neuroticism ... це особиста риса ... Встаєш зранку і думаєш, чи піти на роботу, де всі всіх ображають і лаються?

Олала! Це прям особиста риса, більш притаманна жінкам? Really, bro? Ти вважаєш, що чоловіки як раз дуже хочуть йти на роботу "де всі всіх ображають і лаються"?

(Я вже не кажу, що про відсутність стійкості до стресу у жінок може писати тільки повний бовдур, який сам не намагався няньчити капризне немовля чи одягати в садик тоддлера.)

Але вишенкою на торті - сам Деймор про роботу, "де всі всіх ображають" не писав - so much for "читати Деймора буквально".

Дозволяти чужим чоловікам розглядати свої голі ноги є універсальною ознакою шльондри в контексті, прийнятому в оточенні Рабиновича

Тут вибач, я тебе троллив трохи довше, ніж треба - в контексті у Рабиновича з анекдоту доньок нема, тільки син. Але, як в анекдоті - це треба тепер йому доводити.

До чого це я? До того ж самого, що і пан Цунгер - not all discussions have basic legitimacy, особливо коли йдеться про конкретних лиць, програми та організації. Прикрити наїзд фіговим листочком conditional statement - все одно хуйня. ("А можливо у Рабиновича є доньки, про яких ми не знаємо... А можливо, в нього будуть доньки в майбутньому...")



Формально не каже.

Ось тут я вимушений закінчити. Бо якщо Деймора ми зобов'язані читати формально, а його критиків - ні, то як це зветься і який сенс далі продовжувати?