malyj_gorgan (
malyj_gorgan) wrote2024-01-31 05:26 pm
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
різне
1. Виглядає, що з наступного понеділка знову на роботу. Після Амазону воно, звичайно, не гроші... але зате команда, ніби, хороша, можна працювати з дому, а якщо не з дому, то хвилин 35 їхати, цілком менеджбл.
1а. Так у мене і не склалося отримати допомогу з безробіття. Якось там все дуже складно: все заповниш, а вони кажуть, що у них "залишилися питання", треба призначити апоінтмент, вони подзвонять. Прочекав два тижні до апоінтменту, вчора зранку телефон дренькнув і все.... а віддзвонити –– ніфіга неможливо. І що з тим всім робити далі, зовсім неясно. Ну мені ок, я без роботи просидів рівно місяць, а як люди, яким без того реально ніяк?
2. Прийняв участь в локальному політичному житті -- на виході з магазину дав себе спіймати чуваку, який збирав підписи на всякі політичні рухи. Підписав пару ініціатив. Одна -- локальна для нашого графства, щоби звільнити нашу пані прокурора Памелу Прайс. Друга –– посилення криміналізації фентанилу, включно з класифікацією зберігання як злочину, а не дрібного хуліганства, ну і, заодно, усунення порогу в $950, нижче якого крадіжка –– не кримінальний злочин. Побачимо, що з того вийде. Там у чувака, який збирав підписи, була ще третя ініціатива, щоби додати курс з персональних фінансів до обовʼязкового для закінчення школи. Не став підписувати: з того, що я бачу, нічого хорошого вони тут дітей не навчать, лише поганого, ну і охоту вчитися далі відібʼють.
3. До речі, про школи. Чим більше знаю взнаю про тутешню школу зсередини, тим менше звинувачую публіку типу колумбайнівських шутерів. При цьому я не звинувачую вчителів прямо, скорше, саму систему, націлену на те, щоби максимально утримувати всередині школи навіть придурків. В умовах наших країв –– диспропорційно націлену на те, щоби утримувати в школі в першу чергу придурків, бо всі інші і самі туди ходитимуть. В інших місцевостях/демографіях, ухил може бути в інший бік, але загальна проблемність + антиінтелектуалізм ті самі. Мені якось на Кворі попадалося співзвучне. Якщо ви Квору часом читаєте, раджу пошукати серію "What is wrong with American high schools?" Озвучена у верхній статті проблематика майнорітіз у нас працює в інший бік, але поза тим все те ж саме. Основний обмін думками на тему у них був шість років тому, та і судячи за тим самим Колумбайном (і кожним першим іншим виступом на цю тему в кіно чи літературі останніх десятиліть) це не недавнє явище. Як хтось прекрасно висловився на Кворі в коментах: "High school is a hormone driven cesspool of lost people."
Це колись/у нас все було інакше? Чи це мені в дитинстві так пощастило зі школою? Чи це мені пощастило особисто не бути легкою мішенню? Чи все було не краще, просто, памʼять витіснила погане? (Хоча це вже навряд -- погане про систему і всяке навколоідеологічне нікуди не витіснилося, досі на місці.) Повний набір расизмів і нетерпимостей, замішаний на зневазі до навчання. Як з цим боротися?..
4. А з України новини такі, що писати про них зовсім не хочеться. Земляки, хто на місці і з тим всім бореться, і на фронті, і в тилу, ви всі герої, наша дрібна допомога -- дрібничка. Але хай цю дрібничку, але ми продовжимо слати.
1а. Так у мене і не склалося отримати допомогу з безробіття. Якось там все дуже складно: все заповниш, а вони кажуть, що у них "залишилися питання", треба призначити апоінтмент, вони подзвонять. Прочекав два тижні до апоінтменту, вчора зранку телефон дренькнув і все.... а віддзвонити –– ніфіга неможливо. І що з тим всім робити далі, зовсім неясно. Ну мені ок, я без роботи просидів рівно місяць, а як люди, яким без того реально ніяк?
2. Прийняв участь в локальному політичному житті -- на виході з магазину дав себе спіймати чуваку, який збирав підписи на всякі політичні рухи. Підписав пару ініціатив. Одна -- локальна для нашого графства, щоби звільнити нашу пані прокурора Памелу Прайс. Друга –– посилення криміналізації фентанилу, включно з класифікацією зберігання як злочину, а не дрібного хуліганства, ну і, заодно, усунення порогу в $950, нижче якого крадіжка –– не кримінальний злочин. Побачимо, що з того вийде. Там у чувака, який збирав підписи, була ще третя ініціатива, щоби додати курс з персональних фінансів до обовʼязкового для закінчення школи. Не став підписувати: з того, що я бачу, нічого хорошого вони тут дітей не навчать, лише поганого, ну і охоту вчитися далі відібʼють.
3. До речі, про школи. Чим більше знаю взнаю про тутешню школу зсередини, тим менше звинувачую публіку типу колумбайнівських шутерів. При цьому я не звинувачую вчителів прямо, скорше, саму систему, націлену на те, щоби максимально утримувати всередині школи навіть придурків. В умовах наших країв –– диспропорційно націлену на те, щоби утримувати в школі в першу чергу придурків, бо всі інші і самі туди ходитимуть. В інших місцевостях/демографіях, ухил може бути в інший бік, але загальна проблемність + антиінтелектуалізм ті самі. Мені якось на Кворі попадалося співзвучне. Якщо ви Квору часом читаєте, раджу пошукати серію "What is wrong with American high schools?" Озвучена у верхній статті проблематика майнорітіз у нас працює в інший бік, але поза тим все те ж саме. Основний обмін думками на тему у них був шість років тому, та і судячи за тим самим Колумбайном (і кожним першим іншим виступом на цю тему в кіно чи літературі останніх десятиліть) це не недавнє явище. Як хтось прекрасно висловився на Кворі в коментах: "High school is a hormone driven cesspool of lost people."
Це колись/у нас все було інакше? Чи це мені в дитинстві так пощастило зі школою? Чи це мені пощастило особисто не бути легкою мішенню? Чи все було не краще, просто, памʼять витіснила погане? (Хоча це вже навряд -- погане про систему і всяке навколоідеологічне нікуди не витіснилося, досі на місці.) Повний набір расизмів і нетерпимостей, замішаний на зневазі до навчання. Як з цим боротися?..
4. А з України новини такі, що писати про них зовсім не хочеться. Земляки, хто на місці і з тим всім бореться, і на фронті, і в тилу, ви всі герої, наша дрібна допомога -- дрібничка. Але хай цю дрібничку, але ми продовжимо слати.
no subject
Я ж пишу: це якщо брати на добу перебування на вулиці, а не на 5 хв. Тобто, відносно низька інтегральна імовірність бути пограбованим там не тому, що настільки безпечно, а тому, що люди дуже мало часу проводять на вулиці. Типу, ∫ f(t)dt малий ме тому, що f мала, а тому, що мала область інтегрування.
Про крадіжки в Європі на рівні "уяви собі" мені важко сказати, з названих чотирьох міст я був лише у Варшаві, і то лише дні три, але ні там, ні в Кракові, Ряшеві і ще менших містечках типу Нового Сонча чи Сянока ніяких негативних ні спостережень, ні емоцій не сталося. Це я в тому плані, що не знаю, що ти хочеш сказати своїм "ото ж б й воно" -- що очевидно вкрадуть, чи що очевидно не вкрадуть.
В Ряшеві, здаєтся, якось забули торбу з речами десь в молі, згадали через годину, прийшли і забрали... Але це не показник, таке у мене і тут ставалося. Зате ніде, де я останні два літа був у Польщі, не бачив нічого навіть близько подібного на типову для будь–якого з більших містечок Бей Ареа картинку з машинами: побите шкло, пограбовані авто. У нас розсипи битого шкла попри тротуар -- вважай, норма. Ну і, хай воно і субʼєктивний показник, але показник: жодного разу за всі дні там у мене не виникало інстинктивного бажання заховати/захистити дітей. Максимум, бачиш когось пʼяного, але без відчуття небезпеки, інстинкти не включаються.
Повертаючись до магазинів: я не знаю, як саме порівнювали статистику крадіжок, зате знаю людей, які працювали в магазинах і тут, і в Україні, і одноголосно запевняють, що тут набагато більше крадуть, принаймні так, що це видно. Та і сам я якось тут спостерігаю крадіжки в магазинах з якоюсь регулярністю, а в Чернівцях чи Тернополі (чи Варшаві чи Кракові) -- жодного разу. Що не означає, що не крадуть, але красти теж можна по–різному. Нагло скидати речі в мішок і виходити з магазину з виглядом "хрін ти мені щось зробиш", як це стається тут, про таке вдома я навіть не чув.
no subject
Не просто очевидно вкрадуть - ніхто навіть не буде вважати це крадіжкою. Це буде недбале поводження з майном. Реально ж - посилки там доставляють не "під двері на вулицю", а в спеціальні залізні ящики, що запираються. Це, вибачай, для мене lived experience - я в Польщі більш часу провів, ніж хотів би. Навіть якщо решту моїх підшефних забути - в мене там родина, мати вже ліцензію отримала, працювати пішла...
Я окремим коментарем порахував - сорян, але в тебе там сувора помилка вийшла.
Що до статистики крадіжок - в Україні на початку-в середині нульових норма крадіжок була 3% від товару в магазині. Це ти цифри, які в рітейлі закладалися як те, чому не можна запобігти. (Це з врахуванням "здай сумку в камеру", хамовитих-агресивних охоронців тощо).
Але ти правий в тому, що нахабства-публічності тут набагато більше, це правда. Може, має сенс формулювати запит до правоохоронців і системних реформ правильно? Боротися не зі злочинами взагалі, а саме з нахабством? Хай крадуть та грабують, аби б тихо це робили?
Чисто в плані anecdote - я якось ще в Луганську так заїбався за кермом, що забув машину заглушити і ключі в замку запалення залишив. Десь пару годин під під'їздом вона торкотіла, аж поки я не прокинувся, і не зрозумів, як я затупив. :)
no subject
Хз, може. Не бачу причин не вірити але і не знаю, з чим порівнювати. З одного боку -- може пощастити, як у наших з тобою анекдотах. З другого боку -- що з чим порівнюємо: якщо великі міста, то хз, як воно в Франкфурті/Лондоні/Вроцлаві, а Варшаву в плані безпеки себе і свого майна я виберу понад Сан Франциско, Чикаго, НЙ, навіть Сіетл.
> .. я в Польщі більш часу провів...
Я в курсі. Правда, як ти тут в Ґілрой зʼїжджаєш, завжди можна сказати, що поза великими варшавами і вроцлавами, в маленьких містечках підкарпатського воєводства, все настільки лубочно-гарно, що не доколупаєшся, не дивлячись на туристів (серед яких і українців вистачає, не найчесніших людей, будемо щирі).
> ... окремим коментарем порахував...
Ти вибач, фігню порахував, це не обчислення, а те, за що статистику так люблять обзивати, з серії "середня температура по лікарні" Якщо хочеш порахувати добові шанси людини бути жертвою нападу в якомусь місці, треба не кількість злочинів на кількість людей на кількість хвилин ділити, а вивести сценарій в відомою імовірністю пограбування, після чого знайти, як один день на вулиці проектується на нього. Там, правда, треба робити багато допущень, про які можна занадто багато сперечатися, зокрема в тому, як розтягувати час і місце реального перебування в якомусь районі на добу. (Як -- окреме питання, але навряд чи хтось заперечить, що в 11 ранку і в 11 вечора дуже різний ризик.) Я виходив з почутої від копів цифри, що в околицях Вест Окланд БАРТу щовечора стається пара пограбувань (співробітника там вдруге за кілька років були гопстопнули, копи йому це сказали. В принципі, цифра, візуально так, не суперечить оклендським поліцейським репортам)), не раз чутої оцінки, що більше половини злочинів go unreported, і екстраполяції того, скільки треба ходити навколо вулицями, щоби стати отією (одною з двох) жертвою.
Я розумію, що до частини моїх допущень можна доколупатися, я тобі іншу оцінку запропоную, хай від цеї оцінки до денних ризиків треба зробити той самий невизначений крок, але вона сама по собі цікава: в середньому, з моїх спостережень, житель оклендського даунтауна, перебуваючи на вулиці відносно небагато, досить регулярно стає свідком злочину. Раз на рік буде правильним порядком величини (Навіть у вегетеріанськіших Берклі чи Кастро Велі раз на кілька років.) Множиш на середню кількість людей на вулиці в момент спостереження (не більше десяти чоловік), і отримуєш, що очікуваний час, щоби самому стати жертвою злочину -- до десяти років. Якщо додати перекос в бік поганих кварталів, там реально попасти під роздачу раз на 2-3 роки. Єдине слизьке допущення, яке я тут роблю -- що шанси бути жертвою однакові у всіх типових перехожих. Що, насправді, не так: у якогось субтильного молодого азіата або акуратно вбраної білої жінки ці шанси відчутно вищі, ніж, у обшарпаного здорового чорного, з різноманітними варіаціями посередині.
no subject
Ось на рахунок Сіетлу я не впевнений, але цікаво, що ти не додав в перелік СХ. І таки правильно не додав - моя proverbial коробка з телефоном лежала просто неба в Midtown SJ біля тижня, поки я додому не повернувся. (Чортів Амазон залишає посилки просто неба регулярно!)
Скільки та коробка пролежить будь-де в Варшаві - наступного разу можеш провести експеримент. Час, підозрюю, буде в хвилинах рахуватися. Це не кажучи про те, що гаманець з кармана поцуплять такі ймовірніше в Варшаві (чи навіть в Києві), а не в СХ. (Але поцуплять його чемно і тихо, а не як це роблять нахабні шопліфтери в СФ - це правда!)
Corollary, який мене дратує: в наших умовах можна добитися суттєвого зниження рівня крадіжок (не пограбувань, а саме крадіжок) просто припинивши ризиковану поведінку в поводженні з майном: не залишати посилки просто неба, не залишати інструменти в кузові траку, не залишати велосипеди на бек'ярді з символічним парканом. Це норма для невеличкого містечка чи села, а ми живемо в 8-мільйонній агломерації.
(Я завтра на принцип сфотографую, наскільки пофігистично мої сусіди поводяться з майном...)
Це цілком резонна цифра. Але в реалі - якщо не фантазувати про "добу на вулиці на півтора землекопа з десятками відсотків" - то більше часу/людей на вулиці ніяк цифри пограбувань не збільшить. Навпаки - ризики для кожної людини будуть менше, а не більше.
Тобто реальні цифри - ті самі "раз-два на рік стати свідком злочину взагалі, і можливе декілька раз за життя стати жертвою", про які ти кажеш, і це оцінка зверху - збільшення людей на вулицях її поменшить. Це, підкреслю, злочину взагалі, не пограбування чи вбивства, сюди потраплять куди більш вегетаріанські шоплфітинги.
Але навіть так, різниця між первоначальною оцінкою (ти самі "десятки відсотків на добу") і реальністю - таки в багато порядків.
І що цікаво - та ж сама різниця в пере-оцінці впливу поганців на персональне життя стосується і агресивних расистів в Алабамі (в реалі - норма "раз за рік свідком максимум")
Тут ми погодимося? я хочу знайти common ground, ніж переходити до подальших спостережень та теорій...
no subject
Про статистику за день і т. п. -- забий. У нас явно недопорозуміння в плані гіпотетичних екстраполяцій. Ми погоджуємося про порядок величини злочинів на географію і exposure до злочинів на особу. (Мені здається, що ти думаєш лише про важчі злочини, зі snatching'ами і вербальними assaultʼами з погрозами воно трохи більше, але порядок той, тому то неважливо.) Я занудствував, що нинішні цифри настільки високі, не дивлячись на те, що люди на "небезпечній вулиці" проводять мало часу, свідомо уникають небезпечніших місць і часу доби, але як екстраполювати нинішні півгодини вдень і 10 хв ввечері до доби, ми не погодилися, але і чорт з ним, воно не важливо. (Додам лише, що я згоден, що в натовпі воно безпечніше, я екстраполював для однієї людини, уявляючи таку ж пустку на вулиці, як воно є в реалі.) Але це, насправді, несуттєво, чисте занудство з мого боку. Все одно, в кінці кінців я якраз вів до того, що в наших краях спостерігач регулярно бачить злочини, а раз на кілька років сам є жертвою злочину -- база, на якій гарно вибудовується решта вражень нашого спостерігача, зокрема, враження про населення наших країв.
> ... можна добитися суттєвого зниження рівня крадіжок (не пограбувань, а саме
> крадіжок) просто припинивши ризиковану поведінку в поводженні з майном ...
Згоден. До речі, поміть, що рівно такий самий підхід працює, щоби американським неграм добитися суттєвого зменшення небажаної уваги з боку поліції? Ну, або молодим жінкам правильно вибирати одяг і поведінку, щоби уникнути харасменту і зґвалтування.
Цікаво, що на відчуття особистої безпеки (у мене і, наскільки я знаю, далеко не тільки) сам факт зникенння майна означає набагато менше, ніж насильство, навіть по відношенню до речей. Непомітний шопліфтер –– не страшно, людина, яка, навіть коли її побачили, продовжує красти, ще й погрожує працівникам "попробуйте мене спиніть, грьобані расистські білі свині" (sic!) –– оце страшно. (тут я застосував художній прийом: слова "fucking racist white pig" я чув від хулігана в БАРТі, навів, бо точного формулювання погроз від грабіжників, спостережених моїми рідними, не знаю). Навіть з машиною: поцупити щось просто так -- ок, але виривати фомкою двері, бити шкло, продовжувати грабувати, коли тебе господарі засікли, ще й погрожуючи, що не смій викликати поліцію -- це страшно, бо розумієш, бо крок від агресії відносно майна до агресії відносно людей дуже маленький, йоро роблять надто часто.
> ... персональне життя стосується і агресивних расистів в Алабамі (в реалі -
> норма "раз за рік свідком максимум")
Я недостатньо знаю про життя чи чорних, чи білих в Алабамі зараз. Згаданий мною приклад стосувався умовного школяра в уявній атмосфері "расистської білої школи", яку я взяв скорше з якихось давніх кін чи книжок, причому, спеціально згадав Алабаму, бо там (відповідно до кін і книг) таке трапляється. Перехід до статистики злочинів тут у нас стався якось пізніше, незрозуміло чому, і, здається, з твоєї подачі. Принаймні, я памʼятаю, що в якийсь момент вище зазначав, що далі коментую безвідносно до попереднього, чисто зі спортивного інтересу. Це я до того, що якщо ти мені щось хочеш доказати (для чого шукаєш common ground), то скажи що, я давно не в курсі :)
no subject
Тут ти неправий - більшість харасменту та зґвалтувань відбувається з боку знайомих, незалежно від одягу. Але то таке, лірика.
Як раз тут твої претензії до статистики - я б застосував дзеркально. Як раз тому, що і грабіжники-географія не скейляться зі скейлінгом часу на вулиці, і ранок != вечір, і тому я як раз ставів під сумнів ці жахи в "десятки відсотків".
Але я тут не хочу забити - це важливий момент, який я спостерігаю з обох боків дискусії, і який веде до не дуже доброї ситуації.
В популярних нарративах - анти-кримінальних чи анти-расистських, я чую в першу чергу посилання на ситуації з прямою інтерперсональною агресією - і як наслідок, вся увага привертається саме до них (навіть не до реальних ситуацій часто, а до "кін та книг").
Левова частка сил і ресурсів кидається на вирішення саме цих ситуацій, і проблему не вирішуючи (бо Garbage In - Garbage Out), і нові проблеми створюючи. Системні проблеми і їх вплив на конкретних людей - при тому ігноруються нафіг, чи навіть виправдовуються.
Приклади:
- поліцейський профайлінг (боронимо район від потенційних агресорів, які існують, але ризики від яких населення перебільшує)
- заборона відправляти disruptive students до detention (боронимо студентів від свавілля адміністрації, яке існує, але ризики якого перебільшені).
Нюанси навіть не розписую - ти, підозрюю, краще за мене знаєш це.
І тут виникає серйозна проблема - "мої перебільшення неважливі" (це подвійні стандарти) вс "давайте щоб було чесно, реагувати на перебільшення з обох боків" (це явна фігня).
no subject
По–перше, "зі знайомими" ≠ "незалежно від одягу", і тим більше, не те ж саме, що незалежно від поведінки. Якраз в першу чергу залежно від поведінки. Крім того, ну і шо? Більшість смертей від вогнепальної зброї –– самогубства, але ми заради власної безпеки боремося за gun control. Небезпека sexual violence від незнайомих -- висока, принаймні, суспільство багато робить для її зменшення, всякі особливі доріжки, safety escorts, високі покарання і всяке таке інше, замість наказати жінкам скромніше вдягатися, не випивати на людях, не сідати в ліфт з незнайомцями, мовчати в в компаніях.. ну, базові ж правила!
> ... ці жахи в "десятки відсотків"...
Вирішити, наскільки воно придумані жахи, а наскільки ні, можна, по хорошому, лише експериментально: якщо вдасться знайти вибірку людей, які, з якихось причин, добу тинялися самі околицями Вест Окленд БАРТа, і порахувати, який відсоток з них потрапив у халепу. ОК, щоби добу на ногах –– таке важко, тому можна взяти по дві людини на семпл, два по 12 годин. Без такого експерименту –– хрін його знає, як це рахувати. Згадані hypotheticals я заповнюю в зокрема з почутого і побаченого в байках, новинах і фільмах, де завжди забагато драми. З іншого боку, з особистого досвіду: в ранні девʼяності навіть в "безпечних" Чернівцях чи не набагато гіршому Львові, за вечір/ніч бродіння містом шанси лоха нарватися на неприємності доходили на одиниці. А то і більше (не шанси більше одиниці, а кількість неприємностей). Не знаю, як оцифрувати інстинкти мене і знайомих, але в ті часи в Чикаго чи НЙ було ще гірше. Хай з тих часів злочинність упала (потім знову виросла, але не до тодішнього рівня), але, все одно, 10% не виглядає фантастикою.
All that said -- нагадаю, що я це все не для доказування якихось висновків, які з цього повинні слідувати, а просто так, by and large, якщо я в цих міркуваннях неправий, то і чорт з ним, від цього ніц не залежить :)
> ...чую в першу чергу посилання на ситуації з прямою інтерперсональною агресією -
> і як наслідок, вся увага привертається саме до них
Так правильно. У мене претензії до інтерпресональної агресії, тому і мова про неї. В процесі кілька разів повторивши і уточнивши, що я тут не вирішенням всіх проблем взагалі займаюся, а саме ось от цим.
> ... поліцейський профайлінг...
Профайлинг, імхо, це, взагалі, окрема тема, яка безвідносна до всього на світі. Ми у свій час успішно заглухли на обговоренні sensitivity/specificity/precision оптимізації дій поліції і оцінок дій поліції. Якщо колись захочеш цю тему підняти ще раз, виключно на тему "чи є расовий профайлинг расизмом з точки зору поліції (в смислі, чи повинна поліція переставати профайлити)", то треба це підняти окремо від всього.
> ... про перебільшення ..
Ти правий, це серйозна проблема, якщо дивитися на неї глобально. Лажа в тому, що незрозуміло, чи глобальна проблема має вирішення в рамках існуючих ресурсів і моральних обмежень. Я вибираю, не скочуючись щоразу в спроби розвʼязати все на світі, фокусуватися на індивідуальних випадках. Скоїв злочин -- суд і покарання, максимум, з врахуванням особистих моментів, а не системно–політичних уявлень. Поліцейське свавілля -- аналогічно, незалежно від того, чи страждає симпатична біла карен чи чорний рецидивіст Флойд. І т. п.
Часом, звичайно, кортить приплести до індивідуального моменту якийсь глобальний cause, особливо, коли йому співпереживаєш, але треба себе від того втримувати. Це я не тобі зауваження роблю, а і собі нагадую, щоби памʼятати. Бо поки не замахуєшся на глобальне, то більшість описаних тобою проблем такими вже проблемами не є...
no subject
Тут таки помилка. Більшість насильства - таки не залежить від одягу і поведінки, бо відбувається з рідними та партнерами. Ні, можна, звісно, сказати, що "ти за нього заміж вийшла/зустрічалася з ним - це вже проблемна поведінка", але це натяжка, як на мене. Я вже не кажу про поведінку типу "а не треба було народитися в цій родині".
(Як я чув від деяких - освічених і небідних - українців: "Як так дружина може відмовити у сексі? як це злочин її примушувати? а нафіга тоді одружуватися?" І тут таку публіку теж не так щоб важко відшукати - навіть в бей еріа. :( )
Тут знову кіно псує картину - зґвалтування малює нам злочинця-stalker'а, чи агресивного бандюгана, який на вулиці вночі жертву підстерігає. Але їх меншість, більшість - це Вася-сусід, який після роботи хлопнув стакан і пішов трахати дружину, навіть якщо дружина того сексу не хоче.
Людей, які проводять на вулиці по 12 годин - вистачає з головою. Ті самі дорожні робочі, прибиральники тощо. Навіть нелегальні торговці цигарками! Вони явно не потрапляють в халепу з ймовірністю 10% за зміну.
Але кіно перемагає реальність при оцінці ризиків -і саме це я бачу як коріння одній із суворих проблем.
Отож бо і воно. Коли одна людина має ці претензії в розмові за чаєм - це окей. Коли більшість людей мають ті ж самі претензії - і будують policies/обирають політиків/приймають закони, виходячи з цих переоцінок, то тут починається піпець.
І фокусування на індивідуальних випадках - як раз робить діалог дуже складним, якщо не неможливим. Бо індивідуальні випадки - це те, що в першу чергу трапляється "з нами", а не "з ними" (бо те, що трапляється "з ними" - ми знаємо в першу чергу з "книг та кін"). І привіт, байас і упередженість.
І без глобальних causes - теж не можливо, бо якщо їх ігнорувати, вони до тебе підкрадуться і відкусять пів-дупи (привіт тим, хто ігнорував російську імперськість весь цей час - від 90-х до "підготовки до шашликів").
Тепер, собсна, call to action - якщо ми знайдемо, як корегувати оцінку ризиків, наближаючи її до реальної в нашому спілкуванні, то з'явиться шанс це зробити on scale. Бо якщо цього не робити - нас чекають цікаві гойдалки, притрушені тим фактом, що від 40хв від нас вже, як правило, живуть песоголовці, про яких нам практично нічого не відомо, а ми так чи інакше, приймаємо рішення, які в підсумку впливають і на каунті, і на штат, і на країну...
no subject
Ну так якщо рахувати за насильство ще і ставлення батьків, то правда, ніц не зробиш. А вже в добровільному шлюбі дуже багато можна звести до поведінки, від ненульового "фізичне насильство у відповідь на психологічне" до, найчастіше, "давно треба було від такого партнера піти". Але це аргументаційна гімнастика, я спеціально додав, що, щоби не сперечатися, можна застосувати тему впливу одягу/поведінки на насильство поза сімʼєю (яке є, багато, і якого ми хочемо уникнути), та й усе, хороша компактна тема. Розширювати формулювання задачі занадто сильно -- ніколи не знатимеш, де зупинити розширення, тому або впадеш в хибу нірванни (жодне рішення неідеальне), або замість розвʼязувати тему сексуального насильства, почнеш зупиняти глобальніші проблеми.
> Як я чув від деяких ...
Ну так до якогось моменту так думали _всі_, і не лише українці. Інститут традиційного шлюбу –– він такий. Добре, що в суспільстві є еволюція в правильний бік. Ще би дочекатися, коли почнуться зрушення в громадській думці на тему розуміння, що насильство буває далеко не лише фізичне, що емоційного і психічного насильства чи не більше, і наслідки його ще гірші. (А ще би добре, щоби це суспільна думка така була, а з суспільним примусом не спішили, хз, чи так можливо.)
> Людей, які проводять на вулиці по 12 годин - вистачає з головою ...
> дорожні робочі, прибиральники ...
Ти чесно не бачиш проблем такої аргументації? Натякаю: нехай шанси тебе стати жертвою нападу у твоєму районі в Луганську початку девʼяностих були нульовими, то чи означає це хоч щось про мої шанси там же? Або ще: якось в Окленді я показував новоприбулим українцям "погані квартали" і зробив помилку: мало що помаленько котився геть нехорошою бічною вуличкою, де тусувало кілька чи то ґанґ-преставників, чи то наркоторговців, чи то просто група молоді порівнювала творчість Каньє Веста і Олега Винника, але ми пригальмували і без належної поваги на них подивилися, обговорюючи. За що заробили удар важким предметом по машині, добре хоч, я стартонув, тому замість розмитого вікна мав вмʼятину на стійці. Так от, я впевнений, що продавці "цигарок" (якщо вони з правильної банди), а також прибиральники, вуличні робочі і навіть жителі того кварталу могли там тусувати на вулиці хоч всі 24 години з мінімальними ризиками (хіба лише приїдуть представники сусідньої банди, але прибиральників і вуличних робочих воно стосувалося мало). Але при цьому шанси когось, хто б займався аналогічним "driving while white", заробити такі самі або подібні проблеми наближалися до одиниці.
> ...без глобальних causes - теж неможливо, бо якщо їх ігнорувати...
Ігнорувати –– одне, обговорювати в кожній проблемці –– інше. Вважай, тут ми не погодилися.
> Коли більшість людей мають ті ж самі претензії - і будують policies/обирають
> політиків/приймають закони, виходячи з цих переоцінок, то тут починається піпець.
Погоджуся з розширеним формулюванням: коли люди приймають рішення, базуючись на поодиноких випадках і загальній статистиці, не доказавши, що саме ці поодинокі випадки і створюють саме цю загальну статистику, воно завжди погано.
no subject
Якої банди? які лапки? я реально про людей, які цигарками вроздріб торгують - як в нас колись бабусі-дідусі.
Камон - це ж ти самі проблеми з маніпулюванням статистикою, які ти мені (заслужено!) ставив на вид.
Від "шанси людини взагалі отримати проблеми в районі" переходимо до "шанси ЧУЖИНЦЯ отримати проблеми в районі". Хоча в реальності головна проблема це "шанси місцевих - жителів та працівників - отримати проблеми в районі".
Якщо так переформулювати - то в нас розбіжностей що до шансів може і не бути (я, як мінімум, не буду заперечувати, даних в мене нема ні за, ні проти), але це ж таки маніпулювання статистикою, тому що кількість "чужинців" в загальній виборці "людей на вулиці в цьому районі" як раз дуже мала.
Це я не до того, що чужинців не треба захищати - це виключно до питання проблем зі статистикою, за які ти мені робив заслужені зауваження. В мене трохи від цій ситуації підгоріло, вибач. :)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
Якщо намагаємося уникати вандалізму, биття вікон в машинах, пограбування, оптового шопліфтингу тощо - профайлінг тупо неефективний.
(Реально ж не працює - усіх по самі помідори профайлили ще в 90х, а сам кажеш, що відчуття безпеки це не приносило тоді, і не приносить зараз - бо профайлинг бореться з іншими злочинами, які, сам кажеш, на відчуття безпеки не впливають.)
Сьогодні життя підкинуло сумну іронію - на вигляд не-бідні білі та азійські підлітки під час святкування азійського нового року спалили автівку в СФ:
https://twitter.com/michael_vandi/status/1756550257851449372?s=20
Навіть залишаючи за кадром питання "де була поліція під час масових гулянь, де вона потрібна на випадок давки та заворушень?" - питання "як би допоміг профайлінг в цьому випадку" стоїть ребром.
(І на відсутність ресурсів в поліції СФ скаржитися не можна, бабла в них як в невеликої армії, людей теж вистачає - не так давно вони скейтерів ганяли, аж гай шумів.)
no subject
Приклад:
> Якщо намагаємося уникати вандалізму, биття вікон в машинах, пограбування,
> оптового шопліфтингу тощо - профайлінг тупо неефективний.
Оцей вираз можна підтвердити, заперечити, або відкинути як нерелевантний в залежності від багатьох недрібних моментів, про які треба спочатку поговорити. Фактично, визначити майже кожне слово, бо:
1. Профайлінґ -- це що? (баяс перевірки за расою чи за ознакою, яка може корелювати з расою?)
2. ... нефективний для чого (усунути вандалізм і биття скла взагалі всюди, чи в певних
районах? )
3. ... нехай домовилися, а що, якщо профайлінґ ефективний для чогось крім названого?
Це лише ілюстарція, затравка, якщо вирішимо про це колись деінде поговорити. Я прикладу всі (хай невеликі :)) зусилля, щоби не продовжувати далі тему профайлінга в цьому пості.
no subject
Я тут 100% погоджуюсь! Але що ми бачимо в реалі?
В реалі в нас є декілька сотень пограбувань, які роблять декілька десятків грабіжників - цілком реально до кожного приставити копа. Але замість того ті копи трусять автівки лівих громадян, викликаючи роздратування і не приносячи результату.
Можна не ганятися за дрібними шопліфтерами, і не шукати наркотики по карманам - а арештовувати одразу фенсерів, оптових грабіжників та нахабних крадіїв з авто, ловлячи усіх їх "на живця"/через засідки/агентурну роботу. (Так можна, я навіть в частині Бей Еріа таке бачив!)
Можна не морочитися з порогом misdemeanor theft - в купі штатів він такий самий, його зниження веде до перенавантаження поліції і потенційних зловживань - а карати саме хуліганку.
Хуліганів навіть можна просто під адмінарешт саджати, не ламаючи життя кримінальним вироком - я таке навіть в бідній Україні бачив! це працює!
І це я навіть не кажу про психлікарні для психічно хворих неадекватів.
І саме це принесе (а деінде і зараз вже приносить!) бажаний результат - професійні злодії переключаться на більш тихий кримінал, крадіжок стане більше, а порядку - теж більше, як не дивно.
Але як сказати населенню: "вам не потрібні ті 100 копів, яких ви найняли, щоб відчувати себе безпечніше від виду уніформи - вам потрібні 20 детективів, які тут все розмотають за три роки, при тому бажано юрисдикцію і бюджети по містам не розділяти, а працювати разом всією агломерацією" - я не знаю.
no subject
Життя - найкращий сценарист. Сьогодні побачив чувака, який пральні засоби засовував собі до наплічника, не ховаючись. Повідомив адміністрацію. Усім пофіг, на чувака навіть ніхто не подивився.
Прикол в том, що чувак - white as a snowflake.
Які висновки можна з цього зробити?
1. До білих крадіїв довбані расисти ставляться в режимі сприяння - це ж не чорні?
2. Нарешті настала расова рівність - на крадіїв усіх кольорів пофіг?
3. Адміністрація - тупі лохобани, якім ліньки втілити базові анті-крадіжні засоби, які ми бачимо в будь-якому польському-бельгійському-українському супермаркеті?
4. Адміністрація - жадібні капіталісти, які зекономили копійку на сек'юріті, отримали річний бонус, а далі трава не рости?
5. Ваш варіант?
no subject
Це правда. Гілрой та інші міста я наводжу виключно як приклад того, що узагальнювати особистий досвід на всю Бей Ерію не є коректно, бо інакше буде "в мене така ж сама нога, але не болить".
(Я ж собсна тебе і слухаю уважно, щоб чЕкати власні байаси і не розповідати, яке в Бей Еріа взагалі чудове та безпечне життя. Хоча б екстраполюючі власний досвід - міг би, але не вважаю це коректним.)
P.S. Трохи про чудовий і безпечний Краков: після СХ мене в центрі Кракову муляли очі грати на вікнах перших поверхів. В СХ це дичина, а там часто трапляється. Ось, спотчекнув на гугл-мапі:
no subject
Зараз, бо міські квартали, де я буваю, так і виглядають. Колись -- бо всі старі міста того краю Європи, розбудовані в часи і під впливом Австро-Угорщини і її нащадків, в цьому подібні: і Чернівці/Франківськ/Львів, і той самий Краків, і Клюж в Румунії, ті Брно в Чехії, та і сам Відень мені особливо не виділявся, хоча саме про ґрати на вікнах не скажу, бо був там недовго, запамʼятав лише, що все на вигляд дуже подібне на наші місця. Мій поінт в тому, що ось саме ці ґрати не обовʼязково привʼязані до рівня злочинності, а запросто можуть бути там, бо вже понад сто років так заведено.
no subject
Я там бачив грати і на новобудівлях (та і в в Україні теж). Але це я не до того, що там crime-ridden hellscape (хоча таємних крадіжок в Європах дійсно вистачає).
Це я до пойнту в попередньому допису - базові правила по охороні майна зменшують кількість крадіжок.
P.S. Ну і про заведено - ти правий. Як-ніяк, Європа вчилася жити в містах тисячі років - включно з ідеями "не треба залишати почтові посилки просто неба", "грати на вікнах заважають крадіям", та всій інший вищій математиці, яку ми поки що не можемо опанувати. :)
no subject
no subject
Темпоральні байаси теж треба чЕкати - особливо в наш час, коли все драматично змінюється буквально за роки (тут з того, що бачив, в нашій індустрії за останні три роки дуже позитивно все змінилось в плані гендерної інклюзії - особливо в стартапах тут і в Україні в індустрії взагалі. Чисто потрепатися - як думаєш, чому? :) )
no subject
0.000017512 пограбувань на людину в день. Хай людина проводить 24 години на вулиці, замість 10 хв. (В реалі мешканці поганих районів можуть і зараз більше 10 хв. проводити, тому що не в усіх на машини вистачає, комусь треба автобусом-бартом добиратися, але йой, най буде).
24 години на добу, 60 хвилин в годині - це 1440 хвилин або, 144 відрізків по 10 хв.
0.000017512*144=0.002521728
І це при явно нереальних - які на порядки завишають реальну небезпеку - умовах!
Так що сорі, але "десятки відсотків на добу" - це вийшло суворе (на два порядки!) перебільшення, навіть в дистопично-хеллскейпних умовах, які самі по собі ризики завищують на декілька порядків. В умовах реальних - це взагалі не має відношення до реальності, що тут, що в Алабамі (тут вже помилка буде на 4-6 порядків, без жартів).
Все так же, не помилився? (Питання тут не риторичне, бо ця арифметика підводить мене до спостережень за суворим когнітивним байасом, який є з обох боків дискусії, і який би я хотів обговорити окремо.)
no subject
Вибач, тут в тебе знову байас - не більших містечок Бей Еріа, а більших містечок Іст Бей та СФ. Для немаленьких Санівейла, Гілрою, та навіть для мільйонного Сан-Хозе - це нетипова картина.
no subject
З іншого боку, наскільки я знаю, в тих краях одразу на порядок нижча частка афроамериканського і латиноамериканського населення -- можна гарно годувати інші баяси (які будуть не зовсім вірними, грабувати салони машин, ttbomk, -- не расове заняття. От конвертери красти - це їхнє
no subject
Як раз латиноамериканського населення в СХ вистачає, та навіть і в Саннівейлі (одному з найбезпечніших міст в США взагалі, без жартів) латинос під 15% (UPD: 16.8%).
На порядок вища частка латиноамериканського населення не існує навіть в Латинській Америці, це суперечить законам математики. :) (Та і на фермах в Гілрої працюють зовсім не білокурі бестії :) )
no subject
Я, здається, його з Саратогою переплутав.
Справді, геть погано знаю все, південніше Маунтаін Вʼю
no subject
Там коли просто проїжджаєш - вікна закриваєш, бо часником несе. Garlic Capital of the World, фіглі!
(Саннівейл теж ще не так давно був відомий не бігтехом, а садами з абрикосами та яблунями.)