Дибр і політичні стереотипи
Dec. 19th, 2020 12:29 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
malyj_gorganЯкщо хто ще не знає, ми декілька тижнів тому переїхали. В рамках одного регіону і в місця подібного рівня добробуту, але трішечки інакші в смислі політичних преференції населення, що відбивається на купі дрібничок. На цьому ґрунті у мене стався класичний reinforcement of stereotypes, підтвердження стереотипів і упередень, якщо по-нашому.
До кінця жовтня ми півтора десятиліття прожили в Берклі, університетсько-хіпово-мистецько-бездомному містечку, історичному епіцентрі американського екстравертного лібералізму. Місці, яким республіканських дітей лякають в колисках, архетипно-лівому, навіть на тлі сусідів. Перед Берклі я десять років жив у Медісоні, штат Вісконсін, теж ну дуже ліберальному відносно околиць університетському містечку. Нинішній же наш дім, містечко Кастро Веллей, хоч і виглядає бастіоном лібералізму порівняно з традиційним Півднем, Преріями чи навіть північніми графствами Каліфорнії, але, як казав Вінсент Вега, the same shit we got here, they got there, but there they’re a little different. І вся різниця якраз в рамках стандартних стереотипів з серії "консерватори vs прогресивісти", підтверджуючи корисність стереотипів. Так-то на стереотипи прийнято наїжджати, переважно, шляхом контрприкладів, але такі наїзди справедливі проти абсолютизованих тверджень, а важливо пам'ятати, що стереотипи добре працюють лише при рівноцінному порівнянні. У випадку право-ліво, щоби не пошитися в дурні, треба порівнювати людей з одного географічного регіону (клімат і історія перебивають більшість інших чинників), подібного матеріального рівня, подібних зовнішніх рамок типу розміру населеного пункту, густоти населення, етнічної однорідності, навіть релігій. З цеї точки зору житлові райони Берклі і Кастро Веллей якраз виступають хорошим полем для порівняння, тут майже все те ж саме, крім власне конкретних людей і відмінностей в їхніх способах мишлення і темпраменті -- того, що частенько визначає партійність людини. Аналогічна паралель працювала у свій час в Медісоні, якщо порівнювати його передмістя з трохи дрібнішими містами півнішніше в тому ж Вісконсіні. Повертаючись до Кастро Веллей: я, до речі, списки партійної реєстрації не дивився, може, тут якраз ще ліберальніше, ото буде смішно. Але, думаю, ні, судячи передвиборчих плакатиках, кількості американських прапорів, ну і всіх тих стереотипах, про які нижче.
Словом, ось вам кілька стереотипів, яким я знайшов підтвердження. Ви теж так думаєте, чи це лише confirmation bias?
1. Безпека. В консервативніших місцях менше банальних крадіжок, чи пограбувань. Суб'єктивно безпечніше себе відчуваєш чисто на обивательському рівні. (Того і переїхали.)
2. Зовнішня естетика. В консервативніших місцях зі смаком і креативністю проблемніше. От, банально, хати того ж цінового прошарку тут банально трохи більші, зате архітектура простіша і однаковіша і помітно менше смаку і любові в прикрасах, садочках/газончиках, парканчиках і т. п. А вже зараз, коли кругом різдвяні декорації, це прямо в очі кидається. Лямпочок понаставляли, аби блищєло, очі ріже. Максимальний дизайн рівня Діснея, таке солодке, аж зуби болять дивитися, iykwim. А вже надувної всякої фіґні понаставляли, думаю на електрику на самі лише насоси, що помпупть повітря в тих всіх сніговичків, сантаклаусів, оленів і т. п. тратиться стільки ж, скільки багато хто тут очікує отримати через ковідний стимулюс від уряду. Словом, воно, звичайно, справа смаку, але дивитися навколо в жилих квартальчиках Берклі було відчутно приємніше.
3. Суспільні бенефіти, речі "для людей". Велика різниця на користь ліберальніших місць. У всьому, від більшої кількості парків, дитячих майданчиків і всяких громадських центрів (community centers) до місць, де людина собі може ходити пішки. В тому ж Берклі чи навколишніх містечках значна частина будинків стоїть на пагорбах, де, ну, такий рельєф, купа тупиків, а наскрізних доріг мало. Так дуже часто, навіть коли десь дорогу не проведеш, місто/район озадачилися тим, щоби зробити стежку доріжку сходи, якими пішохід може перейти. Місця і роботи, тобто, ресурсів на створення і підтримку, на то треба мінімум, просто треба подумати і озадачитися, щоби людям було добре. А в Кастро Веллей таких доріжок практично і нема. Більше того, навіть банальних тротуарів багато де нема: часто доводиться ходити обочиною навіть не на вузеньких вуличках на горбі, а там, де діти в школу ходять.
4. Споживацький патріотизм правих і космополітизм лівих. Здавалося б, ті ж самі ділершіпи навколо, а в Кастро Веллей хоч ненабагато, але таки частіше попадаються на очі, скажімо, американські машини. В Берклі "Форд" чи "Шеві" попадаються в рази рідше, а тут навіть "Б'юіки"" часом, всяке інше "Крайслерівське", і не лише траки, хоча і відносна частка траків більша. Тут це легесенький ефект, а десь на Мідвесті воно прямо аж очі ріже, японську чи німецьку машину зустріти геть важко. (Принаймні, так було 25 років тому, коли я вперше звернув на це увагу.)
5. Споживацька естетика. За одяг не скажу, я більше по їжі. А в плані їжі,чим лівіше місце, тим смачніше і різноманітніше, і не лише в плані етнічної diversity. Що на підбір ресторанів глянути, що на магазини-базари. Звичайно, Berkeley Bowl такий один (ок, два, бо дві локації), але і спрощеної/попсової різноманітності/якості типу Trader Joes чи Whole Foods в правіших місцях менше, не кажучи вже про всякі спеціалізованіші або просто локальніші магазинчики овочефруктів, чи сирів, чи рибопродуктів. Таке враження, що навороченіша консервативніша їжа досягається виключно за рахунок більшого розміра стейка чи більшої миски креветок. (Виняток: хороші ковбаси/копченості, а ще дичина, тут не вгадаєш) Добре, що до Берклі недалеко їхати, можна пару разів на тиждень зганяти в магазини туди :)
6. Хотів ще написати про сусідські стосунки, але поки не буду, бо в пандемію неясно, чітке судження складеш лише в нормальний час.
Отакі от стереотипи. Якщо придумаю нові, дам знати. В цілому мушу сказати, що, при всьому іншому однаковому, жити в лівіших місцях помітно приємніше і краще ... лише от в правіших безпечніше. І навпаки. Бо у всього є своя ціна. Ех, нема в житті ідеалу. Треба самому, потрохи, міняти світ навколо себе в той бік, куди здаеться правильним.
Ось, наприклад, щоби не думали, що з естетикою двориків тут все отак жахливо, картинка для привертання уваги. Правильна комбінація рослин і вдало поставлений ліхтар, і дворик перетворюється в казку. Навіть на старенький айфон якщо робити знимку, отака краса виходить:
До кінця жовтня ми півтора десятиліття прожили в Берклі, університетсько-хіпово-мистецько-бездомному містечку, історичному епіцентрі американського екстравертного лібералізму. Місці, яким республіканських дітей лякають в колисках, архетипно-лівому, навіть на тлі сусідів. Перед Берклі я десять років жив у Медісоні, штат Вісконсін, теж ну дуже ліберальному відносно околиць університетському містечку. Нинішній же наш дім, містечко Кастро Веллей, хоч і виглядає бастіоном лібералізму порівняно з традиційним Півднем, Преріями чи навіть північніми графствами Каліфорнії, але, як казав Вінсент Вега, the same shit we got here, they got there, but there they’re a little different. І вся різниця якраз в рамках стандартних стереотипів з серії "консерватори vs прогресивісти", підтверджуючи корисність стереотипів. Так-то на стереотипи прийнято наїжджати, переважно, шляхом контрприкладів, але такі наїзди справедливі проти абсолютизованих тверджень, а важливо пам'ятати, що стереотипи добре працюють лише при рівноцінному порівнянні. У випадку право-ліво, щоби не пошитися в дурні, треба порівнювати людей з одного географічного регіону (клімат і історія перебивають більшість інших чинників), подібного матеріального рівня, подібних зовнішніх рамок типу розміру населеного пункту, густоти населення, етнічної однорідності, навіть релігій. З цеї точки зору житлові райони Берклі і Кастро Веллей якраз виступають хорошим полем для порівняння, тут майже все те ж саме, крім власне конкретних людей і відмінностей в їхніх способах мишлення і темпраменті -- того, що частенько визначає партійність людини. Аналогічна паралель працювала у свій час в Медісоні, якщо порівнювати його передмістя з трохи дрібнішими містами півнішніше в тому ж Вісконсіні. Повертаючись до Кастро Веллей: я, до речі, списки партійної реєстрації не дивився, може, тут якраз ще ліберальніше, ото буде смішно. Але, думаю, ні, судячи передвиборчих плакатиках, кількості американських прапорів, ну і всіх тих стереотипах, про які нижче.
Словом, ось вам кілька стереотипів, яким я знайшов підтвердження. Ви теж так думаєте, чи це лише confirmation bias?
1. Безпека. В консервативніших місцях менше банальних крадіжок, чи пограбувань. Суб'єктивно безпечніше себе відчуваєш чисто на обивательському рівні. (Того і переїхали.)
2. Зовнішня естетика. В консервативніших місцях зі смаком і креативністю проблемніше. От, банально, хати того ж цінового прошарку тут банально трохи більші, зате архітектура простіша і однаковіша і помітно менше смаку і любові в прикрасах, садочках/газончиках, парканчиках і т. п. А вже зараз, коли кругом різдвяні декорації, це прямо в очі кидається. Лямпочок понаставляли, аби блищєло, очі ріже. Максимальний дизайн рівня Діснея, таке солодке, аж зуби болять дивитися, iykwim. А вже надувної всякої фіґні понаставляли, думаю на електрику на самі лише насоси, що помпупть повітря в тих всіх сніговичків, сантаклаусів, оленів і т. п. тратиться стільки ж, скільки багато хто тут очікує отримати через ковідний стимулюс від уряду. Словом, воно, звичайно, справа смаку, але дивитися навколо в жилих квартальчиках Берклі було відчутно приємніше.
3. Суспільні бенефіти, речі "для людей". Велика різниця на користь ліберальніших місць. У всьому, від більшої кількості парків, дитячих майданчиків і всяких громадських центрів (community centers) до місць, де людина собі може ходити пішки. В тому ж Берклі чи навколишніх містечках значна частина будинків стоїть на пагорбах, де, ну, такий рельєф, купа тупиків, а наскрізних доріг мало. Так дуже часто, навіть коли десь дорогу не проведеш, місто/район озадачилися тим, щоби зробити стежку доріжку сходи, якими пішохід може перейти. Місця і роботи, тобто, ресурсів на створення і підтримку, на то треба мінімум, просто треба подумати і озадачитися, щоби людям було добре. А в Кастро Веллей таких доріжок практично і нема. Більше того, навіть банальних тротуарів багато де нема: часто доводиться ходити обочиною навіть не на вузеньких вуличках на горбі, а там, де діти в школу ходять.
4. Споживацький патріотизм правих і космополітизм лівих. Здавалося б, ті ж самі ділершіпи навколо, а в Кастро Веллей хоч ненабагато, але таки частіше попадаються на очі, скажімо, американські машини. В Берклі "Форд" чи "Шеві" попадаються в рази рідше, а тут навіть "Б'юіки"" часом, всяке інше "Крайслерівське", і не лише траки, хоча і відносна частка траків більша. Тут це легесенький ефект, а десь на Мідвесті воно прямо аж очі ріже, японську чи німецьку машину зустріти геть важко. (Принаймні, так було 25 років тому, коли я вперше звернув на це увагу.)
5. Споживацька естетика. За одяг не скажу, я більше по їжі. А в плані їжі,чим лівіше місце, тим смачніше і різноманітніше, і не лише в плані етнічної diversity. Що на підбір ресторанів глянути, що на магазини-базари. Звичайно, Berkeley Bowl такий один (ок, два, бо дві локації), але і спрощеної/попсової різноманітності/якості типу Trader Joes чи Whole Foods в правіших місцях менше, не кажучи вже про всякі спеціалізованіші або просто локальніші магазинчики овочефруктів, чи сирів, чи рибопродуктів. Таке враження, що навороченіша консервативніша їжа досягається виключно за рахунок більшого розміра стейка чи більшої миски креветок. (Виняток: хороші ковбаси/копченості, а ще дичина, тут не вгадаєш) Добре, що до Берклі недалеко їхати, можна пару разів на тиждень зганяти в магазини туди :)
6. Хотів ще написати про сусідські стосунки, але поки не буду, бо в пандемію неясно, чітке судження складеш лише в нормальний час.
Отакі от стереотипи. Якщо придумаю нові, дам знати. В цілому мушу сказати, що, при всьому іншому однаковому, жити в лівіших місцях помітно приємніше і краще ... лише от в правіших безпечніше. І навпаки. Бо у всього є своя ціна. Ех, нема в житті ідеалу. Треба самому, потрохи, міняти світ навколо себе в той бік, куди здаеться правильним.
Ось, наприклад, щоби не думали, що з естетикою двориків тут все отак жахливо, картинка для привертання уваги. Правильна комбінація рослин і вдало поставлений ліхтар, і дворик перетворюється в казку. Навіть на старенький айфон якщо робити знимку, отака краса виходить:
no subject
Date: 2020-12-20 11:14 pm (UTC)По п.1 - є підозра, що якщо переїхати в консервативний Rust Belt з його opioid crysis, то Берклі буде здаватись раєм на землі. З іншого боку - ніякої проблеми з безпекою в ліберальних МВ чи Санівейлі я не відчував. А є ще Атертон, Лос Альтос Гілз, Лос Гатос...
Але я розумію, про що ти - зазвичай невеличкі міста (які традиційно є консервативними) не мають проблем зі злочинністю по одній простій причині - невелика щільність населення робить злочини неприбутковими, ти ж дешеві наркотики - просто нема кому продавати, для карманників роботи теж нема.
А як у вас там з charging stations?
no subject
Date: 2020-12-21 03:49 am (UTC)Я, пишучи це діло, прямо чув внутрішнім слухом саме таке зауваження. Тому спеціально написав цілий другий абзац про те, чому воно працює лише в рамках одного регіону і подібного матеріального рівня. Але, видно, другий абзац виявився малопомітним :). Багаті Лос Гатос чи Маунтаін В'ю треба порівнювати з Кармелом чи що там у нас більше пасує. А бідні вражені опіоїдною епідемією консервативні містечка з Раст Белта треба порівнювати з тамтешніми ж ліберальнішими місцями, їх стає. Я жив у Вісконсіні, на самому краю Раст Белта, і давно, але те, що я бачив, цілком вписується. Принаймні, в вищих і середніх прошарках воно працює, бідніші геть консервативні райони Апалачії, якоїсь Вест Вірждинії, може, і не мають аналогів, як і глибоке іннер сіті. Поміть, я не кажу, що одні схильніші до злочинів, чи інші чесніші, звідки мені таке знатеи. Я пишу про саме явище, а що там причина, а що кореляція, про це все можна гадати і сперечатися.
> А як у вас там з charging stations?
Поняття не маю, у мене старенька "Хонда Фіт", вся з себе бензинова.
no subject
Date: 2020-12-21 07:29 am (UTC)Санівейл взагалі в лідерах по безпеці був не так давно в країні в цілому (як і Сан Хозе в рейтингу великих міст).
(До речі, Маунтн В'ю - не таке багате місто як то здається з Іст Бей. Там дофіга місць де живе сині комірці ще з часів, коли основним бізнесом там був збір полуниці та яблук.)
А ось кондові ліберали як раз купують виключно американський автопром - теслу та болти. :-P
no subject
Date: 2020-12-21 06:47 pm (UTC)Лберали, які купують "Тесли", знову ж таки, живуть в натупному tax bracket'і. Воно має екномічний сенс лише як друга машина і коли хоч хтось в родині регулярно їде на роботу машиною. Не наш випадок: у нас машина лише одна, на ній часом і за місто їздимо, а з цеї точки зору низьколітражний бензиновий двигун ще довго ніщо не переб'є.
Але то таке. Я, хоч і написав кілька абзаців, але хочу сказати, що вчора на середині обірвав коментування, і сьогодні, після цього, хіба лише ввечері зможу повернутися до цього діла. Тому ти там не особливо відповідай, я навіть читати зараз не зможу.
no subject
Date: 2020-12-21 08:15 pm (UTC)Хм? Берклі у сусідах має Окланд з його гетто - там пішки можна дібратися, якщо є бажання. А хто з кримінальних сусідів в Кастро Валлі?
Так, 30K це багато, але різниця між 130К і 100К та 60К та 30К - це різниця більше, ніж різниця чисто у відсотках. 130К та 100К - це кількісна різниця. 60К та 30К - вже якісна.
Чисто прокоментувати: до речі, Сан Хозе - на диво безпечне місто, як для великого міста. Так, не без проблем, як і будь-яке велике місто, але не так давно входило в top-5 по країні, та і зараз - задних не пасе.
no subject
Date: 2020-12-24 01:10 am (UTC)Кримінальні сусіди:
На північний захід San Leandro: за кілька хвилин їзди від "хорошого" краю Кастро Веллей знаходиться спочатку підліткова тюрма, а потім психіатричний госпіталь в Сан Леандро. На захід: маловідомі fly-overs але дуже sketchy San Lorenzo і Ashland. На південь Hayward. Та і до Окленда не так далеко. В Берклі то злочинці, принаймні, яких ловлять, або понаїхали, часто досить здалеку, регулярно бували навіть з якогось Конкорда чи Антіоха чи Валлехо, чи всякі бездомні. Трохи суворіша локальна політика стосовно перших і, особливо, других, і рівень дрібних вуличних проблем різко йде вгору: вони банально видавлюються туди, де їм простіше.
Різниця в медіані:
Дякую, Капітане :) Але в наших умовах 130К і 100К це теж різниця кількісна, якщо ми про медіану. Самої медіани у нас геть не досить, розподіл в більшсті міст іде по однаковій базі, лише форма інша, треба дивитися хоча би по квінтилям... А найкраще -- по цінах на нерухомість.
no subject
Date: 2020-12-24 01:39 am (UTC)Як і 80К та 100К? ;)
Ага, згоден. Ти правий, коли пишеш про райони з певними цінами. Бо інакше в СХ можна змішати трейлер парк біля Там'єну та Південний СХ з його школами 9/10.
До речі, вплив на кримінальність тієї підліткової тюрми перебільшений - в мене там в дружині була інтернатура. :) Да і в сусідній Санта-Кларі підліткова тюрма на злочинність впливає приблизно ніяк.
А що до Сан Лорензо (тощо) здивований - я б його з поганими районами Окленда не порівнював, так, там не рай на землі, але по рівню злочинності це, як на мене, ближче до мідтаун СХ, ніж до Окленду.
В мене є прекрасна байка про те, як вони іноді видавлюються навпаки - там, де їх ловлять.
Було це років вісім тому. Я тоді жив в МВ, маявся безсонням і вирішив піти в 7/11, купити молока та підігріти. Коли я повертався, я побачив п'яного безхатченка, з пляшкою в руці. Він побачив мене, і волаючи "Whazzup!" побіг до мене через Ель Каміно, розмахуючи руками.
Там, звідки я родом, є прикмета - якщо в три години ночі до тебе несеться п'яний чувак і щось волає, то це не до добра. Я зробив крок назад і почав чекати, поки він скоротить дистанцію. Він побачив це, вірно оцінив мої наміри, і як в мульті, почав гальмувати обидвома ногами разом.
- Relax, man! - він задрав сорочку - see, no guns, no guns, I mean no trouble!
Тут я побачив, що він в стані, коли алкоголь робить людей схильними до елоквенції, а не до агресії. Кажу:
- Okay, man, relax - I have no beef with you.
Він почув мій акцент і каже:
- What's with your mouth? Are you drunk?
- No, I don't drink.
- High?
- I don't use.
- Nah, you must be high or drunk.
- Man, if it's about my accent - I'm Ukrainian.
І тут він мене порвав на сто маленьких микиток. Каже:
- Ukraine? Ah, Kyiv!
(Думаю, ого, в нас в бомжа запитай в три ранку, як зветься столиця Каліфорнії...)
Він продовжує:
- You know, I hate Ukrainians. (Хм, думаю, може, тебе все ж треба стукнути?) You know why?
- Why?
- Because I'm Russian! (а сам чорношкірий, до речі!)
(Тобто він ще на геополітику знається - в 2012 році, нагадаю!)
Він пішов собі далі, а я залишився в шоці - думаю, явно ж людина не дебіл, має почуття гумору, якусь освіту, що він робить в МВ в такий час, та ще з відкритим алкоголем? Його ж тут заарештують за 5 хвилин, як тільки патруль його побачить.
І потім мене накрило - це ж практично новелла О'Генрі! Його заарештують - він проведе 2-3 місяці за ґратами і не буде мерзнути взимку!
no subject
Date: 2020-12-24 09:48 pm (UTC)Звичайно. Саме тому Берклі в цілому з Кастро Веллей в цілому порівнювати я б не став, а лише після купи поправок і обмежень, які досить добре апроксимуються оцінкою житлових кварталів.
> ... кримінальність тієї підліткової тюрми перебільшений ...
Може, я ж кажу, що у нас не впливає. Просто знаю, що в інших місцях я чув, як концепцію тюрми поблизу використовували як пояснення підвищеної криміногенності району.
> .. що до Сан Лорензо (тощо) здивований ...
Я тут можу помилятися, бо не впевнений, де межа Сан Лорензо, може, то я ще про Ешленд або вже про Хейворд писав. Знаю лише, що в межах десяти хвилин їзди в той бік попадаєш в досить нерадісні місця, але до чого яка вулиця належить ще в курсі. Якщо що, перепрошую, Сан Лорензо, не хотів тебе образити :)
Байка про нормального бездомного хороша, у мене кілька хороших теж було, а вже в Юлі 6 років тренувала карате в берклійському парку такого набралося багато. Серед них купа надзвичайно хороших людей, купа абсолютно мирних людей... що не міняє сумної статистики злочинності. Про подібність до О Генрі я теж згадував не раз, але навряд чи воно доречно тут і зараз. Тут скорше про недоступність нормальної психіатричної допомоги і детоксикації, з якими в тюрмі не ліпше, ніж на вулиці.
no subject
Date: 2020-12-21 03:49 am (UTC)