Антропонімічна похідна п'ятого порядку
Oct. 19th, 2021 05:04 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
malyj_gorganМені до попереднього посту слушно зауважили, що це не зовсім рекурсія, але я не один назвав заборони заборон заборон рекурсивним підходом, у Авви було про теж, хоч і шкода, що апєрєділі, але і чорт з ним, я про інше.Я таки взнав про українське відіменне прізвище, яке найдалі відійшло від первісного імені. Професор Павло Павлович Чучка зафіксував десь на Закарпатті прізвище "Федишканинець". Сьогодні ми, звичайно, не можемо точно прослідкувати шлях творення, якісь два з кроків могли статися одночасно, а могли і позначати перехід від тата до сина. Словом, при консервативному підході чотири стадії відіменного творення, а при оптимістичнішому усіх п'ять! Отже:
0. Федь
1. Федиш (син Федя або зменшене до Федь)
2. Федишко (син Федиша або зменшене до Федиш)
3. Федишканя (дружина Федишка)
4. Федишканин (син Федишкані)
5. Федишканинець (син Фединшканина)
(В чотирихстадійному варіанті можуть злитися кроки 1-2 або 2-3, але не 1-2-3 разом. Хоча, будемо чесні, можливо, ець в кінці додався теж не від батька до сина, а просто так, у нас все могло бути)
Варіантів же на 3-4 кроки там досить багато. Від того ж Івана є не лише згаданий в попереньому пості Іванишинець, а і Іванцюлинець: Іван>Іванцьо>Іванцюля>Іванцюлин>Іванцюлинець. Взагалі, варіанти називати жінку за чоловіком на -каня або на -уля -- прикольні і характерні майже виключно для Закарпаття з невеликими домішками по Бойківщині і Гуцульщині. Та навіть стандартний варіант на -иха (Василиха, Петриха) переважно западенський, правда, це вже від Буковини до Волині було. Ще в 1970-80-і жінок в селі на Галичині так і називали: Пилипиха, Якимиха, Миханиха, Якубиха. Але Тимчиха -- це ще якось нормально, а Павлюля або Юрканя -- це ж круто! А в Центрі і на Сході навіть варіантів на -иха навіть покоління назад було мало. (Патріархальний підхід, однако, зараз уже майже відмер. Патріархалізму туди і дорога, але граматичного феномена шкода, шкода.)
0. Федь
1. Федиш (син Федя або зменшене до Федь)
2. Федишко (син Федиша або зменшене до Федиш)
3. Федишканя (дружина Федишка)
4. Федишканин (син Федишкані)
5. Федишканинець (син Фединшканина)
(В чотирихстадійному варіанті можуть злитися кроки 1-2 або 2-3, але не 1-2-3 разом. Хоча, будемо чесні, можливо, ець в кінці додався теж не від батька до сина, а просто так, у нас все могло бути)
Варіантів же на 3-4 кроки там досить багато. Від того ж Івана є не лише згаданий в попереньому пості Іванишинець, а і Іванцюлинець: Іван>Іванцьо>Іванцюля>Іванцюлин>Іванцюлинець. Взагалі, варіанти називати жінку за чоловіком на -каня або на -уля -- прикольні і характерні майже виключно для Закарпаття з невеликими домішками по Бойківщині і Гуцульщині. Та навіть стандартний варіант на -иха (Василиха, Петриха) переважно западенський, правда, це вже від Буковини до Волині було. Ще в 1970-80-і жінок в селі на Галичині так і називали: Пилипиха, Якимиха, Миханиха, Якубиха. Але Тимчиха -- це ще якось нормально, а Павлюля або Юрканя -- це ж круто! А в Центрі і на Сході навіть варіантів на -иха навіть покоління назад було мало. (Патріархальний підхід, однако, зараз уже майже відмер. Патріархалізму туди і дорога, але граматичного феномена шкода, шкода.)
no subject
Date: 2021-10-20 01:03 am (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 01:17 am (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 12:51 pm (UTC)воно не тільки кількістю рівнів цікаве
Date: 2021-10-20 03:01 am (UTC)Ваша "Юрканя" - це "Jurkienė", а моя знайома "Ришканя" (пані Ришко з флориди) -- "R[y|i]škienė"
Не знаю чи на Заході такі форми існують, але на Полтавщині "жінка Свириденка" - то "Свириденчиха",
а "дочка Свириденка" - "Свириденчучка". А просто особа жіночої статі на прізвище "Свириденко" - то може бути і "Свириденчичка". І якось воно працює, ніхто й уваги не зверта.
P.S.
до вашого попереднього посту, де йшлося про брак вчителів та лікарів серед українців. А численні Лікарчуки звідки узялися? Чи це середній/молодший медперсонал ? :)
Re: воно не тільки кількістю рівнів цікаве
Date: 2021-10-20 03:26 am (UTC)Так у мене половина тексту тут і половина попереднього про форми на иха :)
Але "Свириденчиха" це трохи інше, це розмовне, як і Свиридчучка. Крім того, вже відпрізвищеве. А саме від-іменних варіантів, тобто Свиридиха, Петриха, Миханиха на Полтавщині було, так виглядає, сильно менше. Це не я придумав, це мені спеціалісти з антропоніміки розповіли. А я лише переконався, подивившись на географічний розподіл прізвищ типу Василиха, Петриха, Свиридиха або, якщо сина записували, то Василишин чи Петришин. Тих прізвищ східніше Поділля, вважайте, і нема.
> ...про брак вчителів та лікарів серед українців А численні Лікарчуки звідки узялися?
Я не кажу, що їх нема. Я кажу, що їх мало. Лікарчуки не численні, разом з Лікаренками, Лікарями, Докторами і Докторуками їх добре як тисяча набереться на всю УкраИну. А від вчителів ще на два порядки менше.
Всі дані з ridni.org
Re: воно не тільки кількістю рівнів цікаве
Date: 2021-10-20 03:28 am (UTC)Встидаюся признатися, але не знаю, звідки це (а шукати ліньки) Румунська чи мадярська версія?
Re: воно не тільки кількістю рівнів цікаве
Date: 2021-10-20 12:10 pm (UTC)Там і досі так. Дружина чоловіка на прізвище "Jurkus" пишеться в паспорті "Jurkienė", а дочка - "Jurkutė"
no subject
Date: 2021-10-20 08:11 am (UTC)А 5. Федишканина (дочка або дружина сина Федишкані) - ніяких сумнівів :)