мовне, галицьке

[malyj_gorgan]

Чим старшим стаю, тим більше хочеться говорити так, як то сі в нас говорило, як говорила бабця з дзядзьом і решта родини. Географічно -- серце Галичини, трохи на захід від власне Галича, в околицях Стрия, Долини, Калуша... І часом ловлю себе на тому, що мої діти часом не розуміют якихось з тих слів, які з моєї точки зору гет чисто нормальні. Не глибинно-діалектні-реґіональні (нині не кождий буде знав, що таке бамбетль чи блят) а прості, такі, що я певний був, що то знают всі. Тобто, слова, які ТАМ і ТОДІ розуміли всі, навіть якщо то був хтось гет російськомовний чи якась вчителька, яка приїхала до нас з-за Дніпра, і говорила гет чисто літературно, як диктор на телевізорі.
Хоча... то я собі так думаю, що вони поширені, а, може, ні? А ну, товариство, хто тут не чистий галичанин, хіба то не загальновживані слова? (Далі кілька слів, які за останні пару місяців доводилося пояснювати:
дзядзьо, тета, стрийко, шваґро, батяр, безличник
путня, сезорик, файка, філіжанка, тичка, цьвок
трускавки, афини, ярина, сальцесон
бʼюрко, фотель, пʼєц
стрих, спіжарня
штрека
фоса
цуґ

Все знаєте?

Comments

[juan_gandhi]

Сальцесон, охренеть.

[malyj_gorgan]

Сальцесон з хроном -- то є правильно! :)
Правда, у нас хрін з бурячком називали окремим словом -- "цвіклі"

[pani_stosia]

Я знаю десь половину, але я напівбойко, то воно ся не рахує. Експеримент не чистий.

[malyj_gorgan]

Село Креховичі, куди я їздив на канікули до дзядзя і бабці -- то якраз на границі Бойківщини. Оскільки воно етнографічний регіон без чітких кордонів, то на деяких картах воно уже бойківське село, на других -- ще нє. Як би то сказати ..., о, придумав -- напівбойківське! Там, відповідно, живут напівбойки.

Але -- лише половину? А, якщо не секрет, то що невідоме? Бо більшість з цих слів -- вони навіть в Великому Тлумачному Словнику є, тобто, вважайте, літературні. Я оце лише перевіряв. Дзядзя, правда, нема, але ж то очевидне слово, нє?

[bytebuster]

Ну я. Народився у Києві, сам говорю гет чисто літературно, як диктор на телевізорі. Окрім, звісно, випадків, коли використовую суржикове слово, яке у ситуації вважаю більш доречним.

З наведених слів знаю ледь половину. Ретроспективно можу сказати, що з дитинства з цих слів знав лише стрийко, швагро і сальцісон (через 'і').

Але так і має бути. Мова є континуум мов навіть не регіону, а кожної окремої особи. Таке собі тензорне поле. Багатовимірне. Вимірів стільки, скільки існує grammatical units (думок). Звісно, тензори там дуже sparse і більшість полів — нулі, але на відстанях помітна різниця накопичується.

Якщо це не так, вилазить москвоєзик або французька або путунхуа, де приходить чиновник і примусово уніфікує.

[chy_me_ra]

філіжанка, трускавки, сальцесон
ще деякі здаються знайомими, можливо в контексті стане зрозуміле значення

[ichthuss]

Київщина, виріс в україномовній сім'ї, але повністю російськомовному оточенню. Знаю менше половини.

Знаю:
дзядзьо, тета, стрийко, шваґро, батяр
філіжанка, трускавки
пʼєц
стрих

Зустрічав, але сумніваюсь в значенні / точно не пригадую:
фотель, спіжарня

Не знаю:
безличник
путня, сезорик, файка, тичка, цьвок
афини, ярина, сальцесон
бʼюрко,
штрека
фоса
цуґ

[sassa_nf]

Точно знаю:

тета, стрийко, шваґро,
філіжанка, тичка,
трускавки, сальцесон


Здогадуюсь:

штрека
цуґ


Не певен, може бути не те, що здається:

дзядзьо, батяр, безличник
фотель, пʼєц
стрих

Звісно, подивлюсь у словнику.

[sassa_nf]

Словник підтвердив тільки стрих. Дзядзьо я здогадався за контекстом, що швидше за все, це не дядько, а дід.

Не знайшов: сезорик, цьвок, ярина, б'юрко.

хіба то не загальновживані слова?

[h1uke]

ці слова - "загальновживані в межах Галичини". Здебільшого полонізми, що цілком природньо.
Більшість з цих слів пересічний східняк не розпізнає (ще й завдяки специфічній галицькій вимові).
Але, не забуваємо, що колись давно-давно за рікою Ірпінь була Польща, і рештки польської культури
в тих місцях дивним чином зберіглися й досі.
Тому, скажімо, в Фастові, наприклад, не буде проблем із шваґром, трускавками, файкою і фотелем.
Там навіть річка Фоса тече :)

Колись я знав чотирьох студентів київської політехніки, сусідів по кімнаті в гуртожитку.
Вони були з різних регіонів, і вживали схожі, але різні слова на додаток стандартного "сірники":
"сірчаки", "сіркачі" і "сірки". З інших кімнат до них, бувало, заходили до них по "шваблики" :)

P.S. чули лемківський вираз "стругАти бандУркы" -- саме так, з "ы"? - мені дуже подобається

[ukurainajin]

Не загальновживані. Жодне. Хіба що філіжанку в останні роки популяризовано.
Деякі я знаю насамперед з польської, а вже потім дізнався, що вони регіональні.

[ukurainajin]

дзядзьо — не подумав би, що це дідо… попри навіть польське
тета — спантеличує, в нас тітка
стрийко — знаю, але в нас дядько
шваґро — знаю як швагер, але наживо, хіба, й не чув, саме поняття в нас не в обігу
батяр — знаю як культурний феномен зі Львову
безличник — не здогадався би, у нас безсоромник або просто негідник чи гімно :)
путня — жодної гадки, у нас відро
сезорик — ???
файка — знаю з польської/німецької, що люлька
філіжанка — вже сказав, що популяризовано зараз, а так була би чашка
тичка — щось, чим тицяють? :)
цьвок — цвях, одразу не здогадався
трускавки — з польської, полуниці
афини — не маю уявлення
ярина — не знаю, у нас городина, якщо це воно
сальцесон — ковбаса, мабуть
бʼюрко — якась мебля
фотель — з польської, крісло
пʼєц — з польської, пічка
стрих — стріха? у нас горище
спіжарня — з польської, комірчина
штрека — ???
фоса — з польської, в нас канава
цуґ — ??? теоретично, якщо з німецької, то потяг

[ukurainajin]

«Дзядзя, правда, нема, але ж то очевидне слово, нє?»
Нє. Для східняка очевидним буде, що це «дядя»

[ukurainajin]

«хрін з бурячком називали окремим словом -- "цвіклі"» — дуже корисна назва, занотовую

[h1uke]

сезорик — "цизорик", складаний ніж Стефко Влодка в яя копа, як цизорик склало хлопа
афини — "яфини" на Рахівщині, альпійські чорниці. Американські blueberries
бʼюрко — маленьке biuro (пол.) - столик (для писання)
штрека — залізнична колія

[ukurainajin]

дяк!

[sassa_nf]

Тичка = тичина

[gingeriana]

Полісся на проводі :) не знаю наступне:
безличний
путня, сезорик
спіжарня
фоса
цуґ

але я часто по роботі бувала на Галичині та Волині, то напевно не репрезентативно

[mprotsenko]

Знаю:

філіжанка (хто її не знає, я навіть знаю "горнятко" - як раз "горнятко" є маловідомим словом на Сході :) )
дзядзьо
тета
стрих
цуґ (це в старих російськомовних текстах є,)
б'юрко, фотель, трускавки - але це тому, що в останні два роки я чув і читав набагато більше польської, ніж я хотів чи планував

фоса я знаю з з закарпатського діалекту, як запозичення з угорської, але я підозрюю, що в твоєму випадку то інше слово, з іншим значенням

[malyj_gorgan]

Я написав окремим дописом пояснення з категоріями
Повторюся: цікаво, що частина слів -- просто маловідома, а не діалект, як то -- цуґ
Єдине чисто регіональне слово, щоб не сказати сленґ -- сезорик.
Спіжарня -- теж, напевне, застаріле.
Безличний -- може, більше класове, ніж локальне, я то чув від родин з поколінь священників і вчителів, людей, де "втратити лице" -- зрозуміле зло

[malyj_gorgan]

> "горнятко" є маловідомим словом на Сході :
Дивно, "горнец/гарнец" навіть в російській є
До речі, в російських текстах є не лише "цуг", а і "стрый" (ок, то коли пишуть про давніші часи), і "бюро" (і в сучасних теж, в одній з моїх улюблених пісень Щербакова є, котра "Предположим, герой"), і сальцесон (поряд з сальтисоном)

> фоса я знаю з з закарпатського діалекту
У закарпатців діалектів -- як бліх на собаці, впевнений, що в бойківській (а, може, і гуцульській) частинах області "фоса" означає той саме, що і у нас -- рів. "канава"

[mprotsenko]

У закарпатців діалектів -- як бліх на собаці

True. Безпосередньо в Ужгороді це калька з угорського fasza - і є синонімом польського zajebiście.

Соррі, що є, то є :)

[malyj_gorgan]

О, радий, що хтось чув про сезорик!
На Рахівщині -- десь афини, десь яфини, десь ще якось. У мене вдома лежав діалектичний атлас Закарпаття Дзендзелівського (монументальна праця!), так афин по Закарпаттю варіантів пʼятнадцять. Більше -- лише картоплі, де всі варіанти і вимови крумплів, барабулі, бульби, земняків, бурґонів, картофеля і ще чогось...

[malyj_gorgan]

цуґ -- літературне слово, і в російській теж є, означає послідовність певного типу, потяг -- підклас.
бюро -- теж літературне слово і в українській, і в російській, бʼюрко -- просто суфікс додали

Цікаво, що, не знаючи "цуг", кожен знає "ланцюг" -- а воно ж якраз звідтам, "цуг ланок"
Безличник -- написав Микиті нижче -- зараз задумався, що може, це слово не лише регіональне, а і класове, може, в родинах з претензіями на аристократичність, не мати лиця було особливою образою

Re: хіба то не загальновживані слова?

[malyj_gorgan]

Загальновживані -- щось по всій Західній Україні, щось -- лише в дуже окремих кінцях Галичини. Я про інше -- навіть ті, хто тих слів сам не вживає, напевно ж що чув, бо ти ж постійно перетинаєшся з людьми з різних регіонів. Я сам ніколи не вживаю "шанець", "катран", "під", "крумплі", "ймити", "варґи" але ж розумію (і варґи розумію не тому, що польську знаю :))

"ы" -- воно у русинів і лемків характерне, так. Правда бандурки в значенні крумплів і інших ронделів ще не чув. Буду знав