Я спостерігав щодо тих самих хіспаників. Як з боку євреїв, так і з боку українців. Навіть шкандаль влаштовував, коли флорідські українці починали залупатися, мовляв, понаїхало тут біженців. Це великий драйвер расизму - типу ми приїхали, тепер за нами треба двері зачинити, бо всього на усіх не вистачить.
Плюс є дисперсія від "расист-клановець без балахону" до "не расист".
> книжки, виховання та упереджене ставлення
Що ми маємо? Ми маємо літературу 18-19 століття, де чорні - "не такі як ми", навіть якщо ми проти рабства (і це в найкращому випадку!). На вулиці ми маємо расистські анекдоти, де африканці - часто і густо примітивні дикуни ("спіймали африканці Пєтьку з Васіль Іваничєм"), чи просто люди, життя яких нічого не варте ("а чого ти їх не ловиш? я а думав, вони згоріли вже").
Ані в книжках, ані в анекдотах такого ставлення до японців чи китайців нема. Японці в анекдотах подаються як занадто розвинені/цивілізовані - "діти в вас гарні" чи "червоний прапор в аеропорту". Китайці подаються як "багаточисельні" - "дрібними групами по 2-3 мільйони", "а євреїв в нас вистачить?"
Але ані японці, ані китайці не подаються як "нижчі за нас дикуни".
Додаємо класичну радянську і пост-радянську ксенофобію - і виходить, що схоже, навіть в базисному вихованні - від книг до вулиці - вже закладаються зерна саме анти-чорного расизму.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2023-08-22 01:33 am (UTC)Я спостерігав щодо тих самих хіспаників. Як з боку євреїв, так і з боку українців. Навіть шкандаль влаштовував, коли флорідські українці починали залупатися, мовляв, понаїхало тут біженців. Це великий драйвер расизму - типу ми приїхали, тепер за нами треба двері зачинити, бо всього на усіх не вистачить.
Плюс є дисперсія від "расист-клановець без балахону" до "не расист".
> книжки, виховання та упереджене ставлення
Що ми маємо? Ми маємо літературу 18-19 століття, де чорні - "не такі як ми", навіть якщо ми проти рабства (і це в найкращому випадку!). На вулиці ми маємо расистські анекдоти, де африканці - часто і густо примітивні дикуни ("спіймали африканці Пєтьку з Васіль Іваничєм"), чи просто люди, життя яких нічого не варте ("а чого ти їх не ловиш? я а думав, вони згоріли вже").
Ані в книжках, ані в анекдотах такого ставлення до японців чи китайців нема. Японці в анекдотах подаються як занадто розвинені/цивілізовані - "діти в вас гарні" чи "червоний прапор в аеропорту". Китайці подаються як "багаточисельні" - "дрібними групами по 2-3 мільйони", "а євреїв в нас вистачить?"
Але ані японці, ані китайці не подаються як "нижчі за нас дикуни".
Додаємо класичну радянську і пост-радянську ксенофобію - і виходить, що схоже, навіть в базисному вихованні - від книг до вулиці - вже закладаються зерна саме анти-чорного расизму.