malyj_gorgan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
malyj_gorgan) wrote2024-01-31 05:26 pm
malyj_gorgan) wrote2024-01-31 05:26 pm
Entry tags:
різне
1. Виглядає, що з наступного понеділка знову на роботу. Після Амазону воно, звичайно, не гроші... але зате команда, ніби, хороша, можна працювати з дому, а якщо не з дому, то хвилин 35 їхати, цілком менеджбл.
1а. Так у мене і не склалося отримати допомогу з безробіття. Якось там все дуже складно: все заповниш, а вони кажуть, що у них "залишилися питання", треба призначити апоінтмент, вони подзвонять. Прочекав два тижні до апоінтменту, вчора зранку телефон дренькнув і все.... а віддзвонити –– ніфіга неможливо. І що з тим всім робити далі, зовсім неясно. Ну мені ок, я без роботи просидів рівно місяць, а як люди, яким без того реально ніяк?
2. Прийняв участь в локальному політичному житті -- на виході з магазину дав себе спіймати чуваку, який збирав підписи на всякі політичні рухи. Підписав пару ініціатив. Одна -- локальна для нашого графства, щоби звільнити нашу пані прокурора Памелу Прайс. Друга –– посилення криміналізації фентанилу, включно з класифікацією зберігання як злочину, а не дрібного хуліганства, ну і, заодно, усунення порогу в $950, нижче якого крадіжка –– не кримінальний злочин. Побачимо, що з того вийде. Там у чувака, який збирав підписи, була ще третя ініціатива, щоби додати курс з персональних фінансів до обовʼязкового для закінчення школи. Не став підписувати: з того, що я бачу, нічого хорошого вони тут дітей не навчать, лише поганого, ну і охоту вчитися далі відібʼють.
3. До речі, про школи. Чим більше знаю взнаю про тутешню школу зсередини, тим менше звинувачую публіку типу колумбайнівських шутерів. При цьому я не звинувачую вчителів прямо, скорше, саму систему, націлену на те, щоби максимально утримувати всередині школи навіть придурків. В умовах наших країв –– диспропорційно націлену на те, щоби утримувати в школі в першу чергу придурків, бо всі інші і самі туди ходитимуть. В інших місцевостях/демографіях, ухил може бути в інший бік, але загальна проблемність + антиінтелектуалізм ті самі. Мені якось на Кворі попадалося співзвучне. Якщо ви Квору часом читаєте, раджу пошукати серію "What is wrong with American high schools?" Озвучена у верхній статті проблематика майнорітіз у нас працює в інший бік, але поза тим все те ж саме. Основний обмін думками на тему у них був шість років тому, та і судячи за тим самим Колумбайном (і кожним першим іншим виступом на цю тему в кіно чи літературі останніх десятиліть) це не недавнє явище. Як хтось прекрасно висловився на Кворі в коментах: "High school is a hormone driven cesspool of lost people."
Це колись/у нас все було інакше? Чи це мені в дитинстві так пощастило зі школою? Чи це мені пощастило особисто не бути легкою мішенню? Чи все було не краще, просто, памʼять витіснила погане? (Хоча це вже навряд -- погане про систему і всяке навколоідеологічне нікуди не витіснилося, досі на місці.) Повний набір расизмів і нетерпимостей, замішаний на зневазі до навчання. Як з цим боротися?..
4. А з України новини такі, що писати про них зовсім не хочеться. Земляки, хто на місці і з тим всім бореться, і на фронті, і в тилу, ви всі герої, наша дрібна допомога -- дрібничка. Але хай цю дрібничку, але ми продовжимо слати.
1а. Так у мене і не склалося отримати допомогу з безробіття. Якось там все дуже складно: все заповниш, а вони кажуть, що у них "залишилися питання", треба призначити апоінтмент, вони подзвонять. Прочекав два тижні до апоінтменту, вчора зранку телефон дренькнув і все.... а віддзвонити –– ніфіга неможливо. І що з тим всім робити далі, зовсім неясно. Ну мені ок, я без роботи просидів рівно місяць, а як люди, яким без того реально ніяк?
2. Прийняв участь в локальному політичному житті -- на виході з магазину дав себе спіймати чуваку, який збирав підписи на всякі політичні рухи. Підписав пару ініціатив. Одна -- локальна для нашого графства, щоби звільнити нашу пані прокурора Памелу Прайс. Друга –– посилення криміналізації фентанилу, включно з класифікацією зберігання як злочину, а не дрібного хуліганства, ну і, заодно, усунення порогу в $950, нижче якого крадіжка –– не кримінальний злочин. Побачимо, що з того вийде. Там у чувака, який збирав підписи, була ще третя ініціатива, щоби додати курс з персональних фінансів до обовʼязкового для закінчення школи. Не став підписувати: з того, що я бачу, нічого хорошого вони тут дітей не навчать, лише поганого, ну і охоту вчитися далі відібʼють.
3. До речі, про школи. Чим більше знаю взнаю про тутешню школу зсередини, тим менше звинувачую публіку типу колумбайнівських шутерів. При цьому я не звинувачую вчителів прямо, скорше, саму систему, націлену на те, щоби максимально утримувати всередині школи навіть придурків. В умовах наших країв –– диспропорційно націлену на те, щоби утримувати в школі в першу чергу придурків, бо всі інші і самі туди ходитимуть. В інших місцевостях/демографіях, ухил може бути в інший бік, але загальна проблемність + антиінтелектуалізм ті самі. Мені якось на Кворі попадалося співзвучне. Якщо ви Квору часом читаєте, раджу пошукати серію "What is wrong with American high schools?" Озвучена у верхній статті проблематика майнорітіз у нас працює в інший бік, але поза тим все те ж саме. Основний обмін думками на тему у них був шість років тому, та і судячи за тим самим Колумбайном (і кожним першим іншим виступом на цю тему в кіно чи літературі останніх десятиліть) це не недавнє явище. Як хтось прекрасно висловився на Кворі в коментах: "High school is a hormone driven cesspool of lost people."
Це колись/у нас все було інакше? Чи це мені в дитинстві так пощастило зі школою? Чи це мені пощастило особисто не бути легкою мішенню? Чи все було не краще, просто, памʼять витіснила погане? (Хоча це вже навряд -- погане про систему і всяке навколоідеологічне нікуди не витіснилося, досі на місці.) Повний набір расизмів і нетерпимостей, замішаний на зневазі до навчання. Як з цим боротися?..
4. А з України новини такі, що писати про них зовсім не хочеться. Земляки, хто на місці і з тим всім бореться, і на фронті, і в тилу, ви всі герої, наша дрібна допомога -- дрібничка. Але хай цю дрібничку, але ми продовжимо слати.
no subject
Ооооо! А ось тут ти як раз (підозрюю, ненавмисно) з розбігу застрибнув в кролячу нору саме системних проблем.
Чи можна згідно закону розповідати людям расистську хуйню і чи може ДЕРЖАВА за це карати?
(drum roll...)
Розповідати можна, карати (через державу) не можна! Перша поправка, сцк! Вона захищає як і білих гопників (pun intended!) з "jews will not replace us/there were positive moments in slavery" (і це ще найкраще з їх риторики), так і чорну гопоту з твого прикладу. Насварити вербально (навіть непропорційно) можна, на особистому рівні бойкотувати (навіть непропорційно) можна, а ось карати через державу - ні.
І тут нас чекає ще одна проблема: що на відміну від гопоти, адекватні люди не дуже часто задають собі питання "а хулі ти мені зробиш?" (і дарма!), а гопота як раз відсутність реального покарання (а не "з вчителем поговорили") відчуває чудово!
Так, раніше інтелігентним білим людям жилося простіше - закон до чорних (хоч гопників, хоч не гопників) застосовувався вибірково, якщо хтось починав вийобуватися, його можна було безкарно відпиздити чи навіть вбити. А сьогодні в нас прогрес - чорний гопник став такою ж людиною, що і білий, з такими ж правами перед законом.
І тут в нас є вибір - міняти закон/судові прецеденти чи жити далі з от цією хуйнею.
no subject
Навмисно, навмисно. Державне покарання -– не єдина альтернатива особистому вибору, поняття етикету, вихованості, репутації і т. п. –– вони всі посередині між моїм особистим вибором і кримінальним та адміністративним кодексами.
Все, що я написав, що расистську хуйню людям розповідати однаково можна (за буквою закону) чи однаково не можна (за писаними або неписаними правилами суспільства) як білому, так і чорному гопнику. В ідеалі –– однаково, а в реалі я бачу надто багато порушень цеї симетрії.
no subject
...відсутні у гопників, тому в спілкуванні гопників і цивілів завжди буде асиметрія. Цивіл тремтить, коли його вчитель відругає - бо виховання, етікет та репутація, а гопнику пофіг. Тупо тому що він гопник.
А це як раз питання вишеописаного статистичного феномену - бачимо ми в першу чергу те, що нас особисто торкається. А те що не торкається - не бачимо, чи бачимо і ігноруємо, бо це не зі мною.
Це я не до того кажу, що не треба гопників ставити в стойло - це просто спостереження саме за феноменом.
no subject
Во. Тому гопник є гопником, незалежно від кольору шкіри чи вибору мову. Еxactly my point
> ...бачимо ми в першу чергу те, що нас особисто торкається...
Цей феномен є, але мій поінт в тому, що його не можна використовувати для тверджень типи "ти не Х, тому твої спостереження, наче Х не , недійсні" Треба лише правильно робити порівняння. Пару коментів тому я вже писав про українські реалії -- не будучи ні євреєм, ні молдаваном, ні ромом, ні виходцем з села, ні російськомовним, ні носієм видимих фізичних чи психічних вад, я спостерігав достатньо проявів ксенофобії до деяких з цих груп, а до деяких –– не спостерігав, або спостерігав менше, з чого можна робити певні висновки.
Або, он, тут: я і мої діти спілкувалися з представниками расово–етнічних груп 1-6, але расистьського харасменту зазнавали лише від преставників груп 2 і 4. Теж є що порівнювати.
no subject
Повністю згоден. Заперечувати спостереження - це фігня, bad form. Однозначно засуджую такий ігнор і знецінювання.
Складніше, коли від спостережень люди переходять до висновків. Знову прикладаю лінійку до себе - якщо я буду робити висновки на базі особистих спостережень, ігноруючи історичний контекст, географію, часові рамки, особистий досвід інших людей, репрезентативність виборки знайомих людей (і теде, і тепе), то в мене вийде щось на кшталт:
"російськомовні українці мене і родину в побуті не утискали, а україномовні - утискали, траплялося, неодноразово, робимо певні висновки..." (фігня ж, даром, що тут все правда - просто пропущена важлива частина контексту і особистого досвіду тих самих українців)...
With that in mind, можливо має сенс перейти від "не примушувати цікавитися досвідом" до "для авторитетних узагальнень та висновків треба знати контекст, який включає в себе як - грубо кажучи - локальні та глобальні контекст та статистику, так і особистий (груповий?) досвід учасників..."?
no subject
В останньому реченні, включення чужого контексту та особистої чи групової статистики –– це трохи слизька тема, але на рівні "не робити авторитетних узагальнень" я теж згоден
То про що ми сперечаємося? Чи це у нас так багатослівно виходить погодитися? :)