malyj_gorgan | Ксенофобське: про Донбас і не тільки

Давно хотів написати пост про донецьких біженців, але якось руки не дійшли. Та й нема чого: серед них і нормальні попадаються, та і ненормальних судити морального права не маю, оскільки сам ніколи біженцем не був. (Що не означає, що у мене є хоч дрібка симпатії по відношенню до тих, хто втік на захід України, і, живучи там, продовжує активно настоювати на справедливості цілей і/або методів Росії взагалі і Лугандону зокрема. То якісь клоуни, а не біженці.) Тому напишу не про біженців, а про совєцьких луганчан взагалі. Наперед перепрошую знайомих з тих країв: у мене таких особистих знайомих троє, всі троє прекрасні люди з нормальними поглядами, двоє живуть в Штатах, один в Києві. Вас, друзі, не стосується, що я напишу, це про "в-середньому". Навіть не напишу, а процитую одного поета і музиканта, якого дуже люблю, Веню Д'ркіна. До речі, з Луганщини, російськомовного, плоть від плоті тої землі. Як і всі справжні митці, він явно щось таке транслював напряму з ноосфери чи звідки там. Цитата ця про багатьох з нас, якщо не про всіх, але є підстави підозрювати, що земляків Вені по регіону воно стосується чи не найбільше.
Власне, цитата:

"" (Watch on YouTube)