З Деймором власне Ґуґл навіть ні при чому. Розмова про нього і сварка навколо нього переважно ставалася силами людей, які ні в Ґуґлі не працювали і на внутрішні інструкції плювали, це була розмова не про ґуґл, а про суспільство взагалі, майєе кожен перший собі уявляв свою роботу чи колектив, і срач ішов про загальні питання, а не стосунки конкретного працівника з конкретною компанією. І превалюючий месидж в довколишній ні-разу-не-гуглівській тусні від нападників на Даймона був не "він порушив інструкцію, тут збрехав, і там не echo chamber, міг би використати правильні механізми", а "це сексистська брехня, таких речей казати не можна". Тому я і повторю своє спостереження: вся ця історія, так як вона була в інтернеті, без заглядань на фокс нюз чи куди там, виглядала так, що точно відштовхнула якихось людей з лівого табору в правий, і дуже сумніваюся в наявності трафіка в інший бік. Або навіть не так: розподіл біля центру вона зсунула вправо, а вліво вона хіба продовжила хвіст тих, хто уже і так був до центру неблизько. Якби у мене не було ніяких інших важливих поглядів, тобто, якби єдиним питанням, яке для мене щось важило, було питання справедливості і рівноправʼя на робочому місці, я би в той момент часу перейшов зліва направо (потім би спостеріг нинішню праву маскулинну тусню і вернувся би, але раптом би не спостеріг?) Це останнє речення: не суперечка, як правильно, а ілюстрація, що навіть для людини з досить далекими від класичної патріархальності поглядами (як не дивися, хоч на електоральну поведінку, хоч на маритальну) та ситуація була відштовхуючою вправо. З чого я роблю висновок, що вона була відштовхуючою вправо для більшої частини чоловіків, які це спостерегли. Чисто електорально втрат там було більше, ніж здобутків, які були здобутки -- хз.