![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Вічна памʼять
Feb. 8th, 2024 11:23 amСьогодні у Вижниці поховали капітана ЗСУ Руслана Сенчука.
Я вперше зустрів Рулю, напевне, ще в кінці восьмидесятих. Він на рік старший, ми вчилися на різних факультетах, але це все була одна тусня -- гори, походи... Вже пізніше, коли я вчився в Штатах, а Руля працював в Карпатському Національному Парку, ми любили часом поговорити про професію рейнджера в нацпарку -- одна з найпривабливіших для мене професій, хай і на відстані.... Йшли роки, довший час ми з Русланом особисто не зустрічався, але через спільних родичів і близьких друзів продовжували підтримувати звʼязок. З 16-го по 19-й рік, в часи президентства Порошенка, Руля був головою районної держадміністрації Вижниці. З початком великої війни -- пішов на війну, командував ротою протитанкових ракетних комплексів. Руслан був одним з найбільш цілісних людей, кого мені пощастило знати, водночас мʼяким в особистому спілкуванні і непохитним і чесним у переконаннях.
Вічна памʼять.
І смерть ворогам!
P.S. Цікаво, серед моїх особистих знайомих в постмайданівські часи "у владу" через політичні призначення на боці Порошенка і/або союзних політиків пішло четверо людей, Руля був одним з них -- від пішов з поста голови РДА з приходом зелених. З цих знайомих всі четверо пішли на фронт. Сто відсотків. Знайомих, хто пішов у владу/політику в часи/на боці Зеленського у мене рівно один, за якого було соромно і до війни, і зараз він теж не у війську. Один -- не статистика, але мені цікаво, якщо в кого більше зеленознайомих, хай віддалених -- як у них в середньому склалося з цим ділом? Так, як я думаю, чи краще?
Я вперше зустрів Рулю, напевне, ще в кінці восьмидесятих. Він на рік старший, ми вчилися на різних факультетах, але це все була одна тусня -- гори, походи... Вже пізніше, коли я вчився в Штатах, а Руля працював в Карпатському Національному Парку, ми любили часом поговорити про професію рейнджера в нацпарку -- одна з найпривабливіших для мене професій, хай і на відстані.... Йшли роки, довший час ми з Русланом особисто не зустрічався, але через спільних родичів і близьких друзів продовжували підтримувати звʼязок. З 16-го по 19-й рік, в часи президентства Порошенка, Руля був головою районної держадміністрації Вижниці. З початком великої війни -- пішов на війну, командував ротою протитанкових ракетних комплексів. Руслан був одним з найбільш цілісних людей, кого мені пощастило знати, водночас мʼяким в особистому спілкуванні і непохитним і чесним у переконаннях.
Вічна памʼять.
І смерть ворогам!
P.S. Цікаво, серед моїх особистих знайомих в постмайданівські часи "у владу" через політичні призначення на боці Порошенка і/або союзних політиків пішло четверо людей, Руля був одним з них -- від пішов з поста голови РДА з приходом зелених. З цих знайомих всі четверо пішли на фронт. Сто відсотків. Знайомих, хто пішов у владу/політику в часи/на боці Зеленського у мене рівно один, за якого було соромно і до війни, і зараз він теж не у війську. Один -- не статистика, але мені цікаво, якщо в кого більше зеленознайомих, хай віддалених -- як у них в середньому склалося з цим ділом? Так, як я думаю, чи краще?
