало здибався з муллами чи ортодоксальними ребе, як ви скажете, як у них, наліпить собі таке священник на машину, чи нє?
malyj_gorgan: (Default)
Мені наснилися Свята:
Різдвяний вечір в Хотині,
Шапки із снігу на хатах
І візерунок на вікні.

Мені наснилася зима:
Різдво, засніжений Хотин,
Колядників іще нема,
Лиш жменька згорблених хатин.

(повтор постнутого пару років тому)
malyj_gorgan: (Default)
Різдвяне чорноморське літакопадіння дало нам зразкову ілюстрацію рекурсії суспільної реакції. На відміну від рекурсії з відомого анекдоту про секс різних національностей, тут додається розмірність аморальності плюс ще локальна періодичність. Дивіться самі (номер в списку відповідає порядку рекурсії):
0. Люди Х0 займаються (ок, займалися) пропагандою зла, прикриванням злочинів і всякими танцями на костях. Однозначно аморально.
1. Люди Х1 насміхаються з того, як померли Х0. Не аморально, хоча, можливо, трохи неоднозначно в силу різних aut bene aut nihil'ізмів в нашому культурному багажі.
2. Люди Х2, земляки Х0, обурються з поведінки Х1, забуваючи про контекст і, часто, про самих себе в минулому. Якщо не аморально, то точно гидко.
3. Люди Х3 насміхаються і обурюються з поведінки і двуличності Х2. Як на мене, переважно, вдало.
4. Здається, вже попадаються Х4, які незадоволені Х3 за те, що ті несправедливі по відношенню до Х2.
5. На всякий випадок, виступлю піонером п'ятої ітерації з таким зверненням: Гражданє пасажири! Якщо ваш номер в цій рекурсії парний, ви полюбому неправі, якими б д'артаньянами в бєлих одєждах ви себе не уявляли. Десь так, як на графіку нижче:


(грубша горизонтальна лінія-асимптота -- нуль)

no brainer

Dec. 16th, 2016 01:34 pm
malyj_gorgan: (Default)
no brainer:
A decision which, viewed through the retrospectoscope,
is "obvious" to those who failed to make it originally.
(reminded me of this post from kireev)
malyj_gorgan: (Default)
Якийсь час тому мав довгу і неприємну але повчальну розмову, яка торкалася згадок про ґендерні розбіжності в емпатії, зокрема, дослідження, яке, ніби-то, ілюструвало (очевидний для моїх опонентів) факт, що чоловіки так само здатні до емпатії, як жінки, просто “не хочуть”. В розмові я те дослідження значною мірою ігнорував, опираючись більше на власні спостереження. (Каюся. Ігнорувати наукові відомості від неспеціалістів -- звичка хоч і зручна, але нехорошa.) Потім вирішив виправитися і почитав літературу, але читав довго, а та розмова давно заглохла при взаємному незадоволенні сторін. Так що викладаю тут коротко, що спромігся записати. Мо, кому цікаво. Там в кінці навіть якась трохи бібліографія.

I. Визначення )

II. Класифікація )

III. Метрики )

IV. Основні факти і загальноприйнятна аналітика )

V. Висновки )

Бібліографія (з коментами) )

UPD: поправив пару опечаток, боюся, далеко не всі
malyj_gorgan: (Default)
People tend to make rules for others and exceptions for themselves.

(MG: so true for all of us)
malyj_gorgan: (Default)
Нове:

Шкода, не було часу і сил зробити відео або хоч пошукати трохи більше фоток на краще слайдшоу, але запис, ніби, нічо так вийшов.
malyj_gorgan: (Default)
Wow, the story about Pense->Hamilton->Trump->apology demands made it into Monday. Guess weirdness has no limits.
I truly hope someone in Hamilton knows the old joke about "Рабинович не дурак? Извините." Great chance to play out old folklore in real life.

P.S. Це позачерговий пост, не втримався. Черговий пост я тут вже три дні не можу доробити, про емоції, але там за три хвилини не напишеш. Але він гряде: обіцянки треба виконувати, навіть, коли тим, кому обіцяли, пофіґ.
malyj_gorgan: (Default)
When you do a fault analysis, there's no point in assigning fault to a part of the system you can't change afterward, it's like stepping off a cliff and blaming gravity. Gravity isn't going to change next time. There's no point in trying to allocate responsibility to people who aren't going to alter their actions. Once you look at it from that perspective, you realize that allocating blame never helps anything unless you blame yourself, because you're the only one whose actions you can change by putting blame there.
                         -Eliezer Yudkowsky

There's nothing more dangerous than an idea if its the only one you have.
                         -Mark Twain
malyj_gorgan: (Default)
Orange is the new black
(не смішно, але люди пробують, як можуть)

Мушу визнати, що ті, до кого я звертався два пости тому, хто були переконані в перемозі Трампа, або вгадали, або краще розуміють місцеву політику, ніж я собі про них думав.

Re: польськомовний теґ:
Надіюся, все-таки, ніхто висіти не буде.
malyj_gorgan: (Default)
Is it just me or do people genuinely vacillate that much in their prioritization of the relative importance of one’s professionalism and intellect vs personal integrity and moral principles THAT MUCH? Depending on what? Whether their pre-decided candidate is ahead or not right now or good ol’ gut feeling? BTW, this old pertains to Ukrainian politics just as much.

Це мені лише здається, чи люди і справді АЖ НАСТІЛЬКИ щиро коливаються в пріорітизації відносної значимості професіоналізму і інтелекту з одного боку і особистої порядності і цілісності з іншого? Залежно від чого? Від того, чи їх наперед визначений кандидат прямо зараз попереду чи ні чи, як то кажуть, одним місцем чують? До речі, української політики це точно так само стосується.
malyj_gorgan: (Default)
Interesting assessment of this presidential election from a smart person.
Read more... ) so contrary to ethics, she is a better choice to keep our country afloat for the next four years to give us a chance to put somebody who has a soul into the Oval office.


Цікавий погляд на нишішні президентські вибори від розумної людини.
Read more... ), тому, не дивлячись на етичні аспекти, вона -- кращий вибір для того, щоби втримати країну на плаву наступні чотири роки і дати нам шанс вибрати в Білий Дім когось, в кого є душа.
malyj_gorgan: (Default)
Десь приблизно з весни, якщо не з зими, в жежешних лавах правоорієнтованих українців і росіян різних рівнів адекватності і свідомості панувала одна цікава думка. Думку цю можна було зустріти у хороших людей і у вати, у людей, очевидно набагато розумніших за мене і в … кгм … скажем, таких, здоровий ґлузд в яких був дуже неочевидним… Думка дуже проста: вони вважали, що Трамп легко виграє у Клінтон. Не просто виграє, а як всім очевидний і беззаперечний факт, в термінах, цитую вже не пам’ятаю кого з них, “как тузік ґрєлку

Сьогодні хороший день запитатися ще раз: а ви і досі так вважаєте? Саме так і в таких термінах. Ех, мене мало народу читає, плюс текст українською народ часто пропускає, а шкода, дуже би було цікаво взнати, поки ще не дійшло до виборів, поки не забулося. For the record, як то кажуть.

Словом, якщо у вас серед коментаторів такі попадалися, ви в них перепитайте, поки не пізно. Шоб було :)
malyj_gorgan: (Default)
З святом, друзі. Хто ще там, і хто вже тут.
Гоша, Володя, Валера, Тарас, Андрій, Борис, Владик, Олег, всі інші...
З святом і -- дякую! Вам і вашим рідним.

У Юлі сьогодні написалося:
      На ручках у мами маленький
      стискає в долонці човника.
      Не питайте тієї неньки
      Чом з солодкої стала гірка.
      Як то руді сандалики
      Виросли в бурі берці?
      Чом ви, роки, не равлики?
      Спи ще на мамчинім серці!
malyj_gorgan: (Default)
Натрапив на забуті нотатки, писані в літаку по дорозі в Україну цим літом. Мені думати ці думки було цікаво, то, на всякий випадок, напишу.

Вибираючи в Люфтганзівському літаку кіно з довжелезного списку, абсолютно випадково тикнув на кіно “80 мільйонів”, про яке ніколи раніше не чув. Польський фільм про кількох діячів “Солідарності”. Цікаво знято і, головне, нагадує нам про деякі дуже корисні речі.

Поляки в вісімдесятому році зуміли народом піднятися так, як у нас піднялися лише взимку 13-14. Звичайно, з поправками на інший час, інших людей, інше все… але таке саме значення для будівництва гідності своїх нації і держави. Молодці.

Чи не найголовнішим висновком з того, що показано в фільмі для мене було нагадування про те, що для успішного розвитку суспіьства (в тому числі і революційного розвитку) потрібно, щоби серед нас були різні люди. Найрізноманітніші:Read more... )
malyj_gorgan: (Default)
Ух ти. Виявляється, серед них є люди, які розуміють, хто вони такі, і звідки вони родом. Респект.

Я давно зрозумів, що переважна більшість тих, хто згадує про виживших дєдивоєвалів -- нащадки чекістів, заградотрядівців і іншої вохри. Та і просто, більшість тих, хто вижили в місцях активних змін (читай: містах і містечках) на просторах ісконного совка, були ті, хто радісно і з пєснєй співпрацював з ситемою. В регіонах, приєднаних в Другу Світову трохи легше, таки революційні і міжвоєнні часи були на порядок страшніші, ніж післявоєнні. В результаті, статистично немізерна імовірність не бути нащадком сволоти і мерзоти є хіба в совків, батьки яких приїхали з села. А решта співпрацювала з дияволом поколіннями. І ці люди ще сміють морщити носики на тих, хто пережив німецьку окупацію не в партизанах. А вже екс-поліцаїв чи СС Галичину демонізують так, ніби поняття "дзеркало" їм незнайоме в принципі. Смішні.

UPD: Just in case, зверну увагу на слова "більшість", "статистично" і т. п. Окремим сім'ям, яким вдалося пережити Совок в його гущі, не заляпавшись особливий респект. Тим, хто, не дивлячись на проблеми серед предків, став нормальною людиною -- ще більший респект. Ті ж, хто вважає, що вони зараз можуть точно сказати, що не вляпалися би самі -- три рази "ха-ха", як у дорогого Леоніда Ілліча.
malyj_gorgan: (Default)
П'ятдесят років і один тиждень тому одружилися мої батьки. Весілля робив мамин стрийко в львівській квартирці, місця було мало, тому гостей разом з господарями і молодими було лише дев'ятнадцять дорослих і двійко дітей. Ось:
Гості на весіллі

Але ж ще є татова родина, друзі, сусіди. Село! Тому через тиждень, в суботу рівно 50 років тому в одному з сіл Тернопільщини теж зіграли весілля. Музику грав на гармошці двоюрідний татів брат, семикласник Василь. Родини було трохи більше, ще майже всі були живі:
Весілля в селі

Грошей... які там гроші. Якийсь стіл накрили в хаті прямо через сіни. Благенька переселенська хата з ґрунтовою підлогою і солом'яним дахом. Зате зійшлися найближчі сусіди і позбігалися подивитися діти з усього села. Хтось з сусідів навіть підмінив разок Василя за гармошкою.
Родина на фоні хати

Ох ті діти, діти. Хто взутий, а хто і ні. Інший світ... а, може, і той самий?
Діти шестидесятих
malyj_gorgan: (Default)
Це був, напевне, мій найкоротший візит додому: дві доби в Україні, з них лише дванадцять годин в Чернівцях, решта -- потяги, вокзали, аеропорти. Тим не менше (а, може, саме тому?) відчуття батьківщини різануло сильно, як ніколи.

В Україні важко, живучи за кордоном швидко це забуваєш. Війна і криза. Та сама корупція на всіх рівнях. Борсання політиків в боротьбі за владу без огляду на людей. Показове і очевидне багатство одних і зубожіння інших. Швидкість розшарування суспільства в матеріальному плані порівняна хіба з тим, як це було в дев’яності, але цинізму втричі більше, бо знають вже, до чого то все веде.

Рідним і близьким так само важко як і іншим. Проблеми зі здоров’ям і проблеми з роботою. Все більше могил, які треба відвідати. Плани на майбутнє все скромніші, надії все марніші, сил щось робити все менше…

Але ростуть наші діти, і їм, так само, як і нам колись, цікаво дивитися в світ з вікна нічного поїзду, придумуючи свою історію для кожного самотнього вогника в термяві, лазити бабусиним городом, полюючи на малини і порічки, ритися в схилі яру над потоком в надії знайти зуб динозавра… Робити це і ще сотню речей, які вічність тому робили ми. І нам раптом дуже гостро хочеться, щоби, незалежно від додаткових мов і громадянств, наші діти теж відчули всю рідність цього старого зарослого потоку, цього соняшникового поля з лісосмугою на горизоні, цеї запиленої маршрутки на розбитій грунтовці між покошених парканів, цього древнього обшарпаного вокзалу без ліфтів і ескалаторів...


Read more... )

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

January 2017

S M T W T F S
12345 67
89101112 1314
15 161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jan. 19th, 2017 11:20 pm
Powered by Dreamwidth Studios