malyj_gorgan | земля пухом

Минулого тижня у мене на пару днів зник зв'язок з одним із українських військових, які замовили коптер (дуже дякую всім, хто відгукнувся з допомогою). Я не розумів, що таке, а потім виявилося, що минулого тижня від кулі ворожого снайпера загинув його комроти. Псевдо "Махно", хоча більшість називала його просто -- Володимирович. Дружина замовника дрона казала, що коли чоловік (якраз був у відпустці на кілька днів) почув про смерть командира, то пару діб просто плакав як дитина. Я про цю трагедію чув від трьох досить різних людей, і для всіх це -- горе. Звичайний дрібний тернопільський бізнесмен. Його батьки, виявляється, живуть практично через дорогу від моєї мами. Куди там москальським псевдобатянякомбатам -- це один з тих командирів, які за місяці зуміли зробити з мирних, часто абсолютно непридатних до війни людей -- справжні Збройні Сили. Тому і горе від його смерті -- таке глибоке.
Але хай антропоморфна нечисть з-за поребрика не думає, що ця сентиментальність і емоційність роблять нас слабшими. Хріна з два. Військо, де на смерть командира плачуть як діти, а кожен боєць називає тих, хто воює поряд, побратимами -- це військо сильніше за будь яку з можливих спадкоємиць "красної армії".

Сьгодоні похорон. Земля пухом. Такі люди обов'язково йдуть до раю, то хай він звідтам якнайскорше побачить нашу перемогу.

Це пекло з трьома кольорами.
Наш рай - із двома!
Із синього й жовтого виросла посмішка Мами
І Бога!..
Його вона теж обійма!
І ти, як подивишся демону в вічі,
Чимшвидше тисни на курок.
Бо рай - із двома!
Одягай свій наплічникм
Вперед!
Бо цей Схід - не вАсток!
Бо дома вже всюди летить павутиння,
То Осінь сивіє, як мати!
І бузьки, небес нетривке ластовиння,
На Бога втомились чекати!
Вертайся живим, непоборний Герою!
Бо рай - це долоні мами!
Бо Схід - не вАсток
І не вийти без бою з двома,
не трьома кольорами.
(Ю.Косівчук, 2022)