Малий Ґорґан

знову про машини

Tue, 19 May 2026 05:05:12 GMT

Я там кілька днів тому поширював історію, де закликав допомогти відремонтувати один з транспортів наших бойових медиків, які зараз біля [не знаю, наскільки це відкрита інформація]. То була справа пари тисяч, дякую М., ми разом з ним то одразу закрили. Але точно були ще бажаючі... а тут написала сестра одного з бійців: їх змінний екіпаж вчора накрило КАБами, щойно відремонтовані транспорти в мінус. Якщо хто хоче допомогти, то ось офіційний заклик: https://www.instagram.com/reel/DYeYzlNslrp/?igsh=a2V4aGtndmp3ZHB3
Пейпел там привʼязанбий до телефону одного з бійців: Дмитро Кухтін +380953738940 (ось так разом з плюсом кажете Пейпелу)

Щось я дошлю, але все не зможу -- з іншими друзями, М. і А. останній місяць трохи вклалися в бахмутську бригаду, останнє дослав півдня тому двома паралельними каналами. Тому, якщо ван виходить -- допоможіть хлопцям. Вони рятують життя тих, кого ще можна врятувати, і вивозять тих, хто повернеться додому востаннє, на щиті.

P.S. Якщо хто пошле що на Пейпел, дайте знати власниці інстаграму, вона передасть вісточку. А то на передовій на звʼязок виходять рідко.

comments

Бомбардування

Wed, 13 May 2026 20:17:52 GMT

Сьогодні був один з найдовших нальотів, бомбили кругом. Над братовою хатою пролетіло чотири шахеди, два проскочили, а два збили неподалік. Сусідка в себе на городі шматок свіжозбитого дрона уже знайшла, чи впало щось до нас на город -- поки не ясно, якщо і є, то хіба дрібненьке.

comments

Новини з України

Tue, 12 May 2026 17:52:17 GMT

Недавно підрозділ одного з моїх підопічних бійців перекинули на активнішу фронтову ділянку. З нагоди чого маю одну новину і одне спостереження звідтам:
1. Новина поганенька -- активні бої, активні обстріли, то одразу були втрати. Поки що, дякувати богу, лише матеріальні, але значні. Одна машина вщент, друга -- прислали фото: посічена осколками в купі місць, включно з вітровим склом, розбита зовнішня рама, про дрібниці типу габаритів і гальм взагалі мовчу. Будемо відновлювати. (Дайте знати, якщо цікаво докластися до процесу)
2. Спостереження оптимістичне: село коло самого фронту, де регулярно бомблять, вибухає, війна і все таке. Місцевих мешканців майже повністю вивезли/евакуювали. Але вони не опускають рук: М. пише, що приїжджають, обробляють городи і їдуть назад. Але земля працює. Навіть клумби оброблені, квіточки цвітуть.

Тому що -- господарі. І того не поміняє ніяка суча радянська влада, ніяка срана вєлікая расєя, з її милими похиленими ізбушкамі і просторамі, ніхто. І з анекдотів на кшталт "а це -- під помідори" не сміятися треба, а пишатися. Тому що ті помідори таки виростуть!

comments

Випадково згадалося

Wed, 29 Apr 2026 06:55:52 GMT

Ютуб випадково витягнув з виставленого 13 років тому
А записане воно було 22 роки тому. На бігу, бо варіантів перенести не було з обʼєктивних причин. Грали як уміли, Юля співала з намертво закладеним носом (та воно і чути), записувалося як си вдасть...
Але, холєра, є щось у піснях, записаних молодими. Свіжість, драйв... вишні... :)

comments

Радіація

Mon, 27 Apr 2026 07:35:31 GMT

TL/DR; І ті, хто каже вам, що радіація шкідлива, і ті, хто каже, що вона нешкідлива, брешуть, хай, ненавмисно. Навіть відносно технічно підковані особи погано розуміють вплив радіації на нас, зате емоційна реакція на радіацію невиправдано висока. Правда в тому, що ми (не по одному, а людство взагалі) не все знаємо, і частину знання не пробуємо отримати.

Давно хотів написати про радіацію. Зараз якраз нагода.

Хіросіма-бімба-Чорнобиль! Мутації! "Дідусь погладив внука по другій голові", Ґодзіла і всякий постап.... Залякування радіацією ми отримуємо давно і з різних боків, через що більшість людей чітко засвоїло, що "радіація -- погано, чим її менше, тим краще". І весь світ навколо нас будується і структурується виключно в цій парадигмі. І більшість з нас, не лише обивателі, вважають, що це факт, доказаний, задокументований і відкалібрований. Але чи це правда, що радіація -- шкідлива? Правильна відповідь тут одна -- як писав часом один жж-юзер: "дурнувате опитування, не відповідатиму." А якщо точніше, то -- зараз буде лекція на тему :) Дисклеймер: пишу без посилань, але правду, то дуже близька мені професійно тема (в попередній професії, до 2015-го року). Основні факти і думки тут -- мій вільний переказ лекцій і поглядів покійного Джона Р. Камерона, одного із основоположників науки Медична Фізика.

Почемо з визначень: у твердженні "радіація шкідлива" обидва слова недовизначені. Тут не фізичне значення слова радіація -- випромінення, або, часто, "іонізуюче випромінення" (електромагнітні хвилі від ультрафіолету і далі або розігнані елементарні частинки), а доза випромінення, поглинута тілом, плюс, якась міра радіоактивності (здатність деяких ізотопів деяких елементів розпадатися з випроміненням іонізуючої радіації), попадаючи вам в організм. Фізики дозу міряють поглинутою сумарною енергією на масу, але оскільки вплив залежить від енергії випромінення (в смислі енергії фотона) і в яку частину тіла попало, міряють ефективну дозу, зівертах, або, в Штатах, в ремах -- спробах нормалізувати біологічну шкоду організму з урахуванням енергій і вражених органів. Але всяка додаткова штучна нормалізація -- такоє, модель, а не обʼєктивна відтворювана істина. З поглинутими (зʼїдженими, вколотими, вдихнутими) ізотопами все ще гірше, бо там міряють дозу, яка попала вам всередину, це зовсім інша доза, але те ж слово, оцінюють в кюрі або бекерелях, які передбачають кількість реакцій розпаду з виділенням гамма-променю на одиницю часу. Наче, все визначено, але вплив на організм залежить від енергії променю, часу піврозпаду, анатомії/фізіології того, куди воно попало... Ще гірше з поняттям "шкоди". При величезних дозах воно ясно: людина згорає, при трохи менших -- вражаються лише деякі тканини, найчутливіші -- кістковий мозок, наприклад. А от ще нижче -- уже геть сіра зона. Часто міряють ризик раку, але ж ми памʼятаємо -- різні енергії, органи, вік..., плюс, рак -- не єдина проблема в цьому житті (взагалі, рак однозначно грозить кожному з нас, єдиний спосіб його уникнути -- померти раніше від інших причин). Тому часто використовують одну з кількох метрик очікуваної довжини життя, ризику смерті і т. п. Але це, знову ж таки -- модель, і як всяка модель, працює лише постільки-поскільки.

Це все було -- труднощі технічно-термінологічні, які означають всього лиш, що про шкоду радіації не можна говорити взагалі, бо більшість узагальнень вийде неправдою. Просто тому, що не все в житті можна узагальнити. Ну, наприклад, отримати дозу радіоактивності в кілька мілікюрі може бути набагато небезпечніше, ніж в кількадесят мілікюрі... якщо перша -- полоній-210 (Луговий і Литвиненко, памʼятаєте?), а друга, наприклад, технецій-99м або фтор-18, нормальна доза в ядерній радіографії. Тому що полоній ще й токсичний, попадає у вразливі тканини, там випромінює альфа-промені, які так-то зупинить листок паперу або шкіра, але не прямо в організмі. Або отримати однакову дозу радіоактивності у вигляді йоду дуже залежить від ізотопу, бо ті самі кількасот мікрокюрі йоду-123, які колють при діагностиці щитовидки, у формі йоду-131 привели до раку щитовидки у дітей, бо інший час піврозпаду. А ще більша доза завдавала менше шкоди тим, хто їв йодовану сіль і/або вчасно закинувся піґулками з йодом.

( Багато букв і посилання на кілька графіків )

Хотів написати більше -- про альтернативні градієнти (а їх є), про те, чому шкідливо переоцінювати шкоду, і про те, що ж робити, але втомився. Якщо цікаво -- питайте. Прикладів і висновків там ще багато.

comments

Регіональні відмінності

Sat, 18 Apr 2026 00:23:40 GMT

Зʼїздив у приватних справах в Солт Лейк Сіті, в Юту. Часу трохи було, а авіаквитки на шкільні канікули дорогі, то проїхався машиною через пусту-пустельну Неваду. Поспостерігав людей і різні локальні звичаї, підсумовую:

1. Уже і забув, наскільки люди в пустіших віддаленіших місцях західно-американської гірсько-рівнинної глибинки більш nice. Точного перекладу цього слова українською нема, це якийсь перетин понять "приємний", "ввічливий", "вихований", "дружній"... Воно видно в дрібничках: як з тобою говорить клерк на заправці, вибачиться підліток, який випадково загородив тобі дорогу в магазині або зачепив твій візочок, пояснить щось продавець або бібліотекар. Moменти випадкового спілкування з людьми там виключно позитивні.

2. Пробував пояснити собі, чого так. Маю дві гіпотези: з одного боку, люди в рідконаселених місцях, коли одне містечко на 150 км в усі боки, просто звикли більше звертати уваги на інших людей, цінити моменти спілкування, чи що. З другого боку, релігійність/дикий захід/амерікана в хорошому смислі -- вони саме про це. При цьому, вони в силу релігійності легко можуть бути всякими ксенофобами, гомофобами і т. п., просто поки вони не записали тебе у ворожий табір, вони до тебе ставляться краще. Моя модель тут така: в місцях типу Сан Франциско чи, простигосподи, Нью Йорка, "свій" табір в силу різноманітності включає набагато більше людей, стільки, що ти їх толерувати-толеруєш, але не більше. А на дикому заході свій табір маленький, бо народу мало, то ти там до людей ставишся добре... зате всяких чужих, про яких тобі розказали по Фоксу, ти ух як не терпиш.

3. Водять там теж приємніше і чемніше, при цьому -- краще, менше фігні на дорозі витворяють. Правда, я не готовий рахувати, чи це "в середньому", чи ми просто помічаємо уже лише серйозну фігню, а її там менше просто тому, що народу менше і водіїв, відповідно, теж менше. Exposure effect. Але водії-водіями, а організація вуличного руху в тому ж Солт Лейку мені таки більше сподобалася. Як влаштовані розвʼязки, світлофори, стрілки, таке. Продуманіше

4. Ще одна річ, яку я забув, а, може, просто і не відчував раніше, це наскільки народ за межами Сан Францисканщини зокрема і Каліфорнії взагалі бідніший. Тобто, так-то може і багатший, але ціни, рівень споживання, все таке. Кількість грошей на квадратний метр тут таки набагато більше, ніж майже деінде в США.

5. А от з їжею, як виїжджаєш з Каліфорнії, стає печально. Знайти місце, яке не є класичним фастфудом (масне/мʼясне/смажене/пересонеле) все важче і важче. (Нагадує мені 20-літньої давності враження від Німеччини: дякувати богу, що там є турки, і що вони люблять тримати кафе і ресторани)

Отакі спостереження. Я колись дуже багато їздив машиною по США, потім надовго перестав, а оце останнім часом трохи поїздив і нагадую собі, що Каліфорнія багато в чому інакша. Боявся, що все помінялося, і старі враження будуть не ті, але, наче, вектор відмінностей все той самий

comments

Раптом хто забув

Fri, 10 Apr 2026 17:59:18 GMT

Де як, а в Каліфорнії сьогодні -- останній день без штрафів заплатити податок на нерухомість за 2025й

comments

Ранкове

Sat, 28 Mar 2026 17:59:09 GMT

Ранок, сонце низько, через недозашторене вікно в хату проліз промінець і освітив монітор, поки ти

1. Перед сніданком відкриваєш термінал і пробуєш набрати "% git status"
2. Сонячний промінь так відблискує, що ніц не бачиш, що ти там друкуєш
3. Термінал тобі відповідає:
[не видно через сонце] ... not found: gut
4. Дивишся на екран, дивишся на живіт, так разів пʼять, поки не додумуєшся прикрити рукою блік на екрані і прочитати, що ти саме написав в пункті першому.
5. Встаєш і ідеш робити сніданок.
...
UPDATE:
6. Поки робиться сніданок, вирішуєш написати цей допис.
7. Забуваєш, що на плиті щось робиться, пожежна сигналізація, дим, писк, треба віддраювати пригорілий посуд.
....

comments

Музична пауза

Thu, 26 Mar 2026 23:54:41 GMT

В новинах вчора проскочило, що якась божевільно висока частка американців зараз думає, що скоро кінець світу. Смішно -- це ще на них ніхто ніколи, вважай, не нападав, все більше самі. Зате згадав і послухав хорошу (хоча і навряд чи правдиву) пісню:

Взагалі, в якийсь момент виявив, що далеко не всі мали щастя послухати і полюбити прекрасного автора-виконавця Тома Лерера. А даремно -- і розумний, і талановитий. Та хоч на рими подивіться в вищепроцитованій пісні, я таку красу рідко в кого бачив:
When you attend a funeral,
It is sad to think that sooner or
Later those you love will do the same for you.
And you may have thought it tragic,
Not to mention other adjec-
tives, to think of all the weeping they will do.

Словом, якщо сподобалося, то продовжити треба пісенькою про бомбу, про братерство, а далі про що завгодно.

comments

Дитяче

Thu, 26 Mar 2026 01:59:19 GMT

У молодшого в школі ставили мюзикл. "Шрек". Мій малий вибрав не виступати, а бути в команді техпідтртмки -- переключав мікрофони. Все робота -- мо, чогось навчиться.
З усіх дітей непотано грав непогано сам Шрек і (от не памʼятаю, чи був у мультику) Піннокіо. Минулорічний мюзикл, "Аліса" вийшов набагато кращим. Тамтешній кролик набагато краще впорався, ніж нинішній ослик... На фоні цих роздумів і антуражу придумалося таке:
I was walking by a bog
When I met a rabbit.
He said "ribbit-ribbit"
Though he was no frog.
Was that rabbit rabid?

comments

Upsides of downsides

Wed, 25 Mar 2026 23:41:10 GMT

Вчора почув цікаву думку на NPR. Там була розмова про те, що в Сан Франциско дохріна і більше різних міні-комітетів, з приводу чого вони балакали, чи це добре, чи погано, яка з того користь, шкода, ще щось. В процесі один з представників "від міста" (здається, все-таки, не представник адміністрації, а чи то журналіст, чи активіст, щось таке) сказав таке:
We generally criticise bureaucreacy, but it has a positive role. Yes, bureacreacy can slow progress, including bad progress. Progress is not always good.

Дуже здорова думка, +100

comments

Музика

Fri, 13 Mar 2026 06:22:53 GMT

Ой, давно мені фоновий музичний ютуб нічого такого несподіваного не приносив.
Фахівці, які взяли нашу попсу і зробили з неї... Словом, вони навіть Євробчення в моїх очах трохи виправдали. Місцями....
Ціґель-цігель-ай-цвай, однако.

comments

Цифри і числа

Wed, 11 Mar 2026 16:24:50 GMT

Не встигаю відповісти на коменти кількатижневої давності, не те, що пости писати. Можу поділитися лише уривками несерйозних думок (серйозні думки уривками писати -- лише шкодити). Навіяно щойно побаченим віршем ya_miranda

Час біжить, і цифри, які ще недавно були не просто цифри, а широковідомі поняття, уже нічого не означають. Може, щось десь випливе в якихось лівих трівіа, але скоро відімре. І лише часом розумієш, що це вам -- не 6-7 :)

Зі згаданого на ходу (початків частини послідовностей я сам по собі і не знаю):
  • 33 - 45 - 78
  • ... - 3.62 - 4.12 - 9.10 - ...
  • 2 400 - ... - 9 600 - 14 400 - ...
  • ... - 3.1 - (букви) - 3.11 - 95 - 98 - 2000 - ...
  • ... а які ще очевидні цифри були і нема? Або і досі є?

comments

Некролог з етимологією

Tue, 03 Mar 2026 18:48:42 GMT

Як відомо, у багатьох вищих керівників Ісламської Революції в Ірані біографії виглядають ну дуже штучно-надумано. Недаремно регулярно зʼявлялися ну дуже цікаві чутки про їхнє минуле, чутки, на перший погляд, божевільні, хоч вони і дуже добре пояснювали незрозумілу любов між Тегераном і Москвою. Насправді ж, як воно часом буває, правда ще дивовижніша за казку. А правда там така:

Родина Броваренків під Миргородом вела традиції ще з часів Гетьманщини: варити пиво, бути щирими українцями, хорошими господарями, називати старшого сина Пилипом. Але найкраща традиція може перерватися. Революція і колективізація щось зламали в душі Пилипа Броваренка, і став він банальним запроданцем: переписався на Філіппа Броварєнкова, вступив до партії, сина назвав Анатолієм. А той уже виріс типовим кацапом: пив усе, що горить, рідну культуру ненавидів, мову предків забув. Хіба як напивався, часом згадував улюблену дідову лайку "хай мені гикнеться". (Дід Пилип, прибитий запроданством сина, останні роки життя все більше лаявся, от малий Толік і наслухався.)

А ще, видно, господарська жилка -- вона теж передається генетично, бо став наш Толік дуже успішним савєцким прапорщиком. В матеріяльному плані успішним, IYKWIM. Скажімо, коли родіна послала старшого прапорщика Броварєнкова виконувати "інтернаціональний обовʼязок" в Афганістані, він миттю просік можливості, створені обмеженим доступом до алкоголю в мусульманському світі, влаштував у себе на базі масштабу самогоноварню і налагодив транзит самогону між в/ч в запасних паливних баках деяких бетеерів. Валюта потекла рікою; навіть після всіх хабарів механікам і відкатів офіцерам стало ясно, що буде у Толіка такий маєток, який його прадіди на своїй Полтавщині і уявити б не змогли. Але втрутилася доля: конвой, де наш прапорщик віз чергову партію пійла, попав у піщану бурю, бетеер з нашим прапорщиком пропустив поворот на Карезі-Ільяс, і схаменулися всі уже на іранському боці, коли двигун зупинився від нестачі бензину. Комвзвода (він був не задіяний в схемі і нічого не знав) наказав переключити на запасний бак... але там був не бензин, а бормотуха. Це був кінець, на видноколі вже зʼявилися якісь бородаті типи в халатах, і радянські бійці вирішили, принаймні, не помирати тверезими...

Бак самогону -- це багато. Пʼяні були всі кілька днів на кілометри навколо (Що не дивно, перси в плані алкоголю -- не араби.) Точного сценарію відновити не вдалося: чи то москалі випили самі і почали на пʼяну голову бити "прєдатєля", а іранці напали на бійців і потім самі хильнули з врятованим. Чи то радянські бійці вирішили відкупитися від іранців, пити почали всі разом, а потім щось сталося. Все, що ми знаємо, це те, що коли наш прапорщик наступний раз прийшов до тями, решта радянських бійців десь згинула, а він сидів самий з парою іранських душманів, всі однаково пʼяні і, здається, братаються:
- Парса! - вдарив себе в груди перший.
- Ф-ф-файзал! - якось проговорив другий.
- А я -- Толя! Хай мені...
Довимовити "гикнеться" пʼяний прапорщик не зумів, тому горді іранські воїни так його і запамʼятали: "Аятоля Хаймені", лише трохи на свій лад переінакшили.

А вже як простий радянський прапорщик не просто влився в ряди іранських бойовиків, а став їхнім лідером -- про це хай вам хтось інший розповість.

comments

Перекладацькі моменти

Mon, 02 Mar 2026 21:57:06 GMT

Перекладаю на англійську дитячий текст для знайомих. Там героїня-муха розповідає, як після низки поганих новин не змогла долетіти, куди треба, бо "у мене опускалися крила від відчаю".
Оскільки "опускалися руки" прямо не перекладається, я подумав-подумав і вирішив написати, що "despair sucked the air from under my wings"

Як думаєте, передається настрій і лінвістично-функціональна гра?

comments

Нам своє робить

Mon, 02 Mar 2026 19:57:17 GMT

Поки непереможні^(*) <censored чиї> полки невпинно рухаються в бік досягнення [поки що не скажемо вам, яких] цілей у своїй останній війні, хочу нагадати, що наша війна іде уже пʼятий рік, і легше не стає. Дроновійна, про яку ніхто і не думав кілька років тому, розвивається з кожним днем. Настільки, що на передовій нормально пересуватися виходить рідко і мало, є купа позицій бійців, куди їжу і амуніцію доставляють лише транспортними дронами.
Власне, хто знає Бориса -- він провів пару тижнів у лікарні, але оце вийшов і купує чергову партію таких транспортних дронів для своїх підопічних, я оце з ним поговорив. На півтора дрони я йому кошти послав, якщо ви планували когось підтримати, а не можете придумати, кого -- додавайте.

^(*) Чи це, навпаки, "переможні" полки? Блін, прямо як з "не/хай щастить"

comments

Доречний день щоби

Tue, 24 Feb 2026 21:58:24 GMT

1. Задонатити на ЗСУ -- скільки вже було, скільки ще буде треба. Кожна копійка -- плюс в карму. Може, сама ця копійка дасть змогу вбити на одного орка більше -- чим не позитив?

2. Провести чергову ревізію оточення. Останні роки це стало легше. Ото, памʼятаю, чотири роки тому з відносно близьких друзів/знайомих/колег неукраїйнців відмітилися майже всі, з дуже чітким розподілом за етнічно-національною ознакою. Друзі євреї -- всі, одразу. Американці, іспанці, поляки, індійці, китайці... Зате деякі з росіян якось день мовчали, два мовчали, тиждень... а потім так -- ачотакова, що ви з нами більше говорити не хочете? Зате вивільнився темпорально-емоційний ресурс на тих, хто не такий

3. Подивитися, купити, заспівати, зʼїсти, прочитати, вдягнути -- щось українське.

comments

Вихідні в районі Затоки

Mon, 23 Feb 2026 06:46:13 GMT

Сьогодні в СФ був мітинг підтримки України з нагоди грядущої четверої річниці початку повномасштабної війни. Я до сцени не пхався -- якось православний піп так довго проповідував, що я втратив натхтнення, хоча і збирався сказати всього кілька фраз.
( Якщо цікаво, ці кілька фраз під катом )

Натомість поділюся з вами коментом, який я залишив у приватному дописі знайомої. Темою допису було те, що в її блог припхалося щось, що зайшло с козирів: "Ізвінітє, нє панімаю я па вашему".
Оце "ізвінітє" мене трохи спантеличило, але не сильно. Картинка знайома, вписується в моє розуміння світу, сформоване ще в шкільні роки, коли на прохання "дайте, будь-ласка, сьогоднішню [газету] 'Молодь України'", працівниця кіоску СоюзДрук в рідних Чернівцях мені заявила "гаварітє на чєлавєческам язикє" (теж ото на ви звернулася)

Так от, комент у відповідь на чиєсь питання "а навіщо то було" я написав такий:

Бозя мудра. (Ну, або природа, чи хто там то всьо понастворював) То всьо спеціально зроблено!
От уявіть собі... ну, не знаю, наприклад, гівно. Бозя зробила так, що гівно смердить, причому, смердить на відстані. Це зроблено для того, щоби ми не брали то гівно руками, не ставали в нього ногами, не заносили собі в хату, не запрошували за стіл і не називали його братським народом. А натомість здалеку відчули сморід і близько не підходили. А як не виходить тримати відстань -- або закопали, або на ріллю порозкидали як добриво. На жаль, у нашого народу довший час був серйозно закладений ніс, але дуже хочеться вірити, що хоч зараз, нарешті, відшмаркалися....

comments

Карма

Sat, 21 Feb 2026 00:51:11 GMT

Хотів подилитися випадковою історією.
У нас є далекий знайомий, чоловік коло 50, самотній, живе сам, єдина компанія -- чотириногий друг Фаусто, симпатична і добре вихована старенька такса. Дуже приємний і позитивний персонаж. Він нам ніхто, сусід кума, з яким випадково познайомилися на вулиці, але через кілька місяців після знайомства раптом влаштував для Юлі артшоу-фандрейзер, де ми зібрали декілька тисяч на допомогу українським біженцям (це була весна 2022-го, тоді люди тратили на такі цілі в рази більше). Написав у свій паблік таке:
Побачив публічний пост друга, що у того серйозні проблеми зі здоровʼям і що він шукає нирку, бо діаліз уже не допомагає. Подумав, що він самотній, дітей нема, здоровий, то чому би не допомогти комусь іншому. Почав проходити різні додаткові тести перед операцією.... і тут у нього виявили два різних але потенційно серйозних раки. Один уже прооперували, другий готується до терапії з дуже хорошими перспективами, але це все -- виключно тому, що засікли обидві пухлини в максимально початковій стадії. Якби не оце несподіване і незаплановане медичне обслідування зараз, то нічого б ніхто не знав, поки не було би уже пізно.
Так що не лише добрі справи, а і добрі наміри -- це правильно.
Дай бог всім учасникам історії здоровʼя і довгих щасливих років життя.

comments

Старий анекдот

Wed, 18 Feb 2026 21:55:33 GMT

Закривав старі вікна в Сублаймі, знайшов набраний пару тижнів тому, але чогось не запощений допис. Най буде.

В якості епіграфа -- один з моїх улюблених анекдотів, скоро тридцять років, як я його вперше почув.
( Партію головного героя проговорювати з акцентом, інакше не тойво )

Епіграф ілюструє поведінку російськомовних трамполюбів (чи російськолюбних трампомовів? same sh*t) в онлайн-розмовах:
Вони: (Захищає АЙС и Джонатана Роса, арешти на вулицях, тюрми в сальвадорах і т. п.)
Ми: (в серцях) Блін, зла нема тебе слухати, от би тебе так без суду прибили
Вони: Ага! Ви, ліваки, нас вбити хочете! Правильно ми Трампа вибрали, правильно він всьо робить, з вами інакше не можна!

Disclaimer: ніяких паралелей між персонажами анекдоту і москалями-імперцями, навпаки, ситуації у них строго протилежні.

Українці аналогічний досвід з москалями-імперцями відчули давно. Частково воно описано ще Горьким Луком, про органчик і "включити дурака", але я бачу це ширше, як давню тему провокація-реакція. На жаль, воно присутнє давно і з усіх боків, не лише у траморусів, тому просто хочу нагадати собі і світові вголос: провокація -- погана річ. Часом необхідна, але лише тоді, коли необхідна.

comments

Cacatum non est pictum :: Верховна Рада

Fri, 13 Feb 2026 19:52:54 GMT

Серед українських депутатів срач. Ні-ні, не сварка, сварки там перманентні, новинами стають лише коли переходять в побоїща, я про первісне значення цього слова. Серед українських депутатів срач інтенсифікувався до такого рівня, що ВР не змогла набрати кворуму для планового засідання. Чи то втруїлися в їдальні, чи то привезли ротавірус з Буковелю. Що цікаво, що зачепило лише "слуг" і кількох "замайбутнівців", порядніші партії/групи здорові. Звичайно, всяке буває, не хочу сміятися з хворих, але чомусь мене така медико-політична флюктуація не дивує. Надто добре вона вписується в мою теорію нашого політикуму:
( Далі не факти, а теорія )

comments

подяка волонтерам

Wed, 11 Feb 2026 06:05:14 GMT

Друзі. Ви знаєте, хто з вас посилав для Бориса гроші.
Оце зараз поговорив з ним (давно не виходило, там під Києвом зараз дуже рідко достатньо потужний інтернет, щоби толком звʼязатися, особливо з урахуванням десятигодинної різниці в часі). Борис передавав величезну подяку, згадував кожного з вас на імʼя Показав відео (зразу стерло, бо відкрите лице), вам всім дякують бійці 54-ої Бахмутської бригади імені Івана Мазепи яка зараз захищає *** на Донбасі. На наші гроші купили пару бронежилетів і різноманітне утеплення, від набору светрів/білизни до хімічних зігрівайок, які допомогли бійцям протриматися через найсильніші морози останніх кількох тижнів.
Дякую і працюємо далі
Слава Україні!

comments

Побачив хороший демотиватор на ЛінкедІні

Tue, 10 Feb 2026 22:44:46 GMT

Тому що в data-based-tech слід памʼятати програмний анекдот: "банани не для того, щоб їсти, банани для того, щоб продавати"

comments

... кафку сдєлать билью

Fri, 06 Feb 2026 03:25:09 GMT

Навіть не кафку і не казку, а анекдот.
Почув на Дейлі Шоу те, що сам пропустив у новинах (але тепер перевірив, так, правда) : 45/47-й заявив, що Венесуелу перемогли, бо його війська використали найновіший дискомбобулятор.
Що це таке -- не знає ніхто. Ґуґл каже, що назва походить від якогось 200-річної давності словечка...
Думаю, то всьо брехня. Очевидно ж, що трампло тупо підслухало, як його куратори розповідали одне одному анекдот про новий бульбулятор, але вимовити слово точно він не зумів, і маємо, що маємо.
Тим з ~~нас~~ вас, хто досі не вірив, хто у трампла куратори, повинно, нарешті, стати все зрозуміло.

comments

Втрата чутливості до давнього болю

Mon, 02 Feb 2026 20:21:12 GMT

Людина не може постійно підтримувати той самий рівень уваги чи емоційних/ментальних зусиль по відношенню до чого завгодно, навіть чогось, що спочатку здається жахливим і викликає гостру емпатію з симпатією. Нове витісняє старе. Навіть ті з американців (говорю про них лише того, що я в США, з іншими може бути все інакше... або все подібно), хто співчував і допомагав Україні, слідкував за подіями там і враховував ті новини у своїх діях і думках, за чотири роки розслабився і забув.

А в Україні зараз чи не найважче за чотири роки. На фронті все погано, але і вся країна руйнується все більше і більше. І от на країну зі зруйнованою енергетикою і тепломережами ідуть морози до -30 градусів, москалі, не дивлячись на оголошене "перемирʼя" (яке уже і закінчується) продовжують бомбити все, включно з пологовими будинками і мирними автобусами, а більшість американців останнє, що про нас чула -- це що трамп, здається, домовився з пуйлом про перемирʼя, все ж ок, хіба ні?

Сьогодні-завтра -- хороший час на якихось робочих чи позаробочих зустрічах нагадати колегам і знайомим про те, що відбувається в Україні, особливо порівняно з зойками мешканців Східного Узбережжя, що вони, мовляв, змерзли. Як живе Україна (і, якщо в тій компанії нема заборон тем про політику, чого чого варті обісцянки трампа).

comments