У словнику є, а у вжитку нема 🙄 Себто на позначення столу. У нас тут. Ані бюр/б'юр, ані цугів. До того ж я з дитинства маю досвід не лише харківської, а й черкаської говірки. Ну, не було таких понять у спілкуванні… Хоча від черкаської прабаби (етнічної чешки, до речі) я нахапався багато слів, котрі я ніде вже зараз наживо не чую (швах, пранці, те ж таки «ов-ва!») Ну й також ні від кого не чую тепер черкаську назву віхтик — ганчірочка для посуду та змітання пилу.