malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Та зима була до Видорш гола, а вид Видорш стала дуже западна. Люде говорили, шо єк так далі будет сунути кождої днини пластовец, єк він сунув вид Видорш, то зима увалит по самі церковні вікна.
Ще про прикмети на то, яка буде довга зима і щедра весна )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
На Видохрестний Свєтий вечєр досвіта, наколи зорі, наробила баба воскових хрестиків на водицу. Наметала їх у накривчєсту коновочьку из перекладуваними сливинов доґами. Зав’єзала коновочьку у писану вовнєну тайстрину й подала її вуйкови, шо йшов до церкви, наколи днина, по водицу.
Сама борше из вуйнов узєлиси до варіня свєтої вечєрі из дванацітьох писних страв. Тої днини мусів и я ниївши ждати на водицу, доків її ни виніс вуйко вид церкви, бо баба казала, шо тої днини усі мусєт говіти хреста.
Ще про гуцульскі Водохреща, християнство проти язичництва і навіть про голих дівок )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Вид Риздва, аж до по Василію нарід ни переставав надслухати де си гей обертают колєдники. Одни вид одних у перевідувалиси, єк за довго сидєт по хатах, бо по тім міркували, в йкий чєс и їм си надієти колєдників.
Дітву аж шкіра свербіла, аби чім борше до них прійшли колєдники. Молодиці та дівки таки цівкали у кождій хаті – чім прудче погуляти з колєдниками на колопні. А ґаздині журилиси, єк би злагодитиси, аби єкнайкрашше приймити колєдників, аби витак їх ни судили. Ґазди гризлиси, кілько би то шє до колєдницкого колачя дати гроший на скарбонку, аби устиду ни було, шо гей замало дав, тай аби й себе ни оквілити.
Про коляду в гуцулів багато тексту, але ну дуже цікаво! )(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Єк лиш наставала Божя Пилипівка, то Джюнда-дідив брат, шо мав посидок ниделеко, вишше Ріжі на горбку, видразу зачінав собі пригадувати у своїй голові усі плєси й колєди, та співанки, йкі лиш знав. Куда ходив, туда їх собі повторєв.
А вид Ників, то вже й табору свою колєдницку рєхтував.
Про підготовку до коляди ) Але одно вам скажу, й то запамнєтайте добре, шо вас напоминаю тим, шо доків колєдників на світі, потив и нас. А єк колєдники знієчютси, то й нас тогди ни станет. Арідник, изчєз би, из своїми слугами, ничістов силов, видразу тогди изгладит наш нарід из лиця земні, єк лиш ми залишимо писанки писати, єк перестанут діти на вогники ходити гріти діда оперед Великоднем. Єк залишєт колєдники ходити. Єк перестанут люде загадки загадувати та казки казати. Єк перестанут коло церкви у дзвони дзвонити. Єк повержемо свою ношу, забудемо свою мову тай видорчємоси свої віри первовічьної, то тогди злий дух завоюет наш гуцулский нарід и знівечєт йиго у прах».
Read more... )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Тот чєпелик, шо дідо йиго завжде носив при собі коло ременя на остушсі, зсилений разом из громовов трісков й гадєчьов пацирков, походив вид головного мальфаря Олексія из Плоскої, у дарунку для діда йиго виклепав из вістря коси досвіта на Свєтий вечєр у ватернику Олексій, голий, так дехіро, шо при тій роботі ни чюв нічієго голосу. Йиго уживав дідо при видбираню води з головиц до видгашуваня ватри, до робленя обертину й до спираня граду у літі та до запрошуваня на Свєтий вечєр до тайної вечєрі градового білого царя водєного чьорнокнижника.
Про Святий вечір у гуцулів )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Уже майже цілу днину перед Уведенієм дідо був икийс надусаний. Видко було, шо шош важне він прилагожєвси чінити. Навіть мало шо з ким тої днини говорив. А єк говорив, то так, єк би з мусу, лиш по слову булькав. Цілий день був він чьогос замислений. Синева надворі тої днини й иней на лісах робили йиго ишє понурішшим, икимос тєжким, нипривітним тай ниприступним.
Про мальфарські обряди і трохи про голих дівок )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Надворі уже було видко добре осінь. З дерев падали на земню довгі, пудні тіни. Сади й буковини усміхалиси старостев. Прикривалиси жовто-зеленим коверцом. Устелювали земню пожовклим, зісхлим листом, шо, смутно шелестєчі, в ним игравси вітер.
Я знов у діда перебував довший чєс. Цілу осінь й Пилипівку. Був аж до по Риздвєних светках. Але за тот чєс икос ніраз ми си ни зуритило було бути в діда, бо він башив мене своїми бесідами. Бувало, єк розговоритси, то про всєке повістует. Було шo слухати.
Дуже цікаво про дні тижня і зв'язані з ними забобони )

(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)

Одного заранку повставали в діда, наколи зоречьки. Загимзіли, єк муряхє у купині, рушєючі кожде до свої роботи. Лиш мене ни конєрували ні до єкої роботи, бо я був шє малий. Ни хотіли затерати малого роботов. Жєлували.
Далі про щирі родинні стосунки у гуцулів )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)

З маленького хлопця наслухавси я вид людий дуже богато усєких бесід про лісну, шо возиласи вже довгий чєс из дідом Иванчіком. Єк я згадував коли про ню, то мині видразу
здоймалоси волосє на голові д'горі тай ишов студений мороз по цілим тілі, вид голови дов ніг. А уночі, то таки я гиб иззострахє, так си дуже прикро боєв, аби вна й мене ни окаснуласи. Тимунь я боєвси сам спати. Спав я завжде з вуйновДалі про містично-сексуальні страхи )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
У діда на середним сволоцї верх запічька у хаті було кілька націть флоєрий, а мижи ними була одна тисова флоєра. Цу флоєру подарував дідовій нени Маріці оден опришок шє в тот чєс, єк уна молода була й зналаси з опришками.
Далі: про домашнє насильство на релігійному ґрунті )

(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
На верху Люпайлівскої Кичіри, єк си перелізаєт з Ємки у сад, припочював дідо Иванчік на перелазі. Лівим рукавом сорочьки утерав піт з лиця, бо упрів, дзифаючі з долин у ґлимей.
Ждав, поки ни сєдет сонце за високу Чьорногору.
Далі: про ворожіння і домашні скандали у гуцулів )
(наступний розділ)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
У вишній, старій хаті в діда, шо у ній уводно посидком сиділи, на середнім сволоці верх грєдий стоєли вічьно дві голубі кварті з йковс водов. До тих квартий крім діда ніхто ни смів си й палцем дотенути. Ой ні!
Read more... )
(продовження)
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
Дідо був такої установи, шо аби йка була головна робота надворі, то мусілоси їі лишєти перед заходом сонця, хоть би була й нидокінчєна.
Read more... )
(продовження)
Міні словничок:
дуфати - вірити, довіряти; трабувати - турбуватися (щось споріднене з trouble???); гузір - відземок, комель (нижня, приземна, частина колоди або снопа); чепелик - складний ножик (він же "сезорик"); гадюча пацирка - див. тут;
malyj_gorgan: (Default)
(попередній розділ)
   Mотиликом летів я д'горі на Люпайлівску Кичіру.
   Чімраз вишше пидходив у верх. Виростав понад обочі й ґруні. Пидносив, єк орев понад гори. Гадинов в'ючя річька з зеленими лугами лишєласи глібоко в долинах. Вна плила срібним пасмом помижи кичєри. Бистрим клекотом, змішєним з шепотом лісів, наповнела долини вічьнов музиков.
Read more... )
(продовження)
Міні-словничок (вгадую, які слова тут геть незнайомі незападенським українцям):
кичіра - пагорб; ґрунь - вершина; чєлідь, чєлідина - жінка; бартка - топірець; ворина - жердина; пирга, пужла, кутюга, ґайда - собака; ґражда - садиба; пудний - страшний.
malyj_gorgan: (Default)
Вирішив відкрити нову рубрику: публікуватиму розділ за розділом книжку Петра Шекерика-Доникова "Дідо Иванчик". Книжка написана справжньою гуцульською мовою і про справжнє гуцульське життя XIX століття. Ну і просто дуже цікава. В мережі вона є, але для тих, хто не хоче читати все зразу, або продиратися через PDF -- вам до мене. Ще одна причина читати тут: для негуцулів тут буде багато незнайомих слів, так що, якщо що, питайте, я буду, по мірі можливості, відповідати. Або, якщо самі знаєте яке хитре слово, пишіть в коменти. Плюс, можна обговорити цікаві моменти і поділитися враженнями. (Признаюся, на ідею викладати книжку потрохи мене надихнули викладені таким чином кілька років тому щоденники Шевченка.)
Текст буде майже весь під катом, лише перший абзац доступний просто так. Картинок не буде, ілюстрації там ліві. Всі пости з текстом будуть доступні за теґом "дідо Иванчік". Отже, починаємо:


Петро Шекерик-Доників.
Дідо Иванчік
1940, Жаб'є (зараз Верховина), Карпати

У дєді з рєду дітий я двайціть и чєтвертий. А мижи живими дітми одинайцітий и найменчий, але ни випорток, бо післідь мене було ишє шестеро діточьок, лиш уни маленькими вивмерали.
под катом )

(продовження)

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

June 2025

S M T W T F S
12 345 67
89 1011 121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 16th, 2025 02:21 pm
Powered by Dreamwidth Studios