Я поганюк?
Feb. 6th, 2023 11:35 amХоч сам я реддітів не читаю, але часом регулярні джерела доносять новини про цікаві і популярні дискусії, коли топікстартер пише щось в стилі "я вчинив/роблю X, і шо, я тепер поганюк[1]?" - а читачі перемивають кісточки персонажам і вирішують, хто там поганюк, а хто молодець. Спробую щось подібне на індивідуальному рівні, навіть теґ такий додам, подивлюся, чи піде.
Сиджу я оце на зборах-обговоренні кандидатів на підвищення (котре promotion, кар'єрне, не буквальне) і читаю на шести сторінках опис за і проти кандидата. Підсумковий абзац "чому варто підвищувати" –– півтораста слів похвали... і 100% цих слів, якщо вдуматися, -- абсолютна корпоративно-менеджеріальна нісенітниця. Cohesive alignment of go-to-market objectives accelerating across-the-board stakeholder influences for driving adoption on scalable synergy of strategic innovation ... впевнений, ви всі чули цю мову. (Принаймні, слова "holistic" ні разу за шість сторінок не було.) А мені треба, читаючи це все, приймати якісь рішення. Не зрозумійте неправильно, ця людина очевидно зробила багагато конкретної роботи, та і деякі з процитованих слів не обов'язково виключно пустопорожні, якщо в конктексті.... Але в цілому, єдине здорове бажання -- або послати когось нафіг, або закрити очі, запхати вату в вуха і уявити, що ти десь далеко-далеко. Але не можна, ні те, ні друге, треба "приймати участь". І от, доводиться переламувати себе через коліно і починати самому думати в цих всіх термінах, і робити перед самим собою (!) вигляд, що це потрібно, добре, правильно, так і має бути. І потрохи виходить...
Скажіть, я вже переметнувся на темний бік?[2]
[1] Слово "поганюк" -- не літературне і навіть не діалектне, воно у нас в родині сформувалося в процесі спілкування з малими дітьми і "прилипло"; семантично воно зрозуміле, а я нескромно вважаю, що воно краще підходить для потрібного мені поняття (антонім розмовного "молодець"), ніж загальноприйняті лиходії, паскудники, нікчеми і шибеники.
[2] Не кажу "темний бік сили", бо то не сила -- ні до зміни імпульсу, ні, тим більше, до роботи на одиницю шляху воно ніякого відношення не має.
Сиджу я оце на зборах-обговоренні кандидатів на підвищення (котре promotion, кар'єрне, не буквальне) і читаю на шести сторінках опис за і проти кандидата. Підсумковий абзац "чому варто підвищувати" –– півтораста слів похвали... і 100% цих слів, якщо вдуматися, -- абсолютна корпоративно-менеджеріальна нісенітниця. Cohesive alignment of go-to-market objectives accelerating across-the-board stakeholder influences for driving adoption on scalable synergy of strategic innovation ... впевнений, ви всі чули цю мову. (Принаймні, слова "holistic" ні разу за шість сторінок не було.) А мені треба, читаючи це все, приймати якісь рішення. Не зрозумійте неправильно, ця людина очевидно зробила багагато конкретної роботи, та і деякі з процитованих слів не обов'язково виключно пустопорожні, якщо в конктексті.... Але в цілому, єдине здорове бажання -- або послати когось нафіг, або закрити очі, запхати вату в вуха і уявити, що ти десь далеко-далеко. Але не можна, ні те, ні друге, треба "приймати участь". І от, доводиться переламувати себе через коліно і починати самому думати в цих всіх термінах, і робити перед самим собою (!) вигляд, що це потрібно, добре, правильно, так і має бути. І потрохи виходить...
Скажіть, я вже переметнувся на темний бік?[2]
[1] Слово "поганюк" -- не літературне і навіть не діалектне, воно у нас в родині сформувалося в процесі спілкування з малими дітьми і "прилипло"; семантично воно зрозуміле, а я нескромно вважаю, що воно краще підходить для потрібного мені поняття (антонім розмовного "молодець"), ніж загальноприйняті лиходії, паскудники, нікчеми і шибеники.
[2] Не кажу "темний бік сили", бо то не сила -- ні до зміни імпульсу, ні, тим більше, до роботи на одиницю шляху воно ніякого відношення не має.