То було давніше, такі речі пам'ятають недовго

А дарма. Бо той, хто не пам'ятає - приречений кататися на цих санчатах знову і знову.

І нас, українців це торкається в першу чергу - скільки серед нас зважало, що усі ці Валуєвські циркуляри і Голодомори - це було дуже давно, і треба забути і займатися своїми сучасними справами, а не лізти в історію.

(хвилинка філософії)

З одного боку, звісно, не теребити минуле - це окей, і навіть продуктивно. А з іншого боку - якщо людина чи група людей не усвідомила, в чому була проблема, не взяла на себе відповідальність (не плутати з провиною) - то ризик повторення неприпустимо великий, особливо якщо паттерни поведінки не змінилися.