malyj_gorgan (
malyj_gorgan) wrote2024-01-11 10:18 pm
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
"географія" в тутешній школі
Давненько нічо не було під теґом "шкільне життя", але то лише тому, що мене всякі професійні проблеми відволікали. Аби ви часом не подумали, що тут зі школами все раптом стало добре, підкину пару прикладів. А то є у нас тенденція (у мене теж, часом) вважати, що, звичайно бувають перегиби, але ан мас ми рухаємося в правильному напрямку, а перегиби -- то тимчасові недоліки, а так каліфорнійська школа -- нічо так, а всі воук-страшилки -- то виключно страшилки. Отже, старша дитина почала вивчати курс географії і світової культури.
Епізод 1. Вчитель розповідає дітям, про що буде курс. "Ми будемо вчити про те, як люди різних культур прибували в Штати, які у них тут були культурні і економічні виклики, звʼязані з такою значною зміною в їх житті" Моя дитина: "О, а ми будемо говорити про еміґрацію зі Східної Європи і виклики, звʼязані зі зміною з пост-комуністичних суспільств?" Вчитель: "Ні, звичайно, ні. У нас же ethnic studies (тому про білих не будемо)."
Епізод 2 Сьогодні будемо вчити про боротьбу з расизмом. Діти, напишіть про визначного борця з расизмом Каньє Веста, як він виступає за все хороше проти всього поганого. Моя дитина, здається, не втрималася і таки написала щось, вставивши слова "... how ironic that Kanye West, a known anti-racist activist and antisemite..." Чекаю, що з того вийде :)
І так у них все. 100% почутого з найрізноманітніших джерел про місцеву школу підтверджує думку, що природньою реакцією нормальної недурної людини на антирасистьке виховання в тутешній школі є... скажімо так, щось подібне до того, якою була природня реакція нормальної недурної людини на виховання в пізньорадянській школі (підказка: ця реакція не була підсиленням любові і поваги до радянської влади).
Епізод 1. Вчитель розповідає дітям, про що буде курс. "Ми будемо вчити про те, як люди різних культур прибували в Штати, які у них тут були культурні і економічні виклики, звʼязані з такою значною зміною в їх житті" Моя дитина: "О, а ми будемо говорити про еміґрацію зі Східної Європи і виклики, звʼязані зі зміною з пост-комуністичних суспільств?" Вчитель: "Ні, звичайно, ні. У нас же ethnic studies (тому про білих не будемо)."
Епізод 2 Сьогодні будемо вчити про боротьбу з расизмом. Діти, напишіть про визначного борця з расизмом Каньє Веста, як він виступає за все хороше проти всього поганого. Моя дитина, здається, не втрималася і таки написала щось, вставивши слова "... how ironic that Kanye West, a known anti-racist activist and antisemite..." Чекаю, що з того вийде :)
І так у них все. 100% почутого з найрізноманітніших джерел про місцеву школу підтверджує думку, що природньою реакцією нормальної недурної людини на антирасистьке виховання в тутешній школі є... скажімо так, щось подібне до того, якою була природня реакція нормальної недурної людини на виховання в пізньорадянській школі (підказка: ця реакція не була підсиленням любові і поваги до радянської влади).
no subject
я тут (Монреаль, Канада) проходила одне опитування відносно вивчення французької на курсах для дорослих. і там звичайно в кінці були питання про демографію. Азіатів в них було 9 (ДЕВЯТЬ) видів на вибір, латіно - 3. А "кавказці", ну шо ті "кавказці", всі геть однакові ясно шо, від Ісландії до Азербайджану :)
Лишила їм свій фідбек відносно цього, але сумніваюся, шо комусь це потрібно
no subject
> ... А "кавказці", ну шо ті "кавказці", всі геть однакові ясно шо,...
Ще в Берклі якось на мою малу наїхали, що вона займається cultural appropriation'ом, коли вона якось прийшла у вишиванці. Тому що "ти ж біла, звідки в тебе cultural background?" Тут було те ж саме, коли з фізкульури треба було підготувати танець (нафіга і що то за школа така -- питання дотичне, але окреме), так на спроби внести елемент гопака отримала ті ж самі звинувачення
no subject
зазвичай я дуже не люблю, коли Каліфорнію називають Комміформія та пишуть про надмірний войкизм (бо десь там поруч одразу охоче кивають трампісти, антівакси та борці за рушницю кожній хаті), але отут, на жаль, саме воно :(
no subject
Уточню, що це не шкільна програма така, а популярна думка, популярніша серед деяких учнів/батьків.. а з часом -- і серед вчителів, які, хай екпліцитно такого не вчать, але імплікують.
no subject
Бльо, який сором. Навіть якщо вони про Європу нічого не знають, що робити з фактом, що половина hispanics - біліша за українців?
no subject
> ... половина hispanics - біліша за українців?
До речі, з почутого від різних дітей: хіспанікси –– найбільш схильна до расизму субдемографія в місцевих школах. Булінг інших має помітні расові нотки. А останні півтора роки дуже помітна пряма агресія до українців: я так розумію, що це трансляція того, наскільки в 2022-му українцям було легше попасти в Штати легально, ніж хіспанікам. Але найсильніші проблеми там з расово-класовою динамікою всередині групи. Ти ж памʼятаєш скандал між "білими" і "темними" мексіканцями в ЛА скулборді минулого року. Тут є те ж саме, плюс всякі субкультурні заморочки. У Юлі вже в Кастро Велі було пара учнів-мексиканців ранніх тінейджерів. Всякого понарозповідали. А що хотіти? –– батьки зазвичай важко працюють, дітей виховує тікток і вулиця
no subject
Все так - релігія + традиційні цінності практично завжди йдуть в комплекті з ксенофобією. А багато місцевих хіспаніків - як раз дуже традиційні та "сільські".
А що до U4U - то мені самому соромно перед хіспаниками та іншими сирійцями і суданцями. Бо преференційне ставлення до нас - і демонстративне ігнорування проблем інших це таки системна проблема. (Яка ж, знову, почалася не вчора.)
Ось тут мене ще трохи курвить той момент - що академічна ефективність "продльонки" доведена хоч СРСР, хоч Фінляндією, хоч чартерними школами в НЙ. Але ми будемо робити що завгодно, але не шукати і втілювати, що вже працює.
no subject
no subject
Але я не розумію, що тут зі школою не так у порівнянні з НЙС? Там публіка більш ліберальна за місцеву (реально більш ліберальна, а не на словах), але в проблемних районах ті чартерні школи як раз дуже добрі результати показали... Я дійсно не розумію, чому б нам їх досвід не перейняти?
no subject
"чартерні школи" -- дуже слушне уточнення. Тут теж є чартерні школи. Вони –– часто лотерея, але я особисто знаю кілька хороших оклендських чартерних шкіл, де Юля працювала якраз в афтерскул програмах. Різниця між чартерною школою і просто школою в твоєму дістрікті в тому, що в чартерну школу треба хотіти, а школа, навпаки, може вибирати. Головна моя претензія до американської школи, це те, що учням тут на все плювати, а школа максимально мотивована НЕ виганяти учнів, як би вони все там не псували. Причому, як приватна школа, так і стандартна публічна. Можливо (тут я трохи екстраполюю доступну інформацію, може, я не 100% точно все оцінюю), хороша чартерна школа –– вдалий виняток, коли і учні, і батьки вмотивовані прикладати зусилля, щоби залишатися в школі, а школа може перебирати учнями. Я знаю, що українська школа зараз теж уже далеко не та, де я колись вчився, але досі є "хороші" школи, за які діти хочуть триматися ,то, принаймні, там щ працює та ідея, що школа –– це місце, куди прийшли вчитися, а не хочеш вчитися, а лише заважаєш іншим –- до побачення.
no subject
No shit, Sherlock! :)
Коли що приватна, що публічна школа отримують фінансування "за голову" - what else does everybody expect?
no subject
Вооо. Для того, щоби було щось інше, треба мати або фіксовану, ну, приблизно, як тут кажуть, fixed'ish кількість голів і легкий метод їх відновлення, якщо котрусь з голів хочеться вигнати, або додатковий зворотній звʼязок, який би штрафував наявність поганих учнів і вчителів. Крім, образно, merit based публічних шкіл (частковим випадком, хай і не merit, є чартери) я, правду кажучи, не знаю, де таке реалізувати. По ідеї, якщо є достатньо багато приватних шкіл, які утворять ринок, то такого можна добитися конкуренцією, але маю сумніви, що таке можливе за межами суперелітних інтернатів.
Це я зараз, звичайно, на ходу формулюю те, що оформляється в голові на фоні написання останніх коментів, але мені воно подібне на правду. Виходить, що ефективною системою є matched merit-based ranking шкіл і учнів (можна комбінований академічний меріт і гроші), але така система буде якою завгодно, але не equitable, тому навряд чи таку систему вдастся тут вибудувати. До речі, мені бачиться, що якимось наближенням до такої системи була класична німецька освіта (яка, афайк, до цього часу трохи збереглася)
no subject
Ти маєш абсолютно правильні сумніви. Дивлячись на те, що я ще не забув з економіки - при сучасному рівні нерівності і продуктивності "хвороба Бомола" не дасть зробити ці сервіси доступними.
Що це таке за хвороба? Тут треба зробити крок назад і подивитися на продуктивність. В купі професій - від блакитно- до біло-комірцевих - продуктивність і зарплати зросли і продовжують зростати.
Але в ряді професій продуктивність не змінилася - бебісіттер що в 18-му, що в 21-му столітті може доглядати за дітьми тільки однієї родини. Також саме вчитель може ефективно вчити 10-20 учнів, чи тяп-ляп - 30+, і це не змінилося за останні століття.
У першому наближенні здається, що капіталісти та робітники професій, де продуктивність і зарплати ростуть, повинні б дозволити собі більше послуг в тих галузях, де продуктивність не росте, але в реальності все з точністю навпаки!
50-100-200 років тому (чи навіть зараз - в менш демократичних/менш розвинутих суспільствах) легше себе дозволити труд з незмінною продуктивністю (труд домогосподарок, кухарів, водіїв, вчителів).
Чому так? Якщо штучні перепони для робочої мобільності відсутні (нема рабства, кріпацтва, кастової системи, інституційного патріархату, радянської прописки та "розподілу") - то в галузі, де продуктивність не росте, йдуть тільки від відчаю (чи як хоббі). Як наслідок - пропозиція на ринку праці цих галузей падає, і при незмінному попиті - ціна на цій труд росте.
Що з цим робити? Тут, звісно, кроляча нора, а не питання, але адекватне прогресивне оподаткування:
(а) знижує розрив в зарплатах між продуктивними та "константо-продуктивними" галузями,
(б) як наслідок, робить "константо-продуктивні" галузі більш привабливими для працівників і збільшує пропозицію на відповідному ринку праці. (Як бонус - це робить і приватні школи більш доступними; приклади - Франція, Німеччина.)
(в) як ще один бонус - дає суспільству додаткові ресурси для інвестицій в школи.
Це, звісно, теж не ідеал з точки зору equity, але набагато ближче до нього, ніж наша ситуація.
Але особисто мені зараз залишається хиба що взяти попкорн, і спостерігати, як наші псевдо-"прогресівісти" разом з реакціонерами намагаються ігнорувати закони економіки, хай навіть і не дуже очевидні закони. (Бо яка тут реакція на нормальне прогресивне оподаткування - не мені тобі розповідати.)
no subject
no subject
Але іронія в тому, що мені - як більш-менш здоровому чоловіку без дітей з високою зарплатою - відсутність більш прогресивного оподаткування прямо вигідна. Але борються проти нього (і законів економики) як раз ті, хто міг би отримати від нього користь.
Ця картина довершена в своїй абсурдності. Як полотно Босха, чи комедії Монті Пайтонів - залишається цим тільки насолоджуватися. :)
no subject
Ну, а друга проблема з прогресивним оподаткуванням, уже незалежна від впливу на освіту -- що публіка набагато більше реагує не на концепцію ефективності, а на концепцію індивідуальної справедливості. Підхід, коли мені дадуть корову, а сусіду –– дві, найчастіше програє підходу, коли дадуть лише кролика, зате по одному і мені, і сусідові.
no subject
Хоча в цілому це і може бути вірно - але тут явно не той випадок. Боротьба проти прогресивного оподаткуванні, законів економіки і власних інтересів - не залежить від групових ідентичностей. Датазнавець з Бей Еріа стає пліч-о-пліч з фермером з Небраски, на них з схваленням та підтримкою дивиться корова Нюнеса - і алга. І тут хоч на рівні країни розглядай, хоч на особистому рівні - закони економіки працюють всюди.
Хехе. Прикол в тому, що поки усі дивляться на сусіда - корова Нюнеса отримає не одного кролика, а мільярди. Але вона не сусід, вона далеко, тому усім пофіг на цю несправедливість. Абсурд повинен бути довершеним - в боротьбі за справедливість проти ефективності програли усі. Але якщо пролетарії і інтелігенти усієї країни об'єдналися в цій боротьбі, то мені залишається лише фіксувати позицію, щоб совість не гризла - бо в умовах навіть нашої flawed democracy народ отримає те, за що бореться більшість.
no subject
> Але вона не сусід, вона далеко, тому усім пофіг...
Exactly, про це і мова.
no subject
Не думає більшість людей про цю тему, сорі!
Бо якщо зарплата публічного вчителя - 70K (і це ми про багаті райони кажемо), а зп personal assistant-а (секретаря-секретарки на наші гроші) - 120К, зп автомеханіка - 80К+, зп програміста - 200-300-600-800К+, то хто піде вчитися і працювати вчителями? (Особливо враховуючи те, що на вчителя вчитися довше-дорожче, а праця більш важка, довга і нервова.)
Підуть або фанатики (в гарному сенсі), або йобнуті (в поганому), або люди, для яких це хоббі (мій чоловік - інженер в Нетфліксі, гроші нам не потрібні, я в Бразилії-Канаді працювала вчителькою і тут буду). Жоден з цих варіантів не є нормальною відповіддю на саме перше питання "хто буде вчити моїх дітей" - але усім пофіг, більшості та освіта для їх дітей не так вже і потрібна, виходить?
no subject
Це все один великий частковий випадок розширеної дилеми вʼязня.
> ....більшості та освіта для їх дітей не так вже і потрібна, виходить?
Виходить. Більшість, виходить, дурна. Охлос, вотетовотвсьо. Навіть більшість з тих, хто думає, що хоче кращого і що знає, що робити. Частковий випадок принципа Парето :)
Блін, такими темпами, замість розмовляти, можна цитатами з Біблії (або класиків марксизму-ленінізму, різниця несуттєва) обмінюватися. Класичний схоластичний диспут :)
no subject
Ось я тут не погоджусь - тут не рівень узагальнень, тут конкретна проблема конкретних людей. Люди НЕ ГОТОВІ доплатити за хороших вчителів. Навіть ті, що хочуть доплатити - не мають грошей на це. Або мають інші, більш пріоритетні бажання, і не готові жертвувати ними.
Бо хороші вчителя (не як виключення, а як явище в КОНКРЕТНІЙ школі в цілому) НЕ МОЖУТЬ коштувати дешевше секретаря, який папірці перекладає з місця на місце. You get what you pay for. Тут таки закони економіки не вийде наїбати навіть індивідуально - 12 років це достатньо довгий термін, щоб удачі не вистачило.
Це навіть не переважно ілюзорна надія, а пряме і жорстке наїбалово. Але якщо людям воно подобається, то залишається лише попкорн.
P.S. Чому наїбалово? "Хвороба Бомола" обмежує ПРОПОЗИЦІЮ на ринку праці вчителів. Ваучери - створюють додатковий ПОПИТ на цьому ринку. Якщо ми не вирішуємо проблему пропозиції, то що трапиться ТУТ І ЗАРАЗ з цінами при обмеженій пропозиції та підвищеному попиті?
(звучить музика з Єралашу: Пара-пара-пам!)
no subject
Які люди? Нехай *більшість* думає про інше, але якась меншість тих, хто хоче, аби їхні діти вивчилися, цілком собі існує. (І більшість людей, думає, що належать до цеї меншості, знову Парето–подібна ситуація). При цьому, по факту, справді, виходить, що не готові, але це через нереальний стрибок в цінах. Ситуацій типи моєї навалом: єдиний метод потенційно покращити навчання (потенційно, бо з ненульовою імовірністю буде не надто краще) –– переїхати в недоступний за ціною на покупку житла дістрікт, тобто, відмовитися від можливості мати власність, яка моїм дітям теж з часом знадобиться. Найкраща приватна освіта, яку можна отримати без таких жертв за $25К на рік виявилася на якість не кращою за безкоштовну. Може, воно так і має бути, враховуючи, що приватна школа повністю працює лише за приватні гроші. Уявімо собі ідеалізовану модель з ваучерами, коли ця приватна школа отримує ще і додаткових кілька тисяч за кожного учня, які зараз ідуть на школу публічну. Тоді, з одного боку, може бути більше приватних шкіл, конкуренція, попит, оце все, а з другого боку, вчитель в приватній зможе отримувати вдвічі більше, створюючи мотивацію і конкуренцію серед спеціалістів. В чому тут груба помилка? Тобто, якісь допущення і натяжки робити доводиться, ну так цих допущень не менше, ніж в уявній моделі з прогресивними податками, потраченими неідеально.
(Але мій сценарій все-одно ідеалізований, бо, холєра, якщо навіть тутешнім школам дати в два рази більше грошей, вони потратять їх всі на додатковий стадіон і ще одну спортивну команду)
ЗОкрема, тому і пропозицій приватної освіти навколо не так багато. Я не
(no subject)
(no subject)
no subject
А чи дурна ця більшість? І чи дійсно потрібна ця освіта? Давай подивимося з двох боків. З одного - суспільного боку, автоматизація приводить до того, що продуктивність неосвічених працівників зростає, і їм та освіта вже не так потрібна. Кнопку натискати вміє, гайку крутить - вже норм.
З іншого - персонального - боку, виходить, що умовний автомеханік точно з голоду не помре, а освіта в нашому з тобою розумінні йому нафіг не потрібна. На цій роботі можна не просто прожити, а нормально відчувати себе і без інтегралів з географією. А умовному банкіру важливо, щоб діти не вчили інтеграли, а потрапили в правильну школу, і правильний коледж, де б отримали б правильні зв'язки.
А для цього треба не інтеграли з географією, а задонатити альма-матер, і засунути туди своє чадо, як legacy admission. А далі - все буде норм, old school ties тебе витягнуть і пристроять. (Твій попередній пост як раз це чудово ілюструє.)
А якщо ще дитинці залишити у спадщину 4-5-10М+ (без податку, звісно), то чаду вчитися та працювати взагалі практичного сенсу нема. The power of compound interest.
Можливо, більшість просто шукає локальний екстремум - і робить це досить ефективно?
no subject
Стосовно умовного банкіра ти правий, те ж саме вірно про умовного політика або ще жменьку професій, але на загальному фоні кількість таких людей мінімальна.
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
Продовжуючи схоластичне занудство - в данному випадку це tragedy of the commons. Різниця тут в тому, що в дилемі в'язня мова про кооперацію для мінімізації особистої шкоди, а в tragedy of the commons - про кооперацію для збільшення як власного, так і суспільного блага in the long term вс збільшення власного блага in the short term за рахунок суспільної шкоди in the long term.
Перше принципово вирішується в теорії ігор самими гравцями - існує оптимальна стратегія.
Друге, якщо не плутаю, принципово вирішується тільки через створення зовнішньої наглядово-регуляторної структури. Тому продовжуємо брати попкорн і спостерігати за спробою закрутити цвях викруткою - тобто вирішити принципово неринкову проблему ринковими засобами.
(no subject)