> ... від "прямого расизму в Бей Еріа не існує" ... Ну, аж так не треба. Розмова почалася про школи, і хоча мені слід було, каюся, бути точнішим з формулюваннями, але і в інший бік ти би міг уточнити, так що це не звуження теми, а miscommunication. :)
> ... отримати ПОВНИЙ набір вражень, треба мати multi-racial family... Обджекшн: з мультирасовою родиною ти отримаєш інший набір вражень. Повним він не буде, так само, як не буде повним набір вражень жодної однієї раси/групи. Ще вдома звернув увагу на враження від певних національних питань від чисто євреїв, чисто неєвреїв, і членів змішаних родин. Тут у мене таких серед друзів і знайомих кілька, і з неграми, і з індусами, і з китайцями. Моє враження, що у змішаних сімей якраз концептуально інакші досвіди, ніж у незмішаних, відмінні від одних і інших. Так що так, ми всі зовсім інше бачимо, тут я з тобою абсолютно погоджуся. Я не погоджуся, що мати повний набір вражень необхідно для того, щоби робити релевантні і справедливі судження. Тим більше, що оцінці доречності і правильності тих чи інших тверджень занадто багато шансів заблудитися в (не)точності формулювань vs справедливості самих тверджень.
Серед дорослих у нас статистика середньої якості: тобто, є і досить близькі друзі, і досить щирі розмови, і любима тобою інтерсексційність. Останні років десять свідомо менше: ми свідомо обмежили спілкування з неукраїнськими родинами з метою запобігти мовній асиміляції дітей, але до того вистачало, а потім більше віртуальне спілкування зі старими друзями, робочі контакти, або спілкування з расово-змішаними родинами українців. Якщо відняти чорношкірих індусів, афроафриканців, афроєвропейців і давно не бачених знйомих, то мало, 5-7... ну так у мене і білих американців знайомих зараз не набагато більше :)) Переважно, жінки, зате в дуже дайверс ролях: тут і фіна (людина, у якої Юля була brides made), і Юлина ж співробітниця, достатньо близька, щоб на хрестини до нас ходити, і моя співавтор-колега. Але я враження формував у першу чергу не на них, а на дітях: менше-друзях наших дітей, більше- дітях, які вчилися в різні моменти часу у Юлі, і з якими то на змагання возилися, то вони нікому, крім сенсея, не розкажуть про свої страхи, то, поки клас, ти вислуховуєш проблеми батьків... Цікаво і повчально.
no subject
Date: 2023-08-18 09:28 pm (UTC)Ну, аж так не треба. Розмова почалася про школи, і хоча мені слід було, каюся, бути точнішим з формулюваннями, але і в інший бік ти би міг уточнити, так що це не звуження теми, а miscommunication. :)
> ... отримати ПОВНИЙ набір вражень, треба мати multi-racial family...
Обджекшн: з мультирасовою родиною ти отримаєш інший набір вражень. Повним він не буде, так само, як не буде повним набір вражень жодної однієї раси/групи. Ще вдома звернув увагу на враження від певних національних питань від чисто євреїв, чисто неєвреїв, і членів змішаних родин. Тут у мене таких серед друзів і знайомих кілька, і з неграми, і з індусами, і з китайцями. Моє враження, що у змішаних сімей якраз концептуально інакші досвіди, ніж у незмішаних, відмінні від одних і інших. Так що так, ми всі зовсім інше бачимо, тут я з тобою абсолютно погоджуся. Я не погоджуся, що мати повний набір вражень необхідно для того, щоби робити релевантні і справедливі судження. Тим більше, що оцінці доречності і правильності тих чи інших тверджень занадто багато шансів заблудитися в (не)точності формулювань vs справедливості самих тверджень.
Серед дорослих у нас статистика середньої якості: тобто, є і досить близькі друзі, і досить щирі розмови, і любима тобою інтерсексційність. Останні років десять свідомо менше: ми свідомо обмежили спілкування з неукраїнськими родинами з метою запобігти мовній асиміляції дітей, але до того вистачало, а потім більше віртуальне спілкування зі старими друзями, робочі контакти, або спілкування з расово-змішаними родинами українців. Якщо відняти чорношкірих індусів, афроафриканців, афроєвропейців і давно не бачених знйомих, то мало, 5-7... ну так у мене і білих американців знайомих зараз не набагато більше :)) Переважно, жінки, зате в дуже дайверс ролях: тут і фіна (людина, у якої Юля була brides made), і Юлина ж співробітниця, достатньо близька, щоб на хрестини до нас ходити, і моя співавтор-колега. Але я враження формував у першу чергу не на них, а на дітях: менше-друзях наших дітей, більше- дітях, які вчилися в різні моменти часу у Юлі, і з якими то на змагання возилися, то вони нікому, крім сенсея, не розкажуть про свої страхи, то, поки клас, ти вислуховуєш проблеми батьків... Цікаво і повчально.