Трохи етимологіі з мови наіболєє вєроятноґо протівніка

[malyj_gorgan]

У розмові в коментах до попереднього посту усвідомив, що широка публіка не знає правильного походження пари російських слів. (Я продовжую наполягати, що це наіболєє вероятний протівнік, бо це в інших імовірність може бути між 0% і 100%, а у цього -- як мінімум, 146%!)

1. Ватрушка
Справжня етимологія цього слова далеко не така давня, як вважає більшість тих, хто ті ватрушки їсть. Слово зʼявилося, коли перші американські інженери на якихось будівництвах Далекого Сходу чи то ще москвоімперії, чи вже більшовикстану намагалися пояснити локальним кухарям, щоби ті їм зробили улюблений десерт, заодно, перекладаючи саму назву. А далі відбулася комбінація спроби неграмотно допасувати традиційне російське закінчення до сучасного слова, фонетичної асиміляції в устах то національно-мовного коктейлю далекосхідних мешканців (плюс, можливо, спроби приховати іноземне походження слова, але це неточно):
Danish > датчанін > датчанушка > (... ще кілька кроків, які вже не відслідкуєш, неясно, що відбулося раніше, "д">"в" чи "чан">"чал">"чар">"ар">"р") > ватрушка

То вже потім, в рамках боротьби з "нізкопаклоннічєством пєрєд западом", слово вписали в літературу і історію давніших часів, щоби виглядало, наче це щось посконно-їхнє. Переписувати історію -- це все, що вони вміють, крім красти. Це їхнє вміння ще краще видно в прикладі номер два.


2. Балалайка
І сам інструмент, і назва -- трагікомічно-комуністичний результат колишніх-зеленихчоловічків-комсомольсько-бригадівців склепати аналог гітари і натринькати на ньому пісеньку, почуту в передфранківській сонячній Іспанії від бразильских інтербригадівців. А що в тайожному ГУЛАГу (а куди ще посилати людей, які побували за кордоном і мали дурість повернутися?) з інструментом для (та для будь-чого) було туго, то замість безсмертної бразильської танцювальної мелодії "Бамболео" на гітарі вийшли трикутно-триструнні частушки на, так-так, "балалайці"... Ну а далі -- аґітпропо-кагебешна діяльність зробила з цього зеківського одноразового інструменту історічєскоє русскоє іскусство. Ну-ну...
Мені тут пробували закинути, що, мовляв, про балалайку раніше співали наші єврейські земляки. Справді, якщо слухає людина, не надто знайома з ідишем (а хто зараз з ним добре знайомий? на жаль, ніхто), то можна вгадати слово "балалайка" у відомій єврейській пісні, але це -- випадкова інтермовна омофонія, правда, термін для неї придуманий, чомусь, японською -- сорамімі. Центральноєвропейські євреї так само співають про балалайку, як Челентано (ок, Кутуніо) просять "солі!" в пісні про самотність чи Бітли командують "Кинь бабі лом!" в пісні про неможливість купити кохання. Справжня назва пісні -- "Тумбала-Лайка", не вірите, клацніть на посилання вище, там навіть на обкладинці ще правильно написано:

На жаль, проплачені кагебістами пізніші американські видавці і дизайнери зуміли перефабрикувати написання в пізніших виданянях цієї пісні, так що зараз по всьому світу можна знайти людей, які вірять в міф про історично-московську балалайку.