Тільки що поговорив з мамою по Скайпу, вона у мене лінгвіст, то все пояснила і подивилася:
"-сте", "-м" і т. д. не редуковані шматки давніх слов'яниських форм дієслова "бути", а особовказуючі давньослов'янські закінчення, які збереглися в багатьох народних діалектах, не лише українських. Так, ці закінчення вживалися тому числі і в дієслові "бути", "єсьмь = "я є" , "єсте" = "ви є" і т. д., тому ми і подумали, що вони звідтам прийшли. Відповідно "ходив'м" чи "ходили'сте" -- це те ж саме, що "я ходив" чи "ви ходили", тому "я ходив'м" -- уже формально неправильно, бо redundancy, але народ часом і неправильно говорить, справа така...
'терки' це терни, терен, ягідне дерево 'конарі' таки гілки, хоча місцями вживаються в значенні коріння 'шварна' геть не українське слово, ну так і лемківська мова на перетині польскої, словацької і західноукраїнської
чисто українське слово 'трапити' (західний варіант 'трафити'), справді є давнім запозиченням з германських мов, всюди, не лише в виразі "шляк би тє трафив"
no subject
Date: 2018-11-16 08:48 pm (UTC)"-сте", "-м" і т. д. не редуковані шматки давніх слов'яниських форм дієслова "бути", а особовказуючі давньослов'янські закінчення, які збереглися в багатьох народних діалектах, не лише українських. Так, ці закінчення вживалися тому числі і в дієслові "бути", "єсьмь = "я є" , "єсте" = "ви є" і т. д., тому ми і подумали, що вони звідтам прийшли. Відповідно "ходив'м" чи "ходили'сте" -- це те ж саме, що "я ходив" чи "ви ходили", тому "я ходив'м" -- уже формально неправильно, бо redundancy, але народ часом і неправильно говорить, справа така...
'терки' це терни, терен, ягідне дерево
'конарі' таки гілки, хоча місцями вживаються в значенні коріння
'шварна' геть не українське слово, ну так і лемківська мова на перетині польскої, словацької і західноукраїнської
чисто українське слово 'трапити' (західний варіант 'трафити'), справді є давнім запозиченням з германських мов, всюди, не лише в виразі "шляк би тє трафив"
ніби, все :)