malyj_gorgan: (Default)
З приводу небутербродних демонстрацій в Росії на вихідних.
Мушу сказати, що не схвалюю від більшості наших риторику “ви не зможете, слабаки, боягузи, не то шо ми януковича ух як! ...“ і так далі. Не схвалюю, бо далеко не всі реально приклалися до “ми змогли”, бо навіть хто приклався, то мало хто до того чи після того не налажав, ну і, нарешті, бо просто негарно. Bad form! (c)
Але перечитував тут недавно геніальну mockturtle, і от теж не можу втриматися! Подивився вчора на оцю фотку, і само вилізло. Для того, щоби не звосім вже bad form була, в формі загадки:

В Росії дівчинку схопили
Мєнти погані. В десять рук
Тягнули десь, що було сили,
Та різних завдавали мук.

І най вам не здається, наче
Прохожим байдуже й не жаль.
Там всяк від люті ледь не скаче.
Але не скаче, бо -- ??? ).
malyj_gorgan: (Default)
На собі перевірив стару інстину про бонус викладання: незалежно від того, шо там вивчать учні, принаймні, вчитель взнає щось нове. Хоча всього мого вчительства -- розказую кільком семиліткам в недільній школі байки на теми історії України, але і я оце щось взнав. Кілька тижнів тому розказував про Устима Кармелюка -- це ж офіґєнна історія! Там такий матеріал, що серіал на пару сезонів можна робити на голівудському рівні, не гірше Робіна Гуда.

Подумати тільки, чоловіка жодна тюрма ме могла втримати. Кріпак, потім відданий в прості солдати, успішно двічі втік з армії і п’ять разів з тюрем і каторг, з фантастичними деталями типу робління мотузки з арештантських сорочок або розламування стелі в камері. Наприкінці двадцятитрьохлітньої badass outlaw кар’єри, він мав таку репутацію невловимого, що його вже і не ловили, а застрелили з засідки. Отак от, а то Монте Крісто, Монте Крісто... :)

Як на мене, в світлі нових квот українськхи ЗМІ, щиро раджу і телевізійникам, і картунщикам адаптувати історію Кармелюка в щось для широкого загалу. Але таке, в сучасній манері, без тої глибокої печалі, яка в книжці Марка Вовчка чи в класово збочених історіях радянських часів. Принаймні, коли я про це розказував діям в школі, це був один з небагатьох разів за рік, коли дисципліна була ідеальна. Слухали пороззявлявши роти, лише питаннями задовбали: “а як він ту стелю розібрав? як?” А я де знаю, як?
malyj_gorgan: (Default)
Не дивлячись на деякі мінуси бі- (і, очевидно, мульти-) лінгвізму, одним з його беззаперечних плюсів є багатство гумору. Немала частина найсмішніших жартів і анекдотів, які я коли небудь чув, утворилася і "звучить" лише в умовах масового білінгвізму.

Найбільше прикладів у мене з українсько-російської двомовності. Це і низка класичних “як москалі кажуть на наше пиво/борщ/кохання/муху це-це”, і жорсткіші про “Зайці? Де зайці?” і “Нє топі мєня, Гєрасім”, і мої улюблені анедкдоти до Різдва і Великодня: “славімо його” і популярний останніми днями “нє я лі ета, Госпаді”

Щось було в українсько-польскому просторі, але я забув. Та і в українсько-англійському, крім “speak паску” і “гола корова” теж не одно проскакувало.

В російсько-англійському білінгвізмі теж, до речі, хороші знахідки випливали: і “ту Даблін”, і “-МҐІМО фінішт? -Аск!”

Так от, з цього приводу у мене два запитання:

1. А для яких інших двомовних середовищ є настільки ж яскраво виражені жарти? В Швейцарії там, французькій Канаді, де завгодно в світі на стику з англійською?

2. А є якісь жарти, які базуються на ТРЬОХ або більше мовах? (Так, щоби була достатня популяція з нормальним володінням всіма трьома і більше мовами? У нас, скажімо, та ж російська/українська плюс польська, або дві з трьох попередніх і іддіш?)

Якщо хто що хороше розповість, буду радий
malyj_gorgan: (Default)
Сьогодні рано в журналі френдеси побачив згадку "місто Омаха". Одразу ж пішов і з розумним виглядом написав про то, що Омаха то штат, а місто, столиця, то Омаха-сіті.
Боже, яка ганьба....
Лише коли мене перепиталися, чи я серйозно і згадали слово "Небраска" в голові клацнуло, що Омаха то не Оклахома.
Хоч стріляйся від сорому....
А ще ж, ніби, не такий старий, ранувато ще Альцгаймерові піддаватися...
:-(
malyj_gorgan: (Default)
Тут мій вчорашній пост-реклама виступу ygam’а викликав несподівану активність з незгодою. Я, в результаті, зрозумів, що частина моїх коментаторів і я побачили в пості різне, щоб не сказати протилежне. На всякий випадок поясню, що там побачив я, за що воно мені полюбилося (а автор, якщо захоче, підтвердить або заперечить).

Так от, ygam написав свої роздуми з, більш менш, одною центральною тезою: різниця між статями є фундаментальною, статі відрізняються не лише анатомічно, а, в середньому, і фізіологією (наприклад, м’язовою масою) і психологією. Ця різниця проявляється лише на рівні усередненого, окремі особи можуть бути найрізнішими. Відповідно, коли люди можуть вільно вибирати, скажімо, тему для картинки, або гру, або заняття, і виявляється, що хлопчики і дівчатка вибирають в середньому послідовно різні речі, то така асиметрія, можливо, пояснюється вищезгаданими природними відмінностями, а не лише дискримінацією або індоктринацією.
Все. Все решта -- міркування навколо теми, переважно, в вигляді особистих спостережень.

Чого в пості нема, це висновкі типу того, що дискримінації не існує, чи що різниця в професійній асиметрії пояснюється тільки природніми відмінностями. Зате є чітко проговорено, що статистична різниця не заперечує індивідуальної варіативності. І ще чіткіше підкреслено, що, в будь якому випадку, ніщо з цього не дозволяє якось обмежувати свободу вибору представникам різних статей в виборі свого шляху, така свобода обов’язкова.

Так от, хоч ніяких таких спірних висновків там нема, вірю, що, якщо комусь часто доводилося чути про природні схильності в якості доказів, що “жінки багато не заробляють лише тому, що самі не хочуть”, то у людини може виникнути спокуса змішати докупи правильне твердження і неправильний висновок і почати боротися з першим замість другого.
malyj_gorgan: (Default)
Чи не найврівноваженіші і наймудріші міркування на навколоґендерну тему, які я коли-небудь читав: http://ygam.dreamwidth.org/19021.html. (Та і, взагалі, то, як пише ygam заслуговує всілякої похвали і наслідування). Що мене вразило, це імплікація, ніби хтось класифікував погляди автора і, я так розумію, самого автора, як сексистські / шовіністські / або щось таке подібне. Шкода, якщо так. Дуже хочеться вірити, що мейстрінмні активісти, скажімо, руху феміністів, до такого не опускалися, це би відверто дискредитувало сам рух.
malyj_gorgan: (Default)
Виявляється, багато мереживних знайомих з Росії (з, на жаль, невеликої підмножини хороших людей без імперських ідей) знають і люблять Жадана, читають його в перекладах, а то і в оригіналі, і вважають одним з хороших, як не найкращих сучасних письменників на наших теренах. Приємно!

Цікаво, що, скорше за все, навряд чи хто з них читав і знає, скажімо, того ж Прохаська, прозу якого я вважаю як мінімум не менш сильною... Ок, буду чесним, просто, я його більше люблю, але і в плані літературному він теж десь там, на рівні. Так от, подумалося, що така асиметрія в популярності, скорше за все, базується навіть не на мові (мова Прохаська трохи більш западенська, але без надміру, це не гуцульська Шекерика-Доникова і не русинька як в поезії Чучки), а в змісті. Ліричний герой Жадана родом з Сов'єтського Союза в набагато більшій мірі, ніж ліричний герой Прохаська, котрий, скорше, родом з східно-європейського містечка, яке може бути чи у нас, чи в Польщі, чи навіть в Австрії. Очевидно, що для росіянина перше на порядок ближче.

Ви не подумайте, я не хочу порівнювати, що краще, а що гірше. Навпаки, це прекрасно, що в нас з'явилися хороші урбаністичні герої, крім (дуже потужніх, просто не всім близьких) героїв селянських, як у того ж Гончара. Яка-ніяка культура, не псячий хвіст! :)

1982-85

Feb. 23rd, 2017 09:49 am
malyj_gorgan: (Default)
Навіяло чи то чурками, чи то календарем, чи ранні восьмидесяті згадалися... При цьому, чомусь саме такою мовою, при тому, що я в центральноукраїнському суржику не копенгаген, так шо звиняйте, єслішо :)

В нас на районі
Празднічний день
Флаги червоні,
Звуки пісень.
    В мене вже зранку
    Бутилочка є.
    Моя коханка
    Строга олів’є
Радіо, правильну
Пєсню ушкварь!
Бо генеральний
Подох секретарь.
malyj_gorgan: (Default)
В чийомусь дописі про жарти німецького словотвору відкрив для себе Вольдемара Маліцького, коміко-музиканта з Польщі (до речі, у нас, як і на Москві, саме такий жанр чомусь не дуже, кавеенщики це не то. При цьому є ж кому. Та що казати -- один з найкрутіших майстрів жанру, Іґудесман, з Ленінграда в свій час еміґрував... вчасно :)... але менше з тим, back to our business). Waldemar Malicki & Filharmonia Dowcipu, звичайно, майстри, границя між балканською і деякими іншими музичками, звичайно, часто розмита, але, блін, ну, якщо вже робиш виступ на тему "Ми слов'яни"... Ну, про спорідненість культур і музик... То, ок, нехай після "Pożegnania Ojczyzny" Огінського ти заграв "Тьомную Ночь", хай вона ішла від Утьосова і Бернеса, але, нехай, таки Богословський написав. Але потім то, потім. Від "Бублічків" до "Хави Наґіли". Отакі слов'яни :)
Словом, від імені і по поручєнію, я протестую про таких польських замашок !
Ось, власне, музика, не хочу вставляти: https://www.youtube.com/watch?v=4CHVZ1jCALo
malyj_gorgan: (Default)
Уже скоро рік як їжджу на роботу в Сан Франциско. БАРТ (місцеве метро) везе відносно швидко і недорого, але не завжди приємно в натовпі, плюс часом бувають накладки -- якщо десь поїзд ламається чи комусь на станції стає погано, то на якийсь час зупниняється весь рух. Тому по дорозі туди частенько намагаюся користуватися такою місцевою штучкою “casual carpool”: в певному місці Берклі водії підбирають двох-трьох пасажирів, щоби проїхати на міст по carpool lane: виділена смуга для автобусів і маших з трьома і більше особами всередині, це швидше і дешевше, ніж стояти в черзі на оплату мосту разом з усіма. Переважно, народ в машині мовчить, але зрідка попадаються цікаві співрозмовники: майже виключно люди не примітивно технологічних професій, а, там консультанти, підприємці, тех. письменники, перекладачі.... Сьогодні оце розговорився з священником пресвитеріанцем...
До чого це я? А, згадав: а на машині в нього була наліпка Coexist. Ну, знаєте, оця:

Оце з того часу думаю, що правий був Оруелл, some animals are more equal than others. Я цілком нормально сприймаю такий стікер на машині служителя пресвитеріанської, лютеранської, англіканської чи, очевидно, унітаріанської церкви. Але тяжко собі уявляю таке саме на машині ерпецешного попа або проповідника свідків Єгови, адвентистів сьомого дня чи мормонів. Яот мало здибався з муллами чи ортодоксальними ребе, як ви скажете, як у них, наліпить собі таке священник на машину, чи нє?
malyj_gorgan: (Default)
Мені наснилися Свята:
Різдвяний вечір в Хотині,
Шапки із снігу на хатах
І візерунок на вікні.

Мені наснилася зима:
Різдво, засніжений Хотин,
Колядників іще нема,
Лиш жменька згорблених хатин.

(повтор постнутого пару років тому)
malyj_gorgan: (Default)
Різдвяне чорноморське літакопадіння дало нам зразкову ілюстрацію рекурсії суспільної реакції. На відміну від рекурсії з відомого анекдоту про секс різних національностей, тут додається розмірність аморальності плюс ще локальна періодичність. Дивіться самі (номер в списку відповідає порядку рекурсії):
0. Люди Х0 займаються (ок, займалися) пропагандою зла, прикриванням злочинів і всякими танцями на костях. Однозначно аморально.
1. Люди Х1 насміхаються з того, як померли Х0. Не аморально, хоча, можливо, трохи неоднозначно в силу різних aut bene aut nihil'ізмів в нашому культурному багажі.
2. Люди Х2, земляки Х0, обурються з поведінки Х1, забуваючи про контекст і, часто, про самих себе в минулому. Якщо не аморально, то точно гидко.
3. Люди Х3 насміхаються і обурюються з поведінки і двуличності Х2. Як на мене, переважно, вдало.
4. Здається, вже попадаються Х4, які незадоволені Х3 за те, що ті несправедливі по відношенню до Х2.
5. На всякий випадок, виступлю піонером п'ятої ітерації з таким зверненням: Гражданє пасажири! Якщо ваш номер в цій рекурсії парний, ви полюбому неправі, якими б д'артаньянами в бєлих одєждах ви себе не уявляли. Десь так, як на графіку нижче:


(грубша горизонтальна лінія-асимптота -- нуль)
malyj_gorgan: (Default)
Якийсь час тому мав довгу і неприємну але повчальну розмову, яка торкалася згадок про ґендерні розбіжності в емпатії, зокрема, дослідження, яке, ніби-то, ілюструвало (очевидний для моїх опонентів) факт, що чоловіки так само здатні до емпатії, як жінки, просто “не хочуть”. В розмові я те дослідження значною мірою ігнорував, опираючись більше на власні спостереження. (Каюся. Ігнорувати наукові відомості від неспеціалістів -- звичка хоч і зручна, але нехорошa.) Потім вирішив виправитися і почитав літературу, але читав довго, а та розмова давно заглохла при взаємному незадоволенні сторін. Так що викладаю тут коротко, що спромігся записати. Мо, кому цікаво. Там в кінці навіть якась трохи бібліографія.

I. Визначення )

II. Класифікація )

III. Метрики )

IV. Основні факти і загальноприйнятна аналітика )

V. Висновки )

Бібліографія (з коментами) )

UPD: поправив пару опечаток, боюся, далеко не всі
malyj_gorgan: (Default)
When you do a fault analysis, there's no point in assigning fault to a part of the system you can't change afterward, it's like stepping off a cliff and blaming gravity. Gravity isn't going to change next time. There's no point in trying to allocate responsibility to people who aren't going to alter their actions. Once you look at it from that perspective, you realize that allocating blame never helps anything unless you blame yourself, because you're the only one whose actions you can change by putting blame there.
                         -Eliezer Yudkowsky

There's nothing more dangerous than an idea if its the only one you have.
                         -Mark Twain
malyj_gorgan: (Default)
П'ятдесят років і один тиждень тому одружилися мої батьки. Весілля робив мамин стрийко в львівській квартирці, місця було мало, тому гостей разом з господарями і молодими було лише дев'ятнадцять дорослих і двійко дітей. Ось:
Гості на весіллі

Але ж ще є татова родина, друзі, сусіди. Село! Тому через тиждень, в суботу рівно 50 років тому в одному з сіл Тернопільщини теж зіграли весілля. Музику грав на гармошці двоюрідний татів брат, семикласник Василь. Родини було трохи більше, ще майже всі були живі:
Весілля в селі

Грошей... які там гроші. Якийсь стіл накрили в хаті прямо через сіни. Благенька переселенська хата з ґрунтовою підлогою і солом'яним дахом. Зате зійшлися найближчі сусіди і позбігалися подивитися діти з усього села. Хтось з сусідів навіть підмінив разок Василя за гармошкою.
Родина на фоні хати

Ох ті діти, діти. Хто взутий, а хто і ні. Інший світ... а, може, і той самий?
Діти шестидесятих

rants

Mar. 19th, 2016 11:57 pm
malyj_gorgan: (Default)
Перепрошую, давно не виходило писати. Нічого страшного, всі живі і в міру здорові, просто побут засмоктує. Я за останній місяць трохи почитував, що хто пише, але самому писати було нереально. Не знаю, як буде далі. Накопичилося трохи скарг на життя, напишу в якості посту, може, хтось поспівчуває :)

1. Commute sucks. Як люди так живуть роками? Але, видно, мені теж доведеться. Ех, шкода, що робота в 10 хв пішки від дому пролетіла. Але нічо, хоч не за кермом їжджу, а в метро, і то хліб.

2. Глбокий респект всім, хто працює т реальних роботах в індустрії і при цьому хоч щось пише/коментує в жж. Поняття не маю, як у них це виходить.

3. No country for old men. Може, не такий старий як давній, але... словом, минулого тижня в Берклі закрили передостанній відеопрокат. Залишився лише один, якщо його закриють, навіть не знаю, як бути далі. Життя саме штовхає нас в обійми нелегальних торрентів!

4. Політика реально вишибає з людей ґлузд, причому, чим радикальніше, тим гірше. Всі такі розумні, точно знають, як правильно і чому їх опоненти ідіоти... Рекурсію застосовувати не любить ніхто. (Я теж не люблю, чого гріха таїти :)) Буде настрій, напишу про це пост, але зараз вже запізно, добраніч :)
malyj_gorgan: (Default)
Пісенька для невеликої аудиторії. Для отримання максимального (та хоч якогось) задоволення від тексту рекомендується непогане знання американького навколоріздвяного фольклору і, одночасно, основних аспектів української (в ідеалі: прикарпатської) традиції Різдвяних Свят. Як мінімум -- треба знати, що за Три Праздники приходять в гості в відомій коляді :-)

На день Різдва святого мій кум прислав мені
Wrong! Not a partridge in a pear tree! )

Шкода, не було нагоди виконати це перед публікою, яка б зрозуміла. :(
malyj_gorgan: (Default)
Написав комент у Якова А Джеркова і подумав, що треба розширити цю думку окремий пост:

Навколо нас в житті постійно стається різного роду профайлінґ. Не знаю, як краще передати це українською: скажем, різний рівень стартового ставлення до преставників груп на підставі статистично-обґрунтованої інформації про групи, як ціле. Слово "стартового" тут ключове, без нього буде уже дискримінація. Приклад: вище середнього імовірність FDA-перевірки в американському аеропорту у пасажирів з України або Нідерландів бо, відповідно, сало/яблокі або гриби/трава. Так от, до теми поста: мене часто смішить те, як люди люблять одночано лаяти пройфалінґ по відношенню до себе або груп, яких вони, з тої чи іншої причини, поки ще не бояться і, одночасно ну дуже люблять, прямо закликають усілякий профайлінґ (а то і дискримінацію, з неохотою, але треба, бо не завжди виходить лише пройфалінґом обмежитися) інших, яких уже не люблять і бояться. І воно би нормально і нічого дивного чи смішного (див. цитату в кінці поста), якби не те, що ці люди часто люблять в першій половині своїх преференцій (там де проти дискримінацій) прикриватися загальними принципами типу свободи і гуманізму. А от нєфіґ, треба бути чесними з собою і з іншими!

Ось вам два приклади можливого (або бажаного, як кому) профайлінґ'а в США:
a) Профайлінґ расово-релігійно-статевий проти різних комбінацій поняття арабоазіатчинегр-мусульманин-чоловік -- продовження звичайного расового проти місцевих негрів, бо вони терористи/вороги/ще щось (я не кажу, що придумане щось, хоч і не знаю точної статистики, наскільки законопослушним білим людям треба боятися саме їх). Тут купа всього, від оправдання обшуків банд негрів в ґетто-машинах до невпускання в країну мусульман взагалі або, там, лише афганців або сомалійців. Причому, деякі вважають такий профайлінґ настільки важливим, що хочуть навіть дискримінації: Трамп, наприклад.
b) Профайлінґ проти тих, хто хоче легко купувати/продавати зброю, але не має права або не хоче, щоби про це хтось знав. Ну, там, божевільних і злочинців, або тих, хто перепродує зброю божевільним і злочинцям. Ну і ще проти законопослушних небожевільних бездокументних зброєлюбних добродіїв.

Як на мене, обидва підходи в розумних рамках допустимі (готовий обговорити розумність різних рамок, вони сильно різні для двох питань :)). А хто одобрює лише один профайлінґ і на загальних засадах заперечує інший -- лицемірить або банально тупить.

В кінці посту -- обіцяна цитата, дуже доречна, вважаю, в цьому питанні. В цілому я до Толстої ставлюся дуже так собі, але тут вона дуже все правильно сказала. Все таки митець -- тонко відчуває душу свого народу. Так її народ і живе. Тому, до речі, я щиро закликаю і всіляко одобрюю максимальний проти її народу пройфалінґ і дискримінацію. Власне, цитата:

Конешно, ясное дело, ежели мне кто член какой повредит, урон тулову причинит, это не смешно, это я осерчаю, спору нет. Тут и рассуждать нечего. Но это если мне. А если другому — тогда смешно. А почему? — потому что я — это я, а он — это уж не я, это он. А Прежние говорят: о! ужас! как можно! — а того не понимают, что если бы все по-ихнему было бы, то и смеха, веселья никакого на свете бы не было, а сидели бы все по домам постные и унылые, и ни тебе приключений, ни плясок вприсядку, ни визгу бабьего.
malyj_gorgan: (Default)
Завдяки передсвятковій програмі американського громадського радіо, почув цікаву історію про Гершеле Остропольського. Стидно, але ніколи раніше не чув про таку особу, хоч виріс в Чернівцях, місті, культура якого була помітно єврейською. (На свій захист мушу сказати, що в ті часи народ не дуже так ділився з ненайближчими людьми тими аспектами культури, які активно не одобрювали наші любі партія і правітєльство.) Знаю, що мене зрідка (а я часто і не пишу, хаха) читають люди, які набагато ближчі до єврейської культури, ніж я. Ви колись про нього чули? Це настільки відома постать, що мені повинно бути дуже стидно за незнання, чи просто стидно?
Note: Історія на NPR була про Гершеле і гоблінів, написана американським автором Еріком Кіммелем, тому, хоч фольклорні мотиви там точно були, але все ж не байка не автентична.
malyj_gorgan: (Default)
Новини террористичних технольоґій
Вчора на радіо обговорювали, чого це, панімаєш, компанії роблять такі штучки, через які терористи можуть спілкуватися, а ми їх не можемо підслухати: чому досі не роблять так, щоби хороші хлопці могли тихенько так подивитися, що роблять погані терористи.Словом, лаяли ці всі enabling technologies. Enabling technologists щось там блеяли у відповідь, як тяжко, мовляв сумістити це з тим, щоби ні хороші, ні погані не змогли подивитися, що робимо хороші ми. Але то вони все від ліні і недостатнього патрійотизму, ату їх!
І правильно! Так і треба! Правда, вирішувати це на рівні apps -- це, таки правда, тупість, тут патрійоти поспішили. Простіше і надійніше взяти і закрити назад цю всю мобільну інтеретію -- оце добре! Лише аналоговий голосовий зв'язок, і баста, а все решта -- від лукавого. А то ходять, панімаєш, в кожного в кишені комп'ютер, ніякого bandwidth'у не вистачає, і ще й не підслухаєш нормально. Хочеш інтернет -- втикай в стінку дрота (а вже з дротовими провайдерами воно якось простіше домовитися).

Новини генномодифікаторських технольоґій.
Придумали лосося, який росте вдвічі швидше, ніж ми собі думали. Будуть вирощувати на фермах і продавати нам. Кажуть, при цьому зовсім не більш шкідливий, ніж звичайний. Правда, вибірка при дослідженні впливу на людей була лише ... шість риб, але FDA дозволила. Плюс, воно, канєшно, їстівно, але, виявляється, нормально їстівні лише стерильні рибки, а репродуктивні рибки підвищено-аллерґенні. Плюс, та ферма, яку зараз дозволили сидить на самому атлантичному узбережжі, і якщо через якийсь шторм чи людський факап гмо-шні рибки попадуть в окіян, то буде дофіґа всякого поганого..
Словом, захисники ГМО люблять сміятися з тупих антигмошників, але чомусь (і я знаю, чому) вибирають лише найбанальніші очевидно неграмотні приклади. Словом, якщо хто відчуває себе таким фист розумним про-гмошником, то ось вам нормальна тема для захищання.

Психологічні новини.
Якби я був адептом новомодної науки психольоґиї, то певно би доказав це якось науковіше, а так лише скажу: Воно, канєшно, все зрозуміло, попіл Клааса в груди, я теж от хочу, аби по річці москалі в гробах пливли, але! Якби оце я був мирним мусульманином і послухав цього тижня вислови Кріса Крісті і всяких інших трампів, то може, терористом би ще одразу і не став, а от потенційним радикальним рекрутом -- цілком можливо. Ми ж лише торік бачили, як усвідомлення позицій і настроїв росіян, пів-України, включно з людьми, які раніше жовто-блакитного прапора в руках не тримали, на галицьку вимову реагували з підвищеною обережністю і не знали правопису слова Бандера, взяли в руки чорно-червоне і заговорили по-українськи словами "слава-нації-смерть-ворогам." Роздмухують же, холєра, класичну self-fulfilling prophecy.

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:30 pm
Powered by Dreamwidth Studios