malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan ([personal profile] malyj_gorgan) wrote2024-01-11 10:18 pm

"географія" в тутешній школі

Давненько нічо не було під теґом "шкільне життя", але то лише тому, що мене всякі професійні проблеми відволікали. Аби ви часом не подумали, що тут зі школами все раптом стало добре, підкину пару прикладів. А то є у нас тенденція (у мене теж, часом) вважати, що, звичайно бувають перегиби, але ан мас ми рухаємося в правильному напрямку, а перегиби -- то тимчасові недоліки, а так каліфорнійська школа -- нічо так, а всі воук-страшилки -- то виключно страшилки. Отже, старша дитина почала вивчати курс географії і світової культури.
Епізод 1. Вчитель розповідає дітям, про що буде курс. "Ми будемо вчити про те, як люди різних культур прибували в Штати, які у них тут були культурні і економічні виклики, звʼязані з такою значною зміною в їх житті" Моя дитина: "О, а ми будемо говорити про еміґрацію зі Східної Європи і виклики, звʼязані зі зміною з пост-комуністичних суспільств?" Вчитель: "Ні, звичайно, ні. У нас же ethnic studies (тому про білих не будемо)."
Епізод 2 Сьогодні будемо вчити про боротьбу з расизмом. Діти, напишіть про визначного борця з расизмом Каньє Веста, як він виступає за все хороше проти всього поганого. Моя дитина, здається, не втрималася і таки написала щось, вставивши слова "... how ironic that Kanye West, a known anti-racist activist and antisemite..." Чекаю, що з того вийде :)

І так у них все. 100% почутого з найрізноманітніших джерел про місцеву школу підтверджує думку, що природньою реакцією нормальної недурної людини на антирасистьке виховання в тутешній школі є... скажімо так, щось подібне до того, якою була природня реакція нормальної недурної людини на виховання в пізньорадянській школі (підказка: ця реакція не була підсиленням любові і поваги до радянської влади).
gingeriana: (i know what u mean)

[personal profile] gingeriana 2024-01-12 05:06 pm (UTC)(link)
боже. ну чому, ЧОМУ?? з довго списка чорних селебів тре було вибрати саме цей непотріб? (риторичне)


я тут (Монреаль, Канада) проходила одне опитування відносно вивчення французької на курсах для дорослих. і там звичайно в кінці були питання про демографію. Азіатів в них було 9 (ДЕВЯТЬ) видів на вибір, латіно - 3. А "кавказці", ну шо ті "кавказці", всі геть однакові ясно шо, від Ісландії до Азербайджану :)
Лишила їм свій фідбек відносно цього, але сумніваюся, шо комусь це потрібно
gingeriana: (ax)

[personal profile] gingeriana 2024-01-13 05:46 pm (UTC)(link)
ох...
зазвичай я дуже не люблю, коли Каліфорнію називають Комміформія та пишуть про надмірний войкизм (бо десь там поруч одразу охоче кивають трампісти, антівакси та борці за рушницю кожній хаті), але отут, на жаль, саме воно :(

[personal profile] mprotsenko 2024-01-13 06:55 pm (UTC)(link)
. Тому що "ти ж біла, звідки в тебе cultural background?"

Бльо, який сором. Навіть якщо вони про Європу нічого не знають, що робити з фактом, що половина hispanics - біліша за українців?

[personal profile] mprotsenko 2024-01-13 08:23 pm (UTC)(link)
До речі, з почутого від різних дітей: хіспанікси –– найбільш схильна до расизму субдемографія в місцевих школах.

Все так - релігія + традиційні цінності практично завжди йдуть в комплекті з ксенофобією. А багато місцевих хіспаніків - як раз дуже традиційні та "сільські".

А що до U4U - то мені самому соромно перед хіспаниками та іншими сирійцями і суданцями. Бо преференційне ставлення до нас - і демонстративне ігнорування проблем інших це таки системна проблема. (Яка ж, знову, почалася не вчора.)

батьки зазвичай важко працюють, дітей виховує тікток і вулиця

Ось тут мене ще трохи курвить той момент - що академічна ефективність "продльонки" доведена хоч СРСР, хоч Фінляндією, хоч чартерними школами в НЙ. Але ми будемо робити що завгодно, але не шукати і втілювати, що вже працює.
Edited 2024-01-13 20:23 (UTC)

[personal profile] mprotsenko 2024-01-14 11:05 pm (UTC)(link)
По-перше, що в СРСР, що в Фінляндії, що в НЙС не обежувалися elementary. З точки зору продльонки як "дєтохраніліща" - старші класи, можливо, навіть важливіші за elementary.

Але я не розумію, що тут зі школою не так у порівнянні з НЙС? Там публіка більш ліберальна за місцеву (реально більш ліберальна, а не на словах), але в проблемних районах ті чартерні школи як раз дуже добрі результати показали... Я дійсно не розумію, чому б нам їх досвід не перейняти?

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 03:03 am (UTC)(link)
а школа максимально мотивована НЕ виганяти учнів, як би вони все там не псували

No shit, Sherlock! :)

Коли що приватна, що публічна школа отримують фінансування "за голову" - what else does everybody expect?

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 06:15 am (UTC)(link)
. По ідеї, якщо є достатньо багато приватних шкіл, які утворять ринок, то такого можна добитися конкуренцією, але маю сумніви, що таке можливе за межами суперелітних інтернатів.

Ти маєш абсолютно правильні сумніви. Дивлячись на те, що я ще не забув з економіки - при сучасному рівні нерівності і продуктивності "хвороба Бомола" не дасть зробити ці сервіси доступними.

Що це таке за хвороба? Тут треба зробити крок назад і подивитися на продуктивність. В купі професій - від блакитно- до біло-комірцевих - продуктивність і зарплати зросли і продовжують зростати.

Але в ряді професій продуктивність не змінилася - бебісіттер що в 18-му, що в 21-му столітті може доглядати за дітьми тільки однієї родини. Також саме вчитель може ефективно вчити 10-20 учнів, чи тяп-ляп - 30+, і це не змінилося за останні століття.

У першому наближенні здається, що капіталісти та робітники професій, де продуктивність і зарплати ростуть, повинні б дозволити собі більше послуг в тих галузях, де продуктивність не росте, але в реальності все з точністю навпаки!

50-100-200 років тому (чи навіть зараз - в менш демократичних/менш розвинутих суспільствах) легше себе дозволити труд з незмінною продуктивністю (труд домогосподарок, кухарів, водіїв, вчителів).

Чому так? Якщо штучні перепони для робочої мобільності відсутні (нема рабства, кріпацтва, кастової системи, інституційного патріархату, радянської прописки та "розподілу") - то в галузі, де продуктивність не росте, йдуть тільки від відчаю (чи як хоббі). Як наслідок - пропозиція на ринку праці цих галузей падає, і при незмінному попиті - ціна на цій труд росте.


Що з цим робити? Тут, звісно, кроляча нора, а не питання, але адекватне прогресивне оподаткування:

(а) знижує розрив в зарплатах між продуктивними та "константо-продуктивними" галузями,
(б) як наслідок, робить "константо-продуктивні" галузі більш привабливими для працівників і збільшує пропозицію на відповідному ринку праці. (Як бонус - це робить і приватні школи більш доступними; приклади - Франція, Німеччина.)
(в) як ще один бонус - дає суспільству додаткові ресурси для інвестицій в школи.

Це, звісно, теж не ідеал з точки зору equity, але набагато ближче до нього, ніж наша ситуація.



Але особисто мені зараз залишається хиба що взяти попкорн, і спостерігати, як наші псевдо-"прогресівісти" разом з реакціонерами намагаються ігнорувати закони економіки, хай навіть і не дуже очевидні закони. (Бо яка тут реакція на нормальне прогресивне оподаткування - не мені тобі розповідати.)
Edited 2024-01-15 06:17 (UTC)

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 07:23 am (UTC)(link)
Тут поправлю тебе в одному моменті. Прикол в тому, що як мінімум проблему балансу на ринку праці вчителів прогресивне оподаткування посуне в правильний бік, навіть якщо усі зібрані гроші витрачати на кокаїн на проституток для конгресменів чи розворот сибірських рік в протилежний бік. (Я не жартую - реально при різній політиці "як витрачати" ефект все одно спостерігається.)



Але іронія в тому, що мені - як більш-менш здоровому чоловіку без дітей з високою зарплатою - відсутність більш прогресивного оподаткування прямо вигідна. Але борються проти нього (і законів економики) як раз ті, хто міг би отримати від нього користь.

Ця картина довершена в своїй абсурдності. Як полотно Босха, чи комедії Монті Пайтонів - залишається цим тільки насолоджуватися. :)

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 05:39 pm (UTC)(link)
Зате помічу, що довершеність, очевидність і розважальність картинки тут для тебе набагато яскравіше виражені, ніж для більшості обивателів, за рахунок того, що ти (за моїми спостереженнями з наших розмов) аномально сильно сприймаєш все на світі через "групи" і вотеотовотвсьо.

Хоча в цілому це і може бути вірно - але тут явно не той випадок. Боротьба проти прогресивного оподаткуванні, законів економіки і власних інтересів - не залежить від групових ідентичностей. Датазнавець з Бей Еріа стає пліч-о-пліч з фермером з Небраски, на них з схваленням та підтримкою дивиться корова Нюнеса - і алга. І тут хоч на рівні країни розглядай, хоч на особистому рівні - закони економіки працюють всюди.

що публіка набагато більше реагує не на концепцію ефективності, а на концепцію індивідуальної справедливості

Хехе. Прикол в тому, що поки усі дивляться на сусіда - корова Нюнеса отримає не одного кролика, а мільярди. Але вона не сусід, вона далеко, тому усім пофіг на цю несправедливість. Абсурд повинен бути довершеним - в боротьбі за справедливість проти ефективності програли усі. Але якщо пролетарії і інтелігенти усієї країни об'єдналися в цій боротьбі, то мені залишається лише фіксувати позицію, щоб совість не гризла - бо в умовах навіть нашої flawed democracy народ отримає те, за що бореться більшість.
Edited 2024-01-15 18:05 (UTC)

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 05:50 pm (UTC)(link)
то це все вплив "в середньому", а більшість людей думає на рівні "хто, з ким і як буде вчити мою дитину"

Не думає більшість людей про цю тему, сорі!

Бо якщо зарплата публічного вчителя - 70K (і це ми про багаті райони кажемо), а зп personal assistant-а (секретаря-секретарки на наші гроші) - 120К, зп автомеханіка - 80К+, зп програміста - 200-300-600-800К+, то хто піде вчитися і працювати вчителями? (Особливо враховуючи те, що на вчителя вчитися довше-дорожче, а праця більш важка, довга і нервова.)

Підуть або фанатики (в гарному сенсі), або йобнуті (в поганому), або люди, для яких це хоббі (мій чоловік - інженер в Нетфліксі, гроші нам не потрібні, я в Бразилії-Канаді працювала вчителькою і тут буду). Жоден з цих варіантів не є нормальною відповіддю на саме перше питання "хто буде вчити моїх дітей" - але усім пофіг, більшості та освіта для їх дітей не так вже і потрібна, виходить?

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 06:48 pm (UTC)(link)
але при цьому я (ну, архетипний обиватель з тої меншості, якій освіта дітей таки потрібна) хочу, щоби мою дитину зараз вчив хороший вчитель і разом з нею в клас зараз не ходили всякі придурки, я навіть готовий за це доплатити.

Ось я тут не погоджусь - тут не рівень узагальнень, тут конкретна проблема конкретних людей. Люди НЕ ГОТОВІ доплатити за хороших вчителів. Навіть ті, що хочуть доплатити - не мають грошей на це. Або мають інші, більш пріоритетні бажання, і не готові жертвувати ними.

Бо хороші вчителя (не як виключення, а як явище в КОНКРЕТНІЙ школі в цілому) НЕ МОЖУТЬ коштувати дешевше секретаря, який папірці перекладає з місця на місце. You get what you pay for. Тут таки закони економіки не вийде наїбати навіть індивідуально - 12 років це достатньо довгий термін, щоб удачі не вистачило.

вони дають, хай, переважно, ілюзорну, але надію

Це навіть не переважно ілюзорна надія, а пряме і жорстке наїбалово. Але якщо людям воно подобається, то залишається лише попкорн.

P.S. Чому наїбалово? "Хвороба Бомола" обмежує ПРОПОЗИЦІЮ на ринку праці вчителів. Ваучери - створюють додатковий ПОПИТ на цьому ринку. Якщо ми не вирішуємо проблему пропозиції, то що трапиться ТУТ І ЗАРАЗ з цінами при обмеженій пропозиції та підвищеному попиті?

(звучить музика з Єралашу: Пара-пара-пам!)
Edited 2024-01-15 20:57 (UTC)

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 00:04 (UTC) - Expand

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 06:56 pm (UTC)(link)
Виходить. Більшість, виходить, дурна

А чи дурна ця більшість? І чи дійсно потрібна ця освіта? Давай подивимося з двох боків. З одного - суспільного боку, автоматизація приводить до того, що продуктивність неосвічених працівників зростає, і їм та освіта вже не так потрібна. Кнопку натискати вміє, гайку крутить - вже норм.

З іншого - персонального - боку, виходить, що умовний автомеханік точно з голоду не помре, а освіта в нашому з тобою розумінні йому нафіг не потрібна. На цій роботі можна не просто прожити, а нормально відчувати себе і без інтегралів з географією. А умовному банкіру важливо, щоб діти не вчили інтеграли, а потрапили в правильну школу, і правильний коледж, де б отримали б правильні зв'язки.

А для цього треба не інтеграли з географією, а задонатити альма-матер, і засунути туди своє чадо, як legacy admission. А далі - все буде норм, old school ties тебе витягнуть і пристроять. (Твій попередній пост як раз це чудово ілюструє.)

А якщо ще дитинці залишити у спадщину 4-5-10М+ (без податку, звісно), то чаду вчитися та працювати взагалі практичного сенсу нема. The power of compound interest.



Можливо, більшість просто шукає локальний екстремум - і робить це досить ефективно?
Edited 2024-01-15 18:58 (UTC)

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 00:07 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 00:38 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 01:30 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 03:24 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-16 21:16 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-17 00:57 (UTC) - Expand

(no subject)

[personal profile] mprotsenko - 2024-01-17 06:55 (UTC) - Expand

[personal profile] mprotsenko 2024-01-15 10:17 pm (UTC)(link)
Це все один великий частковий випадок розширеної дилеми вʼязня.

Продовжуючи схоластичне занудство - в данному випадку це tragedy of the commons. Різниця тут в тому, що в дилемі в'язня мова про кооперацію для мінімізації особистої шкоди, а в tragedy of the commons - про кооперацію для збільшення як власного, так і суспільного блага in the long term вс збільшення власного блага in the short term за рахунок суспільної шкоди in the long term.



Перше принципово вирішується в теорії ігор самими гравцями - існує оптимальна стратегія.

Друге, якщо не плутаю, принципово вирішується тільки через створення зовнішньої наглядово-регуляторної структури. Тому продовжуємо брати попкорн і спостерігати за спробою закрутити цвях викруткою - тобто вирішити принципово неринкову проблему ринковими засобами.