графомань

[malyj_gorgan]

Навіяло постом Хуана Ґанді, де він пробував добитися від чергового еЛеЛеМа патріотичних рядків на тему Курська. Не вміє ще штучний інтелект правильно графоманити віршованим стилем, не вміє. Треба тим, хто там той елелем тренує перечитати скрижалі, а саме Подорож Першу А, як правильно програмувати електрибальди. Ну, або в буриме погратися, щоби їхня машина зрозуміла, що справжня графомань починається не з ідеї, а з дурнуватої рими, яка тягне за собою ще більш дурнуваті рими, поки не вихлюпується в кульмінації рими абсолютно ідіотської, ну, там з вокалізованим приголосним.
Десь так:

Хто би мені та й зумів пояснить
Слово зі снів чудернацьке -- "ячсмить"?
    А задно розкажіть мені про
    Інше страхіття зі снів -- "фівапро".
Друзі, знайомі, та хоч вороги:
Що це за збочення -- ваш "йцукенг?!?"

Comments

[malyj_gorgan]

Поділяю любов до старих друкарських машинок. У нас була давня машинка, яка друкувала і кирилицею, і латинкою. Тато її за якісь страшні гроші десь на чернівецькій барахолці викупив в кінці шестидесятих, машинка була родом чи то з міжвоєнної Польщі, чи то з до-першо-світово-воєнної Австрії. Там, правда, була абсолютно унікальна широка стрічка, таку не купиш, доводилося часом промазувати тушшю чи чорнилами, я вже і не памʼятаю, що то було -- памʼятаю, що мороки і бруду було неміряно. Тому коли в восьмидесятих у нас зʼявилася спочатку сучасніша савєцька кирилична машинка з доданими українськими "і", "ї" і "є", а потім ще і досить нова (але все ще механічна) латинка, то ми стару заховали і виймали лише похвалитися якимось знайомим :)
Я, правда, хоч убий не памʼятаю виробника.

[buran293]

мастив широку стрічку типографською фарбою.
результат був сумний, але вибору не існувало!
стрічки, копірувальний папір, та ба, сам папір в 1990-ті рр. був в дифіциті.
виробників великих канцелярських друкарських машин було не так щоб і багато, але і не мало.
якісні старі зразки машин, пережили не один ремонт!
і при своєчасному ТО були практично вічні!
принаймні, ті машинки що були вже після 1980-х рр., такою живучистю не відрізнялися.
окрема тема, електричні і механічні машинки "Ятрань"(
наші друкарки називали їх тільки "Я_дрянь!"™, ломалися вони дуже часто і мали дурну слава('

[malyj_gorgan]

З Ятранню справи не мав, електричну друкарську машинку вперше використовував уже в Штатах, у нас була олдскульна секретарка в нац. лабораторії, у неї на столі стояла така машинка.
Стрічки/кальки/оцевсе -- пережив, правда, мої спогади з кінця 70х і до 91-го року.

[buran293]

до початку 90-х рр. запасів канцтоварів було вдоста.
а вже десь після 1992 р., прийшось проявляти скіли і сподіватись на власні сили.
пам'ятаю, як скомуниздили два рулона упаковочного паперу(рулон десь півтора метри висотою) в місцевій типографії, за горілку, вночі на станку порізали на А4, потім це все руцями віднесли до контори...
титанічна(сизифова) нафіг нікому не потрібна праця))

[buran293]

в усіх установах і організаціях, де довелося попрацювати, обов'язково була така олдскульна секретарка!
часто, курила "Біломор", пила міцний чай(скоріше навіть чефір)), мала складне життя і барвисту біографію.

[malyj_gorgan]

У мене гандікап -- я більше тридцяти років живу в США. Тому -- не "Біломор", а "Лакі Страйк", і не чефір, а таки каву. А остання секретарка, в Берклійскій нацлабі, Хілма Джонсон, взагалі не курила, хоча все інше -- так і було: непроста біографія, олд скульна підготовка, єдина людина яка могла нормально працювати з трохи-самодуром-але-генієм начальником-засновником....

[buran293]

два мира - два Шапіро!©

[malyj_gorgan]

які (шапіри) виявляються подібнішими одне на одного, ніж здається на перший погляд

[buran293]

ваша правда.
і це краще добре, ніж зле)