Малий Ґорґан

Товариство, хто в регіоні СФ
Наступної неділі, 21-го грудня 2024-го року , в 12:30 в приміщенні української православної церкви в Сан Франциско відбудеться зустріч з одним з досвідчених офіцерів сил спеціальних операцій ЗСУ. Позивний "Фенікс". Він уже виступав у тій церкві років 5-6 тому, тоді був, здається, капітаном, на якомусь тренінгу в Арізоні, то заїхав в наші краї ознайомитися, розповісти про перші місяці війни в 2014-му, про ДАП, таке. Зараз він в США з візитом кудись в D.C., але проїхати, розповісти людям, що діється, зібрати якісь фонди на чергові користі забавки для наших бійців -- чого б і ні?
СЛовом, приходьте. Рекламка у мене, на жаль, лише з ФБ:
https://www.facebook.com/groups/2536680853043841/permalink/9157327880979072/?mibextid=S66gvF

Якщо ви якимось чином звʼязані з українською общиною і живете в межах Затоки Сан Франциско, то запрошую в цю неділю, 11 серпня, на український фестиваль в Бейлендс парку в Саннівейл:
https://www.eventbrite.com/e/bay-area-ukrainian-fest-2024-tickets-926768127417

Буде іжа, напої, музика, вендори всяке продаатимуть. Зокрема, можна буде купити картини і вироби моєї Юлі а також її або наші книжки. Виступатимуть якісь професійні виконавці, але будуть і аматори, зокрема, Юля виступить з парою пісень, а я акомпануватиму.

Приходьте!

Школа старшого продовжує бути, як тут кажуть, the gift that keeps on giving. Якщо, звичайно, вам раптом хочеться в подарунок байок про ідіотизм взагалі і про ідіотизм геніального винаходу тутешньої середної освіти "етнічних студій" зокрема. Герой цього допису -- не вчителька з недавнього допису, яка вважає, що агресій по відношенню до білих не буває, то була вчителька англійської (у якої девʼятикласники замість творів малюють комікси, і оцінка залежить від того, чи воно достатьно кольорове і кріейтів), а вчитель власне курсу "Comparative Cultures and Geography", про якого було раніше. Це той, що про визначного борця з расизмом Каньє Веста задавав (до речі, так і не перевірив то завдання, півсеместру пройшло, ми з малим вже втомилися чекати на реакцію). Вчитель -- улюбленець школи, і дітей, і батьків, і вчителів. Принаймні, основної їх маси. Родом з Філіпін.
Далі: пряма мова, з перекладами. В = "вчитель", у = "учень"

Episode 1:
В: Race is a social construct, so we are talking about ethnicities, not races. We are going to be talking about ethnicities, like, African Americans, Indigenous people. Not white people -- ethnic people.
В: Раса це соціальний конструкт, тому ми говоримо про ентічності, не раси. Ми будемо говорити про етноси, тіпа, афроамериканців, корінне населення. Не про білих людей, а про етнічних людей.

Episode 2:
В: We are going to talk about ingenious ethnic cultures, they are shown here on the world map. You can find them everywhere in the world, except Europe.
У: But Europe also has indigenous people, look at your map, see, the marks in Scandinavia.
В: Well, Scandinavia, is, like, north, I meant the rest of Europe
У: Then see here, in the eastern part ...
В: I mean like Europe Europe. You know, like, Western Europe
(до іншої дитини): See, Europe has no ethnic cultural groups.
В: Ми говоритимемо про корінне етнічне населення, ось, вони тут показані на карті світу. Ви їх можете знайти всюди у світі, крім Європи.
У: Але в Європі є корінне населення, ось, дивіться, на вашій карті є позначки в Скандинавії.
В: Ну, Скандинавія то ж, типу, північ, я мав на увазі решту Європи.
У: Тоді ось, дивіться, на сході...
В: Я мав на увазі Європа -- Європа. Ну, знаєте, тіпа, Західна Європа.
(до іншої дитини): Ось бачиш, Європа не має етнічних культурних груп.

Episode 3:
В: Let us draw a political cartoon about different ethnicities that can face discrimination in America
(Підходить до дівчинки, між іншим, китаянки):
В: What is this flag?
У: Poland, I have a friend who is bullied for being Polish
В: But Polish people are white, you should really draw some BIPoC people (black, indigenous, and other people of color), not, like, Poland.
В: Давайте намалюємо політичний картун про етнічності, які можуть зазнати дискримінації в Америці.
(підходить до дівчинки-китаянки)
В: А що це за прапор?
У: Польща, у мене є друг, якого буллять за польське походження.
В: Але поляки білі, тобі слід намалювати когось ЧККЛ (чорні, корінні і інші кольорові люди), а не, тіпа, Польщу.


Episode 4:
В: (having talked over and over how wrong it is to generalize and make group-wide statements). When people of color are having a party that starts at seven, it means that everyone will show up at ten or later...
В: (після того, як знову і знову розповідав, як неправильно узагальнювати і робити твердження про великі групи людей) Коли кольорові люди оголошують вечірку на сьому вечора, всі приходять в десятій або пізніше...<


І т. д. і т. п. Ще раз нагадаю, що вчитель -- з одного боку філіпінець і вважає себе дуже кольоровим (хоча, на вигляд він майже білий), і при цьому -- улюблений вчитель більшості учнів, як з етнічною культурою, так і без. Мені тут mprotsenko радив спробувати скаржитися: так ніфіга, основна маса навколо переконана, що так і треба.

Update: тут питалися про програму класу. Все, що пишуть на сайті школи, це опису курсу "Comparative Cultures and Geography"
Description: This course teaches students how geography and culture have shaped, and continue to shape, our lives. Emphasis is placed on the main themes of geography and on those factors that develop cultures: history, art, religion, music, family patterns, ethnicity, race, and technology. Mexico and South Africa are two areas of focus that are also covered in this course.

Зараз буду знову лаяти локальну політику і населення. Якщо ви мене особистіше знаєте, то такий підхід може здатися непослідовним: я тут з одного боку всіма силами проти того, щоби переїжджати в інший регіон по роботі, а з другого по-всякому лаю місцеву ситуацію. Нічого парадоксального: раз я вже тут найближчим часом житиму, то всіма силами хочу зберегти в регіоні порядок і здоровий ґлузд.

Проїхався в машині, послухав локальні новини на радіо з містечка Валлехо. Чергові наїзди на тамтешню поліцію, що відновиla на посаді поліцейського, який в розпал БЛМу застрелив погромщика. Я ще тоді про це писав, сподіваючись, що хоч тут-то не почнуть на пустому місці героїзувати "невинно убієнну жертву". Якщо ліньки читати, то там було таке: (далі відредаговано: в пості за посиланнями були свіжі новини з прес-конференції, це зараз з пізніших рапортів, будемо вважати, точніших) чувак приймав участь в погромі аптеки, одному з низки аналогічних в тому містечку в ту ніч. Поліцейські заїхало на парковку. Грабіжники, які були на двох машинах, почали розбігатися/тікати. Одна машина втекла, пізніше (невідомо, наскільки і як задалеко) десь протаралина машину копів, поранивши поліцейського. Сабж біг до другої машини, раптом чи то присів, чи то клякнув на землю і потягнувся до пояса, де був якийсь предмет (виявилося, молоток, хоча Вікі робить вигляд, що це недоказано), тоді один з поліцейських відкрив стрільбу, попав, забив. Тоді виглядало все просто, і на фоні реальних проблем ніхто особливо не вимахувався. Але тепер пройшло три роки, і раптом стало можна дивитися лише на зручні моменти, так що почалося. Сподіваюся, хоч обмежиться судами і вигуками в радикальнішій пресі, а не вихлюпнеться в чергову низку протестних погромів.

Особливо радує Вікі. Там про поліцейського і те, що він кілька разів застосовував зброю, і про те, що якусь інструкцію порушив, і ще щось. А про убієнного -- лиші про те, як він працював в "Boys and Girls Club" (це така відокремлена від шкіл група продовженого дня для бідних дітей, непросте місце для роботи, хоча хз, чим він там був), і як за годину до того написав сестрі якусь чпетицію про Джорджа Флойда. А про те, що там ставалося -- якось дуже кокетливо майже нічого. Тобто, низка пограбувань, погроми, ще щось -- це все поза кадром. Поліція приїхала "на виклик, що магазин грабують і побачила трохи більше людей на парковці" (я особисто знаю людей, які, прочитавши це, сприймуть, що ніхто нічого не грабував, групка мирно тусувала на парковці). Про попередню історію "жертви" (хуліганка, траффікинг автоматичної зброї, стрільба в публічних місцях) -- ні слова. Ні, я в курсі про аут бене, аут нігіль, але це не стосується виправдань і вигороджувань.

Отаке. А на Некстдорі кожних пару днів відео/новини про пограбування чергових локальних магазинів і бізнесів. Та що там Некстдор -- на очах родини пару разів з нашого Волґрінза речі несли, погрожуючи продавцям і охороні. А попри нас час від часу ночами шерифи/копи ганяють злодіїв, які на крадених машинах обносять магазини або крадуть конвертери. Пару разів уже було, останній раз позавчора. Прикольно так, я якраз не спав: чути хтось їде недалеко, раптом газує на всю вулицю і зривається з місця з заносами і пробуксовками розганаючись, якщо на слух, до доброї сотні миль. І одразу сирени, але вони помаліше їдуть -- там-то нормальні люди сидять, яким не пофіг, що вони знесуть, і кого вб'ють. Печальненько так...

Якось все печальненько навколо, буду хоч щось писати, хай хоч якийсь контент генерується, чи що

Волонтерство. Дякую всім, хто зголосився допомогти з РЕБ. Так вийшло, що замовників раптом переформовують, вони не знають, які будуть найближчі бойові задачі, РЕБ поки не треба. Якщо ви вже налаштувалися допомогти, відклали сотню-другу саме на це, а тут пропала можливість, можу запропонувати не менш благородну альтернативу: ось за цим лінком (вибачте, що ФБ) людина (реальна людина, не випадковий лінк) веде постійний збір на частини для поточного ремонту малого транспорту ЗСУ (насиченість прифронтової зони невеликими машинами для перевозки речей і людей -- критична в нинішніх умовах).

Школа. Я тут скаржився на нову школу. Поки що без особливих покращень. З останнього: урок природознавства ("intro to natural and environmental sciences". Природознавство, Карл! Дев'ятий клас для того, щоби почати вчити чисту фізику/хімію/біологію для них ще замало, бл...) Пара молодих людей, замість слухати/робити роботу/або хоч просто сидіти тихо, вголос на весь клас обговорює, яка жирна дупа у однокласника за іншим столом. Вчителька не реагує. (Момент, що відчуває жертва цього, по факту, сексуального харасменту, ми пропустимо -- він мовчав, хоча йому навряд чи було приємно.) Учениця-сусідка по столу вищезгаданих молодих коментаторів просить їх бути тихше і не заважати працювати. Молоді люди гигикають і починають вголос вити, видно, це щось там у них означає. Вчителька ігнорує. Та сама учениця каже, щоб, раз вони самі нічого не роблять, давали працювати іншим. Вчителька підбігає і починає казати, що не можна так казати, що це звучить агресивно. Учениця відповідає, що вона навіть голос не підвищила. Учителька каже, що так, але все-одно, воно сприймається агресивно, а агресія це погано, давайте зробимо глибокой вдих-видих, ще один, заспокоїмося, і все. Учениця каже, що, може, давайте, будемо просто працювати далі? Вчителька каже: ні-ні, давайте далі робити глибокі вдихи і видихи.

Околиці А по дорозі зі школи, там краєм парку проїжджаєш, дружина побачила збиту величезну кішку. Думала, маленька пума, зблизька подивилася -- велика рись. Шкода кицю. Рисі -- вони люблять вночі виходити на дорогу, мені теж якось не пощастило бути в машині, яка збила рись, правда, то було вже майже чвертьстоліття тому.

Робота Якщо вам здається, що я погано думаю про ідеологізацію американських навчальних закладів, то це ще нічого. Тобто, погано думаю, правда, але, повірте, я набагато гірше думаю про ідеологізацію корпорацій, принаймні деяких. Причому, всякі там "стандартні" ідеологічні штучки на кшталт антидискримінаційних заходів, якраз, переважно, ок, претензії не до них, а до класичної корпоративної фігні на тлі декларованої корпоративної ідеології. Якби ще не декларували всяких там "високих стандартів", "націленості на клієнтів" та хай буде хоч непроговорена, але імплікована "націленість на прибуток". А 100% діяльності зсередини виглядають як показушне проголошення корпоративних лозунгів, накладене на виконання дій, спрямованих виключно на те, щоби висунутися перед вищим начальством, але боронь боже визнати що хоч щось, що робив чи я, чи моє начальство, було хоч в чомусь помилковим. Настільки савецький союз восьмидесятих, що аж моторошно стає.

Погода/політика На Каліфорнію суне ураган Hilary, несе ризик руйнувань і втрат. Який простір для конспіративних суперечок у стилі чи то карми, чи то піару :)

Винесу, трохи розширивши, з коментів з підзамочної дискусії про одну приватну школу (high-school).
Розмова про те, що школа, зустрічаючи своїх вступників, фокусується виключно на тому, як там все кльово зі спортом, музикою, спортом, громадським життям, і ще раз спортом, повністю виводячи з фокусу академічні моменти.

1. А яка частка тих $25К, які ця школа змушує платити щороку, іде на всю цю спортивну і суспільнодіяльну фігню? (Імплікація 1: може, краще більше вчителів і більше їм платити? Імплікація 2: чого б то родини дітей, які прийшли туди грати в спорти і виступати на великих сценах, не платити за це окремо?)

2. Зауваження з приводу оптики (ака, враження від спостереження) американської освіти: тут уже котре десятиліття бідкаються, ой, чому це тутешні дітоньки не хочуть іти в STEM. Не розуміють, чому мало кому цікаво вчити природничі науки, математику і все таке. Скоро вийдемо на рівень, коли половина молоді здобуває вищу освіту, а інженерів і вчених все так само доводиться імпортувати, при цьому навколо повно клерків і продавців з дипломами бакалаврів різних незрозумілих дисциплін і непідйомним боргом за навчання. Чому, о чому, діти не хочуть в STEM?
Просте спостереження: ще в школі (в універах теж, але не аж настільки печально) діти бачать купу ресурсів вбуханих в спортивні споруди, події, пріорітизації. Якщо ти шкільний атлет, то твої the power and the glory for ever and ever and ever (c)... Якщо не атлет і не чірлідер, то тебе буквально заганяють бути фаном і вболівальником. Ще ті ж самі діти бачать іншу купу ресурсів, вбуханих в мистецтво: зали, інструменти, події, виступи, поїздки, слава, мішура, нагороди. Шкільні коучі і керівники хорів і ансамблів -- це круто, це класно, це любов і повага.
І от вся ця оптика стається на фоні пари середньої обшарпаності кабінетів science'a, зовсім ніякого кабінету математики, загнаних і нелюбимих вчителів цих предметів. Про самі предмети вголос згадують лише зрідка, і переважно у форматі "з математикою було важче, але прорвався і став класним баскетболістом" (а математика -- шо математика, рахунок вести вміє, та й добре. ) І в таких умовах когось дивує, що діти не хочуть іти в STEM? І не захочуть, як їх туди не закликай. Ще в просто програмування, при наявності всяких роботікс і кодінг клубів, хтось часом іде, та й то недостатньо.
Я ще розумію, якби в суспільстві було недостатньо атлетів, акторів, митців і спортивних вболівальників. Але ж, ніби, кажуть, що не вистачає інженерів і спеціалістів, які вміють в хімію, фізику і іншу біологію. Так якого хріна будувати новий спортзал і театр, в придачу до існуючих двох спортзалів і одного театру, не маючи нормальної бібліотеки і з помітно старими кабінетами фізики з благеньким кабінетом фізики? Якого хріна як з писаними торбами носитися з тренерами і керівниками театрів і музичних колективів, запихаючи кудись на останні ряди вчителів математики і природничих наук?

Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на sense of cool, на ту саму "оптику". Якщо вірити дослідженням про вплив соцмереж, то в критичному віці 10-15 років, особливо це справедливо для дівчаток (у хлопців трохи інакше і трохи зміщено в часі). Так блін, замість придумувати якісь піар програми мінімальної ефективності для того, щоби більше дівчаток звідкись взяла в собі бажання піти в науку, просто, створіть цю оптику насправді. Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?

Кілька новин про всяке внутрішньоамериканське, яке стосується Каліфорнії, особливо регіону Затоки Святого Франциска.

Освіта:
Перекликаєься з тим, що я писав минулого тижня і особливо минулого року. Якщо коротко, то це про те, як в погоні за ефемерною "equity", ідеологи роблять гірше всім, особливо тим, кому вони, наче б то, хочуть допомогти. Оце минулого місяця була стаття про судовий процес з приводу того, як дітей вчать математики в Пало Альто, там про це згадується по дотичній, а оце свіжак -- з Сан Франциско, там прямо в лоб про проблеми. (Це, на хвилинку, одні з епіцентрів науково-технологічної крутизни в регіоні і світі. Про Берклі статей я не бачив, але з особистого, знаю, що там не дуже краще. Кажуть, десь на півдні Долини є пара хороших дістріктів, ще ото Олбані, е більше половини жителів зв'язані з Університетом, та й усе. Ще де-не-де просто нормальні школи, без прогресивних заскоків, а решта -- або болото, або жахливе болото, бо там ще й бідно і погано. Але досить географії.) Суть змін: спрощення шкільних програм, в даному випадку, з математики, але в інших предметах те ж саме. Основний мотив: раси нерівномірно репрезентовані в складніших курсах, це системна дискримінація і несправедливість! давайте хай всі однаково нічого не знають добре вивчать "базу", а далі самі. Зате рівність. Виходить, справді, погіршення загального рівня, при цьому расовим меншинам (насправді, не меншинам, а "не білим і не азіатам") воно в результаті шкодить більше, бо у них менше можливостей і мотивацій вчити дітей просунутішій математиці, а ідеї, що якщо вчити дітей лише базові курси, то вони будуть їх знати краще, не витримує перевірки. Ось тут ілюстрація нульового рівня знань з Балтімора, боюся, у нас в Річмондах і Хейвордах не краще, вони просто тестують менше. Ще раз повторю останній момент, бо далеко не лише ліві борці за рівність виступають з ідеями "майже нікому та алгебра чи тригонометрія в школі не знадобиться, тому нафіг її з програми, так вони зможуть глибше і досконаліше вивчити прості і потрібні речі". Я таких виступів досить чув і справа, і з центру. Шкідливі, погані ідеї! Про "all the children are above average" –– це жарт Ґаррісона Кейлора, насправді так не бути не може, повірте мені на слово. Якщо вчити всіх дітей лише простої арифметики, бо хтось не розуміє дробів і ступенів, то в результаті кількість дітей, які вивчать арифметику, не зросте, зате навіть ті, хто міг би знати дроби і квадратні рівняння, їх не знатиме.

Злочинність:
У нас тут злочинність кругом: стрільба, крадіжки, пограбування, хуліганство. Правіші ЗМІ кажуть, що вже апокаліпсис, лівіші, що "неправда, головне, аби всіх садили однаково рідко", і "какави ваші доказательства", мовляв, статистика не така вже і погана. Я давно дотримуюся думки, що хай у перших і упереджена адженда, але спроби других робити вигляд, що все ок, лише їм шкодять. Останні новини, ніби, підтверджують: ( Якось задовгий допис виходить, заберу під кат )
Отаке

Background: в розмові з другом зачепили різницю між тим, як по-різному можна і треба ставитися до висловів політично-агітаційних, тобто, мотивованих в першу чергу електоральними міркуваннями, і до висловів "нормальних", базованих на наших поглядах і принципах етичних, естетичних чи інтелектуальних. (Короткий підсумок: так, два типи мовлення з очевідністю варто оцінювати по-різному.)

Foreground: пару днів тому побачив новину про пропозицію спеціального комітету при сан францисканському магістраті, кому і скільки репарацій вони пропонують, аби місто виплатило за дискримінацію афроамериканців. Це, звичайно, лише пропозиція, яку хрін колись приймуть в хоч скількись наближеній формі (сподіваюся, що "хрін коли"), але сам документ уже всі новини побачили і про нього, природньо, написали. Скажімо, ось на ейбісі, я ще на Яху бачив, ну і боюся собі уявити, що про це пише Фокс чи НЙПост якийсь.
І правильно напише, якщо напише. Не знаю, чого саме хотіли добитися люди, які писали цей документ, але вони не могли написати краще, якщо їхньою метою було якнайсильніше відштовхнути максимальну кількість виборців. А якщо вони це писали на підставі своїх естетично-етично-інтелектуальних міркувань, то їм вдалося ефективно зобразити таку комбінацію етики з естетикою і інтелектом, яка виявляється навіть не ортогональною, а протилежною і моїм, і, маю підозру, багато чиїм іншим. (Технічні деталі, як будувати і порівнювати вектори в такому хитровимірному просторі, придумайте самі.)

Найприкольніше, імхо, це їх eligibility criteria. Якщо ти ходив до школи в СФ дістрікті і сам чи хтось з предків постраждав від "war on drugs", а ще, останні 10 років self-identified як чорний або афроамериканець (у них там похила риска "/", я її читаю як "або"), то можеш претендувати на фіру грошей, пробачення всіх боргів і т. д. Кльово ж. У нас в містечку в школі одна дитина self-identifies як kitty. (А якщо ти не вживаєш "kitty" замість "she/he/they", то ти - хейтер і гомофоб, ату тебе, прилюдний шеймінг тобі... не питайте мене, де логіка, там само, де в репараційного дорадчого комітету СФ) Який простір для фантазії на предмет того, за що і від кого можна вимагати відшкодувань. Хто там правами на "Том і Джеррі" нині володіє? Хто б то не був, най бояться.

Преамбула:
На тлі агресивної війни росії проти України , сан франциська Опера не знайшла нічого ліпшого, як зробити центральним шоу сезону оперу "Євґєній Анєґін", виставивши на головній афіші москаля з пістолєтом. Позавчора групка людей зібралася проти цього виступити. Моя дружина Юля при цьому вдягнула заплямовану червоними кров'яними плямами сукню, яку вона зробила після Бучі і успішно застосувала проти казахського стендапера у квітні. Ще момент: попередньо якісь типи грозилися etc у ФБ.

Що було:
Ми прийшли перші, раніше заявленого часу, тому спочатку це був скорше одиночний пікет. Може і ліпше -- одна людина з прапором в ніби-закривавленому одязі, яка зі сльозами на очах кричить людям, що вони підтримують тих, чиїм ім'ям вбивають і ґвалтують дітей, привертає увагу більшої частини демографії, ніж людина, яка культурненько роздає папірчики з базовою інформацією про війну і як москалі бомблять сайти ЮНЕСКО. Хоча, звичайно, своя аудиторія є у кожного, може, серед серед тих, хто не ведеться на шок, є і справді хтось, хто просто не знав або не задумувався. (Правда, поскаржуся: дівчинка, яка роздавала папірчики, спочатку було почала наїжджати на Юлю, що, мовляв, як це неправильно "кидатися на людей", і як воно "відштовхне від нас американців". Прикро -- мало, що зараз, взагалі, не час для френдліфайєр, так ще і просто треба за язиком слідкувати і розрізняти, де "кидатися", а де емоційний виступ з стовідсотковим дотриманням дистанції, закликаний нагадати іншим, що те, що для них культурка в смокінгах, для цілої країни, от прямо зараз, as we speak -- біль, жах, кров і смерть. Тим більше, коли промовець максимально можливо переживає цей біль і жах, бо нещиро таке казати не можна -- хто б знав, скільки здоров'я з'їдає один такий "вихід в люди", і скільки часу треба потім, щоби банально почати дихати і нормально говорити. Але то таке, я розумію, всі на нервах, кожен думає, що знає, як ліпше.)
Поки Юля виступала, підтягнулося ще кілька наших, але мало, крім нас трьох (ще кум Володя підійшов) черз півгодини після початку було ще п'ятеро чоловік. Ми пішли, я ледве встиг на свій урок у школі, не знаю, як воно там ще довго тягнулося.
А той рашист, Панчул, який корчив з себе витонченого культуро- і правдолюбця в ФБ (писав, що може героїчно втратити невинність за правду, і якщо так, то після смерті вважати його пушкіністом) з'явився, потицяв телефоном в наш бік, але підійти ближче ніж на 10 м не наважився. Сміливий...

Буряти:
А, забув ще один момент. Ми ще по дорозі до опери побачили на сходах ратуші (сітіхолл) групу з українською символікою, але якимись дуже неукраїнськими лицями. Підійшли ближче: мессиджі "stand with Ukraine", "stop putin", "no war"... а ще: "stop mobilisation" і "stop ethnic cleansing of Buryats". Вони, бачачи наш прапор, одразу так "ідітє к нам"... але щось ми не пішли. Вважайте мене радикалом, але щось я не пригадую масової присутності бурятів на наших акціях, коли все, що ставалося, ставалося в Україні, а участь бурятів у конфліктів була лише у функції орків, які активно творили все те, проти чого ми вже тут сім місяців боремося. А тут хопа, мобілізація, і одразу "прєкратітє вайну". Ми, звичайно, за, лише чого ви хочете від США? Це ви -- "прєкратітє". Вам це дуже просто зробити, вам якраз, до речі, підходить сумнозвісний рецепт про "просто перстать стрелять", хто вам заважає? Та вам розібрати дві пари рейок і завалити пару доріг, і можна, взагалі, про москву забути, при чому тут Сан Франциско? Тобто, правда, США дуже гарно нам допомагають припинити війну єдиним, на нинішній момент, правильним способом... тільки цей спосіб підрозуміває, зокрема, і максимальне скорочення кількості бурятів, ну, тих, які не додумалися, що треба лише перетяти одну залізницю, пару доріг і кілька злітних смуг, і все.
Словом, заважати бурятам протестувати ми не будемо, тут всякий двіж нам на користь, тим більше, якщо там були люди, які з нами з самого початку, ображати і відштовхувати їх не можна. Але демонструвати їм підтримку і дружбу між народами -- ні, дякую. Не на часі

Пушкін:
Окремо поясню, якщо кому неясно, що не так з Чайковським і іншими пушкінами. Дуже просто: "не так" не з ними. Чайковський так взагалі десь в чомусь і жертва, і, так, у нього геніальна музика. Пушкін -- гірше, він мало що один з перших пропагандистів самодержав'я і рюзькеміра не згірш тричі гімнюка міхалкова-старшого, так він ще і жупел імперської експансії, як давніше, коли поколіннями народи навколо силою примушували завчати, що саме пушкін це їхнєвсьо, так і прямо зараз, коли зокрема во ім'я ексклюзивного викладання пушкіна українським дітям росіяни творять усі свої злочини. Але особисто Гарматкін в тому не аж так винен, він був справді талановитим поетом, важливим, хай і не глобально, а в межах расєї, а потім, дякувати богу і дантесу, вмер, і чорт з ним. Палити книжки Пушкіна і ноти Чайковського ніхто не закликає. Можна їх тримати на полиці, можна читати русланам і людмилам про горбатих коней і грати на фортепіано хоч дитячий альбом, хоч перший концерт без оркестра. Претензії -- не до них. А до опери, яка вирішила, що зараз ідеальна нагода погратися в любов до всього російського, і до відвідувачів, які вважають, що "вони ні при чому". В умовах війни такого масштабу "ні при чому" це вже "на стороні зла". До війни і після війни -- це була і буде просто культура, хай і з імперським душком, але хто без гріха. А от зараз -- це moral statement. Вірніше, аморальний.
Що ми і пробували до них усіх донести.

Цього понеділка якийсь москальський клоун, нєкто Сабуров , виступав з москальськими жартами перед московсько-казахською аудитією в масонському (!) центрі в Сан Франциско. Група українських активістів побувала звернути увагу аудиторії, що там війна. (Санкції? Які санкції?) Зокрема моя дружина вийшла на сцену в білій сукні з червоними плямами, типу, кров, ну, просто, нагадати оточенню, що поки вони тут жарти шуткують, там їх земляки вбивають і ґвалтують, а податки з квитків за то все платять. Охоронці скрутили і вивели, забрали торбинку з гаманцем/телефоном, довелося викликати поліцію, щоби то віддали. Момент скручення рук і коротенька ілюстрація рівня жартів і "культурки" аудиторії, відео на інстаграмі:
https://www.instagram.com/tv/CcQWspzgK0D/?igshid=YmMyMTA2M2Y=

P.S. Юля каже, найважче було не дати здачі, ледве стрималася -- у неї-то рука тяжка, тут би її і заарештували. Єдина небезпека -- лише потенційна особиста загроза родині, ті гади ж, забравши речі, очевидно всю інфу собі занотували, з них станеться якусь підлість влаштувати.

P.P.S. Масони, однако!