В СРСР прививалась зверхність до всіх інших народів, від українців до "папуасів". На конкретні групи африканського не влаштовували системне цькування, бо представники цих груп зустрічалися не так часто, але інші групи вигрібали від побутового хамству до прямого геноциду.

Тому расизм серед пост-радянських вихідців - від анти-чорного до анти-латинського - не є специфікою радянського виховання, а є наслідком американських реалій.