Малий Ґорґан

Навіть не кафку і не казку, а анекдот.
Почув на Дейлі Шоу те, що сам пропустив у новинах (але тепер перевірив, так, правда) : 45/47-й заявив, що Венесуелу перемогли, бо його війська використали найновіший дискомбобулятор.
Що це таке -- не знає ніхто. Ґуґл каже, що назва походить від якогось 200-річної давності словечка...
Думаю, то всьо брехня. Очевидно ж, що трампло тупо підслухало, як його куратори розповідали одне одному анекдот про новий бульбулятор, але вимовити слово точно він не зумів, і маємо, що маємо.
Тим з нас вас, хто досі не вірив, хто у трампла куратори, повинно, нарешті, стати все зрозуміло.

Шоу Сема Сендерса. Двоє ведучих говорили про проблеми сьогодення зі своєї перспективи (чоловіків-геїв) і зачепили цікаву тему, переказую своїми словами, але близько за змістом:
Мовляв, зараз праве середовище, ці типажі людей, які формують АЙС і крайні групи, є квінтесенцією тотальної токсичної маскулинності. Але нема як толком про це говорити, бо всі 2010-і ми активно і голосно критикували токсичну маскулинність в смислі, наприклад, Леондаро ді Капріо. Ми так довго кричали про жахливу реальність, що тепер, коли реальність і справді жахлива, крик уже не має того ефекту.

Дуже здорова думка, імхо. Не про крики "вовк", а -- про пропорційність реакції.

Події в США в останні тижні, зокрема злочини федеральних агентів в Мінеаполісі і інформаційний супровід їх з боку влади, виглядають на сповзання країни в стан ... назвемо це "станом внутрішнього ідеологічного протистояння на політичному і позаполітичному полі з елементами як мирного протесту, так і насильства"; самі придумуйте коротші терміни. А я тут в нашій недільній школі вчора розповідав дітям про Майдан, зиму 2013-14, звернув увагу на паралелі, на аспекти, де паралелей нема, і задумався, що якщо (і тільки якщо) такі зміни в суспільстві і справді відбудуться (альтернатива -- качки все зійде на пси, нічо не буде, звичайний фашизм), то пересічного не-фашизмоспрямованого американця чекає кілька стадій еволюції особистого ставлення до життя, через які багато українців пройшло в двотисячних роках. Хтось -- починаючи з останніх років Кучми, більшість -- в дні Майдану, багато -- в часи війни. Досі не всі, на жаль:
0. Живеш і живеш, моя хата скраю, не люблю натовпів, без мене розберуться.
1. Розуміння, що все розвивається в дуже поганий бік і якщо і далі так буде, то буде погано всім і мені особисто.
2. Розуміння, що треба хоч щось робити і самому, хоч від простої неструктурованої злості, хоч від якогось впливу совісті. Як колись влучно висловився на зовсім іншу тему ppk_ptichkin, "щоби потім не довелося все життя голитися навпомацки, бо не можеш сам собі в очі подивитися у дзеркалі".
3. Перші спроби участі: для когось -- участі в протесті, для когось -- в підтримці протесту, хоч безпечними демонстраціями, хоч грошима, хоч інформацією. Адреналін/дофамін, ентузіазм і позитив.
4. Відверта/відкрита серйозна підтримка своїх. Знову ж таки, не обовʼязково "на барикадах", але -- коли щось для цього робиш.
5. Регрес, втома і вагання, бачиш, що через те, що ти робиш, у тебе зʼявляються серйозні вороги і проблеми. Хтось в цьому місці ламається і відкочується до нульового кроку з доданим цинізмом.
6. Стабілізація: прийняття того, що "як раніше -- більше не буде", тепер все життя буде ще і ця боротьба, і ти вибрав сторону, і треба щось робити. Переорієнтація всього свого буття на те, що частина ресурсів - матеріальних, часових, здоровʼя, уваги, емоцій - завжди буде вкладена саме в це. І що частина ворогів залишиться ворогами назавжди, якісь двері для тебе будуть назавжди закриті. Більше того, розуміння, що чим активніше ти робиш те, у що віриш, тим більше ризиків для тебе особисто. (Якщо ти мудра людина, заодно буде розуміння, що нетто-ефект на твоє життя позитивний, але про це не зараз.)

Нагадую, що це все великий iff -- якщо протести так і не почнуться або затихнуть без особливого результату, як майже все після Civil Rights movement, то і цього не буде. З іншого боку, там є зворотній звʼязок: якщо маси не захочуть і не зуміють помінятися за вищеописаним алгоритмом, то ніфіга з цих протестів і не вийде. Хоча б тому, що серед "опонентів", тих, хто підтримує і наближає весь цей фашизм і регрес, багато хто всі ці кроки вже пройшов, і без різниці, що пункт 1 у них почався з пропаганди рівня "іммігранти їдять кішок" і "ліберасти -- педофіли", на жаль, воно так само працює і з неправдою :(

UPDATE: На всякий випадок, хочу нагадати заголовок допису. Я пишу не про тих, хто сам прийме активну участь в протестах. На барикади йде дрібна частка, самий край розподілу. Але для того, щоби від тих барикад був толк, треба, щоби була більшість, яка той край розподілу підтримає. Парадокс в тому, що якщо така більшість достатьно велика і достатньо активна, то і барикад не треба. На жаль, цей сценарій тут, можливо, уже пропустили....

З якою імовірністю йому там обіцяли шматок землі на поле для гольфу в унікально-арктичному стилі?

I hate mankind, for I think myself one of the best of them, and I know how bad I am.
               -- Samuel Johnson

Сьогодні почув новину, що адміністрація закриває іміграційний суд в Сан Франциско. З приводу чого маю сказати пару речей:

1. Є когорта іммігрантів, які завзято підтримують нинішню адміністрацію взагалі і її антиіммігрантську політику зокрема. Лейтмотивом риторики цих людей є "вони виганяють нелегалів, а ми приїхали чесно і все зробили чесно!" Навіть якщо уявити, що вони так думають насправді (гіпотеза, що це просте жлобство, "я сюди заліз, а іншим зась, особливо всяким небілим", правдоподібніша), дуже шкода, що не можна відкрутити час назад і спостерігати, як ці люди проходили би процес "чесної" імміграції (чесної в лапках, бо впевнений, що відсоток понаїхів, які брехали, отримуюче своє біженство, особливо серед совків 90-х, дуже близький до ста). А потім, коли всі процедури іміграції майже завершилися, щоби суд, де їхню справу розглядають, гоп -- закрився. Шкода, що карма не працює ретроспективно.

2. В інтервʼю на тему закриття Сан Франциського суду, хтось сказав дуже влучну думку. Думка, напевне, не нова, але коротке формулювання я почув вперше: they want to break the system so that they can get rid of it later -- вони хочуть зіпсувати систему, щоби була причина її позбутися. Саме так. Власне, якщо подумати, це стандартний модус операнді республіканців як мінімум ще в двох галузях: вони точно так само працюють з медичними реформами (Обамакер був далеким від ідеалу компромісом, який потім ламали і псували, поки він не став і справді лівим... хоч і все одно кращим, ні нічого), і з контролем зброї (одною рукою забороняють і обмежують що і як можна контролювати, з другого -- ой, обмеження зброї уже є, але не працюють, значить вони не працюють ніколи). Тепер ще імміграція. Ну і міжнародну політику доламують. :(

Що би не діялося в цьому світі, розпізнавання голосу на телефоні припинило прогрес уже давно, зате якість і сила глюків росте. Оце надиктовував СМСку про візит до ветеринара
Сірі послухала мене і написала: "пів шкіри курва вона і регенерація"
Витер, передиктував. Вийшло: "Кишківнику курити на рацію"
А диктував я: ( можете спробвувати вгадати перед тим, як клацати )

Наче, в мене не АЖ НАСТІЛЬКИ погана дикція... Словом, істину кажу я вам: весь той ваш елелемний штучний інтелект нічим не кращий

Я тут якось каявся, що часом читаю всякий фентезійний треш, часом -- з рашки. Якщо пропускати відверто токсичні і пропагандистські речі, то хороший ракурс на їхній дискурс, зокрема, дискурс мовний. І от мені останнім часом (ну як, років 10 як не більше) навіть у авторів з настільки високим рівнем мови, що вони навіть не плутаються в -тся/-ться або при-/пре-, ріже очі практика вживання одного слова -- "особняк"

Слово фігурувало то в одного, то в другого класичного автора вже давно, 200 років мінімум, але перших років сто значення було чисто семантичним: людина, яка живе відособлено від інших, або чийсь дім у вигляді окремої будівлі, щоби підкреслити, що це не частина будівлі або не кілька будівель. Але завжди ідея була, що це не самостійне слово, а проекція про власника/мешканця. Очевидно ж, так?

Потім, в радянські часи слово підхопили і воно майже увійшло в тодішній новояз, набувши трохи класового забарвлення. Не койка в бараку чи куток в общазі, не кімната в комуналці і навіть не окрема квартира, а -- особня-а-ак. Спочатку, думаю, конотації були засуджуючі, куркуль, мовляв, хай і з елементами заздрощів, потім баланс почав зсуватися в бік заздрощів. Але базове значення залишалося те ж саме: окрема будівля. А зараз, таке враження, "особняк" набуло значення мало не "палац". Mansion, бл... Пишеться з легким придиханням. Але не тому, що окремо, а раптом втративши первинне семантичне навантаєення і обвʼязковість привʼязки мешканця. Тобто, на вулиці може бути: дім, дім, ізба, хата, гоп -- особняк. (А попередні, значицця, не особняки.) Чого так?

Моя інтерпретація еволюції слова така:
* Радянське населення живе в тих самих бараках/общагах/квартирах
* А хто в окремій хаті, то або в селі в бідній, маленькій жалюгідній "ізбушці", або, куркуль, скотиняка, в "особняку", я би теж в такому хотів, але грошей нема
* Пострадянське населення живе ще більше в квартирах, село занепадає, "ізби" стають (порівняно) ще жалюгіднішими, а особняки в субурбії -- це щось, що будують нувориші.
* Покоління, а то і два проживає в умовах, коли будинків середнього класу майже нема, села продовжують хиріти, відповідно, особняк починє означати "дуже крута і велика хата", а не просто щось окреме.
* Вуаля

Чи це я надумую?

З досягнень за минулий рік назву два:
1. Трохи всякого для ЗСУ. З великого -- чотири машини. Думав, буде пʼять, грошей було на пʼять, але пʼяту ще не викупили. На жаль, всі купував не сам, а лише як частина групи, але хоч так. При цьому, всі машини крім одної, ми купили разом з трьома з моїх друзів тут, так що дякую!
2. Недавно згаданий Український Навчальний Центр. Хочеться вірити, воно буде працювати і далі.

З курйозів -- в процесі відкриття нової недільної школи і спроб в умовах інтраколективного конфлікту закрити школу стару я отримав несподіваний досвід роботи з корпоративним правом штату Каліфорнія. Реально цікаво! Оце думаю: у мене двоє близьких друзів у віці 40-50 років раптом здали bar exams на звання адвоката, хоча обоє вчені, один фізик, один хімік. Тепер фізик уже кілька років працює на юридичну фірму паралельно з професоруванням, а хімік, втративши позицію в індустрії, взагалі, перейшов на виключно юридичну роботу. Може б то і собі озадачитися в якості запасної спеціальності? Чи нема сенсу, бо юридичні роботи перехопляться ШІ раніше за інші? Не знаю..

Якщо вам цікаво знати трохи більше про те, чому, як, коли і від чого формувалися українські прізвища, то ось вам відео годинної лекції на тему. Лекцію провела для Українського Навчального Центру що на Санфранцисканщині Ганна Бучко, колишній доцент Чернівецького і Тернопільського університетів і відомий український антропомініст. (Я, звичайно, упереджений, але, як на мене, серед нині живих, пані Бучко один з двох-трьох найсерйозніших спеціалістів з антропонімії України.)

Відео нередаговане, просто, запис онлайн презентації. Пощастило, що того вечора в Тернополі не було тривог і не відключали світло. Тут година і три хвилини, але якщо маєте час подивитися, то там багато цікавого. Спочатку -- загальна теорія, від того, які були імена і що мова з тими іменами робила, до прикладів класів прізвищ за походженням. Потім -- трохи про конкретні прізвища родин учасників нашого центру. В кінці -- пару слайдів, де говорю я -- про статистику і порівняння з іншими європейськими мовами.