malyj_gorgan | Entries tagged with за це їх і не люблять

Насправді, не класове, а морально-засуджуюче. Словом, вже не знаю, чи то мене берклійські прогресисти покусали, чи важкий спадок радянського минулого, але останні два дні бачу все навколо в такому от світлі:
Я зараз в Канкуні в Мексиці на робочій зустрічі (хто заздрить -- не заздріть, за три дні до океану підійшов на 10 хвилин, хоча з вікна до нього каменем докинути. Робота, однако). Наворочений величезний готель на самому кінчику канкуської коси, крем де ля крем, я так розумію. Може, Хаят поряд ще дрібку навороченіший, але вже не набагато. Двері відкривають, годують, бігають навколо тебе, кімнату прибирають кілька разів на день і т.д. І ось цей момент -- страшно бісить. Таке враження, що вся тутешня система побудована не просто для того, щоби надати туристичну послугу, а щоби дати можливість не найбагатшим і не найрозумнішим американцям приїхати сюди і відчути себе багатим білим мбваною. Хай на тиждень, але бути королем, якому тут маріяччі грають, тут шампанське наливають і так далі. Клієнт тут не найвибагливіший: те, як тут готують, чи те, що тут наливають в рамках олл-інклюзів, воно.... ну, такоє, споживати можна, але радості від того особливої нема.
Тобто, продаються не якість послуг, а саме кількість в комбінації з наслідками дешевої робочої сили: відчуттям, що ти король, а навколо прислуга виконує твою кожну примху.
І ось це мені жахливо не подобається. Я все розумію, не було би туристів, людям би тут було лише гірше, але ось цей момент надмірної послужливості.... це ж, якщо він є, то значна частина публіки саме за цим сюди їде! А це я вже точно засуджую.
Отаке. Може, я то надумав, але якщо не надумав, якось трошки гидкувато.

Замість епіграфа:
Істину кажу я вам, коли на обкладинці книжки, яка претендує на обґрунтування серйозних речей для загалу, пише "Джон Сміт, ПіЕйчДі", то є бздура, шахрайство і маніпуляції. Malyj Gorgan, Ph.D.

Як я і обіцяв, переглянув Проджект 2025 аби перевірити, як вони поводяться зі статистикою. Якась помітна кількість статистики в графіках там була лише в одному розділі -- про освіту. Тема мені, як ви знаєте, близька, я зрадів і як подивився...
Мгм.
Плюси: Прямого пересмикування і брехні там нема. Мінуси: тому що нема причин пересмикувати і брехати. Вони вставили ті графіки просто так, вони ними нічого не доказують. Тобто, вони просто так, без привʼязки до якихось конкретних ідей, вставили в текст кілька графіків. Ну, типу "про освіту ж буде, хай буде графік". Як в анекдоті про воєнрука, який розповідає про трубу, якою їде танк. Для чого танк? Ну, ми ж на військовій кафедрі. Так от, назад до цього прожекту. Графіки там просто так, без всякої привʼязки до ідей тексту, але до графіків прикріплені посилання на джерело. На пару я клацнув, одне, на диво, попало, а в другому, на сторінці 329 (нагадую, документ тут) джерелом довготривалих трендів тестування з математики вказана сторінка з історією цін сироої нафти. Там правда, написано, "accessed March 17, 2023", але навряд чи сайт eia.gov в 23-му році показував на щось інше, а не на US Energy Information Administration. Словом, там не лише графіки просто так, а і посилання на джерела. А навколо посилань -- довга розповідь про те, як з освітою стагнація, тому треба відмінити обмеження і регуляції, хай сімʼя і штати вирішують. Бо все погане зводиться до rules and red tape, якщо їх забрати, все буде о-го-го. Що не заважає їм в іншому місці розповідати, що урядові ОК придумувати правила стосовно того, як (не) вчити дітей про статеву дисфорію і секс, але що ви хочете, то традиціоналісти, без того, щоби поцілувати в дупу еванґелістів, у них рот рухатися не починає.
Може, звичайно, хтось вважає, що це я такий дурний, очевидних посилань в тексті не бачу. Може, але скорше їх там таки нема. Інакше була би хоча би спроба привʼязати десятки ідей "заборонити" і "відмінити" до графіків. Он, пишуть, в Арізоні довший час були кльові на їх думку правила, так, блін, покажіть ті ж самі графіки з Арізоною на фоні середнього або хоча би кількох інших штатів.

У мене два пояснення. Перше: весь цей прожект писали не піейчді (ну, або не піейчді з дисциплін, де думати треба), а аутсорснули у вигляді серії дипломних робіт для випускників якогось з корумпованіших українських вузів. А ті випускники написали, як вміли: текст переписали з шпаргалки від начальника, а картинки повставляли без різниці, які, аби пилу в очі всім напустити. Друге пояснення: це галімий розводняк і скам. Типу популярного нині різання свиней. Скорше, друге. Публіка подивиться: піечді написав, вумні графіки вставлені, посилання на всякі джерела з dot-gov, значить статистика правдива, урядова... І повірить. А потім почне розповідати, що статистика, мовляв, така брехня...
Повбивавби

Кажуть, якщо поділитися з іншими тим, що тебе дратує, стане легше. Good ol' rant, значицця, допомагає психічному здоровлю. (Не перевіряв, як там з психічним здоровлям слухачів... на всякий випадок і не буду.) Навіть нових теґів придумувати не треба, перетин "за це їх і не люблять" і "lament" якраз попаде, кути треба. Всі інші теґи -- про підтеми.

Отже, три випадкових речі, які мене серйозно дратують. З трьох зовсім різних аспектів життя.

1. Коли влітку кондиціонер охолоджує приміщення до температури нижчої (або навіть такої ж), як обігрівач нагріває те ж саме приміщення взимку. В кількох різних сценаріях таке спостерігав, особливо, в тих місцях, де є реальна зима. Коли надворі спека і всі, хто може, ходять напівголі, вони вистуджують офіс до 20-21 Цельсія. Зате взимку, коли ти прешся на роботу через мороз і пургу, в довгих штанях, сорочці-светрі під курткою, а чого доброго ще і всякій теплій спідній білизні, вони гріють до вище 22 градусів. (Я чого запамʼятав, памʼятаю ще з "Охорони Праці" зі студентських часів, що поза інтервалом 17-22 градуси вважається некомфортне виробництво.) І не лише офіси -- скільки народу, які влітку нормально сидять в хаті при 20 градусів, взимі нагрівають до 25 і більше, що ходять по хаті в трусах і майці і при цьому скаржаться, яке дороге опалення.

2. Коли теоретик (датазнавець, вчений і т. п.) надає всі розрахунки виключно в форматі матричного множення, але при цьому толком не розуміє, що там всередині робиться. Ну, наприклад, коли рахують стандартну регресію
argmin (A X_i - Y_i)²
де A , X_i, Y_i -- то масиви, тобі починають писати через добуток всяких матриць, транспонованих матриць і обернених матриць, а коли пробують порахувати довжину кроку в ґрадієнтному пошуку, або варіативність оцінки, то ця формула росте, росте.... А коли в будь-який момент кажеш людині, яка це все пише: а ти можеш це написати, як суму? ... То ця людина губиться і дивиться на тебе, як самі знаєте хто на нові ворота. І ці люди щиро думають, що вони щось знають, а не запамʼятали з використанням мнемонічного правила..

3. Коли українці за кордоном з одного боку скаржаться на війну і несправедливість, а з іншого не роблять і мінімального зусилля, щоби хоча б в очах сторонніх зберегти лице. ОК, говориш вдома російською -- твоя справа, але розповідати вголос, що "какая разніца", що про мову, що про культуру -- при цьому купувати російські продукти, ходити в московську церкву, тихцем обурюватися, що діяспора їм тут недостатньо помагає, поки діаспора продовжує купувати і відсилати речі в Україну, а вони самі ні цента не шлють, зате у відпустку зʼїздити або бʼюті процедури -- це запросто. Дуже хочеться вірити, що таких типів не аж так багато, це вони просто в очі кидаються, бо дратують особливо сильно.

Ну, все, поскаржився, хай воно тепер і вас теж дратує.

Disclaimer: цей пост -- не спроба захистити думку, що одні упередженіші за інших, кого б ми не мали на увазі під одними і під іншими. Це реакція на конкретну статтю без спроб узагальнювати на політичні рухи або змі

Прочитав колонку-опінію (яху-репост з сіенен) від якогось мусульманського спеціаліста на захист пропалестинських демонстрантів. Прекрасний приклад тексту, збудованого в кращих традиціях пропаганди, як в пізньосовку, лише гладше і без надміру формалізму. Там цікаво все, починаючи з того, як він робить відверто оціночні твердження, наводячи посилання в їх підтримку, а за посиланнями просто якісь статті, які ще треба інтерпретувати саме так, наприклад, про упередженість парламентських слухань президентів Колумбії і Гарварду. (Це популярний прийом ідеологічних шахраїв на рівні соцмереж, наприклад, популярний колись у вузьких кругах жеже-трампокловн арбат так "доказував" більшість своїх заяв ще роки рокезні тому, коли я його вперше і востаннє пробував читати, а тут, виявляється, не лише жежисти... хоча, може, колонки на всяких фоксах теж цим грішать, я не пробував їх читати.) Причому всю статтю можна звести до одної-єдиної скарги: "до палестинців ставляться інакше, ніж до Ізраїлю", хоча, здавалося б, чого б і ні. Правда, в сусідньому реченні він же пише, про те, що "ну, більшість американців же не схвалює того, що Ізраїль робить в секторі Газа" і сам же забуває приписати, що ще більше американців не схвалює того, що в Ізраїлі робив сектор Газа.
В принципі, хай каже, що хоче, воно колонка, це вільна країна..., але в статті про подвійні стандарти можна було б хоча би спробувати...

Раз я вже тут пару днів тому здійснив камінґ-аут про те, що часом читаю бульварний треш, хочу прокоментувати особливо гріховний аспект -- я тут пару разів прочитав книжки з розділу дамської літератури. Більш недавно, пару разів, жанр "любовне фентезі", давніше -- щось детективне такого ж типу: книжки писані жінками для жінок і, наскільки можна судити за фактом їх існування, популярні в жіночій частині ширнармас. І ось що я виніс з прочитаного:
* зміст таких книжок, помножений на їх популярність, підтверджує і підсилює всі найтупіші сексистські стероотипи
* майже всяка чоловіча секситська поведінка від менсплейнінґа до обʼєктивізації і навіть насильства може бути (не "є", а "може бути") на 100% пояснена прочитанням пари таких книжок при помилковій думці, що всі жінки такі, як там пише
* загальна патріархальність суспільства підтримується мессиджами з таких книжок чи не більше, ніж будь якими навмисними мізогінними діями чоловіків.

Воно, звичайно, скільки в мене тої статистики, але додаючи сюди, де воно все перекликається з класичнішими сюжетами і підходами (чогось "Віднесені вітром" згадуються), я бачу ці книжки як пропаганду і насадження таких ідей:
* оверфіксація на зовнішньості і гарновдягненості -- це правильно і прекрасно
* все найкраще в житті випадає жінці від гарного, багатого, уважного і сильного чоловіка (причому, просто за те -- що вона така вся з себе принцеса, а інші -- товсті і/або стерви)
* (всі чоловіки, варті уваги, гарні, багаті і сильні)
* частину "свого" цей чоловік у жінки бере силою, за це спочатку треба образитися, але з часом йому все одно це можна, він же кохає головну героїню - королеву
* все зло -- від тупих подружок і недружок (хто у нас спец з фемінітивів: як фемінітив від "недруг"?)
* всяка головна героїня суперкрута і суперкрасива уже одним фактом свого існування, чоловіки, які цього не бачать -- тупі свині, але Він, найкращий (багатий, уважний, сильний) це побачить... і за те, що він такий крутий, ми йоми вибачимо, що він буде точно так само, як до самки, ставитися до героїні: він же любить (і багатий/сильний), йому можна

Десь так. На всякий випадок додам, що, читаючи бульварщину про чоловіків, формуєш стереотип, що чоловік -- тупе самовпевнене чмо, яке думає, що розумніше і сильніше за всіх, а тьолки його люблять всі, крім лесбійських ліберало-страховидл, ну, ви в курсі. Так більшість чоловіків, вони ж і справді про себе так думають. Не хочеться вірити, що жінки настільки ж близькі до стереотипів про себе.

О. Написав. Тепер можете мене сварити.

UPDATE: Якщо неочевидно, спеціально уточню: звичайно, я не стверджую, що ВСЯ література написана жінками, чи навіть написана жінками для жінок, саме така. Я стверджую, що жінками для жінок написано дофіга і більше саме отакого от. Я для себе це називаю бульварною дамською літературою, ви називайте як хочете.

Запишу собі на книжку, аби якось не забути.
Тут, нарешті, Палата Представників проголосувала за виділення допомоги Україні (не пройшло і півроку, бл..., хоча, почекайте, якраз і пройшло). Воно, звичайно, хоч якесь полегшення, правда, тим, хто цим хоче хвалитися, я побажаю отримати повноцінну медичну допомогу при апендициті, лише через через пару тижнів після перших симптомів. Дуже сподіваюся, Сенат/Президент максимально швидко і ефективно це доведуть до кінця. Але тим часом хочу звернути увагу на один такий мале-е-есенький нюанс. Голоси там були і республіканців, і демократів, останніх більше. Але дуже показово, хто з демократів проголосував "проти", гордо долучившись у своєму волевиявленні до таких передовиків представницької демократії, як Мардж Ґрін, Лорен Боберт і Мет Гейтц. Там не лише стандартні страшилки "Зе Сквод" типу Ільхан Омар і Окасії-Кортес, але і наші іст-бейівські Барбара Лі, Ро Кхана, і як-він-там-вимовляється DeSaulnier з Конкорду (Сволвел не голосував, вже не знаю, чому) А ще Кевін Маллін з Пенінсули. Все ті ж самі люди, що не підписали discharge petition. Цікаво, що якщо подивитися на сайті Палати Представників попереднє голосування, про те, щоби засудити ракетно-дронову атаку Іраном Ізраїля, то там і скводівці типу Окасії-Кортез і Омар, і Барбара-наша-оклендівська-Лі еж проголосували "проти". Цікаво, як вони обґрунтовують такий свій цивілізаційний вибір.
UPDATE: Як мені тут слушно зауважили, голосування било не лише за внесення в повістку денну закону про допомогу Україні, а і законів про допомогу Ізраїлю і Тайваню. Окремо всі три закони повинні голосуватися сьогодні.

Це я все до чого. До того, що, так, якщо дивитися на всю партію, то демократи зараз на порядки порядніше і мудріше виглядають за респів. Але якщо заглянути в особисті "велʼюз" деяких з цих демократів, стає ясно, що партія є такою, як є, завдяки, грубо кажучи, дідусеві Байдену і бабусі Пелосі (ось до голосування Ненсі Пелосі у мене претензій нема), а дай їм волю самим вибирати, що робити, буде таке саме гімно, як справа. Що дає трохи надію, що частина правого гівна, якщо трамп здехне і випадково зʼявиться нормальніше керівництво, може почати вести себе нормально, але і викликає страх, що якщо замість помірних центристських демократів, до влади прийдуть непомірні, то нічого хорошого від лівого краю лівого боку чекати не варто.

Додаткова примітка: якщо Барбара Лі таки попхається в сенатори, всіма силами нафіг її звідти.

А, ще додам примітку: Вікусінька-Шпарц-наша-індіанська-кажуть-десь-колись-українка за пропозицію про допомогу Україні теж проголосувала "ні". Тому що Україна -- вона десь там, а трамп сотоваріщі -- тут, і як його не любити

Популярна точка зору в цьому світі каже, що непослідовно і несправедливо наїжджати на легкі наркотики (особливо траву), не наїжджаючи при цьому настільки ж сильно на алкоголь, бо, мовляв, від нього шкоди більше, зокрема аварії і нещасні випадки. Моя позиція завжди була, що якщо ми програли в чомусь одному, не треба пускатися берегів і в іншому; чорт вже з ним, з алкоголем, він за роки встиг набути купи нешкідливих (а навіть і корисних) функцій, має купу наруральних обмежень, і (для мене було і залишається важливим) ми, як людство, до нього вже якось звикли (хоча є частки людства, які не звикли, так). Але оскільки світ плювати хотів на те, що я думаю з його приводу, він продовжував мінятися на гірше. І от, нарешті, принаймні, в наших краях, досягнув давно очікуваної (мною) стадії, коли алкоголь перестав бути основним наркотиком в системі водіїв, який може приводити до аварій. Маріхуана його, хай на 0.1%, але обігнала: https://sfist.com/2024/04/17/sf-police-vow-dui-patrols-will-be-out-in-force-for-4-20/
UPDATE: mprotsenko (дякую!) тут вичислив, що точно на ті ж самі цифри посилаються в статті майже десять років тому, тому це не "зовсім недавні" дані. З одного боку, це посилює підозру до точності джерела -- хз, яка там була методика і якість дослідження. Воно не міняє моєї основної думки про те, що алкоголь уже не однозначний верх піраміди проблемних наркотиків, але унеможливлює висновки в абсолютних термінах, типу "кидайте траву, починайте знову пити" :) З другого боку, якщо ці цифри, хай з натяжками і неточностями, відповідали дійсності десять років тому, то зараз, цілком можливо, і трава, і всякі інші речовини, уже точно обігнали алкоголь. Треба шукати.

Школа старшого продовжує бути, як тут кажуть, the gift that keeps on giving. Якщо, звичайно, вам раптом хочеться в подарунок байок про ідіотизм взагалі і про ідіотизм геніального винаходу тутешньої середної освіти "етнічних студій" зокрема. Герой цього допису -- не вчителька з недавнього допису, яка вважає, що агресій по відношенню до білих не буває, то була вчителька англійської (у якої девʼятикласники замість творів малюють комікси, і оцінка залежить від того, чи воно достатьно кольорове і кріейтів), а вчитель власне курсу "Comparative Cultures and Geography", про якого було раніше. Це той, що про визначного борця з расизмом Каньє Веста задавав (до речі, так і не перевірив то завдання, півсеместру пройшло, ми з малим вже втомилися чекати на реакцію). Вчитель -- улюбленець школи, і дітей, і батьків, і вчителів. Принаймні, основної їх маси. Родом з Філіпін.
Далі: пряма мова, з перекладами. В = "вчитель", у = "учень"

Episode 1:
В: Race is a social construct, so we are talking about ethnicities, not races. We are going to be talking about ethnicities, like, African Americans, Indigenous people. Not white people -- ethnic people.
В: Раса це соціальний конструкт, тому ми говоримо про ентічності, не раси. Ми будемо говорити про етноси, тіпа, афроамериканців, корінне населення. Не про білих людей, а про етнічних людей.

Episode 2:
В: We are going to talk about ingenious ethnic cultures, they are shown here on the world map. You can find them everywhere in the world, except Europe.
У: But Europe also has indigenous people, look at your map, see, the marks in Scandinavia.
В: Well, Scandinavia, is, like, north, I meant the rest of Europe
У: Then see here, in the eastern part ...
В: I mean like Europe Europe. You know, like, Western Europe
(до іншої дитини): See, Europe has no ethnic cultural groups.
В: Ми говоритимемо про корінне етнічне населення, ось, вони тут показані на карті світу. Ви їх можете знайти всюди у світі, крім Європи.
У: Але в Європі є корінне населення, ось, дивіться, на вашій карті є позначки в Скандинавії.
В: Ну, Скандинавія то ж, типу, північ, я мав на увазі решту Європи.
У: Тоді ось, дивіться, на сході...
В: Я мав на увазі Європа -- Європа. Ну, знаєте, тіпа, Західна Європа.
(до іншої дитини): Ось бачиш, Європа не має етнічних культурних груп.

Episode 3:
В: Let us draw a political cartoon about different ethnicities that can face discrimination in America
(Підходить до дівчинки, між іншим, китаянки):
В: What is this flag?
У: Poland, I have a friend who is bullied for being Polish
В: But Polish people are white, you should really draw some BIPoC people (black, indigenous, and other people of color), not, like, Poland.
В: Давайте намалюємо політичний картун про етнічності, які можуть зазнати дискримінації в Америці.
(підходить до дівчинки-китаянки)
В: А що це за прапор?
У: Польща, у мене є друг, якого буллять за польське походження.
В: Але поляки білі, тобі слід намалювати когось ЧККЛ (чорні, корінні і інші кольорові люди), а не, тіпа, Польщу.

Episode 4:
В: (having talked over and over how wrong it is to generalize and make group-wide statements). When people of color are having a party that starts at seven, it means that everyone will show up at ten or later...
В: (після того, як знову і знову розповідав, як неправильно узагальнювати і робити твердження про великі групи людей) Коли кольорові люди оголошують вечірку на сьому вечора, всі приходять в десятій або пізніше...<

І т. д. і т. п. Ще раз нагадаю, що вчитель -- з одного боку філіпінець і вважає себе дуже кольоровим (хоча, на вигляд він майже білий), і при цьому -- улюблений вчитель більшості учнів, як з етнічною культурою, так і без. Мені тут

mprotsenko радив спробувати скаржитися: так ніфіга, основна маса навколо переконана, що так і треба.

Update: тут питалися про програму класу. Все, що пишуть на сайті школи, це опису курсу "Comparative Cultures and Geography"
Description: This course teaches students how geography and culture have shaped, and continue to shape, our lives. Emphasis is placed on the main themes of geography and on those factors that develop cultures: history, art, religion, music, family patterns, ethnicity, race, and technology. Mexico and South Africa are two areas of focus that are also covered in this course.

З зовсім недавнього.
Хайскул, вчителька розповідає дітям про мікроагресії на расовому підґрунті.
Учень піднімає руку і питається: "А от коли мені кажуть, що я вражий опресор і рабовласник, тому що я білий, це мікроагресія?"
Вчитель: "Ні, тому що ти ж не з переслідуваної меншини, ти білий"
Учень: "А якщо врахувати, що це неправда, що мої предки теж були фактично рабами?"
Вчитель: "Ти не розумієш, ти у всьому привілейований, тому це не є погано!"

А, забув сказати, вчителька -- негритянка (це стосовно того, хто коли говорить з позиції сили). Все, на що її стало, це максимально швидко перевести тему на щось інше.

Як на мене, це дуже вдалий приклад того, що в тутейшій культурі називається equity.

The good:
Нарешті, на математиці зʼявилися досить складні завдання. На тренувальному тесті з pre-calculusʼу дали рівняння, яке я сходу не розвʼязав:
sin(sin x) = 2 sin²x
(До речі, не хочу гуглити, а сам поки розвʼязку не бачу. А ви?)

The bad:
І от, коли, нарешті, пішли досить складні завдання, вони раптом стали давати їх швидко. Тобто, шість років вони потихеньку-помаленьку повзли від таблички множення до найпримітивніших квадратних рівнянь (зате в процесі, для самозаспокоєння, то дали блок "дейта віжуалізейшн", то блок "статістікс", який ніхто не вкурив), а потім хопа –– півтора місяці на логарифми. І ще раз хопа -- два місяці на тригонометрію. Тобто, там, де, реально, треба давати час, думати, розвʼязувати і проникатися, вони це все разом згепали докупи і –– ну, ми ж викладаємо... В результаті, ніхто в класі того не знає, хіба на всю школу пара дітей, які десь спеціально багато додатково це вже вивчили.

The ugly:
Ну і, нарешті, групові завдання. Нафіга вони в математиці взагалі -- ніхто не знає. Але останнє перемогло всі мої очікування: тест виконують групами. Тобто, пише кожен сам, але в межах групи можна між собою говорити. Після чого вчителька бере і кожну з задач тесту дивиться лише в одному зошиті. Тобто, якщо твій сусід роздовбай помилився, то як би ти не знав, що би ти не написав, тобі поставлять стільки само, скільки йому. А ви -- колективізація, ідеологізація, групові покарання....

Я вже давно періодично скаржуся на те, як новини і політичні рухи маніпулюють даними і статистикою, намагаючись досягнути якихось своїх комунікативних цілей. І хоч то можуть бути і досить шляхетні цілі, і хоч маніпуляція часно не свідома, а наслідок безграмотності і невисокого інтелекту, але, все-одно, засуджую я це діло. Тщатєльнєє треба! (ц)
Наприклад. Сьогодні почув по радіо про якісь терміново необхідні зміни, бо треба виправляти жахливу ситуацію з перекосами в якості медицини для чорних і нечорних пацієнтів. Зокрема мова йшла про обстетрику, де чорні породіллі набагато частіше помирають, ніж інші, бо, мовляв, лікарні неправильно лікують саме чорних через упередження і недонавченість. Я знайшов текстовий варіант опису проблеми, прочитав і жахнувся. Жахнувся не лише несправедливості ситуації -- може, вона і присутня, але ми про це нічого не знаємо, бо найжахливіше у статті –– поводження з даними. Звучить цинічно, але, блін, якщо їх основна теза про причини проблем і правдива, то вони роблять все, щоби ту тезу дискредитувати.

Отже, що за статистику нам показують:
(a) Цифра перша, вона ж основний месидж статті: шанси померти у чорної породіллі втричі більші, ніж у нечорної, жах!
(b) Цифра друга: хоча чорних породіль лише 5%, на них випадає 21% повʼязаних з вагітністю смертей. Смисл цеї статистики -- чисто нагнітання, воно нічого нового нам не каже, та ж сама інформація, лише в профіль.
(c) Цифра третя: каліфорнійський департамент громадського здоровʼя каже, що понад половини смертей породіль (всіх породіль, без поділу на раси) можна було б уникнути. Поки "понад" без деталей, то читаєм 1/2.
(d) Цифри четверті: кілька статистик про те, коли і скільки госпіталів не провели обовʼязкові трейнінги і подібні заходи щодо правильного підходу до чорних пацієнтів.
(e) Цифра без номерa: про смертність дітей, як втричі більша, ніж у білих, в півтора рази більша ніж у наступних у списку, різних полінеційців. Оскільки все потім повертається до породіль, то ніякого смислу нема.

В чому я бачу проблему. Без особливого впорядкування, тут всі зауваження важливі:
1. Ні слова про хоч якусь стратифікацію порівняння, без якої стаття звучить так само, як звинувачення госпіталів в ейджизмі, бо, мовляв, там більше старих людей помирає, ніж молодих. Як на ці смерті впливає різниця в економічному стані? здоровʼї? запланованості вагітності? І т. д. Мені нема коли це серйозно досліджувати, таким повинні займатися автори оригінальної статті, але за пару хвилин пошуків я знайшов три цифри, які точно якось повʼязані з тим, що нас цікавить: (*) афроамериканки в 2.5 рази частіше, ніж в середньому по штату, курять траву при пізній вагітності, тоді як білі вдвічі частіше за середнє пʼють алкоголь; у афроамериканок втричі більша частота підліткових вагітностей; дві треті афроамериканок мають дітей поза шлюбом проти чверті білих. І це я ще навіть не зачепив очевидного про загальний стан здоровʼя, ожиріння/діабети всякі (які не на користь чорних, але госпіталі тут ні при чому) або народження дітей в серйозно пізньому віці (тут, маю підозру, статистика буде проти білих). Ну і звичайні класові моменти: цифри по всіх провайдерах, а якось вирівняти їх по кращих/гірших госпіталях, наявності/відсутності страховки (і медичного догляду до останніх тижнів) і т. д.
2. Ще одна цифра, якої нема, а треба: ну от розповідаєте ви, що госпіталі такі–сякі, лише деякі з них роблять те, що ми від них вимагаємо в плані трейнінгів. Так скажіть: помогло чи ні? А то якщо госпіталь робить все, як ви кажете, а ефекту нема, то, може, проблема в тому, що ви кажете?
3. Ну і, нарешті, якщо зайшла мова про те, що половини смертей можна було уникнути, а стаття про расові відмінності, то, блін, автори, вбийтеся, але знайдіть цифру про то, якого відсотка смертей можна було уникнути для кожної раси! Хтозна, може відсоток preventable смертей однаковий для білих і чорних, а ви зводите наклепи. Може, для білих він більший! Навряд, звичайно, але сам факт наведення статистики порушень лише для одної раси як ілюстрація відмінності між расами -- bad, bad form.

Повторюся: жодна з моїх претензій не означає, що нам кажуть неправду. А що навіть якщо нам кажуть правду, то кажуть її так, аби ми не повірили. Принаймні, я не повірив.

Тут напрошується питання: а що робити, якщо до всякої статистики можна отаким чином доколупатися? Відповідь проста: так не формулюйте цілі і запити в термінах статистики! Якщо госпіталь неправильно доглядає чорних породіль, а правильно лише білих, то це погано само по собі, а не тому, що 5% туда, 21% сюда... Аналогічно з проблемним ставленням поліцейських, шкільних адміністрацій або кіноакадемій. Недаремно існують цілі статті про те, що таке хиба Макнамари або закони Ґудхарда чи Кемпбела.

Давненько нічо не було під теґом "шкільне життя", але то лише тому, що мене всякі професійні проблеми відволікали. Аби ви часом не подумали, що тут зі школами все раптом стало добре, підкину пару прикладів. А то є у нас тенденція (у мене теж, часом) вважати, що, звичайно бувають перегиби, але ан мас ми рухаємося в правильному напрямку, а перегиби -- то тимчасові недоліки, а так каліфорнійська школа -- нічо так, а всі воук-страшилки -- то виключно страшилки. Отже, старша дитина почала вивчати курс географії і світової культури.
Епізод 1. Вчитель розповідає дітям, про що буде курс. "Ми будемо вчити про те, як люди різних культур прибували в Штати, які у них тут були культурні і економічні виклики, звʼязані з такою значною зміною в їх житті" Моя дитина: "О, а ми будемо говорити про еміґрацію зі Східної Європи і виклики, звʼязані зі зміною з пост-комуністичних суспільств?" Вчитель: "Ні, звичайно, ні. У нас же ethnic studies (тому про білих не будемо)."
Епізод 2 Сьогодні будемо вчити про боротьбу з расизмом. Діти, напишіть про визначного борця з расизмом Каньє Веста, як він виступає за все хороше проти всього поганого. Моя дитина, здається, не втрималася і таки написала щось, вставивши слова "... how ironic that Kanye West, a known anti-racist activist and antisemite..." Чекаю, що з того вийде :)

І так у них все. 100% почутого з найрізноманітніших джерел про місцеву школу підтверджує думку, що природньою реакцією нормальної недурної людини на антирасистьке виховання в тутешній школі є... скажімо так, щось подібне до того, якою була природня реакція нормальної недурної людини на виховання в пізньорадянській школі (підказка: ця реакція не була підсиленням любові і поваги до радянської влади).

А ось ще цікава фраза -- говорив по скайпу з мамою про всякі аспекти return-to-office руху в США, висловлювався про деяку однаковість начальственних замашок по всьому світі. Мама згадала, що вчила студентів такої фрази. Перекладайте самі, мені подобається не лише зміст, а і звучання:

Honores mutant mores, sed raro in meliores.

Зараз буду знову лаяти локальну політику і населення. Якщо ви мене особистіше знаєте, то такий підхід може здатися непослідовним: я тут з одного боку всіма силами проти того, щоби переїжджати в інший регіон по роботі, а з другого по-всякому лаю місцеву ситуацію. Нічого парадоксального: раз я вже тут найближчим часом житиму, то всіма силами хочу зберегти в регіоні порядок і здоровий ґлузд.

Проїхався в машині, послухав локальні новини на радіо з містечка Валлехо. Чергові наїзди на тамтешню поліцію, що відновиla на посаді поліцейського, який в розпал БЛМу застрелив погромщика. Я ще тоді про це писав, сподіваючись, що хоч тут-то не почнуть на пустому місці героїзувати "невинно убієнну жертву". Якщо ліньки читати, то там було таке: (далі відредаговано: в пості за посиланнями були свіжі новини з прес-конференції, це зараз з пізніших рапортів, будемо вважати, точніших) чувак приймав участь в погромі аптеки, одному з низки аналогічних в тому містечку в ту ніч. Поліцейські заїхало на парковку. Грабіжники, які були на двох машинах, почали розбігатися/тікати. Одна машина втекла, пізніше (невідомо, наскільки і як задалеко) десь протаралина машину копів, поранивши поліцейського. Сабж біг до другої машини, раптом чи то присів, чи то клякнув на землю і потягнувся до пояса, де був якийсь предмет (виявилося, молоток, хоча Вікі робить вигляд, що це недоказано), тоді один з поліцейських відкрив стрільбу, попав, забив. Тоді виглядало все просто, і на фоні реальних проблем ніхто особливо не вимахувався. Але тепер пройшло три роки, і раптом стало можна дивитися лише на зручні моменти, так що почалося. Сподіваюся, хоч обмежиться судами і вигуками в радикальнішій пресі, а не вихлюпнеться в чергову низку протестних погромів.

Особливо радує Вікі. Там про поліцейського і те, що він кілька разів застосовував зброю, і про те, що якусь інструкцію порушив, і ще щось. А про убієнного -- лиші про те, як він працював в "Boys and Girls Club" (це така відокремлена від шкіл група продовженого дня для бідних дітей, непросте місце для роботи, хоча хз, чим він там був), і як за годину до того написав сестрі якусь чпетицію про Джорджа Флойда. А про те, що там ставалося -- якось дуже кокетливо майже нічого. Тобто, низка пограбувань, погроми, ще щось -- це все поза кадром. Поліція приїхала "на виклик, що магазин грабують і побачила трохи більше людей на парковці" (я особисто знаю людей, які, прочитавши це, сприймуть, що ніхто нічого не грабував, групка мирно тусувала на парковці). Про попередню історію "жертви" (хуліганка, траффікинг автоматичної зброї, стрільба в публічних місцях) -- ні слова. Ні, я в курсі про аут бене, аут нігіль, але це не стосується виправдань і вигороджувань.

Отаке. А на Некстдорі кожних пару днів відео/новини про пограбування чергових локальних магазинів і бізнесів. Та що там Некстдор -- на очах родини пару разів з нашого Волґрінза речі несли, погрожуючи продавцям і охороні. А попри нас час від часу ночами шерифи/копи ганяють злодіїв, які на крадених машинах обносять магазини або крадуть конвертери. Пару разів уже було, останній раз позавчора. Прикольно так, я якраз не спав: чути хтось їде недалеко, раптом газує на всю вулицю і зривається з місця з заносами і пробуксовками розганаючись, якщо на слух, до доброї сотні миль. І одразу сирени, але вони помаліше їдуть -- там-то нормальні люди сидять, яким не пофіг, що вони знесуть, і кого вб'ють. Печальненько так...

Винесу, трохи розширивши, з коментів з підзамочної дискусії про одну приватну школу (high-school).
Розмова про те, що школа, зустрічаючи своїх вступників, фокусується виключно на тому, як там все кльово зі спортом, музикою, спортом, громадським життям, і ще раз спортом, повністю виводячи з фокусу академічні моменти.

1. А яка частка тих $25К, які ця школа змушує платити щороку, іде на всю цю спортивну і суспільнодіяльну фігню? (Імплікація 1: може, краще більше вчителів і більше їм платити? Імплікація 2: чого б то родини дітей, які прийшли туди грати в спорти і виступати на великих сценах, не платити за це окремо?)

2. Зауваження з приводу оптики (ака, враження від спостереження) американської освіти: тут уже котре десятиліття бідкаються, ой, чому це тутешні дітоньки не хочуть іти в STEM. Не розуміють, чому мало кому цікаво вчити природничі науки, математику і все таке. Скоро вийдемо на рівень, коли половина молоді здобуває вищу освіту, а інженерів і вчених все так само доводиться імпортувати, при цьому навколо повно клерків і продавців з дипломами бакалаврів різних незрозумілих дисциплін і непідйомним боргом за навчання. Чому, о чому, діти не хочуть в STEM?
Просте спостереження: ще в школі (в універах теж, але не аж настільки печально) діти бачать купу ресурсів вбуханих в спортивні споруди, події, пріорітизації. Якщо ти шкільний атлет, то твої the power and the glory for ever and ever and ever (c)... Якщо не атлет і не чірлідер, то тебе буквально заганяють бути фаном і вболівальником. Ще ті ж самі діти бачать іншу купу ресурсів, вбуханих в мистецтво: зали, інструменти, події, виступи, поїздки, слава, мішура, нагороди. Шкільні коучі і керівники хорів і ансамблів -- це круто, це класно, це любов і повага.
І от вся ця оптика стається на фоні пари середньої обшарпаності кабінетів science'a, зовсім ніякого кабінету математики, загнаних і нелюбимих вчителів цих предметів. Про самі предмети вголос згадують лише зрідка, і переважно у форматі "з математикою було важче, але прорвався і став класним баскетболістом" (а математика -- шо математика, рахунок вести вміє, та й добре. ) І в таких умовах когось дивує, що діти не хочуть іти в STEM? І не захочуть, як їх туди не закликай. Ще в просто програмування, при наявності всяких роботікс і кодінг клубів, хтось часом іде, та й то недостатньо.
Я ще розумію, якби в суспільстві було недостатньо атлетів, акторів, митців і спортивних вболівальників. Але ж, ніби, кажуть, що не вистачає інженерів і спеціалістів, які вміють в хімію, фізику і іншу біологію. Так якого хріна будувати новий спортзал і театр, в придачу до існуючих двох спортзалів і одного театру, не маючи нормальної бібліотеки і з помітно старими кабінетами фізики з благеньким кабінетом фізики? Якого хріна як з писаними торбами носитися з тренерами і керівниками театрів і музичних колективів, запихаючи кудись на останні ряди вчителів математики і природничих наук?

Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на sense of cool, на ту саму "оптику". Якщо вірити дослідженням про вплив соцмереж, то в критичному віці 10-15 років, особливо це справедливо для дівчаток (у хлопців трохи інакше і трохи зміщено в часі). Так блін, замість придумувати якісь піар програми мінімальної ефективності для того, щоби більше дівчаток звідкись взяла в собі бажання піти в науку, просто, створіть цю оптику насправді. Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?

Їздив по відрядженнях, в результаті майже тиждень не читав ніяких американських новин, не до того було. Вчора/сьогодні почитав, що агрегатори підкидують. Все як завжди: трохи політики, багато стрільби, фейсбук виганяє працівників, ракета не долетіла. В деталі я не вчитувався, нема коли, та і, благо, більшість новинних служб тут вміють, на західний манір, вмістити основне в заголовок і перший абзац. І ось тут у мене є коментар: хочу похвалити всякі, зазвичай похвали не варті, джерела типу Фокс Ньюз чи Нью Йорк Пост. На фоні десятків прогресивних заголовків/пітчів стилю "Білий чувак стрілив мирного чорного підлітка" не бачу жодного реакційного заголовку "Чорний чувак стрілив білу пару з дитинкою". Це ще ж треба було спецільне зусилля прикласти, щоби так не написати, враховуючи, що прізвище родини постраждалих було "White".
Словом, чи то фокси з NYP в цьому плані молодці, чи то всякі енбісі і сіенен -- еее.. скажем так, не молодці, але не бачити асиметрію у мене не виходить.

Кілька новин про всяке внутрішньоамериканське, яке стосується Каліфорнії, особливо регіону Затоки Святого Франциска.

Освіта:
Перекликаєься з тим, що я писав минулого тижня і особливо минулого року. Якщо коротко, то це про те, як в погоні за ефемерною "equity", ідеологи роблять гірше всім, особливо тим, кому вони, наче б то, хочуть допомогти. Оце минулого місяця була стаття про судовий процес з приводу того, як дітей вчать математики в Пало Альто, там про це згадується по дотичній, а оце свіжак -- з Сан Франциско, там прямо в лоб про проблеми. (Це, на хвилинку, одні з епіцентрів науково-технологічної крутизни в регіоні і світі. Про Берклі статей я не бачив, але з особистого, знаю, що там не дуже краще. Кажуть, десь на півдні Долини є пара хороших дістріктів, ще ото Олбані, е більше половини жителів зв'язані з Університетом, та й усе. Ще де-не-де просто нормальні школи, без прогресивних заскоків, а решта -- або болото, або жахливе болото, бо там ще й бідно і погано. Але досить географії.) Суть змін: спрощення шкільних програм, в даному випадку, з математики, але в інших предметах те ж саме. Основний мотив: раси нерівномірно репрезентовані в складніших курсах, це системна дискримінація і несправедливість! давайте хай всі однаково ~~нічого не знають~~ добре вивчать "базу", а далі самі. Зате рівність. Виходить, справді, погіршення загального рівня, при цьому расовим меншинам (насправді, не меншинам, а "не білим і не азіатам") воно в результаті шкодить більше, бо у них менше можливостей і мотивацій вчити дітей просунутішій математиці, а ідеї, що якщо вчити дітей лише базові курси, то вони будуть їх знати краще, не витримує перевірки. Ось тут ілюстрація нульового рівня знань з Балтімора, боюся, у нас в Річмондах і Хейвордах не краще, вони просто тестують менше. Ще раз повторю останній момент, бо далеко не лише ліві борці за рівність виступають з ідеями "майже нікому та алгебра чи тригонометрія в школі не знадобиться, тому нафіг її з програми, так вони зможуть глибше і досконаліше вивчити прості і потрібні речі". Я таких виступів досить чув і справа, і з центру. Шкідливі, погані ідеї! Про "all the children are above average" –– це жарт Ґаррісона Кейлора, насправді так не бути не може, повірте мені на слово. Якщо вчити всіх дітей лише простої арифметики, бо хтось не розуміє дробів і ступенів, то в результаті кількість дітей, які вивчать арифметику, не зросте, зате навіть ті, хто міг би знати дроби і квадратні рівняння, їх не знатиме.

Злочинність:
У нас тут злочинність кругом: стрільба, крадіжки, пограбування, хуліганство. Правіші ЗМІ кажуть, що вже апокаліпсис, лівіші, що "неправда, головне, аби всіх садили однаково рідко", і "какави ваші доказательства", мовляв, статистика не така вже і погана. Я давно дотримуюся думки, що хай у перших і упереджена адженда, але спроби других робити вигляд, що все ок, лише їм шкодять. Останні новини, ніби, підтверджують: ( Якось задовгий допис виходить, заберу під кат )
Отаке

Графство Аламеда штат Каліфорнія

(уже згадував qкось) Кілька років тому, вчителька молодших класів Міс Кхаре:
Пару днів перед Хеллоуіном: довга розмова з класом, щоби ніяких, чуєте, ніяких етнічних костюмів або таких, які можуть бути сприйнятими, як етнічні. Бо cultural appropriation -- це зло, айайай, погано, фу. Для посилення відчуття вини, міс Кхаре (приїхала з Індії в п'ятиричному віці) розповідає, як їй було боляче, неприємно і дискримінативно, коли сусідка попросила її допомогти вдягти сарі на костюмовану вечірку.
Хеллоуін: міс Кхарі носить берет, камізельку, торбинку з баґетом і всякі інші аксесуари костюму "француженки"

Минулий рік, вчитель історії Мр. Ґувея:
Кожен день, від кожного вчителя, всі роки: Рабство -- це погано і жахливо, ганьба нам американцям і всім білим, що було рабство, нема нам прощення на віки вічні.
Час вивчення історії Європи: Учень: "Монголи зруйнували краї моїх предків і масово вбивали людей." Учитель: "Не можна так казати, це може образити азіатів серед нас." Учень: "Татари захоплювали наших в рабство." Вчитель: "Не можна так казати, це не таке рабство, це може образити тих, хто постраждав від рабства в США."
Вивчення історії Африки: Учитель: "Західна Африка була така багата і успішна країна, ви лише подивіться, яка вона була сильна і прекрасна, шкода, що ми раніше так мало вчили про неї." Учень: "Там було рабство, так?" Вчитель: "Ми не будемо про це говорити, яка різниця, дивіться, зате, які вони були сильні і великі."

Цей семестр, вчителька природничих наук Міс Соліс:
Пару тижнів тому: ніза що, чуєте, ніколи і нізащо не починайте робити компліментів мексіканцям і іншим латинексам, що у них гарна англійська. Це нас так жахливо ображає (мс Соліс народилася тут в родині мексіканців), це такий расизм, це ж імплікація, що ми недолюди і не можемо нічого знати самі.
Вчора: Маріє, а як давно ти приїхала з України? Твоя англійська така чудова!

Ну і багато такого подібного, від наїзду "а ти чого у вишиванці, ти ж біла, це cultural appropriation" до "ні, не можна танцювати ваші танці (гопак), це може бути комусь неприємно... але при цьому участь в хіпхоп програмі -- обов'язковий компонент уроку фізкультури". Про обміни типу "Чорнобиль це не росія. - Ой, Маріє, ми в школі не піднімаємо політичних питань, тому буде так, як я сказала" вже мовчу.

Таке... Джордж Оруелл все дуже правильно сказав: всі рівні, але деякі рівніші.

Edited: я в пам'яті сплутав двох вчителів двох часів. Противна баба з першого прикладу - міс Кхаре. Містер Кхан був в інших умовах і був абсолютно класний. Перепрошую :)

Не знаю, як правильно, але точно що не педофілія :)
"Привіт, мене звати Малий Ґорґан, і я не люблю дітей."
Ненавиджу, особливо, групами, чужих.
Віком десь від 10-11 до 13-14 -- контингент американської midle school.
Не-люб-лю!
Як вчитель, як обиватель, як батько дитини, яка з ними разом змушена вчитися.
Це не лише американських шкіл стосується, згадую дитинство, класу з 5-6 і до восьмого -- все те ж саме. Хоча зараз ще гірше, бо я-то вже дорослий... але я і тоді їх не терпів.
А зараз дивлюся на тротуар, яким ця орда пре зі школи після уроків, куди тим зомбі! Не діти, а дикі звірі. Ґолдінґ зі своїми мухами не згустив жодної фарби. Корчак жив давно і занадто любив дітей, але у нього теж натяки на істину проскакують.
Вчити їх -- малореально. Єдиний метод, яким, на моїй пам'яті, в 6-8 класі чогось могли навчити нас -- або жорсткий террор, коли у найвідмінніших відмінників коліна дрижали (заслужена вчителька УРСР була, я досі шкільну програму неорганічної хімії пам'ятаю майже всю), або задовбування (я-то на фізкультурі чи праці), або ... та ні, більше ніщо. Знаю пару вчителів, які могли працювати і з такими, але це генії, на яких не поорієнтуєшся. Але то нас, зараз, видав, ще гірше.
І що з ними робити? По-хорошому, якщо відсотків 10-20 вигнати зі школи, то решта заспокоїться, але куди ці відсотки дівати? Плюс, обов'язково вийде якась дискримінація і non-equity.
А ще ж є банди 13-14-річних придурків, які ганяють на велосипедах через трафік (мені наперед шкода того водія, якому не пощастить в останній момент відвернути, лише водія), або ганяють коридорами напівпустих моллів. Або 13-14-річних щенят, які, чи то надивившись на старших товаришів, чи то наслухавшись ґанґста-репу, нападають на перехожих, грабують машини, стріляють.
Наскільки я пригадую, у нас теж щось таке було, зграї блатуватих пацанів, які робили перші кроки за майбутні ґрати, знущаючись з переловлених пізніх перехожих чи громлячи чиїсь машини.

Одна надія: ще кілька років, і частина цю стадію переросте, хто не переросте, тих кудись ізолюють.

Але тоді в міддл скул піде молодший, і все почнеться заново :(

Background: в розмові з другом зачепили різницю між тим, як по-різному можна і треба ставитися до висловів політично-агітаційних, тобто, мотивованих в першу чергу електоральними міркуваннями, і до висловів "нормальних", базованих на наших поглядах і принципах етичних, естетичних чи інтелектуальних. (Короткий підсумок: так, два типи мовлення з очевідністю варто оцінювати по-різному.)

Foreground: пару днів тому побачив новину про пропозицію спеціального комітету при сан францисканському магістраті, кому і скільки репарацій вони пропонують, аби місто виплатило за дискримінацію афроамериканців. Це, звичайно, лише пропозиція, яку хрін колись приймуть в хоч скількись наближеній формі (сподіваюся, що "хрін коли"), але сам документ уже всі новини побачили і про нього, природньо, написали. Скажімо, ось на ейбісі, я ще на Яху бачив, ну і боюся собі уявити, що про це пише Фокс чи НЙПост якийсь.
І правильно напише, якщо напише. Не знаю, чого саме хотіли добитися люди, які писали цей документ, але вони не могли написати краще, якщо їхньою метою було якнайсильніше відштовхнути максимальну кількість виборців. А якщо вони це писали на підставі своїх естетично-етично-інтелектуальних міркувань, то їм вдалося ефективно зобразити таку комбінацію етики з естетикою і інтелектом, яка виявляється навіть не ортогональною, а протилежною і моїм, і, маю підозру, багато чиїм іншим. (Технічні деталі, як будувати і порівнювати вектори в такому хитровимірному просторі, придумайте самі.)

Найприкольніше, імхо, це їх eligibility criteria. Якщо ти ходив до школи в СФ дістрікті і сам чи хтось з предків постраждав від "war on drugs", а ще, останні 10 років self-identified як чорний або афроамериканець (у них там похила риска "/", я її читаю як "або"), то можеш претендувати на фіру грошей, пробачення всіх боргів і т. д. Кльово ж. У нас в містечку в школі одна дитина self-identifies як kitty. (А якщо ти не вживаєш "kitty" замість "she/he/they", то ти - хейтер і гомофоб, ату тебе, прилюдний шеймінг тобі... не питайте мене, де логіка, там само, де в репараційного дорадчого комітету СФ) Який простір для фантазії на предмет того, за що і від кого можна вимагати відшкодувань. Хто там правами на "Том і Джеррі" нині володіє? Хто б то не був, най бояться.