Баскетбол з лакросом - то таке, але той момент, що дисклеймери і уточнення допомагають зрозуміти один одного - вже не можна заперечувати in good faith.

Особливо коли йдеться про чутливі моменти серед співрозмовників з різними точками зору - бо люди слухають і читають втомлені, на емоціях, з власним історичним контекстом. І одні ті ж самі слова - несуть різний сенс для різних людей. Це беззаперечний факт.



Виходить, ці дисклеймери - це як мастило. Якщо поверхні гладенькі, слизенькі і притерті один до одної - воно не так потрібно. А якщо грубі, out out of alignment - то без цього ніяк.

(Як наслідок - без дисклеймерів/пояснень нормально можна обходитися в приватній розмові серед людей з дуже близькими думками, контекстом, бекграундом. Там вони дійсно не потрібні!)