мовне, галицьке

[malyj_gorgan]

Чим старшим стаю, тим більше хочеться говорити так, як то сі в нас говорило, як говорила бабця з дзядзьом і решта родини. Географічно -- серце Галичини, трохи на захід від власне Галича, в околицях Стрия, Долини, Калуша... І часом ловлю себе на тому, що мої діти часом не розуміют якихось з тих слів, які з моєї точки зору гет чисто нормальні. Не глибинно-діалектні-реґіональні (нині не кождий буде знав, що таке бамбетль чи блят) а прості, такі, що я певний був, що то знают всі. Тобто, слова, які ТАМ і ТОДІ розуміли всі, навіть якщо то був хтось гет російськомовний чи якась вчителька, яка приїхала до нас з-за Дніпра, і говорила гет чисто літературно, як диктор на телевізорі.
Хоча... то я собі так думаю, що вони поширені, а, може, ні? А ну, товариство, хто тут не чистий галичанин, хіба то не загальновживані слова? (Далі кілька слів, які за останні пару місяців доводилося пояснювати:
дзядзьо, тета, стрийко, шваґро, батяр, безличник
путня, сезорик, файка, філіжанка, тичка, цьвок
трускавки, афини, ярина, сальцесон
бʼюрко, фотель, пʼєц
стрих, спіжарня
штрека
фоса
цуґ

Все знаєте?

Comments

[gingeriana]

Полісся на проводі :) не знаю наступне:
безличний
путня, сезорик
спіжарня
фоса
цуґ

але я часто по роботі бувала на Галичині та Волині, то напевно не репрезентативно

[malyj_gorgan]

Я написав окремим дописом пояснення з категоріями
Повторюся: цікаво, що частина слів -- просто маловідома, а не діалект, як то -- цуґ
Єдине чисто регіональне слово, щоб не сказати сленґ -- сезорик.
Спіжарня -- теж, напевне, застаріле.
Безличний -- може, більше класове, ніж локальне, я то чув від родин з поколінь священників і вчителів, людей, де "втратити лице" -- зрозуміле зло