різне

1. Виглядає, що з наступного понеділка знову на роботу. Після Амазону воно, звичайно, не гроші... але зате команда, ніби, хороша, можна працювати з дому, а якщо не з дому, то хвилин 35 їхати, цілком менеджбл.
1а. Так у мене і не склалося отримати допомогу з безробіття. Якось там все дуже складно: все заповниш, а вони кажуть, що у них "залишилися питання", треба призначити апоінтмент, вони подзвонять. Прочекав два тижні до апоінтменту, вчора зранку телефон дренькнув і все.... а віддзвонити –– ніфіга неможливо. І що з тим всім робити далі, зовсім неясно. Ну мені ок, я без роботи просидів рівно місяць, а як люди, яким без того реально ніяк?

2. Прийняв участь в локальному політичному житті -- на виході з магазину дав себе спіймати чуваку, який збирав підписи на всякі політичні рухи. Підписав пару ініціатив. Одна -- локальна для нашого графства, щоби звільнити нашу пані прокурора Памелу Прайс. Друга –– посилення криміналізації фентанилу, включно з класифікацією зберігання як злочину, а не дрібного хуліганства, ну і, заодно, усунення порогу в $950, нижче якого крадіжка –– не кримінальний злочин. Побачимо, що з того вийде. Там у чувака, який збирав підписи, була ще третя ініціатива, щоби додати курс з персональних фінансів до обовʼязкового для закінчення школи. Не став підписувати: з того, що я бачу, нічого хорошого вони тут дітей не навчать, лише поганого, ну і охоту вчитися далі відібʼють.

3. До речі, про школи. Чим більше знаю взнаю про тутешню школу зсередини, тим менше звинувачую публіку типу колумбайнівських шутерів. При цьому я не звинувачую вчителів прямо, скорше, саму систему, націлену на те, щоби максимально утримувати всередині школи навіть придурків. В умовах наших країв –– диспропорційно націлену на те, щоби утримувати в школі в першу чергу придурків, бо всі інші і самі туди ходитимуть. В інших місцевостях/демографіях, ухил може бути в інший бік, але загальна проблемність + антиінтелектуалізм ті самі. Мені якось на Кворі попадалося співзвучне. Якщо ви Квору часом читаєте, раджу пошукати серію "What is wrong with American high schools?" Озвучена у верхній статті проблематика майнорітіз у нас працює в інший бік, але поза тим все те ж саме. Основний обмін думками на тему у них був шість років тому, та і судячи за тим самим Колумбайном (і кожним першим іншим виступом на цю тему в кіно чи літературі останніх десятиліть) це не недавнє явище. Як хтось прекрасно висловився на Кворі в коментах: "High school is a hormone driven cesspool of lost people."
Це колись/у нас все було інакше? Чи це мені в дитинстві так пощастило зі школою? Чи це мені пощастило особисто не бути легкою мішенню? Чи все було не краще, просто, памʼять витіснила погане? (Хоча це вже навряд -- погане про систему і всяке навколоідеологічне нікуди не витіснилося, досі на місці.) Повний набір расизмів і нетерпимостей, замішаний на зневазі до навчання. Як з цим боротися?..

4. А з України новини такі, що писати про них зовсім не хочеться. Земляки, хто на місці і з тим всім бореться, і на фронті, і в тилу, ви всі герої, наша дрібна допомога -- дрібничка. Але хай цю дрібничку, але ми продовжимо слати.

ще про школу з Квори

Пишучи попередній допис, підглянув стару тему на Кворі, почав читати коменти. Ну і кріляча нора! Добре, що маю малих дітей, а то нова робота не почалася, статтю для співавторів поредагував, якби не потреба йти читати малому казку на ніч (знаю, що вже великий і міг би й сам, отакий bad parenting), то не знаю, коли б виліз звідтам.
Що я вам скажу: судячи за постами і коментами, народ ан мас думає вельми подібно до того ж, що і я. (Звичайно, дописувачі Квори -- ні разу не випадкова вибірка популюсу, але щось мені нашіптує, що ми з вами, мої дорогі американські дочитувачі, зміщені від середнього американця приблизно в той самий бік, ну, плюс фактори, які корелюють з розумінням української.) Словом, все зі школами погано. Крім очевидних неможливості щось зробити з придурками і недоплачуваності вчителям, зустрів цікаву тему: засилля "групової роботи". Якщо ви не в курсі: майже всі проекти в тутешній школі –– групові, роботу повинна виконувати група з кількох чоловік, всім в групі однакові оцінки. Варіантів працювати самому нема -- це протирічить духу школи і все таке. При цьому вчителі прекрасно розуміють, що більшості дітей того всього нафіг не треба, і групи формують так, щоби хтось один все за інших робив, а інші того одного лише тероризували і діставали. Повбивавби! В моєму дитинстві такого точно не було. Максимум -- лабораторні роботи на фізиці/хімії/біології разом з сусідом по парті, але не місячні проекти на кілька чоловік!