malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Давненько нічо не було під теґом "шкільне життя", але то лише тому, що мене всякі професійні проблеми відволікали. Аби ви часом не подумали, що тут зі школами все раптом стало добре, підкину пару прикладів. А то є у нас тенденція (у мене теж, часом) вважати, що, звичайно бувають перегиби, але ан мас ми рухаємося в правильному напрямку, а перегиби -- то тимчасові недоліки, а так каліфорнійська школа -- нічо так, а всі воук-страшилки -- то виключно страшилки. Отже, старша дитина почала вивчати курс географії і світової культури.
Епізод 1. Вчитель розповідає дітям, про що буде курс. "Ми будемо вчити про те, як люди різних культур прибували в Штати, які у них тут були культурні і економічні виклики, звʼязані з такою значною зміною в їх житті" Моя дитина: "О, а ми будемо говорити про еміґрацію зі Східної Європи і виклики, звʼязані зі зміною з пост-комуністичних суспільств?" Вчитель: "Ні, звичайно, ні. У нас же ethnic studies (тому про білих не будемо)."
Епізод 2 Сьогодні будемо вчити про боротьбу з расизмом. Діти, напишіть про визначного борця з расизмом Каньє Веста, як він виступає за все хороше проти всього поганого. Моя дитина, здається, не втрималася і таки написала щось, вставивши слова "... how ironic that Kanye West, a known anti-racist activist and antisemite..." Чекаю, що з того вийде :)

І так у них все. 100% почутого з найрізноманітніших джерел про місцеву школу підтверджує думку, що природньою реакцією нормальної недурної людини на антирасистьке виховання в тутешній школі є... скажімо так, щось подібне до того, якою була природня реакція нормальної недурної людини на виховання в пізньорадянській школі (підказка: ця реакція не була підсиленням любові і поваги до радянської влади).

Date: 2024-01-14 11:05 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
По-перше, що в СРСР, що в Фінляндії, що в НЙС не обежувалися elementary. З точки зору продльонки як "дєтохраніліща" - старші класи, можливо, навіть важливіші за elementary.

Але я не розумію, що тут зі школою не так у порівнянні з НЙС? Там публіка більш ліберальна за місцеву (реально більш ліберальна, а не на словах), але в проблемних районах ті чартерні школи як раз дуже добрі результати показали... Я дійсно не розумію, чому б нам їх досвід не перейняти?

Date: 2024-01-15 03:03 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
а школа максимально мотивована НЕ виганяти учнів, як би вони все там не псували

No shit, Sherlock! :)

Коли що приватна, що публічна школа отримують фінансування "за голову" - what else does everybody expect?

Date: 2024-01-15 06:15 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
. По ідеї, якщо є достатньо багато приватних шкіл, які утворять ринок, то такого можна добитися конкуренцією, але маю сумніви, що таке можливе за межами суперелітних інтернатів.

Ти маєш абсолютно правильні сумніви. Дивлячись на те, що я ще не забув з економіки - при сучасному рівні нерівності і продуктивності "хвороба Бомола" не дасть зробити ці сервіси доступними.

Що це таке за хвороба? Тут треба зробити крок назад і подивитися на продуктивність. В купі професій - від блакитно- до біло-комірцевих - продуктивність і зарплати зросли і продовжують зростати.

Але в ряді професій продуктивність не змінилася - бебісіттер що в 18-му, що в 21-му столітті може доглядати за дітьми тільки однієї родини. Також саме вчитель може ефективно вчити 10-20 учнів, чи тяп-ляп - 30+, і це не змінилося за останні століття.

У першому наближенні здається, що капіталісти та робітники професій, де продуктивність і зарплати ростуть, повинні б дозволити собі більше послуг в тих галузях, де продуктивність не росте, але в реальності все з точністю навпаки!

50-100-200 років тому (чи навіть зараз - в менш демократичних/менш розвинутих суспільствах) легше себе дозволити труд з незмінною продуктивністю (труд домогосподарок, кухарів, водіїв, вчителів).

Чому так? Якщо штучні перепони для робочої мобільності відсутні (нема рабства, кріпацтва, кастової системи, інституційного патріархату, радянської прописки та "розподілу") - то в галузі, де продуктивність не росте, йдуть тільки від відчаю (чи як хоббі). Як наслідок - пропозиція на ринку праці цих галузей падає, і при незмінному попиті - ціна на цій труд росте.


Що з цим робити? Тут, звісно, кроляча нора, а не питання, але адекватне прогресивне оподаткування:

(а) знижує розрив в зарплатах між продуктивними та "константо-продуктивними" галузями,
(б) як наслідок, робить "константо-продуктивні" галузі більш привабливими для працівників і збільшує пропозицію на відповідному ринку праці. (Як бонус - це робить і приватні школи більш доступними; приклади - Франція, Німеччина.)
(в) як ще один бонус - дає суспільству додаткові ресурси для інвестицій в школи.

Це, звісно, теж не ідеал з точки зору equity, але набагато ближче до нього, ніж наша ситуація.



Але особисто мені зараз залишається хиба що взяти попкорн, і спостерігати, як наші псевдо-"прогресівісти" разом з реакціонерами намагаються ігнорувати закони економіки, хай навіть і не дуже очевидні закони. (Бо яка тут реакція на нормальне прогресивне оподаткування - не мені тобі розповідати.)
Edited Date: 2024-01-15 06:17 am (UTC)

Date: 2024-01-15 07:23 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Тут поправлю тебе в одному моменті. Прикол в тому, що як мінімум проблему балансу на ринку праці вчителів прогресивне оподаткування посуне в правильний бік, навіть якщо усі зібрані гроші витрачати на кокаїн на проституток для конгресменів чи розворот сибірських рік в протилежний бік. (Я не жартую - реально при різній політиці "як витрачати" ефект все одно спостерігається.)



Але іронія в тому, що мені - як більш-менш здоровому чоловіку без дітей з високою зарплатою - відсутність більш прогресивного оподаткування прямо вигідна. Але борються проти нього (і законів економики) як раз ті, хто міг би отримати від нього користь.

Ця картина довершена в своїй абсурдності. Як полотно Босха, чи комедії Монті Пайтонів - залишається цим тільки насолоджуватися. :)

Date: 2024-01-15 05:39 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Зате помічу, що довершеність, очевидність і розважальність картинки тут для тебе набагато яскравіше виражені, ніж для більшості обивателів, за рахунок того, що ти (за моїми спостереженнями з наших розмов) аномально сильно сприймаєш все на світі через "групи" і вотеотовотвсьо.

Хоча в цілому це і може бути вірно - але тут явно не той випадок. Боротьба проти прогресивного оподаткуванні, законів економіки і власних інтересів - не залежить від групових ідентичностей. Датазнавець з Бей Еріа стає пліч-о-пліч з фермером з Небраски, на них з схваленням та підтримкою дивиться корова Нюнеса - і алга. І тут хоч на рівні країни розглядай, хоч на особистому рівні - закони економіки працюють всюди.

що публіка набагато більше реагує не на концепцію ефективності, а на концепцію індивідуальної справедливості

Хехе. Прикол в тому, що поки усі дивляться на сусіда - корова Нюнеса отримає не одного кролика, а мільярди. Але вона не сусід, вона далеко, тому усім пофіг на цю несправедливість. Абсурд повинен бути довершеним - в боротьбі за справедливість проти ефективності програли усі. Але якщо пролетарії і інтелігенти усієї країни об'єдналися в цій боротьбі, то мені залишається лише фіксувати позицію, щоб совість не гризла - бо в умовах навіть нашої flawed democracy народ отримає те, за що бореться більшість.
Edited Date: 2024-01-15 06:05 pm (UTC)

Date: 2024-01-15 05:50 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
то це все вплив "в середньому", а більшість людей думає на рівні "хто, з ким і як буде вчити мою дитину"

Не думає більшість людей про цю тему, сорі!

Бо якщо зарплата публічного вчителя - 70K (і це ми про багаті райони кажемо), а зп personal assistant-а (секретаря-секретарки на наші гроші) - 120К, зп автомеханіка - 80К+, зп програміста - 200-300-600-800К+, то хто піде вчитися і працювати вчителями? (Особливо враховуючи те, що на вчителя вчитися довше-дорожче, а праця більш важка, довга і нервова.)

Підуть або фанатики (в гарному сенсі), або йобнуті (в поганому), або люди, для яких це хоббі (мій чоловік - інженер в Нетфліксі, гроші нам не потрібні, я в Бразилії-Канаді працювала вчителькою і тут буду). Жоден з цих варіантів не є нормальною відповіддю на саме перше питання "хто буде вчити моїх дітей" - але усім пофіг, більшості та освіта для їх дітей не так вже і потрібна, виходить?

Date: 2024-01-15 06:48 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
але при цьому я (ну, архетипний обиватель з тої меншості, якій освіта дітей таки потрібна) хочу, щоби мою дитину зараз вчив хороший вчитель і разом з нею в клас зараз не ходили всякі придурки, я навіть готовий за це доплатити.

Ось я тут не погоджусь - тут не рівень узагальнень, тут конкретна проблема конкретних людей. Люди НЕ ГОТОВІ доплатити за хороших вчителів. Навіть ті, що хочуть доплатити - не мають грошей на це. Або мають інші, більш пріоритетні бажання, і не готові жертвувати ними.

Бо хороші вчителя (не як виключення, а як явище в КОНКРЕТНІЙ школі в цілому) НЕ МОЖУТЬ коштувати дешевше секретаря, який папірці перекладає з місця на місце. You get what you pay for. Тут таки закони економіки не вийде наїбати навіть індивідуально - 12 років це достатньо довгий термін, щоб удачі не вистачило.

вони дають, хай, переважно, ілюзорну, але надію

Це навіть не переважно ілюзорна надія, а пряме і жорстке наїбалово. Але якщо людям воно подобається, то залишається лише попкорн.

P.S. Чому наїбалово? "Хвороба Бомола" обмежує ПРОПОЗИЦІЮ на ринку праці вчителів. Ваучери - створюють додатковий ПОПИТ на цьому ринку. Якщо ми не вирішуємо проблему пропозиції, то що трапиться ТУТ І ЗАРАЗ з цінами при обмеженій пропозиції та підвищеному попиті?

(звучить музика з Єралашу: Пара-пара-пам!)
Edited Date: 2024-01-15 08:57 pm (UTC)

Date: 2024-01-16 12:04 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Тоді, з одного боку, може бути більше приватних шкіл, конкуренція, попит, оце все, а з другого боку, вчитель в приватній зможе отримувати вдвічі більше, створюючи мотивацію і конкуренцію серед спеціалістів. В чому тут груба помилка?

Нагадаю, що оригінальна задача ставила умовою - тут і зараз, мовляв, не хочемо чекати, чи спрацює воно, чи ні.

А помилка тут в фокусі на попиті, і ігноруванні пропозиції. Зараз є фіксована кількість вчителів на ринку. В приватних школах хороші вчителі зароблять 100-120К, в публічних - 50-70К. Якщо роздати ваучери для приватних шкіл - то це приведе до росту попиту, але ніяк не змінить ПРОПОЗИЦІЮ в цілому (тут і зараз). Навіть якщо приватні школи переманять вчителів з публічних (а кого переманювати-то? хтось залишився, кого ще не переманили?) - то в публічних настане піпець, і УСІ все одно рвануть в приватні. Як наслідок, приватні школи не зможуть масштабувати бізнес відповідно попиту тут і зараз, але будуть мати підвищений попит, тому тупо піднімуть ціни (бо можуть). Локально-темпорально - це таки гра з нульовою сумою.

Якщо пощастить - через 4-8 років ми побачимо випускників, які підуть не у програмісти, а у вчителя, і "можливо" ця схема запрацює. Але (а) це порушує умови задачі, де люди НЕ хочуть чекати і ризикувати, (б) вона все одно не запрацює.


Приклад (а) - ціни і доступність туалетного паперу або відеокарт/приставок під час ковіду, коли у населення з'явився на руках аналог ваучерів - "ковідні" гроші. І це при тому, що масштабувати виробництво відеокарт - швидше, ніж масштабувати "виробництво" вчителів!


Це була проста частина, далі буде складна. Чому ця ідея не запрацює? А тут повертаємося до хвороби Бомола. В галузях, де продуктивність зростає разом з попитом - капіталісту-інвестору цікаво заплатити X працівнику, щоб отримати X*Y прибутку, і наймати нових працівників вигідно.

Якщо ми підвищуємо оплату "константо-продуктивних" працівників, то в цих галузях пропозиція робочої сили створюється за рахунок дефіциту працівників в галузях продуктивних. Тут є збіг з прогресивним оподаткуванням - стан "константо-продуктивних" галузей покращується за рахунок падіння виробництва в більш продуктивних, це реальний трейдофф.

Але є і ключова відмінність. При реально-прогресивному оподаткуванні ріст зп з боку компанії - погано перетворюється в "гроші на руках" у працівника (зайві гроші відіймає держава), і мотивація для найму нових працівників обмежена. Але якщо держава цього не робить - то у "продуктивних" галузей виникає мотивація підіймати зп працівникам (або за рахунок власної маржі, щоб не втратити об'єм, або за рахунок підвищення цін) - бо більше працівників, більше прибуток.

І тут починаються positive feedback loop - зп і кількість вчителів росте (хай і з затримкою), але у гугла є мотивація підвищувати зп інженерам, гугл підвищує - і треба ще більше ваучерів, щоб зберегти достатню пропозицію вчителів. Але мотивація у гугла нікуди не поділася - наша пісня гарна, нова...

Зверни увагу - на цю проблему фактор "якість витрачання грошей державою" принципово не впливає. Цікавий парадокс, який не б'є з common wisdom, але що є, то є!



P.S. Істини раді - ця теорія ґрунтується на нееластичності попиту, що існує зараз (усім треба хоч якось вчитися), і на малої еластичності пропозиції (бабка, яка торгує пиріжками - може замість 20 напекти 100, якщо треба - за ніч, а ось з вчителями так не вийде).

Але є два варіанти, як обійти ці обмеження:

(а) зробити попит більш еластичним: можна в школі взагалі не вчитися, йдіть в шахту після 3-го класу (або картоплю сапати взагалі без освіти)
(б) зробить пропозицію більш еластичною: відміняємо квоти на імміграцію, хай їдуть 100500 тищ вчителів і працюють

Іронія в тому, що другий варіант в межах конкретної країни фізично реалізувати реально, а ось ідеологічно - ми знову повертаємося до попкорну...
Edited Date: 2024-01-16 12:13 am (UTC)

Date: 2024-01-15 06:56 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Виходить. Більшість, виходить, дурна

А чи дурна ця більшість? І чи дійсно потрібна ця освіта? Давай подивимося з двох боків. З одного - суспільного боку, автоматизація приводить до того, що продуктивність неосвічених працівників зростає, і їм та освіта вже не так потрібна. Кнопку натискати вміє, гайку крутить - вже норм.

З іншого - персонального - боку, виходить, що умовний автомеханік точно з голоду не помре, а освіта в нашому з тобою розумінні йому нафіг не потрібна. На цій роботі можна не просто прожити, а нормально відчувати себе і без інтегралів з географією. А умовному банкіру важливо, щоб діти не вчили інтеграли, а потрапили в правильну школу, і правильний коледж, де б отримали б правильні зв'язки.

А для цього треба не інтеграли з географією, а задонатити альма-матер, і засунути туди своє чадо, як legacy admission. А далі - все буде норм, old school ties тебе витягнуть і пристроять. (Твій попередній пост як раз це чудово ілюструє.)

А якщо ще дитинці залишити у спадщину 4-5-10М+ (без податку, звісно), то чаду вчитися та працювати взагалі практичного сенсу нема. The power of compound interest.



Можливо, більшість просто шукає локальний екстремум - і робить це досить ефективно?
Edited Date: 2024-01-15 06:58 pm (UTC)

Date: 2024-01-16 12:07 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
спортсменами, або митцями, обидві спеціальності з набагато меншим ROI, ніж в автомеханіка

З спостережень: рядовий тренер в спортзалі заробляє 90-120К. (це звичайний фітнес-тренер, реальні спортивні тренери зароблять стільки, що часто є найбільш дорогими робітниками штату). А більшості митців я щось не спостерігаю.

Date: 2024-01-16 12:38 am (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Мені здається, це більше про "дєтохраніліща" і задоволення амбіцій батьків - бо в реалі потім ці діти йдуть умовними касирами в Таргет - і нічого, норм, сучасна продуктивність касира таки набагато вища, ніж 50 років тому, при нижчих вимогах до освіти.

Сканери, каси самообслуговання, кредитні картки, машинки для рахування купюр - навіть вміти рахувати до 100 не треба, машина за тебе сама порахує. А якщо батьки хоч трохи заможні - то кар'єра менеджера (хоч в Чіпотле, хоч в Волмарті, хоч деінде) і 6-digit salary тебе чекає, і знову ж, інтегралів для цього не треба.

Nothing personal, just business. Локальний оптимум, все норм, давайте в школі м'ячик покидаємо.

Не помиляюсь?

(no subject)

From: [personal profile] mprotsenko - Date: 2024-01-16 01:30 am (UTC) - Expand

(no subject)

From: [personal profile] mprotsenko - Date: 2024-01-16 03:24 am (UTC) - Expand

(no subject)

From: [personal profile] mprotsenko - Date: 2024-01-16 09:16 pm (UTC) - Expand

(no subject)

From: [personal profile] mprotsenko - Date: 2024-01-17 12:57 am (UTC) - Expand

(no subject)

From: [personal profile] mprotsenko - Date: 2024-01-17 06:55 am (UTC) - Expand

Date: 2024-01-15 10:17 pm (UTC)
From: [personal profile] mprotsenko
Це все один великий частковий випадок розширеної дилеми вʼязня.

Продовжуючи схоластичне занудство - в данному випадку це tragedy of the commons. Різниця тут в тому, що в дилемі в'язня мова про кооперацію для мінімізації особистої шкоди, а в tragedy of the commons - про кооперацію для збільшення як власного, так і суспільного блага in the long term вс збільшення власного блага in the short term за рахунок суспільної шкоди in the long term.



Перше принципово вирішується в теорії ігор самими гравцями - існує оптимальна стратегія.

Друге, якщо не плутаю, принципово вирішується тільки через створення зовнішньої наглядово-регуляторної структури. Тому продовжуємо брати попкорн і спостерігати за спробою закрутити цвях викруткою - тобто вирішити принципово неринкову проблему ринковими засобами.

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

June 2025

S M T W T F S
12 345 67
89 1011 121314
151617181920 21
2223 2425 26 2728
2930     

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2025 11:47 am
Powered by Dreamwidth Studios