malyj_gorgan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
malyj_gorgan) wrote2023-08-12 12:49 pm
malyj_gorgan) wrote2023-08-12 12:49 pm
Entry tags:
Спорт і американська освіта
Винесу, трохи розширивши, з коментів з підзамочної дискусії про одну приватну школу (high-school).
Розмова про те, що школа, зустрічаючи своїх вступників, фокусується виключно на тому, як там все кльово зі спортом, музикою, спортом, громадським життям, і ще раз спортом, повністю виводячи з фокусу академічні моменти.
1. А яка частка тих $25К, які ця школа змушує платити щороку, іде на всю цю спортивну і суспільнодіяльну фігню? (Імплікація 1: може, краще більше вчителів і більше їм платити? Імплікація 2: чого б то родини дітей, які прийшли туди грати в спорти і виступати на великих сценах, не платити за це окремо?)
2. Зауваження з приводу оптики (ака, враження від спостереження) американської освіти: тут уже котре десятиліття бідкаються, ой, чому це тутешні дітоньки не хочуть іти в STEM. Не розуміють, чому мало кому цікаво вчити природничі науки, математику і все таке. Скоро вийдемо на рівень, коли половина молоді здобуває вищу освіту, а інженерів і вчених все так само доводиться імпортувати, при цьому навколо повно клерків і продавців з дипломами бакалаврів різних незрозумілих дисциплін і непідйомним боргом за навчання. Чому, о чому, діти не хочуть в STEM?
Просте спостереження: ще в школі (в універах теж, але не аж настільки печально) діти бачать купу ресурсів вбуханих в спортивні споруди, події, пріорітизації. Якщо ти шкільний атлет, то твої the power and the glory for ever and ever and ever (c)... Якщо не атлет і не чірлідер, то тебе буквально заганяють бути фаном і вболівальником. Ще ті ж самі діти бачать іншу купу ресурсів, вбуханих в мистецтво: зали, інструменти, події, виступи, поїздки, слава, мішура, нагороди. Шкільні коучі і керівники хорів і ансамблів -- це круто, це класно, це любов і повага.
І от вся ця оптика стається на фоні пари середньої обшарпаності кабінетів science'a, зовсім ніякого кабінету математики, загнаних і нелюбимих вчителів цих предметів. Про самі предмети вголос згадують лише зрідка, і переважно у форматі "з математикою було важче, але прорвався і став класним баскетболістом" (а математика -- шо математика, рахунок вести вміє, та й добре. ) І в таких умовах когось дивує, що діти не хочуть іти в STEM? І не захочуть, як їх туди не закликай. Ще в просто програмування, при наявності всяких роботікс і кодінг клубів, хтось часом іде, та й то недостатньо.
Я ще розумію, якби в суспільстві було недостатньо атлетів, акторів, митців і спортивних вболівальників. Але ж, ніби, кажуть, що не вистачає інженерів і спеціалістів, які вміють в хімію, фізику і іншу біологію. Так якого хріна будувати новий спортзал і театр, в придачу до існуючих двох спортзалів і одного театру, не маючи нормальної бібліотеки і з помітно старими кабінетами фізики з благеньким кабінетом фізики? Якого хріна як з писаними торбами носитися з тренерами і керівниками театрів і музичних колективів, запихаючи кудись на останні ряди вчителів математики і природничих наук?
Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на sense of cool, на ту саму "оптику". Якщо вірити дослідженням про вплив соцмереж, то в критичному віці 10-15 років, особливо це справедливо для дівчаток (у хлопців трохи інакше і трохи зміщено в часі). Так блін, замість придумувати якісь піар програми мінімальної ефективності для того, щоби більше дівчаток звідкись взяла в собі бажання піти в науку, просто, створіть цю оптику насправді. Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?
Розмова про те, що школа, зустрічаючи своїх вступників, фокусується виключно на тому, як там все кльово зі спортом, музикою, спортом, громадським життям, і ще раз спортом, повністю виводячи з фокусу академічні моменти.
1. А яка частка тих $25К, які ця школа змушує платити щороку, іде на всю цю спортивну і суспільнодіяльну фігню? (Імплікація 1: може, краще більше вчителів і більше їм платити? Імплікація 2: чого б то родини дітей, які прийшли туди грати в спорти і виступати на великих сценах, не платити за це окремо?)
2. Зауваження з приводу оптики (ака, враження від спостереження) американської освіти: тут уже котре десятиліття бідкаються, ой, чому це тутешні дітоньки не хочуть іти в STEM. Не розуміють, чому мало кому цікаво вчити природничі науки, математику і все таке. Скоро вийдемо на рівень, коли половина молоді здобуває вищу освіту, а інженерів і вчених все так само доводиться імпортувати, при цьому навколо повно клерків і продавців з дипломами бакалаврів різних незрозумілих дисциплін і непідйомним боргом за навчання. Чому, о чому, діти не хочуть в STEM?
Просте спостереження: ще в школі (в універах теж, але не аж настільки печально) діти бачать купу ресурсів вбуханих в спортивні споруди, події, пріорітизації. Якщо ти шкільний атлет, то твої the power and the glory for ever and ever and ever (c)... Якщо не атлет і не чірлідер, то тебе буквально заганяють бути фаном і вболівальником. Ще ті ж самі діти бачать іншу купу ресурсів, вбуханих в мистецтво: зали, інструменти, події, виступи, поїздки, слава, мішура, нагороди. Шкільні коучі і керівники хорів і ансамблів -- це круто, це класно, це любов і повага.
І от вся ця оптика стається на фоні пари середньої обшарпаності кабінетів science'a, зовсім ніякого кабінету математики, загнаних і нелюбимих вчителів цих предметів. Про самі предмети вголос згадують лише зрідка, і переважно у форматі "з математикою було важче, але прорвався і став класним баскетболістом" (а математика -- шо математика, рахунок вести вміє, та й добре. ) І в таких умовах когось дивує, що діти не хочуть іти в STEM? І не захочуть, як їх туди не закликай. Ще в просто програмування, при наявності всяких роботікс і кодінг клубів, хтось часом іде, та й то недостатньо.
Я ще розумію, якби в суспільстві було недостатньо атлетів, акторів, митців і спортивних вболівальників. Але ж, ніби, кажуть, що не вистачає інженерів і спеціалістів, які вміють в хімію, фізику і іншу біологію. Так якого хріна будувати новий спортзал і театр, в придачу до існуючих двох спортзалів і одного театру, не маючи нормальної бібліотеки і з помітно старими кабінетами фізики з благеньким кабінетом фізики? Якого хріна як з писаними торбами носитися з тренерами і керівниками театрів і музичних колективів, запихаючи кудись на останні ряди вчителів математики і природничих наук?
Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на sense of cool, на ту саму "оптику". Якщо вірити дослідженням про вплив соцмереж, то в критичному віці 10-15 років, особливо це справедливо для дівчаток (у хлопців трохи інакше і трохи зміщено в часі). Так блін, замість придумувати якісь піар програми мінімальної ефективності для того, щоби більше дівчаток звідкись взяла в собі бажання піти в науку, просто, створіть цю оптику насправді. Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?
no subject
І як тут допоможе порада "брати класи з просунутої математики, щоб її полюбити"? Так, incentives можна придумати - і ми тут навіть сказали, які.
На математиці багатоденних field-trips не буде, сорян, це не та дисципліна, на олімпіаду теж поїдуть одиниці (в найкращому випадку!)... Тобто залишаються ти самі прагматичні причини, відмінність яких в США і СРСР та Україні ми обговорили вже.
no subject
Не так: "дати додатковий шанс захотіти взяти просунутішу математику зараз, щоби потім, коли захочеш продовжити чи взяти щось споріднене, це було простіше" Поїздки (у хору -- не багатоденні, та і у спортсменів в мідлскул теж, здається) -- лише один з варіантів. Мова не про олімпіади, на концерт в Соному чи в парк розваг їхав весь хор. Аналогічно весь клас математики міг поїхати в такий самий парк розваг, або, он, з екскурсією по Стенфорду, Берклі, та хоч зайвий раз в той самий Експлораторіум або виставку муляжів дизайнів ДаВінчі під Сакраменто. В моїй юності були поїзки від тих, хто цікавивя тими чи іншими предметами, в чернівецький універ, з пропуском уроків, шансом подивитиця на щось інакше і цікаве, пограти на моніторах ЄС-100 в якусь древню ком'ютерну іграшку (перший раз клавіш компа торкнувся!) і т. п. Той самий Пшенічка, якого я оце згадував, возив колись дітей, хто цікавився фізикою, в походи з вивчення фізики: йдеш снігами на драгобрат, а тобі в дорозі втирають про фізику всього, що стається, від поляризації світла до утворення насту... Треба в першу чергу хотіти.
Але я тут не стверджую, що школа не хоче всупереч комусь, батьки хочуть всього того ж самого. Тут саме відсутність соціальноінженерної складової. Лагідної -- мова про збудження інтересу, а не нав'язування насильно.
no subject
А щодо батьків - їх бажання таки раціональні, ні? Так, це локальний екстремум, але проблема в тому, що музика та спорт-чірлідінг такі об'єктивно корисні для майбутнього вступу - таки ж є, не помиляюся?
no subject
Зі спостереженнь за поколіннями батьків і студентів: ідея корисності для вступу далеко не одразу спадає на думку батьками, і далеко не всім. Власне, ті, які сильно наперед думають про вступ, ті і до правильних класів дитину підштовхнуть, але таких небагато.
Добра половина, як не більше, батьків, просто особливо на дітей уваги не звертає. Навіть в наших відносно благополучних палєстинах.
З моїх спостережень, значна кількість батьків до якогось моменту фокусується в першу чергу на те, щоби дитині був фан і щастя тут і зараз. "роби, що ти хочеш, аби тобі було добре, дитинонько". Це цілком зрозуміло і природньо, до якогось моменту зовсім правильно, після якогось моменту правильно частково. Але фан і щастя дитиноньки багато в чому визначаються середовищем, ровесниками і школою, що повертає нас до витоків.
А ще якась кількість батьків і хотіла би, але не вміє вчастно про щось подумати, бо інерція мишлення, самі в такі самі школи ходили, all that stuff.
> ..з математикою це таки складно ..
щось придумати можна, але складно, правда, але лише поки ти підходиш до математики, як до "чистої" математики. Як тільки подумати, що математика присутня у всьому іншому, одразу з'являються ідеї, хоч ти в архітектурний музей ходи, хоч на авіаносець, хоч в казино. :)
no subject
Але ж виходить, що і їм та музика з чірлідінгом потрібні?
Good point. Треба думати над тим, як продати батькам ідею "тут і зараз ваша дитина повинна бути не дуже щасливою, а замість того повинна вджобувати на математиці".
Підозрюю, що слоган "дайте ще грошей, щоб мені і моїй дитині було комфортно" - буде погано продавати цю ідею. Але кращого слогана в мене нема.
no subject
no subject
(Мені, в принципі, обидві опції ок, якщо що.)
no subject
Тобі не здається, що ми задалеко залізли в крілячу нору глобальних зрушень, замість дивитися на оригінальні питання, які я задав? Чи не більше користі буде школі і учням, якщо замість збудувати додатковий великий стадіон (додатковий, спортивної інфраструктури вже є), покращини бібліотеку і кабінет фізики? Хіба не краще, в смислі різносторонності для учнів буде, якщо вони за перший день в школі зіткнуться з дітьми, які щось цікаве зробили і досягнули в біології (у школи минулого року був біологічний камп в Йеллоустоні, так що щось вони там робили?), а не лише з баскетболістами і футболістами? Дайверсіті же ж!
no subject
Це не взаємовиключні речі. Спорт - це важко, але цікаво. Собсна, я це кажу саме тому, що я платив гроші, щоб пахати і отримувати травми (навіть пропустив вручення дипломів у вузі, поїхавши на збори замість того).
Хе, тут два питання в одному.
1) Користь для школи. Якщо школа залежить від грошей батьків, а батьки хочуть спорт - то від бібліотеки користі для школи буде МЕНШЕ.
2) Користь для учнів - тут залежить від учнів (їм треба серйозно вчитися чи pad the resume?), але в силу п.1 this part of question is moot.
Це сумно, але що поробиш без примусу чи орбітальної реморалізації батьків?
no subject
Католицька школа -- хороше місце для того, щоби над розриванням цього кола працювати, бо тут батьки уже погоджуються, що їх дітей будуть вчити всякого зайвого, аби лише все інше добре вчили (2/3 учнів не католики, більшості католиків ті всі меси і уроки релігії теж не треба, але толерують). Наскільки я знаю, засилля спорту проникло в католицькі школи не одразу і як данина популярності. Як проникло, так може і скоротитися. Я до цього прикладатиму зусилля, які зможу, може, ще хтось, дивись, через 10 років стане краще
no subject
no subject
no subject
В кожному нонпрофіті є board of directors, католицькі школи не виключення. (polysemy is a bitch, sorry for confusion.)
А так, звісно, успіхів.
no subject
no subject
no subject