![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
malyj_gorganХто слідкує за “новими” українськими “політичними силами” 1, 2, той, може бачив відео, як один з нинішніх економічних “міністрів” кілька років тому вчив студентів писати доноси. (Хто не бачив: ютуб, пошук на “милованов доноси”. Заодно зверніть увагу, як в Україні в часи розгулу націоналізму притісняють російську мову .) Воно, звичайно, мало що хто коли студентам розповідає, але якось моторошнувато, коли отаке “хто” командує сектором економіки твоєї країни. А перед тим, кажуть, розробляє КМБ для зеленовибраних “слуг народу”. А ось вам ще один штрих до портрету цього видатного гуманіста спеціаліста з теорії ігр:
Офіційні урядові папери пишуть, а вікіпедія не перечить, шо це конкретне “хто” кілька років до 2004 вчилося в аспірантурі і заробило собі дохтірську дисертацію з економіки в University of Wisconsin - Madison, він же UW Madison, він же просто UW. Так вийшло, що я в ті роки теж мав приємність навчатися, а потім працювати в UW, хоч і не в економіці. І, така вже в мене компанійська натура, я самовпевнено вважав, що хоч трошки, хоч боком, але майже з кожним представником пост-сов’єцьких людей в універі я в ті часи перетинався: з ким дружив, з ким пробував подружитися, з ким тусував на вечірках у купи друзів. Точно пробував зустрітися, якщо вичисляв хоч кого з України…, та будемо щирими, будь звідки з екс-ссср. І донедавна вважав, що, принаймні, серед аспірантів і постдоків, охопив таких усіх, ну скільки там їх було? А якщо кого не зустрів, то хоча би про нього/неї чув. Доказів цьому всьому я, звичайно, не маю, не хоче мені вірити на слово, не вірте, але так було. І тому мене дуже здивувало, що ім’я Тимофія Милованова, не просто аспіранта зі слов’янським іменем, а ще і земляка, пройшло попри мене. Це йому треба було зовсім не цікавитися життям земляків і екс-земляків, щоби на всіх тих відповідних тусівках його не лише не бачили, але про нього і не говорили.
Ну, але всяке буває. Може. Мало що, може йому цікавіше з американцями було пити пиво на матчах “борсуків”. Але хоч на тому факультеті, де він вчився, про нього мали б знати? Благо, друзі серед російськомовних аспірантів на економічному на початку двотисячних у мене були, досі дружимо. Написав одній такій знайомій, Т, … але і вона про Тимофія Милованова не чула ні разу. Порилася по старих імейлах в ящику… і там ніяких слідів. Жодного! Я собі, правду кажучи, не можу уявити, щоби хтось учився в межах кількох років від мене на одному факультеті, а я про нього не знав, не чув і ніколи не перетинався електронно. Фізиків я знав 100% аспірантів свого року і плюс-мінус років п’ять, математиків: може, плюс-мінус три, серед хіміків, комп’ютерщиків, інженерів, біологів і т. п. — не всіх, але колишніх “совків” — точно всіх. Т, котра моя знайома, — теж компанійська людина, на економічних і фінансових спеціальностях це необхідна риса, а тут — ні біта інфомації…. Це вже не просто треба тусовок уникати, це вже треба ну дуже спеціально шифуватися, яка б не була причина: мізантропія, паранойя, понти, чи ще щось. (Я, на всякий випадок, перевірив: в бібліотеці UW дисертація від його імені є.) Словом, отаке спостереження, висновки придумуйте самі
1 Якщо подумати, то в даному контексті і “українськими” теж треба писати в лапках.
2 До речі, маю підозру, що множина людей, які слідкують за тим, що роблять зеленополітики, практично не перетинається з множиною людей, хто за цих політиків голосував.
Офіційні урядові папери пишуть, а вікіпедія не перечить, шо це конкретне “хто” кілька років до 2004 вчилося в аспірантурі і заробило собі дохтірську дисертацію з економіки в University of Wisconsin - Madison, він же UW Madison, він же просто UW. Так вийшло, що я в ті роки теж мав приємність навчатися, а потім працювати в UW, хоч і не в економіці. І, така вже в мене компанійська натура, я самовпевнено вважав, що хоч трошки, хоч боком, але майже з кожним представником пост-сов’єцьких людей в універі я в ті часи перетинався: з ким дружив, з ким пробував подружитися, з ким тусував на вечірках у купи друзів. Точно пробував зустрітися, якщо вичисляв хоч кого з України…, та будемо щирими, будь звідки з екс-ссср. І донедавна вважав, що, принаймні, серед аспірантів і постдоків, охопив таких усіх, ну скільки там їх було? А якщо кого не зустрів, то хоча би про нього/неї чув. Доказів цьому всьому я, звичайно, не маю, не хоче мені вірити на слово, не вірте, але так було. І тому мене дуже здивувало, що ім’я Тимофія Милованова, не просто аспіранта зі слов’янським іменем, а ще і земляка, пройшло попри мене. Це йому треба було зовсім не цікавитися життям земляків і екс-земляків, щоби на всіх тих відповідних тусівках його не лише не бачили, але про нього і не говорили.
Ну, але всяке буває. Може. Мало що, може йому цікавіше з американцями було пити пиво на матчах “борсуків”. Але хоч на тому факультеті, де він вчився, про нього мали б знати? Благо, друзі серед російськомовних аспірантів на економічному на початку двотисячних у мене були, досі дружимо. Написав одній такій знайомій, Т, … але і вона про Тимофія Милованова не чула ні разу. Порилася по старих імейлах в ящику… і там ніяких слідів. Жодного! Я собі, правду кажучи, не можу уявити, щоби хтось учився в межах кількох років від мене на одному факультеті, а я про нього не знав, не чув і ніколи не перетинався електронно. Фізиків я знав 100% аспірантів свого року і плюс-мінус років п’ять, математиків: може, плюс-мінус три, серед хіміків, комп’ютерщиків, інженерів, біологів і т. п. — не всіх, але колишніх “совків” — точно всіх. Т, котра моя знайома, — теж компанійська людина, на економічних і фінансових спеціальностях це необхідна риса, а тут — ні біта інфомації…. Це вже не просто треба тусовок уникати, це вже треба ну дуже спеціально шифуватися, яка б не була причина: мізантропія, паранойя, понти, чи ще щось. (Я, на всякий випадок, перевірив: в бібліотеці UW дисертація від його імені є.) Словом, отаке спостереження, висновки придумуйте самі
1 Якщо подумати, то в даному контексті і “українськими” теж треба писати в лапках.
2 До речі, маю підозру, що множина людей, які слідкують за тим, що роблять зеленополітики, практично не перетинається з множиною людей, хто за цих політиків голосував.
no subject
Date: 2019-09-20 08:36 pm (UTC)Что Трампу нужно от Зеленского известно, Джулиани, собственно, об этом открыто говорит -- нужна информация о том, что Лещенко оговорил Мэнафорта, чтобы помочь кампании Клинтон (Ukrainian collusion), и информация о том, что Байден настоял на увольнении Шокина, потому что Шокин расследовал компанию, в которой сын Байдена занимал какой-то пост.
Сегодняшняя информация WSJ подтверждает, что Трамп восемь (!) раз во время этого телефонного разговора давил на Зеленского, чтобы тот сотрудничал с Джулиани в деле расследования Байдена.
Мой поинт тут в том, что я удивлен, что Зеленский и товарищи сами не рвутся выслужиться перед Трампом, и что Трампу нужно лично давить в телефонном разговоре и удерживать помощь.
С другой стороны, для Украины это рациональное поведение. Трамп, вполне вероятно, через пару лет не будет президентом США.