Наскільки я знаю, в мене читає якась кількість людей, в кар’єрному плані набагато більш accomplished за мене. В смислі, досвідченіших, розумніших, таких, яким вдалося те, що поки не вдалося мені. Раз вже читаєте, то, може, порадите, Що мені робити в трохи нетривіальній ситуації, яка прямо зараз складається в моїй кар’єрі.
Я наступним постом опишу все англійською, так буде точніше, не треба буде мішати терміни і концепції, але якщо коротко, то так: у мене на роботі за півроку з групи пішло четверо чоловік, залишилося два Data Sceintist'и на кількість роботи для мінімум шести. Коли я почав дивитися, як все працює, бо залишився найстаршим, виявилося, що продукту, як такого нема: папєрєдніки були прекрасними спеціалістами, але поганими керівниками, умудрилися придумати класний метод, продати сервіс кільком клієнтам, але продавали одноразове рішення, де вони все зробили вручну, без автоматизації і документації, так що зараз і не вичислиш, що і як працює в продакшні, повторити роботу для нового клієнта важко, треба фактично все з нуля, а вже щось поправити для діючих клієнтів нереально, бо все туманно, неясно, спілкування з інженерною групою не налагоджене, а верхнє начальство помінялося незадовго до початку втечі датазнавців, і займається корпоративними розмовами для клієнтів. В принципі, я (думаю що) знаю, як все правити, але це купа роботи без 100% гарантій результату, плюс, вимагає набагато більше внутрішніх командирських прав і такого вкладу нервів і часу, за який мені не платять. Я на посаді senior data scientist'а, це індивідуальна робота з дослідницьким забарвленням, а не керування командою і внутріфірмова політика. Тепер маю два можливих виходи:
(а) плюнути на все тут і піти на нову роботу. Можливість є. Правда, знаючи реальні розклади, сильно я не виграю, максимум, на кілька відсотків зарплатню піднімуть, плюс кар'єрно залишуся там само, не виросту... Зате проблем менше. :)
(б) пробувати міняти все на старій роботі, для цього вимагати у керівництва більше грошей і вищу посаду з більшими правами. А якщо не хочуть, то можу піти з роботи, і хай мастять собі голову.
Друге мені, в принципі, цікавіше, бо це зараз якраз та сама можливість просунутися в житті трохи вище... Але як? З одного боку, не вимагати того зараз -- проворонити шанс, другий такий буде не скоро. З іншого, це ж де факто, шантаж: якщо я зараз піду геть, то у них можуть бути проблеми, зірвані контракти, все таке. Навіть якщо вони мене залишать, то чи не затаять зло? І наскільки більше грошей реально вимагати в такій ситуації. Бо як попрошу замало, то жаба задавить :) Чи треба не називати цифру, а казати "ви пропонуйте, а я буду думати?" До речі, а з конкурентами так можна робити? Казати, ви присилайте offer, якщо мені сподобається, прийму, але наперед суму вам не скажу. Якось я так не вмію, а, кажуть, треба. І де точно взнати, скільки компанія за таке може заплатити, бо Glassdoor щось не те пише.
Отакі от нерви.... Ще раз повторюся, що в набагато дрібніших деталях зараз напишу те ж саме в наступному приватному пості.
Я наступним постом опишу все англійською, так буде точніше, не треба буде мішати терміни і концепції, але якщо коротко, то так: у мене на роботі за півроку з групи пішло четверо чоловік, залишилося два Data Sceintist'и на кількість роботи для мінімум шести. Коли я почав дивитися, як все працює, бо залишився найстаршим, виявилося, що продукту, як такого нема: папєрєдніки були прекрасними спеціалістами, але поганими керівниками, умудрилися придумати класний метод, продати сервіс кільком клієнтам, але продавали одноразове рішення, де вони все зробили вручну, без автоматизації і документації, так що зараз і не вичислиш, що і як працює в продакшні, повторити роботу для нового клієнта важко, треба фактично все з нуля, а вже щось поправити для діючих клієнтів нереально, бо все туманно, неясно, спілкування з інженерною групою не налагоджене, а верхнє начальство помінялося незадовго до початку втечі датазнавців, і займається корпоративними розмовами для клієнтів. В принципі, я (думаю що) знаю, як все правити, але це купа роботи без 100% гарантій результату, плюс, вимагає набагато більше внутрішніх командирських прав і такого вкладу нервів і часу, за який мені не платять. Я на посаді senior data scientist'а, це індивідуальна робота з дослідницьким забарвленням, а не керування командою і внутріфірмова політика. Тепер маю два можливих виходи:
(а) плюнути на все тут і піти на нову роботу. Можливість є. Правда, знаючи реальні розклади, сильно я не виграю, максимум, на кілька відсотків зарплатню піднімуть, плюс кар'єрно залишуся там само, не виросту... Зате проблем менше. :)
(б) пробувати міняти все на старій роботі, для цього вимагати у керівництва більше грошей і вищу посаду з більшими правами. А якщо не хочуть, то можу піти з роботи, і хай мастять собі голову.
Друге мені, в принципі, цікавіше, бо це зараз якраз та сама можливість просунутися в житті трохи вище... Але як? З одного боку, не вимагати того зараз -- проворонити шанс, другий такий буде не скоро. З іншого, це ж де факто, шантаж: якщо я зараз піду геть, то у них можуть бути проблеми, зірвані контракти, все таке. Навіть якщо вони мене залишать, то чи не затаять зло? І наскільки більше грошей реально вимагати в такій ситуації. Бо як попрошу замало, то жаба задавить :) Чи треба не називати цифру, а казати "ви пропонуйте, а я буду думати?" До речі, а з конкурентами так можна робити? Казати, ви присилайте offer, якщо мені сподобається, прийму, але наперед суму вам не скажу. Якось я так не вмію, а, кажуть, треба. І де точно взнати, скільки компанія за таке може заплатити, бо Glassdoor щось не те пише.
Отакі от нерви.... Ще раз повторюся, що в набагато дрібніших деталях зараз напишу те ж саме в наступному приватному пості.