За державними правилами не СТЕМ -- я це запам'ятав ще з нацлабораторних часів. Тільки що подивився: Хоумленд Сек'юріті так і каже :) Але я медпрацівників не хочу вмішувати в першу чергу не через офіційну класифікацію, а через те, що у них зазвичай просто траєкторія навчання інакша, ніж в стереотипного американського андергреда. У лікарів, з системою премед/мед, це особливо видно, але і медсіблінґи (тільки що слово придумав) зазвичай ідуть в nursing програми уже прийнявши відповідне рішення. Хоча одну цікаву тему ти зачепив: популярність медпрограм, натовпи бажаючих... Може, десь вони і є, я сперечатися не буду, але ось що цікаво: прямо зараз в країні величезна недостача і лікарів, і особливо молодшого медперсоналу. Ковід її підсилив, але тема не нова: коли я почав працювати в лікарні більше 20 років тому, ця проблема була уже стара і велика. Чому капіталізм її не вирішив? ;) Політичні рішення існували, див. купу спеціальних візових правил для медиків, а капіталізм їх щось не вирішив. Де що зламалося? Чи проблема в тому, що медсестринські програми не мали спортивних стипендій? ;)))
> ... совкова романтика ... зробить математиків популярними ... Не екстраполюй в бік асимптот без причини, особливо, враховуючи, що тут-то інженери якраз цілком well off. Проблема не в тому, щоби математики були найпопулярнішими і дівчата вішалися на шию переможцям шкільної олімпіади з хімії. А щоби в 12, 13, 14, 15 років у людей в голові була ідея, що вчити оце от все -- класно і позитивно. І це далеко не тільки і не стільки про математику. Навіть не лише природничі науки, а про всі "загальноосвітні" предмети) Що це цікаво, що цим займаються не лише нерди. Тобто, просто вивести навчання з тіні спорту і музикотеатральності, зараз потік спортивно-самодіяльного мессиджінгу займає 100% mental/emotional capacity деяких дітей , хай не з усього об'єму моживостей, а з того, який дитина тратить на сигнал з боку школи. Того я і не вимагаю чогось особливого (хоча олімпіади було б добре), всього лише різко зменшити присутність інформації про неакаемічні аспекти в публічній риториці школи. Згадай, з чого я почав: прийшли на відкриття шкільного року і побачили тільки спортсменів, вболівальників і навколоспортивну символіку і (менше) музикантів/танцюристів. Школа сама себе офіційно позиціонує як фанклуб власних спортивних команд, імплікуючи, дуже помітно і потужньо, мессидж, що "бути в нашій школі" == "приймати участь в цьому", не підмножина, а гомоморфізм. Як піонерська організація, лише трошки менш формальна, зате щира, бо без дулі в кишені кожного першого... То я вже трохи відійшов від теми СТЕМу, зв'язок тут у тому, що занадто багато учнів себе шукає в цій піонерській діяльності, замість деінде, що прекрасно відображено в навколошкільному мистецтві, фільмах-книжках найрізноманітнішого пошибу. (А конфлікт, який виходить в результаті, гарно видно в тих самих "Dead poet society" та навіть "Catcher in the rye", хоч і з поправками на жанр і наміри авторів, скорше, як фон. )
А наостанок повернуся до тему, чого діти/батьки не хочуть на спеціальності, куди поступити нереально, а якщо реально, то перспективи так собі. Про те, що за межами кількох галузей поступають не "на спеціальність", а "в коледж" я вже написав, ти або не помітив, або не звернув уваги. А про перспективи... Ось монстерс.ком пише список з семи наймбільш underemployed college majors: Business administration and management, Criminal justice, Drama and Theater Arts, Anthropology, Liberal Arts, History, Psychology. З чисто безробітними важче, я не знайшов добре згрупованої статистики без дір в подачі інформації, але основні списки спеціальностей за рівнем безробіття серед випускників, які я бачу, теж усі дуже чітко починаються з предметів, прив'язаних до мистецтва або гуманітарних наук. Ну і загальна картинка чітко каже, що безробіття в СТЕМ спеціальностях в середньому вдвічі менше. Додаємо сюди underemployment -- виходить, що концепція, що в СТЕМ не йдуть через недостатні перспективи, або неправильна, або каже нам, що учні/батьки неправильно ці перспективи оцінюють. (А неправильність оцінки йде, значною мірою, з загального ставлення.)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2023-08-14 07:28 pm (UTC)Хоча одну цікаву тему ти зачепив: популярність медпрограм, натовпи бажаючих... Може, десь вони і є, я сперечатися не буду, але ось що цікаво: прямо зараз в країні величезна недостача і лікарів, і особливо молодшого медперсоналу. Ковід її підсилив, але тема не нова: коли я почав працювати в лікарні більше 20 років тому, ця проблема була уже стара і велика. Чому капіталізм її не вирішив? ;) Політичні рішення існували, див. купу спеціальних візових правил для медиків, а капіталізм їх щось не вирішив. Де що зламалося? Чи проблема в тому, що медсестринські програми не мали спортивних стипендій? ;)))
> ... совкова романтика ... зробить математиків популярними ...
Не екстраполюй в бік асимптот без причини, особливо, враховуючи, що тут-то інженери якраз цілком well off.
Проблема не в тому, щоби математики були найпопулярнішими і дівчата вішалися на шию переможцям шкільної олімпіади з хімії. А щоби в 12, 13, 14, 15 років у людей в голові була ідея, що вчити оце от все -- класно і позитивно. І це далеко не тільки і не стільки про математику. Навіть не лише природничі науки, а про всі "загальноосвітні" предмети) Що це цікаво, що цим займаються не лише нерди. Тобто, просто вивести навчання з тіні спорту і музикотеатральності, зараз потік спортивно-самодіяльного мессиджінгу займає 100% mental/emotional capacity деяких дітей , хай не з усього об'єму моживостей, а з того, який дитина тратить на сигнал з боку школи. Того я і не вимагаю чогось особливого (хоча олімпіади було б добре), всього лише різко зменшити присутність інформації про неакаемічні аспекти в публічній риториці школи. Згадай, з чого я почав: прийшли на відкриття шкільного року і побачили тільки спортсменів, вболівальників і навколоспортивну символіку і (менше) музикантів/танцюристів. Школа сама себе офіційно позиціонує як фанклуб власних спортивних команд, імплікуючи, дуже помітно і потужньо, мессидж, що "бути в нашій школі" == "приймати участь в цьому", не підмножина, а гомоморфізм. Як піонерська організація, лише трошки менш формальна, зате щира, бо без дулі в кишені кожного першого... То я вже трохи відійшов від теми СТЕМу, зв'язок тут у тому, що занадто багато учнів себе шукає в цій піонерській діяльності, замість деінде, що прекрасно відображено в навколошкільному мистецтві, фільмах-книжках найрізноманітнішого пошибу. (А конфлікт, який виходить в результаті, гарно видно в тих самих "Dead poet society" та навіть "Catcher in the rye", хоч і з поправками на жанр і наміри авторів, скорше, як фон. )
А наостанок повернуся до тему, чого діти/батьки не хочуть на спеціальності, куди поступити нереально, а якщо реально, то перспективи так собі. Про те, що за межами кількох галузей поступають не "на спеціальність", а "в коледж" я вже написав, ти або не помітив, або не звернув уваги. А про перспективи... Ось монстерс.ком пише список з семи наймбільш underemployed college majors: Business administration and management, Criminal justice, Drama and Theater Arts, Anthropology, Liberal Arts, History, Psychology. З чисто безробітними важче, я не знайшов добре згрупованої статистики без дір в подачі інформації, але основні списки спеціальностей за рівнем безробіття серед випускників, які я бачу, теж усі дуже чітко починаються з предметів, прив'язаних до мистецтва або гуманітарних наук. Ну і загальна картинка чітко каже, що безробіття в СТЕМ спеціальностях в середньому вдвічі менше. Додаємо сюди underemployment -- виходить, що концепція, що в СТЕМ не йдуть через недостатні перспективи, або неправильна, або каже нам, що учні/батьки неправильно ці перспективи оцінюють. (А неправильність оцінки йде, значною мірою, з загального ставлення.)