Виходить навіть більший парадокс: з одного боку, у нас є категорія спеціальностей, які ми хочемо заповнити, які позиціонуємо як бажані, про які кажемо, що той факт, що в них не вистачає жінок і меншинств, є показником дискримінації жінок і меншинств..., а з другого боку, виявляється, це спеціальності з низьким ROI, тому на них ідуть лише невдахи, дискримінуючи цим жінок і меншинств, які, виявляється, не невдахи... Бачу два шляхи розв'язання цього парадоксу: 1. Неправда з першого боку, ніхто нікого не дискримінує, жінки і меншинства вибирають кращий шлях у житті, і нєфіг тут скаржитися 2. Неправда з другого боку, насправді, return–on-investment там досить високий. Пам'ятаючи, по-перше, що основна кількість STEM спеціальностей не про бідних фізиків постдоків, а про букви "T" ˆ"E", де, хай і не всі так жирують, як айтішники, але вакансій регулярно більше, ніж кандидатів. А по-друге, що порівнюємо ми їх не лише з ембіеями, які заробляють більше, а з тими, які не можуть знайти нормальну роботу, і або не працюють, або заробляють копійки на не своїх або лівих спеціальностях, плачучись, що їм треба вибачaти студентський борг. Постдоки-фізики уже тридцять років як, якщо не хочуть бути постдоками за 65К (у фермілабі зараз стільки дають? круто, це багао, нормальний постдок в універі коло $40К, 22 роки тому тому я починав неподалік від Фермілаба з $28К і вважав, що це багато, люди за ці гроші по двоє дітей підтримували), рано чи пізно знаходять роботу в індустрії за нормальні гроші, хай і не обов'язково нормальні на FAANG стандарти.
Словом, якщо нічого грошей і можливостей в СТЕМі нема, то і чорт з ним, не треба лише плакатися, але я всі свої претензії знімаю. Але якщо ті гроші і сила там таки є, то сама лише потенційна правдоподібність заявленої тобою гіпотези (про низький ROI) ще більше підтримує ідею, що не йдуть туди, бо не хочеться, а не через дискримінацію і перепони. А не хочеться -- бо це не кул, бо кул і не фан, бо кул і фан -- тусувати з футбольною командою, виступати в чір-команді, на крайняк -- марширувати в marching band'і. Q.E.D.
no subject
Бачу два шляхи розв'язання цього парадоксу:
1. Неправда з першого боку, ніхто нікого не дискримінує, жінки і меншинства вибирають кращий шлях у житті, і нєфіг тут скаржитися
2. Неправда з другого боку, насправді, return–on-investment там досить високий. Пам'ятаючи, по-перше, що основна кількість STEM спеціальностей не про бідних фізиків постдоків, а про букви "T" ˆ"E", де, хай і не всі так жирують, як айтішники, але вакансій регулярно більше, ніж кандидатів. А по-друге, що порівнюємо ми їх не лише з ембіеями, які заробляють більше, а з тими, які не можуть знайти нормальну роботу, і або не працюють, або заробляють копійки на не своїх або лівих спеціальностях, плачучись, що їм треба вибачaти студентський борг. Постдоки-фізики уже тридцять років як, якщо не хочуть бути постдоками за 65К (у фермілабі зараз стільки дають? круто, це багао, нормальний постдок в універі коло $40К, 22 роки тому тому я починав неподалік від Фермілаба з $28К і вважав, що це багато, люди за ці гроші по двоє дітей підтримували), рано чи пізно знаходять роботу в індустрії за нормальні гроші, хай і не обов'язково нормальні на FAANG стандарти.
Словом, якщо нічого грошей і можливостей в СТЕМі нема, то і чорт з ним, не треба лише плакатися, але я всі свої претензії знімаю. Але якщо ті гроші і сила там таки є, то сама лише потенційна правдоподібність заявленої тобою гіпотези (про низький ROI) ще більше підтримує ідею, що не йдуть туди, бо не хочеться, а не через дискримінацію і перепони. А не хочеться -- бо це не кул, бо кул і не фан, бо кул і фан -- тусувати з футбольною командою, виступати в чір-команді, на крайняк -- марширувати в marching band'і. Q.E.D.