malyj_gorgan: (Default)
Якщо хто живе в цих краях, але не читає sfbayarea_ua, то оце наперед вам також кажу: в суботу перед Valentines Day буде непогана нагода познайомитися/потусуватися з деякими місцевими нашими на такому собі мистецькому вечорі при одній з місцевих українських церков (345 7th St, San Francisco, CA).
Деталі тут.
malyj_gorgan: (Default)
Уже скоро рік як їжджу на роботу в Сан Франциско. БАРТ (місцеве метро) везе відносно швидко і недорого, але не завжди приємно в натовпі, плюс часом бувають накладки -- якщо десь поїзд ламається чи комусь на станції стає погано, то на якийсь час зупниняється весь рух. Тому по дорозі туди частенько намагаюся користуватися такою місцевою штучкою “casual carpool”: в певному місці Берклі водії підбирають двох-трьох пасажирів, щоби проїхати на міст по carpool lane: виділена смуга для автобусів і маших з трьома і більше особами всередині, це швидше і дешевше, ніж стояти в черзі на оплату мосту разом з усіма. Переважно, народ в машині мовчить, але зрідка попадаються цікаві співрозмовники: майже виключно люди не примітивно технологічних професій, а, там консультанти, підприємці, тех. письменники, перекладачі.... Сьогодні оце розговорився з священником пресвитеріанцем...
До чого це я? А, згадав: а на машині в нього була наліпка Coexist. Ну, знаєте, оця:

Оце з того часу думаю, що правий був Оруелл, some animals are more equal than others. Я цілком нормально сприймаю такий стікер на машині служителя пресвитеріанської, лютеранської, англіканської чи, очевидно, унітаріанської церкви. Але тяжко собі уявляю таке саме на машині ерпецешного попа або проповідника свідків Єгови, адвентистів сьомого дня чи мормонів. Яот мало здибався з муллами чи ортодоксальними ребе, як ви скажете, як у них, наліпить собі таке священник на машину, чи нє?
malyj_gorgan: (Default)
Можна зайти в гітарним магазин по сусідству запитатися у власника, чи він не проти, щоби на фоні (веселенько розмальованої) стіни його магазину зняти короткий кліп, а він не просто дозволить, а ще і:
- приведе добі для короткого камео в кліпі переможця парочки Ґреммі (ну а що, просто черговий відвідувач магазину);
- сам запропонує тобі зніматися не лише на фоні стіни, а пустить в свою так само розмальовану машину, таку всю з себе вінтажну, мінімум 50 років як випущену;
- поговорить за життя, скаже, що його родина теж з України і інших країн по сусідству. Наприклад, один з його прадідів -- Мінковський.
САМ ГЕРМАН МІНКОВСЬКИЙ !
Ото я сидів в юності на лекціях, слухав професора про чотиримірний простір, перемальовував з дошки "пісочний годинник" діаграми дозволених подій, і не підозрював, що правнук того, хто це придумав, продаватиме в сусідньому кварталі гітари для всесвітньо відомих музикантів.
malyj_gorgan: (Default)
Для жителів Західного узбережжя США (принаймні, околиць Сан Франциско). Якщо ви любите гриби "як колись вдома робили", а тут живете поруч з хорошим магазином зелені/овочів, то вам повезло: зараз сезон на чорні труби і жовті ноги. Ну, тобто black trumpet mushrooms і yellow foot mushrooms, дикозбирані на півночі Каліфорнії або в Орегоні. І ті, і другі зараз у нас менше десятки за фунт, на 3-5 доларів можна зробити офіґєнний обід з грибами, на смак дуже подібно на підпеньки зі сметаною, це вам не шампіньйони з портобеллами чи азіятські шітакі. Варити не треба: обсмажити в маслі з цибулькою і ложкою муки, залити горнятком гарячого молока і/або сметани поварити в тому півгодини, їсти з білим вином і з апетитом.

Принаймні, в Берклі воно зараз в обох Berkeley Bowl'ах і в Monterey Market'і. Не баріться, сезон скоро закінчиться, ще тиждень-два, і воно подорожчає, а потім і зникне.

Кажуть, деякі тутешні люди умудряються самі в лісі такі гриби збирати. Молодці, хвалю, хоч то не моє, як і рибалки всякі.
malyj_gorgan: (Default)
Good example of occupational profiling by people who think that they are against profiling:
malyj_gorgan: (Default)
Берклі продовжує протестувати проти того, що самого міста Берклі не стосується майже ніяк. Зате приїжджих кар'єрних протестувальників тут стає. Дивишся на оце, що вчинили якісь 500-600, за оцінками поліції, тіл, і черговий раз думаєш, що, блін, до Майдану їм, як до неба:

Мій банк:

А це учасник бекрлієць, видно, з ідейних романтиків, спробував перешкодити своїм расово неблизьким співучасникам побити вікна в черговому магазині, за що дістав по голові молотком. А чого? Бо такі примиряючі розмови треба вести з пістолетом. А співучасники цього пана не спішать своєю поведінкою розвіювати деякі расистські стереотипи. (Хоча, може, я наговорюю, і били його білі, тут всяких стає, я суджу з нечіткого відео.)
malyj_gorgan: (Default)
Ну ваще. Не думав, що буду писати про новини, які у мене стаються майже під вікнами. Тут у нас протести (все ті самі Fergusson/NY інциденти). Що протестантам здалося в Берклі не знаю, але, холєра, дійшли аж сюди. Внизу поста -- фотка, яку знайома зробила з свого вікна. Протестанти пройшли одною з центральних вулиць міста, побили скло в Trader Joes, де я кожен другий день купую їжу, і ще парі магазинів (всі менше 500 м від дому) Зараз пішли протестувати далі, двіжуха продовжується. Ось апдейти: http://www.berkeleyside.com/
Що я можу сказати: той самий випадок, коли рух за щось хороше абсолютно контрпродуктивний. Так само, як недоречна боротьба проти расизму, перегиби в фемінізмі, чи єврей-заїка з анекдоту, постнутого yakov_a_jerkov'ом.
На честь протестантів треба сказати, що, коли одні з них почали бити вікна в Трейдер Джоз, другі почали пробувати це припинити, навіть виникла міжусобна бійка всередині протестонї колони.
Отаке. Подивимося, чим закінчиться. Одне мушу сказати: в світлі того, як виглядають ці протести, ще раз в ще раз вислювлюю свій респект Майдану 2013-2014. Це таки, очевидно, було унікальне явище, і в плані самоконтролю, і в плані бездоганного protest targeting'а в тому числі.
berkeley_dec6_2014
malyj_gorgan: (Default)
П'ятницю суботу провели на фестивалі. Якщо вас там не було, то вам же гірше, дуже все мило. Хоч і не надто організовано, але то у них перший раз.
День перший. В п'ятницю була лише вечірня програма. Ми приїхали чверть на сьому, думали, запізнимося, а все почалося лише десь в 7:30. Правда було дуже малоінтенсивно: пару столів з мистецтвом і виробами від Юлі Косівчук і Іви Демчук. Обіду не було, лише так, вино/сир. Потім зібралося трохи людей (дуже мало, шкода, але що поробиш, реклами не було майже ніякої), і почалася культурна програма. В якості розігріву Юля заспівала одну пісню, а потім на сцену вийшла Кітка з годинною програмою. Вони супер класні. Були не всі, лише троє, але нам стало. Потім коротка перерва, а після неї почав грати локальний клезьмер-гурт. На жаль, в цей момент ми вже поїхали додому, все-таки п'ятирічна дитина на руках.
День другий. Все почалося ще вдень. Ми трохи запізнилися, то коли приїхали, вже якісь діти з Сакраменто танцювали гопака, якісь інші діти співали, грала на бандурі їхня керівник, заслужена артистка України (от імені не знаю, звиняйте). Потім довго не ставалося нічого організованого, просто люди ходили одне поза другого, пили хто що мав, їли, хто що знайшов, співали пісень і фотографувалися. Тим часом, організатори готували український обід. В районі сьомої чи трохи пізніше почалася культурна програма: вечір знову відкрили ми з Юлею. Потім якась мама і донька, явно професійні вокалісти, пару пісень заспівали: щось народне і щось авторське. Потім Андрій і Марта Шеґери заспівали в два голоси кілька народних пісень під баян, дуже гарно. А потім вийшла "Коляда" (хор, в якого входять і ті длі співачки, і Андрій з Мартою) і вжарили кілька пісень в кілька голосів. Тим часом почалася вечеря, народ слухав з за обідніх столів. Потім культурна програма скінчилася, за столи сіли вже всі... але співати не перестали. Нормально так, кілька десятків голосів. Як на весіллі, тільки не було надміру п'яних, ніхто не фальшивив і не намагався одне одного перекричати. Словом, дуже теплий і хороший вечір вийшов абсолютно домашнього типу. Що би там хто не казав про українців, але стереотип "зате співаємо як!" таки про нас :) Шкода, що пішли ми знову задовго до кінця, але так вже вийшло.
Отаке. На другий раз приходьте!
malyj_gorgan: (Default)
Всі в курсі про фестиваль в Moose Lodge в Сономі? Вони, виявляється місто-побратим/sister city Канева, тому там проводять фестиваль. Два вечори, в цю п'ятницю і суботу. Всяке мистецтво, потім ще обід і (Сонома, все-таки) дегустація вин.
Ми плануємо бути всі. Моя дружина привезе на продаж картини і всякі крафт дрібнички, типу українських віночків і персональних мальованих листівок. Ще, може, ми в суботу виконаєм пару пісень: точно "Маму", може, ще "Україна - це вдома", подивимося, як воно піде.
Деталі про те, де все буде, коли і скільки коштує:
http://eventful.com/sonoma/venues/the-moose-lodge-/V0-001-002171976-8

До речі про бендерівців: через пару днів після фестивалю української культури в тій самій локації вони будуть грати: група "Z & the Benders" :)
malyj_gorgan: (Default)
Через пару тижнів тут у нас регулярні щорічні вибори в Штатах, вибори всіх одночасно, від місцевих шкільних рад до конґресменів. Якщо хто не знає, в Каліфорнії крім того, що вибирають людей, голосують ще за деякі локальні закони -- пряма народна демократія в дії. Так от, цього року в Берклі і Сан Франциско голосують за закон про додаткове оподаткування солодкої води: "соди" (солодка вода з бульбашками) і ряду інших солоджених напоїв. Без фанатизму, хочуть зайвий цент за рідку унцію (~30 мл) Основна мета не так в збагазенні бюджету, як в зменшенні споживання народом цукру. Логічно, враховуючи розмах діабету та ожиріння і те, що в баночці соди тут за 40 г цукру, це з десять ложечок. Вражає інфа про те, скільки грошей тратять виробники солокдих напоїв на кампанію проти цього закону: понад півтора мільйони, більше ніж $21 на кожного берклійського виборця! Це скільки ж народ соди випиває, враховуючи, що саме в Берклі її п'ють відчутно менше, ніж деінде!?
Вердикт: давно пора. Ще би по певних видах їжі так проїхатися. Впевнений, що масштаби шкоди для здоров'я у деяких масових видів їжі і напоїв не нижний, ніж у тютюну. Зауваження: не забувайте, що це не держава каже людям, що їм їсти/пити, ніякого "великого брата" і засилля держави, це люди самі для себе вибирають. В ролі великого (правда, не брата) тут виступають хіба виробники.
Дуже слушна картинка з цього приводу:

(Очевидно, що Еболи є за що боятися, це картинка про непропорційну аллокацію страхів.)

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:41 pm
Powered by Dreamwidth Studios