Я так і не зрозумів, чи ти погоджуєшся з моїми спостереженнями, самими по собі, без інтерпретацій. Бо теорія, яка буває вщент або не вщент, це про інтерпретації, а поки що неясно, чи ми однаково бачимо саму реальність, куди нам до інерпретацій.
> ... іммігранти з гетто-досвідом менше расизму мають, ніж люди без нього... Почекай, а чому ти вирішив, що з гетто-досвідом має бути більше расизму? Ще би було ясно, якби я десь оголосив, що весь расизм білих від того, що негри їх ображають, при цьому суттєвий ґетто-досвід="більше ображають". Обидва твердження невірні: і механізмів багато (основний з них, заради якого я це все згадав, якраз інший), і вплив непропорційний близькості до ґетто (навпаки, хто живе на краю Бронкса і вправніше уникає проблем, і, за рахунок друзів і знайомих, краще розуміє проблеми і мотиви афроамериканців, що звичайно що зменшує рівень расизму). А вже про "...в Раст Белті, де чорношкірих практично нема..." -- навіть не знаю, що сказати. Чи ти мав на увазі, що знаєш спеціальне місце всередині Раст Белту, де і нема чорношкірих, і багато наших давніх емігрантів, і саме там вони найлютіші расисти? Тобто, я згоден, що ставлення до афроамериканців там найнегативніше, абсолютлі. Зокрема у мене дуже глибокий особистий досвід життя (або регулярного бування, часто і багато) і спілкування (особливо з нашими емігрантами) в таких місцях Раст Белту: Рочестер (НЧ), Баффало, Клівленд, Детройт, Ґірі, Чикаго з околицями, Мілуокі. Якщо додати місця, де я сам бував менше, але мав макроскопічну присутність в житті людей звідтам, то ще Цініннатті, Толедо, Олбані. Бінґамтон... Класичний Раст Белт. І всюди -- величезні криміналізовані афроамериканські общини. І майже всюди з вищеназваного -- помітна або дуже помітна присутність пострадянських емігрантів, саме з ранньої хвилі. Так що давай, все-таки, почнемо з узгодження, чи ми однаково спостерігаємо реальність :)
> ... їх макроскопична наявність і відсутність серед них анти-білого расизму руйнує твою теорію вщент, сорі! Ти щось в моїй теорії зовсім не зрозумів. Теорія така: якщо імміґранти, не маючи особистого exposure'а до представників рас XYZ, і маючи лише обмежений і "скоше позитивний, ніж негативний" exposure інформаційний, після переїзду в нове суспільство розвинули різний рівень расизму до представників цих рас (різний за расами і/або за тим, куди вони переїхали), це може свідчити про проблеми в тому, що і як ці іммігранти побачили/почули/відчули про раси і расові проблеми вже на новому місці. Все, можливі деталі і механізми я не уточнював. У світлі цього, аби матеріалізувати твій "вщент", треба би було уявити якогось бурята, який у себе вдома білих толком не бачив, тому не мав шансів виробити у собі расизм, а тут приїхав і побачив, і тутешні білі настільки несправедливо до нього поставилися, що він, з усіх можливих варіантів, став антибілим расистом. Я далекий від думки, що ти пропонуєш таку версію подій :)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2023-08-21 09:26 pm (UTC)> ... іммігранти з гетто-досвідом менше расизму мають, ніж люди без нього...
Почекай, а чому ти вирішив, що з гетто-досвідом має бути більше расизму? Ще би було ясно, якби я десь оголосив, що весь расизм білих від того, що негри їх ображають, при цьому суттєвий ґетто-досвід="більше ображають". Обидва твердження невірні: і механізмів багато (основний з них, заради якого я це все згадав, якраз інший), і вплив непропорційний близькості до ґетто (навпаки, хто живе на краю Бронкса і вправніше уникає проблем, і, за рахунок друзів і знайомих, краще розуміє проблеми і мотиви афроамериканців, що звичайно що зменшує рівень расизму).
А вже про "...в Раст Белті, де чорношкірих практично нема..." -- навіть не знаю, що сказати. Чи ти мав на увазі, що знаєш спеціальне місце всередині Раст Белту, де і нема чорношкірих, і багато наших давніх емігрантів, і саме там вони найлютіші расисти?
Тобто, я згоден, що ставлення до афроамериканців там найнегативніше, абсолютлі. Зокрема у мене дуже глибокий особистий досвід життя (або регулярного бування, часто і багато) і спілкування (особливо з нашими емігрантами) в таких місцях Раст Белту: Рочестер (НЧ), Баффало, Клівленд, Детройт, Ґірі, Чикаго з околицями, Мілуокі. Якщо додати місця, де я сам бував менше, але мав макроскопічну присутність в житті людей звідтам, то ще Цініннатті, Толедо, Олбані. Бінґамтон... Класичний Раст Белт. І всюди -- величезні криміналізовані афроамериканські общини. І майже всюди з вищеназваного -- помітна або дуже помітна присутність пострадянських емігрантів, саме з ранньої хвилі.
Так що давай, все-таки, почнемо з узгодження, чи ми однаково спостерігаємо реальність :)
> ... їх макроскопична наявність і відсутність серед них анти-білого расизму руйнує твою теорію вщент, сорі!
Ти щось в моїй теорії зовсім не зрозумів. Теорія така: якщо імміґранти, не маючи особистого exposure'а до представників рас XYZ, і маючи лише обмежений і "скоше позитивний, ніж негативний" exposure інформаційний, після переїзду в нове суспільство розвинули різний рівень расизму до представників цих рас (різний за расами і/або за тим, куди вони переїхали), це може свідчити про проблеми в тому, що і як ці іммігранти побачили/почули/відчули про раси і расові проблеми вже на новому місці. Все, можливі деталі і механізми я не уточнював.
У світлі цього, аби матеріалізувати твій "вщент", треба би було уявити якогось бурята, який у себе вдома білих толком не бачив, тому не мав шансів виробити у собі расизм, а тут приїхав і побачив, і тутешні білі настільки несправедливо до нього поставилися, що він, з усіх можливих варіантів, став антибілим расистом. Я далекий від думки, що ти пропонуєш таку версію подій :)