Малий Ґорґан

В співавторстві з Пані Стосею переклав пісню з "Голодних Ігор". Оригінал слів і перша версія перекладу, без моїх дивних ідей -- ось тут, але ви поки що, прошу, не дивіться, а дочитайте до кінця. Про саму пісню я нічого не знав, "Голодні ігри" читав давно і неправда, по діагоналі, все забув. Я просто послухав виконання і побачив картинку, яка вилилася в переклад, де від першого підходу пані Стосі залишилася лише половина, як не менше. Словом, любі читачі, у мене до вас таке прохання:
0. Якщо ви не знаєте теми "Голодних Ігор", то не знайте далі, а якщо знаєте -- на якийсь час забудьте. Уявіть, що ви про це ні сном ні духом, просто, з нуля, послухали ось таку пісню (ще раз посилання)
1. Послухавши, подумайте, про що, на вашу думку, це пісня?
2. Подивіться переклад (нижче, під катом) і скажіть, про що, на вашу думку, переклад?

Якщо вам не шкода, напишіть, будь-ласка, відповіді на питання 1 і 2, і чи є щось спільне між двома інтерпретаціями. (І лише потім, якщо хочете, читайте текст оригіналу.) Дякую!

( Власне, переклад )

Сьогодні, в суботу 16-го листопада, в Українському Холлі (зал при православній церкві Святого Михайла) виступали бійці ЗСУ. (посилання на ФБ евент). Група бійців ЗСУ - професійних музикантів, які якраз закінчили тур по США. Частина -- з серйозними пораненнями. Але як вони грали...
Це було щось надзвичайне, від "Nothing else matters" на бандурі до "Мелодії" Скорика на бандурі і скрипці, до кантрі і оперного співу. Все разом -- напевне, найпрофесійніше виконана музика з усього, що я за більше ніж 10 років чув з тої сцени. Дуже шкода, що я не встиг виставити сюди раніше -- самому жінка сказала незадовго до. (А чого? Бо все, блін, на ФБ, а я туди не ходжу.) Людей було небагато, а шкода. Вони ще будуть виступати завтра десь в Сакраменто і потім в Сан Хосе на джазовому фестивалі, хто має найменшу можливість -- підіть, воно того варто... а ще -- якщо щось того варто, то це воно.
Хтось з наших писав відео з двох камер, а звук з режисерського пульта, то, може, буде хороший запис.

P.S. І яке, все-таки, українське суспільство невеличке. Вкотре виявляється, що серед людей, які щось роблять, всі всіх знають. Серед семи музикантів -- один був наш знайомий, давній Юлин друг з Чернівців, причому, знайомий не через фестивалі і концерти, а так, недалеко жили...

З нагоди жменьки вихідних я тут трохи більше, ніж звичайно, останні тижні їхав машиною. Читай: більше, слухав радіо. Переважно, KQED, місцеве Public radio. І от на що звернув увагу: якось, коли не новини, непропорційно багато попадалося мені всяких історій про сучасну негритянську музику. Таке враження, що за цей місяць у мене був шанс послухати більше розмов з реперами і хіпхоперами, розповідей про їх творчий шлях, духовний пошук і кар'єрне зростання, ніж я чув за все попереднє життя до того. Раніше на суспільному радіо було багато про музику, але якось от саме про сучасне афроамериканське особливо багато не було. Воно і зрозуміло: демографія слухачів розмов паблік рейді, і демографія людей, яким не надто плювати на реп, були ну дуже різними демографіями, перетин там був у межах похибки. Тому, якщо мені щось таке попадалося, то достатньо рідко, щоби я встиг забути, чому я попередній раз переключився з тої станції, і накопичення вражень у мене не відбувалося. А зараз -- одне за одним! З приводу чого, не можу не запитатися у місцевого загалу, що вони про це думають:
1. Це мені випадково так попалося, а насправді нічо не помінялося, public radio як було, так і залишилося місцем традиційнішої музики?
2. Це так помінялися музично-культурні смаки старої демографії паблік рейдіо? (Не вірю, цей пункт лише для повноти)
3. Це так помінялася демографія паблік рейдіо, що багато тих, кому масово цікаво про реп?
4. Це diversity programing, щоби багаті ліберальні білі слухали і проникалися величчю і крутизною нового для себе мистецтва?
5. (продовження попереднього) Це роздутий етнографічний інтерес багатших ліберальних білих? (Це, імхо, реально, хоча лише як часткове пояснення.)
6. Це станція пробує розширити свою аудиторію і ставить речі, націлені на демографію, яку вони хотіли б додати? (І як, виходить?)
7. Інше?

Виконання наживо щось не знайшов. Але хіба то проблема? Аби здоров'я:

Не весь кліп, лише трошки, ну, ви почуєте. Янечкова потім то, мабуть, гарніше заспівала, просто хотілося оригінал. Тим більше, якщо вже не студійний варіант на фоні Клавдії Кардінале, то краще най буде виконання в шумній кімнаті з фортеп'яном, ніж під оркестр зі сцени.

Ембеддінг у них відключили, але ви клацніть на посилання, пані Джексон того варта:
https://youtu.be/gPZuWzZvoYQ?t=20

З якоїсь причини кілька днів тому думав, що он, народ всяку фігню слухає, що тут, що там. Причину, чого я так думав, я з того часу забув, і чорт з нею, але бажання поділитися емоцією від хорошого голосу запам'ятав. Теґ "маловідоме мистецтво" тут не підходить, бо це мистецтво дуже добре відоме. Просто, а раптом ви його вже кілька тижнів як не чули, а тут така нагода!



Happy Friday, словом, подумайте про хороше!

Не про політику, а так. Навіть фразу Монті Пайθона в теґи додам:

Шановний petro_gulak нагадав про вічну "Let my people go" (до речі, не розумію, чого вона така популярна була в екссрср?). У мене абсолютно незрозумілими шляхами наступним треком після цього в голові повинна грати моя улюблена танцювальна штука останніх років: subj.
Словом, всі, хто сидить вдома і шкодує, що мало рухається: включайте звук, ставайте на ноги і вперед. Hip, hip, momma gimme some...