Малий Ґорґан

А шо, всі пишуть, і я напишу.

Тут @ppk_ptichkin поділився колонкою в НЙТ. Сама колонка, як звичайно буває, в купі слів щось таке аналізує... як на мене, реальність найкраще охопив ось цей один коментар:
Було б дивно очікувати раціонального здорового вибору політичного від тих самих людей, які приймають такі, як ми бачимо, рішення в особистому житті, здоровʼї, споживанні, та будь в чому.

На роботі поділилися статтею про штучний інтелект і його позиціонування. Я на 101% погоджуюся:
https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/07/31/google-gemini-ai-dear-sydney-ad-olympics-satire
Не раз і не два у розмовах на аналогічні теми зустрічався з опозицією на кшталт "всьо буде чотко, людство весь час скаржиться, що прогрес у нас щось забирає, але виходить лише на краще". Десь-в-чомусь воно правда, тепер не кожен повинен вміти вполювати звіра, аби пригостити друзів мʼясом, або пробігти 100 км аби відвідати тещу. Але до якогось моменту прогрес ішов в речах, які вивільняли наш внутрішній ресурс на щось краще і складніше, а останнім часом -- точно ні. Коли воно почалося -- сказати важко, десь між калькуляторами і навігаторами, це ж не якийсь одномоментний процес. Але я думаю, одним з перших кроків регресу а не прогресу були вітальні картки з наперед заповненим змістом. Навіть ті, котрі на папері -- бо електронні вітальні картки з сердечками і анімашками -- чисте зло.

Продовження теми голосування за рішення про підтримку України у війні з росією. Як і у випадку з голосуванням в Палаті Представників, дуже цікаво спостерігати за тим, хто з політиків гівно ситуативне, а хто -- концептуальне.
Ось тут можна подитивися поіменно. Ну що я вам скажу, воно, звичайно, більшість проголосувала "за", і в цю більшість входит 100% тих, про кого я би сказав, що вони позитивні або, принаймні, ситуативно позитивні: тут і "системно-передові" демократи типу Шумера і Клобучар, і Теммі Болдуін з Вісконсіна, яку я ще Представником памʼятаю як позитивну особу, і Джілібранд з НЙ, і арізонці, включно з неоднозначною Сінема, і нові сенатори з Джоржії (перший раз в житті давав гроші на американську політику конкретно на Уорнока), і майже правий Манчін. Ще тут ті з республіканських сенаторів, кого я реально поважаю, Ромні і Мурковскі, плюс ті з республіканців, які, хай в купі моментів більше політики, ніж люди, але достатньо істеблішмент персонажі, щоби хоч часом від них сподіватися конструктиву, типу МакКоннела і Грема (хоча обидва, як показала історія, –- ще ті слизняки).
А от цікаво подивитися, хто проголосував проти. Серед республіканців ті, про кого за останні роки стало точно ясно, що вони гівно і це не лікується, всі тут: і Тед благородний-захисник-честі-від-трампа Круз, і непохитний у своєму бажанні зробити все, що завгодно, за дещицю популярності Марко Рубіо, і нині-і-присно-ітд-ганьба штату Вісконсін Рон Джонсон. Хитро-хитро умудрився не проголосувати Ренд Пол, ілюстрація до того, що нинішні лібертаріанці такі самі лібертаріанці, як останнє політбюро капеерес було комуністами (і в плані чесності, і в плані порядності, і в плані відповідності декларованим цінностям). А ще -- парочка невідомих мені демократів (один орегонець і один вермонтець) і, хто би сумнівався, поборник чогось (хрін знає точно, чого, але точно поборник) Берні Сандерс.

Ну як, скажіть, як в такій реальності позбуватися упереджень і стереотипів?!?

Кілька випадкових запитань в аудиторію:

1. Ономастичне
Я тут зазвичай лекції читаю на цю тему, а оце зараз, навпаки, питаюся, бо натрапив на прізвище, де ні в кого ніяких ідей. Джерело: Галичина, саме серце, одне давнє село між Калушем і Долиною.
Як ви думаєте, від чого може походити прізвище "Шихворост"?

2. Корпоративне
Менеджмент (даючи модель того, як споживачі сприймають наш продукт): порахуй, скільки споживачів подумають, що наш продукт поганий/неточний, аби ми знали, як діяти, щоби зробити продукт кращий.
Я: так модель же неточна, цифри будуть низькі.
Менеджмент: не вимахуйся, рахуй, як є.
Я (рахую): ок, ось, 70% покупців, згідно цеї моделі, подумають, що у нас хріновий продукт. Мо, модель поміняєм?
Менеджмент: модель міняти не можна, а ти не впорався, бо твої результати не кажуть нам, як покращувати продукт.
Я: Шозафігня. Давайте іншу модель
Менеджмент: Модель міняти не можна, ти порахуй інакше.
Я: Ви просите цифри підігнати?
Менеджмент: Ми ніколи не просимо цифри підігнати. Рахуй правду. Але інакше.
(... останні кілька кроків повторюються по колу уже місяць...)
Власне, питання: вони дурні чи прикидаються?!

3. Педагогічне
В суботу ходив на "зустріч з батьками" понтової (ну, недешевої, принаймні) католицької школи, куди на другий рік піде моя дитина. До батьків вступників звертався директор, розказував про "дух школи", важливість стати "частиною громади", ще щось. Про власне навчання згадав лише трохи і лише в одному плані: попередив батьків, щоби не хвилювалися, що дітям буде тяжко і чогось вони не вивчатимуть або не розумітимуть. Бо, мовляв, вчені нейрофізіологи кажуть, що у дітей просто ще мозок не до кінця розвинутий, що толком мозок розвинеться аже десь після коледжу, коли їм буде за двадцять / під тридцять років, а до того це ок, що вони не вивчають...
Питання: Seriously?!?!?!

Просто, щоби відволіктися від постійного перегляду реальних новин, бо ні фізичного, ні психічного здоров'я не вистачає, а роботи на перемогу ще стільки, що треба бути в формі.

Так от, для декого з тих, хто співчуває Україні зараз (а хто не співчуває -- краще навіть не заглядайте сюди, бо кожен абзац цього тексту збільшує кількість бета амилоїду в фронтальних долях вашого мозку втричі). Такий момент:
А знаєте, що в другу світову війну москалі воювали ще набагато брудніше і жорстокіше? А німці і навіть їх союзнички воювали, власне, цілком цивілізовано. Відповідно, основна частина "страшних руйнацій війни" в Україні була скоєна саме совєтами/москалями, а не "фашистами"/німцями. Власне, в Першу світову і Громадянську так само. А вже в 39-му так зовсім точно, якщо говорити про Галичину/Волинь. Там, де першим зайшов Вермахт, вони культурно зайшли і вийшли, а от там, де заходила Червона Армія, там вбивства, ґвалт, грабунки і інший червоний (!) террор. В 41-му потім знову зустрічати німців квітами було настільки природньо і очевидно, що це робили масово. Кажуть, навіть багато євреїв, хоча по них нова окупація вдарила майже одразу, а по решті трохи пізніше.... Але якщо не сортувати етнічно, то багато де найгіршою, кажуть, була навала 44-го. Там москалі гатили по своїх так, що з Тернопільщини головешки лишилися. Руйнувати міста вони вміли одразу, це будувати -- лише руками або найнятих або примушених іноземців, починаючи з італійців, чи хто їм їхній кремль вимурував.
Словом, коли ми, нарешті, переможемо, сподіваюся закічнаться ті дурні суперечеки, коли східняки (які в радянський час були просто занадто вбиті Голодомором, а хто вижив, заставив себе забути правду) вважали западенців дурними і/або жорстокими параноїками за їх упередженість стосовно москалів. Тепер всі одне одного зрозуміли і, хочеться вірити, більше між собою сваритися не будуть. Принаймні, регіонально, принаймні, на такі теми, де правда настільки очевидна.

Окреме зауваження: а ви помітили, наскільки зараз не чути закликів до української влади відсторонити від діяльності батальйон "Азов", бо там, панімаєш, нацисти. Правильно не чути, в такий момент дідька лисого не будеш проганяти, якщо він за тебе воює. Так от, варто пам'ятати, що, хай локально, але точно така сама ситуація була на Донбасі в 14-15 роках. Та і в тій самій СС "Галичина", якщо і було кілька чоловік з ідейно нацистськими чи ще якими нехорошими поглядаим, то лише кілька, а більшість там була бити москалів, бо (див. попередній абзац).

І все це було ну аж ніяк не від русофобії. Навіть зовсім незадовго перед кожним з тих чи інших конфліктів загальне ставлення до росіян по регіону було якраз десь між нейтральним і позитивним. Це все було природньою реакцією на природу і поведінку "бра-(най би їм повилазило раз і назавжди)-тів"

Пару тижнів тому попалася мені в руки книжка Альфреда Шклярського з серії про Томека, "Томек в країні кенгуру". Вельми популярна була серія у восьмидесятих. Я тоді першу книжку мав польською, а далі ще шість штук мав російською.

Дивлюся самий початок: там, як я і пригадую, написано про примушення до вірності Росії, російську окупацію і всякі інші імперські штучки. Тоді я не шукав російську версію, щоби порівняти, а зараз подумав, що ну як вони в сов'єцькі часи могли таке написати? Знайшов на флібусті російський переклад: і справді! А там замість того, що написано направду, про вірність царській сім'ї, оупацію військами російського царя... далі не знаю, я лише пару абзаці глянув, вистачило. Але ясно, що читач російською навіть не вловив би натяку на те, що комусь не подобалася Російська імперія, основний негатив був на царя, що в радянські часи було комільфо.

Я чого про це згадав. Купа росіян і російськомовних жителів республік щиро вважала, що їх всі люблять, і що все нормально було, відповідно, пострадянські настрої вважала навіяними Заходом, проіскамі імпєріалістов і т. п. Ну так не дивно! Їм просто не казали і не показували.

Тут yakov_a_jerkov подумав, що мені буде цікава новина про те, як народ завалив пару пам'ятників в містечку Медісон в штаті Вісконсін. Цікава -- я в тому місті колись десять років жив, прекрасне місто (well, було тоді, зараз хз). Ну що, я подивився новини, повзнавав, і ось що можу сказати. (Правда, Яків заохочував мене робити судження чи то виважено, чи то зважено, але ще чого!)

1. Окремо про завалення пам'ятників. Я, якщо ви не в курсі, з ентузіазмом підтримую завалення всяких різних сов'єцьких пам'ятників по Україні і інших колишніх республіках. Та навіть на Москві, чого би й ні. Принаймні, Ленінів, Сталінів, Жуковів і подібних типів, основним вкладом в історію яких було множення совкового зла, не страшно і зламати. Уже пам'ятники невідомим окупантам валити точно не варто, хоча забрати з центральних вулиць міст були би добре, бо то теж, в першу чергу окупанти... але добре що цього не валили. Бо, ну так вже сталося, що хоч воно і окупанти, і солдати Мордора, але раз в армію Мордора брали і наших, і нащадки тих, хто там воював досі живуть межи нами, так що уже не розсортуєш, де табірна вохра, де чекістські карателі, а де проста армійська піхота, то краще не спішити. Тим не менше, я розумію, що якщо дехто Х зробив у своєму житті щось погане, особливо для тебе чи твої предків, то дивитися на його пам'ятники може бути неприємно. Той факт, що стільки людей не вміє проектувати свої емоції на інших, печалить, але ну здуріли люди від карантинізації, що поробиш. А от те, що стільки людей вважає достатнім фокусуватися на проблемних моментах історичних постатей, це теж сумно, але зате, сподіваюся, ці люди будуть Ок, коли інші люди абсолютно легітимно нищитимуть пам'ятки, триб'юти і славослів'я всяким бандитам і грабіжникам, у яких особистик здобутків ніяких і не було? Тобто, єдиним здобутком яких було те, що люди, котрі їх несправедливо убили, носили неприємну вам уніформу. Але уніформа -- то таке, Стоунволла Джексона он, теж, несправедливо убили солдати в формі Конфередації, йому що, теж пам'ятники ставити? Ні, і правильно. Словом, стосовно пам'ятників, я вважаю, що тут треба бути обережним, є чітка градація: якісь пам'ятники можна валити, якісь краще переносити, якісь краще поки що залишати, а якщо хтось не хоче шукати компромісу, то цей хтось хай краще має якусь аргументацію. Тут буде доречним ад гомінем типу того, що нема ніякої поваги до людини, яка, скажімо, одночасно валить пам'ятники Леніна, але хоче продовжувати отримувати ленінську стипендію.

2. А от стосовно того, куда воно все прямує взагалі, я кажу те ж, що і раніше: народ здурів. Ті, хто легітимно злий на всіх і вся, ще нічо, а от підтримувати і роздмухувати це не можна, категорично засуджую. Кажучи "це" я маю на увазі бунт, погром і навіть, так, протест без всякого конструктивного плану. Поки що єдиний когерентний месседж у нинішніх протестів це "хто не з нами, той клятий расист", і підтримка і роздмухування цього мессиджу не приведе ні до чого хорошого. Найбільше я засуджую людей і структури, які..., не хочу казати "роздмухують", це не зовсім те.., скажем так, людей, які активно підтримують ці протести, не пропонуючи при цьому ніякого нормального розвитку подій, зате, найпротивніше, зустрічаючи в штики всяку, навіть нерадикальну критику. Прямим, більше того, єдиним результатом такого підходу є об'єднання критики навколо найупоротіших правих і максимальна радикалізація ситуації. Буде гірше.

Щоби не бути голослівним, кого саме я засуджую і звинувачую, покажу, як завжди, на прикладі локальному, який я тут бачу: Я засуджую локальні новини, які останнім часом активніше висвічують новини про те, як десь в Окланді хтось побачив якусь петлю на дереві, і кілька днів розгрібають, чи то хтось шнурок забув, чи то був hate crime (натяки на лінчування від підпільних ккклановців, таке може бути); крім того, кількома словами згадали як когось десь постріляли в СФ і Річмонді; ще коротка стаття, як всіх дістали нелегальні фейєрверки (дістали, причому ніхто не знає, чому і хто це робить)... і лише легкі натяки, або взагалі ні слова про зростання злочиності дрібної і середньої. Нє, я розумію, багатьом важливо, чи та петля в Окленді натякає на те, що піднімає голову небезпека супермацизму, але ще більше багатьом важливо, чи хтось десь щось буде робити з приводу небезпеки яка очевидна тут і зараз. Три дні тому заходив в Big 5, там є збройна секція, а вчора в збройний магазин в Дабліні. Пусто! Жодного автоматичного пістолета, майже нема дробовиків, кілька дорожчих вживаних рушниць і кілька старих покоцаних револьверів. Озброюються всі -- більшість покупців на вигляд не білі диванні воїни, а дуже навіть дайверс міщанські чорні, азіатські і білі сімейні пари. А в новинах ще про суперечки серед Окледнської влади, чи вже забирати в поліції гроші, щи поки лише погрожувати, а забирати якось потім. Ну і про пам'ятники: в локальних новинах приблизно однаково була помітна новина, що десь скинули скульптуру генерала Ґранта, десь скульптуру міссіонера Джуніперо Сера, ... і, на тому ж рівні, в Берклі якийсь поганий злий чоловік насварив жінку, яка розвішувала плакати про акцію "малюємо крейдою на тротуарі в пітримку BLM", зірвав кілька плакатів і, йдучи геть, послав її нафіґ.
Словом, повертаючись до того ж Вісконсіна: не дивно, що колись стабільно ліберальний штат вибрав дідька лисого, але не демократів. Знову ж таки, боюся, буде гірше. (UPD: щоб не було різночитань: див мою відповідь на верхній комент Якова)

Якщо ви в танкуКоротко про те, що стається: в Штатах кілька днів тому спалахнули масові протести проти жорстокого і упередженого ставлення поліції до негрів. Так сталося, що протести легко переросли в погроми, розграбування бізнесів, стрільбу у випадкових людей, все таке. Чому воно так, що там робиться насправді, і як його виправити -- складна тема на багато постів, але кілька простих спостережень можна зробити уже зараз:

* Купа народу між собою, як завжди, пересварилася. Основна причина сварок в тому що одні вважають, що стаються лише протести, а погроми -- то незначний і нормальний побічний ефект, а другі вважають лише, що стаються погроми, а реальних протестів не бачать. Відповідно, перші вважають, що всі, хто проти протестів, -- расист. А другі вважають, що всі, хто за протести, -- люмпен і комуняка. Обидві сторони неправі (один я д'Артаньян ;) )

* По позиції зліва: як би нам не хотілося бачити лише хороше, макроскопічна частка протестувальників -- справді люмпени, комуняки і хулігани. В СФ позавчора той самий натовп, який стояв перед Civic Cener'ом, потім рушив розграбовувати магазини на Union Square, Market Str і т. д. В процесі, хтось з натовпу вийшов, хтось приєднався збоку, але саме лише хтось, а натовп той самий. Аналогічно, протестна процесія машин в Окланді вчора потім перетворилася в каравани машин, які шастали по Окланду і Берклі, грабуючи магазини. Тому ніяким чином не можна виправдати ці протесто-погроми в їх нинішній формі. Тому, що, якщо такі протестанти переможуть, то буде гамериканський варіант лугандону, он, в Емеривілі позавчора BevMo грабували так само, як алкомагазини в Донецьку в 14му.

* По позиції справа: як би нам не хотілося бачити лише бандюків і люмпенів, які просто захотіли пограбувати, причина у протестів абсолютно легітимна і реальна. Значна частина (думаю, більшість, можливо, навіть переважна більшість) з цих людей реально живе в умовах, коли, яким би чесним ти не був, тебе дрючать першим і сильніше, ніж білого чувака з передмістя. А якщо ти не зовсім чесний, а десь трошки согрішив (а трошки грішить кожен, навіть Джізас Крайст, впевнений), то тебе скорше зловлять і точно посадять там, де білого чувака не помітять, простять, ну, максимум, трошки посварять. Тому щось робити, якось протестувати -- треба. Ну а що серед твоїх близьких кожен третій грішить не трошки, а багато, так що після протестів вони всі радо трощать вітрини і крадуть все, що погано лежить, це не твоя вина, а твоя біда.

* Додатково по лівих. Щодо недопустимості демонізації опонентів. Зараз якраз той момент, коли ми не маєм ніякого морального права навішувати на тих, хто активно критикує протести, ярлик расиста. Тому що погром є погром, і люди, які знаходяться серед цілей погрома, мають право оборонятися, як хочуть і як можуть. Моя знайома по українській школі обзиває всіх протестерів такими словами, що не всі расисти зуміють, і я її розумію і можу лише симпатизувати: безпосередньо під її вікнами в СФ вже третій день мирні протестуючі б'ть вікна, палять машини, стріляють, кричать... а в неї двоє дітей, молодшому -- кілька місяців... Власне, я не впевнений, що зміг би засудити навіть власника бізнеса, який би почав палити в такий натовп з вогнепальної зброї.

* Додатково по правій позиції. До речі, сьогодення реально показує всю ціну конституційності Другої поправки. Таки виглядає, що всі захисники права на володіння зброєю хочуть виключно мати право похвалитися стволом одне перед другим, постріляти в дорожні знаки, поуявляти себе рембом перед натовпом, половити латиноамериканських біженців сафарі-стайл, та й усе... Бо, здавалося б, зараз якраз та сама ситуація, коли треба самосформувати з себе militia і захищати разом security of a free State, але ж ні!.. Так що гріш ціна конституційності цього права. Тобто, може хлопчики з бабахалками і праві у своєму бажанні мати зброю, я і сам давно думаю, що це в цілому позитивна ідея (хоча в ідеалі право на володіння стволом, як і право водити машину а може, навіть, і голосувати, треба би могти доказати в індивідуальному порядку), але священної і недоторканої Конституції Північноамериканських Сполучених Штатів це їхнє бажання не стосується ніяк.

* А, ну і ще про расизм. По моєму, протести дуже чітко демонструють, що серед протестно-активної частини американських негрів расизм поширений ну ніяк не менше, ніж серед білих, як не більше. Расизм в прямому визначенні слова, коли ставлення до інших людей визначається наперед кольором їхньої шкіри. Хороша ілюстрація, наприклад, така: на вихідні рсоколов поділився посиланням як натовп зловив і здав поліції чувака провокатора, який збирався кидати камені і все таке. Молодці, респект. Але проблема в тому, що робить таке мало хто, а ось тут, коли зробили, то виключно під лозунгом "fucking white people", і нема поки що підстав думати, що так само зловили би когось чорного. Бо то ж homies, вони свої... Власне, коли кілька років тому безпорядки, перші BLM, були у нас в Берклі, був момент (я, здається, писав про то, але лінь шукати), коли якийсь білий протестувальник пробував перешкодини чорношкірому молодику, який щось ламав, то білого чувака стукнули каменем по голові і пішли собі, а масового наїзду з боку чорного натовпу на хулігана не було. А чому? Можна багато що придумувати, точно ніхто не знає, але расизм по відношенню до білих пояснює цю і купу інших ситуацій найлегше.

Один з кращих методів відчути, що стається в Україні, принаймні, регіонально — поїздити в маршрутках і послухати, що говорять люди межи собою. Зокрема, я, нарешті, поспостерігав наживо лохторат Зєлі. Ось два приклади, які є, не побоюся цього слова, прямо-таки архетипами:

1. Виходці з Совка . («Дама» трошки за 60, говорить російською. Когерентність розповіді я намагався передати, як міг.)
-- Ох, як я не люблю на базар єздіть, я такая злая послє етава, даже муж мнє гаваріт: ти такая злая становішса. Ну а што дєлать? З етімі пенсіямі, з етім всєм. Проклятая перестройка! І скольки оно єщьо так будєт? І наш, тоже, обєщал столька всєво, а тоже нічєго нє дєлаєт. ... Лучше би дальше дєлал свой Квартал... Ну а Парашенкаб што, лучше !?! Всє ані адінаковиє! А юмор у нєво харашо получалса. Я же тоже етім занімалась. Я же культпрасвєт работой занімалась! Ах, какіє я мєропріятія організовивала! Дєвятиє мая, восмиє марта! Ні аднаво канцерта нє прапускала! Ех, тепєрь уже єта всьо нікаму нє нада. Нєту больше тахіх канцертов! Праклятая перестройка! Ето всьо із-за ніх! Ну, нічєво, пасмотрім єщьо!

2. Нове покоління (Молодий чоловік, років 30-35, не більше. Говорить українською, з домішками регіонального діалекту і суржика)
-- ... а він його питає: а покажи мени свій телєфон. Шо це у тебе, айфон? То ти такий багатий? А яка в тебе зарплата? Нашо тобі зарплата? Всьо! Уволєн! З понеділка можеш на роботу не приходети! І таке саме по всій граници.
-- (...відповідей співрозмовника я не чув. То старий дідо, мудріший, тому, на всякий випадок говорив тихо і без запалу...)
-- Шо-шо? Нє, ще не уволили. Тож не так скоро. То же ше там всі старі сидят. То тіко як нову раду виберем, то будуть уже інші, то за який рік-два все і буде як має бути.


Тут вчора чи позавчора бачив у когось перепост з гіпотезою, що «слуги народу» — то сучасні більшовики часів громадянської. В плані популізму і конструктивного потенціалу — на то і виглядає. В плані сили ідеології і деструктивного потенціалу — сподіваюся, що ні. Екстраполюючи в майбутнє, ця перша, котра комуністичний масовік-затєйнік, явно, коли розчарується, піде в аналог наступної ітерації тих же більшовиків — в сталіністи. Другий — явний романтик і просто не гігант думки. З тих, котрі металися між більшовиками, Махном і ким попало, хто більше наобіцяє щастя прямо вже. Може піти куди завгодно. Моя думка — таких других, якщо грамотно з ними горовири, ще можна спрямовувати в нормальне русло. Що робити з першими — не знаю в принципі. Не можу придумати для них ніякого методу, крім залякування. Нічого конструктивного вони не вміють і не знають і активно не хочуть вміти і знати.

Купа народу кругом давить умняк, ну, в смислі, постить всякі мудрі судження на теми від літератури до науки. А я що, гірший? Оце захотілося мені теж висловити якісь пафосні думки на глобальні теми. (А то ж ви, чого доброго, почнете несправедливо підозрювати мене в надмірному розумі. Бо то лише розумні люди, як відомо, на розумні теми не говорять. Вірніше, навпаки, кождого разу, як хто про таке заговорить, то всім про його розум одразу все ясно.) Отже, два пафосних спостереження про сучасність:

1. Якщо подивитися на асимптоти траекторій думки в нинішньому правому і лівому дискурсі в США і не тільки, то ясно, що і ті, і другі, наївно ігнорують суттєві принципи світоустрою. Тобто, або банально не вірять, або по умовчанню допускають, що в якийсь момент ці принципи з чудесних причин можна буде ігнорувати. Причому, ліва траекторія ігнорує закони суспільні, а права траекторія ігнорує закони природи. Чому одні чекають милостей від ближнього, а другі від бозіньки, хз.

2. Цікаво, що, так виглядає, що як, ліві так і праві ан мас стидливо мовчать про те, що, як на мене, очевидно або створює, або, принаймні, підсилює основну частину проблем сучасності: демографію. При тому, що в глибині душі купа людей розуміє, що якби людство зараз було в десять разів менше, то більшість актуальних проблем була би неактуальними. Але оскільки ні гуманістично-ліберальна, ні “джізас-традішнал-вел’юз” моральні системи не бачать, як можна ефективно хоч щось зробити з нинішньою кількістю народу, то слона в кімнаті ігнорують або придумують всякі натягнуті пояснення, чому він не слон, а миша. Бо інакше “їхав гітлер через гітлер….”

Словом, все печально, як далі бути — зовсім невідомо.