мовне і трохи ксенофобське. Or not

[malyj_gorgan]

Мені тут в коментах у Хуана Ґанді один таваріщь розповідав, що , напевне, моїм предкам 100 років тому довелося "ходити на курси", щоби "вивчити українську", бо діалекти то різні мови, значить, вони одне одного ніхто не розуміли. Отаке. Таваріщь, правда, потенційно не пропащий, принаймні, казав, що може розуміти текст Шевчена українською -- значить, пробував! :) . Він, правда, чомусь вважає, що читати сусідній діалект легше, ніж розуміти на слух, з чим я категорично не згоден, оце давайте спробуємо. Я тут вчора трохи западенською мовою написав одноразового віршика, який, вважаю, на слух зрозумілий на 100%, а як з екрану самі судіть.
(NP: хто в цьому тексті побачить русофобію і разжіґаніє, look again, там, взагалі, про росіян нічого нема ;)

Перше жити було ліпше:
На столі не пліснєв хліб ше,
Не боліли крижі діда,
Не сварилиси сусіди,
Діти були тілько чемні
Молодички лиш приємні,
Все родило на городі,
Був порєдок у господі,
Сніг на свєта, тепло вліті,
Мир і спокій в цілим світі.

Але потім на землі
Завелиси москалі.
І почали все ламати:
Смітят просто коло хати,
Шос волают під вікном,
Стіни мажут гі... лайном,
В стелю тупают, слони,
Палят листє восени,
Сиплют нам із літака
Колорадского жука...
Я не знаю, боже, як,
Але най їх трафит шляк!

Comments

[xoxlobandera]

Тільки останій рядок не зрозумів, а кілька слов попереду зрозумілі з контексту. Я сам східняк.

[malyj_gorgan]

"щоб тебе шляк трафив" або "най тебе шляк трафит" -- популярна лайка, таке собі непідцензурне f.u. Більшість користувачів не задумуються (а багато хто, підозрюю, і не знає, я сам раптом не впевнений) буквального значення фрази. "Шляк" -- удар, в значенні інсульт, але, може, і інфаркт. "Трафити" -- перехідна версія дієслова "трафлятиси", тобто, "траплятися".

[xoxlobandera]

Дякую.

[sassa_nf]

трафити - можливо, похідне від treffen

[malyj_gorgan]

Скорше не похідне, а споріднене. На жаль, я не знайшов етимологічного словника онлайн. Якщо не забуду, то наступний раз, коли дзвонитиму мамі, запитаюся, яка там етимологія, вона подивиться в семитомнику.

[sassa_nf]

Було б цікаво.

Я так думаю, що якщо шляк запозичено (Schlag), то міг би і трафен докупи.

[abalaeff]

Гуглтранслєйт каже: "кондрашка" :-)

[malyj_gorgan]

Ну так я не знаю і того, що таке "кіндрашка"
Слово "шляк" означає "удар", але оскільки ударом можуть назвати і
інсульт, і інфаркт (і хук, і аперкот, і маваші гірі) то чорт його знає :(

Off: як життя на новому місці? Я дуже любив через нього проїжджати в свій час, але оце недавно прочитав, що зараз це одне з high crime місць :( надіюся, ви живете в правильних кварталах, все так

[sassa_nf]

Тут усе зрозуміло (особливо чувши "м'єсо" раніше)

А ось тут https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=505 - зрозуміло дуже небагато (чи може, багато незрозумілого)

(Шукав пояснення деяких слів з пісні "Зродилися терки" - за змістом думаю, рослина з ягодами, а от "конари", "таргати", "шварне", "Кедь-сте мі далі, што би-м я хце", "Кедь на вашим двоже велька мочар" - хоч пиши, хоч слухай)

[malyj_gorgan]

Ну так лемківська мова де факто чи не дальша від української, ніж польска. Тим не менше: якщо "конари" чи "шварне" то вже геть інакші слова, то "тарґати" вже інтуїтивно зрозуміле як щось між "тягати" і "труґати", а останнє -- досить популярне західне словечко, означає "носити, пересувати" з імплікацією, що для цього потребується значне зусилля. ("Йой, дитино, що ти там понапихав до портфеля стільки всього, шо вони собі думают, таке тяжке вже в третій клясі до школи труґати!") Ну а в чому проблема з останніми двома фразами, я таки не бачу, особливо на слух. Трохи архаїзована граматика і дрібні фонетичні відмінності, до яких звикаєш за десять хвилин: скажімо, чергування "ц-т" або "р-ж" в суфіксах в західніших діалектах настільки ж нормальне, як "д-дз" в деяких російскьких фонетиках (картинка в голові: якась російська піонерка в ідеологічній передачі з савєцького телевізора віщає що "кагда ми єдзіни, ми нєпабєдзіми"). Нормальною галицькою, та навіть західно подільською мовою це буде, надіюся, зовсім зрозумілі "Коли би сти мені дали, шо бим хтів" або "Коли на вашім дворі велика мочар" . Правда, "мочар" зараз рідко почуєш, я це слово якраз сприймаю як книжне, літературне, а не розмовне, але семантично ж ясно все!

> (особливо чувши "м'єсо" раніше)
Актуальний чернівецький анекдот на тему співіснуання діалектів і літературної мови:
Мама з маленьким сином приїхали до міста, ідут вулицею, малий тільки вивчив букви, то читає всі вивіски підряд:
- Мамо, мамо, дивіться шо пише! (помало вимовляє) М-НЄ-СО
Мама сходу дає йому потиличника:
- Не "мнєсо", а "м'ясо", банєку ти дурний!

[sassa_nf]

Так, почитавши "переклад", я зрозумів більше. Але із "Кедь-сте мі далі, што би-м я хце" як написано, я буквально розумію "кедь", "што", "хце". "-сте" буквально не розумію, лише розумію, що граматична частка, а з "мі далі" - не зрозуміло, чи про велику відстань, і що означає "мі".

З цього "кедь" та "хце" розумію лише тому, що польских висловів бачив в Інтернеті. Тому східний українець у вакуумі міг би і зовсім нічого не зрозуміти.

Далі, "двоже велька мочар" - не зрозуміло нічого. Я здогадуюсь, що "двоже" напевне "дворже", але не можу бути певний, чи не є це якесь словечко, яке тільки здається "двором". "Мочар" зовсім не чув, а "велька" - та сама проблема, що і з "двоже". До речі, якщо думати, що "велька" означає "велика", то не зрозуміло, чому "мочар" не звучить як жіночого роду.

Я не можу заперечувати, що побувши кілька днів, сприймалось би легко і невимушено, я просто зауважую, що дуже легко бути в ситуації, коли не все зрозуміло, або навіть нічого не зрозуміло :)


Звичайно, дякую за пояснення!

[malyj_gorgan]

Але із "Кедь-сте мі далі, што ...
А тут, імхо, яскравий приклад різниці між усним і письмовим. Коли таке чуєш, то, по-перше, автоматично відходять на задній план артефакти сервісних дієслів, оці "-сте" і "-м". Я сам ні разу не філолог, тому не візьмуся пояснювати, звідки воно все взялося (там, здається "-м" редукція від "есьмь", а "-ста" від "статі", в смислі, доконаний вид "ставати"), але точно знаю, що, принаймні, "-м" купа народу до цього часу каже і на Галичині, і на Поділлі навіть, і коли слухаєш, то вухо автоматично відфільтровує. В англійьській цього купа, називається contraction, і, як на мене, теж на слух сильно зрозуміліше, ніж на письмі. По друге ж, на слух легше сприймаються фонетичні відмінності. Просто ясно, що це не "мі далі" а "ми дали". Притому, "ми" в смислі "мені", всяка редукція на слух очевидніша, тобто, пардон, вухочуйніша.
"на двоже" = "на дворі", чергування ре рже вухо вивчає одразу
велька = велика, навіть не знаю, як цього можна не бачити
мочар ні разу не діалект, а навпаки, слово геть з себе центрально-східно-українське: http://sum.in.ua/p/4/814/2, лемки лише поміняли граматичний рід, але то таке.

... легко бути в ситуації, коли не все зрозуміло, або навіть нічого не зрозуміло :)
Тут я погоджуся, з двома "але": (а) в таких ситуаціях частіше опиняються люди, які вперше попали в середовище живої мови з міста, де українська лише стерильна на радіо/тв, а все інше російська. Всього челенджу тут не більше, ніж у жителя подільського села, який вперше почує російьсько-суржиковий сленґ десь в Одесі чи Харкові. (б) ситуація часом характерніша для відмінностей в фонетиці, до яких звикаєш ну дуже швидко. Як, власне, в тій же англійській, перша спроба поговорити з тамтешніми гуцулами з північнокаролінської Апалачії -- це поскладніше буде, ніж лемки. А британські гуцули з Уельсу то, взагалі, щось страшного. І нічо :)

[sassa_nf]

-сте може бути теж єсмь, тільки іншої особи (третя особа, двоїна, скажімо? єсте?)


"велька = велика, навіть не знаю, як цього можна не бачити"

:) так а за змістом?

"Пришов би-м я до вас каждий вечір,
Кедь на вашим двоже велька мочар"

якась нісенітниця! Я прийшов би до вас щовечора, якби на вашому дворі була велика багнюка. Починаєш сумніватись, що може не двір, і не велика, бо мочар мав би бути чоловічого роду.

[malyj_gorgan]

> єсте?
Може. Навіть, скорше за все. Я ж кажу, я сам того не знаю, лише що випадково почув, коли батьки дипломникам і аспірантам щось таке втовкмачували.

> якась нісенітниця
Я це розумію так (provided, перший раз ці слова бачу):
Та я б ходив до вас щовечора,
Але на вашому дворі велика калюжа...

[malyj_gorgan]

Тільки що поговорив з мамою по Скайпу, вона у мене лінгвіст, то все пояснила і подивилася:

"-сте", "-м" і т. д. не редуковані шматки давніх слов'яниських форм дієслова "бути", а особовказуючі давньослов'янські закінчення, які збереглися в багатьох народних діалектах, не лише українських. Так, ці закінчення вживалися тому числі і в дієслові "бути", "єсьмь = "я є" , "єсте" = "ви є" і т. д., тому ми і подумали, що вони звідтам прийшли. Відповідно "ходив'м" чи "ходили'сте" -- це те ж саме, що "я ходив" чи "ви ходили", тому "я ходив'м" -- уже формально неправильно, бо redundancy, але народ часом і неправильно говорить, справа така...

'терки' це терни, терен, ягідне дерево
'конарі' таки гілки, хоча місцями вживаються в значенні коріння
'шварна' геть не українське слово, ну так і лемківська мова на перетині польскої, словацької і західноукраїнської

чисто українське слово 'трапити' (західний варіант 'трафити'), справді є давнім запозиченням з германських мов, всюди, не лише в виразі "шляк би тє трафив"

ніби, все :)

[sassa_nf]

о, супер! дуже цікаво!

[malyj_gorgan]

Update:
1. Вчора в СФ в українській церкві був храм, зібралася купа народу, я поговорив з двома правдивими лемкинями, вони підтвердили мій переклад, що це пісня-відмазка: "я би ходив до вас регулярно, але у вас тааакамм калюжа..."
2. Я лише зараз звернув увагу, що попередній свій комент написав у відповідь сам собі. Там пояснення справжнього філолога про закінчення "сте" і 'м":
https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/87229.html?thread=298429#cmt298429

[sassa_nf]

:)

[juan_gandhi]

Тогда это было смешно...

[malyj_gorgan]

> Тогда это было смешно...
Ага. Я думаю, "good old times" -- тому що речі, які раніше були, якщо не хорошими, то як мінімум смішними. А тепер хочеться або плакати, або стріляти, або хоча би купувати набої.