![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Регулярно таке чую. І ті, хто це кажуть, виглядають такі горді собою, що аж зуби починають нити. Певні себе і повні переконання, що "якщо би ти всю цю фігню і справі розумів, міг би її пояснити, а як не можеш, то проблема в тобі"
Нє, не сприйміть мене неправильно. З моменту, коли співавтор мого керівника в аспірантурі якось видав, що "всяку вартісну ідею можна пояснити на пальцях", я цей підхід запамʼятав і використовував. Але цим підходом надто легко зловживати, от і зловживають. Проблема очевидна: якщо я вам то поясню, як пʼятиліткам, то ви і знатимете то на рівні пʼятиліток. А для чогось-то ми і старших дітей пробуємо чогось вчити -- бо в пʼять років люди думають таки досить примітивно. Тому причин знати щось лише на базовому рівні може бути лише дві: (а) або вам насправді байдуже, знати треба лише стільки, щоби вибрати базовий псячий рефлекс* реакції на тему; (б) або це ви формуєте відправну точку для більш глибокого вивчення.
Але сучасний корпоративний начальник ніколи не має часу і сил копати глибше і при цьому фізично не може сказати "я не знаю". Тому вони змушують інших пояснити їм все, над чим вони будуть начальствувати, але пояснити отак -- як пʼятилітньому. І потім, на рівні розуміння пʼятилітки, вони і приймають свої рішення. Ось чому світ в такій дірі і лише прискорює падіння. Люди, які вирішують і командують, думають, що вони розуміють світ навколо, але розуміють вони його часто не краще за малих дітей. А оскільки класику Яна Корчака вони найчастіше не читали (а якби і читали, то в рефлексію тим більше рідко хто вміє), то маємо те, що маємо.
Вам цікаво, як має бути насправді? Чи потрібен кожен керівник знати деталі всього, чим він керує, до дрібнички? Чи мусить кожен стати вченим експертом? Який вірний шлях? На це я можу сказати таке:
1. Не думаю, що є загальна відповідь. Якщо вона і існує, я її не чув.
2. В тій жменьці тем, де у мене є якесь релевантне знання, відповідь має три стадії: (а) знайте межі своїх знань; (б) поза цими межами не встидайтеся визнати невігластво замість того, щоби робити вигляд, що ваші ідеї чогось варті; (ц) не хочете визнавати -- делегуйте.
Дякую за увагу.
P.S. Думаю, в політиці це все ще гірше, ніж в бізнесі, але точно не знаю, це за межами моїх знань. :)
P.P.S. Це переклад вчорашнього допису англійською.
* Псячі рефлекси -- це з популярного чи то американського, чи то англійського жарту про те, як собака класифікує світ навколо: якщо це не можна зʼїсти або трахнути, значить це треба обісцяти (я ще додаю варіант обгавкти).
Нє, не сприйміть мене неправильно. З моменту, коли співавтор мого керівника в аспірантурі якось видав, що "всяку вартісну ідею можна пояснити на пальцях", я цей підхід запамʼятав і використовував. Але цим підходом надто легко зловживати, от і зловживають. Проблема очевидна: якщо я вам то поясню, як пʼятиліткам, то ви і знатимете то на рівні пʼятиліток. А для чогось-то ми і старших дітей пробуємо чогось вчити -- бо в пʼять років люди думають таки досить примітивно. Тому причин знати щось лише на базовому рівні може бути лише дві: (а) або вам насправді байдуже, знати треба лише стільки, щоби вибрати базовий псячий рефлекс* реакції на тему; (б) або це ви формуєте відправну точку для більш глибокого вивчення.
Але сучасний корпоративний начальник ніколи не має часу і сил копати глибше і при цьому фізично не може сказати "я не знаю". Тому вони змушують інших пояснити їм все, над чим вони будуть начальствувати, але пояснити отак -- як пʼятилітньому. І потім, на рівні розуміння пʼятилітки, вони і приймають свої рішення. Ось чому світ в такій дірі і лише прискорює падіння. Люди, які вирішують і командують, думають, що вони розуміють світ навколо, але розуміють вони його часто не краще за малих дітей. А оскільки класику Яна Корчака вони найчастіше не читали (а якби і читали, то в рефлексію тим більше рідко хто вміє), то маємо те, що маємо.
Вам цікаво, як має бути насправді? Чи потрібен кожен керівник знати деталі всього, чим він керує, до дрібнички? Чи мусить кожен стати вченим експертом? Який вірний шлях? На це я можу сказати таке:
1. Не думаю, що є загальна відповідь. Якщо вона і існує, я її не чув.
2. В тій жменьці тем, де у мене є якесь релевантне знання, відповідь має три стадії: (а) знайте межі своїх знань; (б) поза цими межами не встидайтеся визнати невігластво замість того, щоби робити вигляд, що ваші ідеї чогось варті; (ц) не хочете визнавати -- делегуйте.
Дякую за увагу.
P.S. Думаю, в політиці це все ще гірше, ніж в бізнесі, але точно не знаю, це за межами моїх знань. :)
P.P.S. Це переклад вчорашнього допису англійською.
* Псячі рефлекси -- це з популярного чи то американського, чи то англійського жарту про те, як собака класифікує світ навколо: якщо це не можна зʼїсти або трахнути, значить це треба обісцяти (я ще додаю варіант обгавкти).
no subject
Date: 2025-06-27 09:38 pm (UTC)no subject
Date: 2025-06-28 01:16 am (UTC)no subject
Date: 2025-06-27 10:26 pm (UTC)Гарний керівник не має знати всі технічні деталі, це просто неможливо. У гарного керівника для деталей мають бути гарні кмітливі фахівці, котрі виокремлюють головне, щоби керівник міг бачити загальну картину та керувати нею. У поганого керівника й підлеглі або навмисно добраними нездарами будуть, або просто не перейматимуться належним інформуванням.
no subject
Date: 2025-06-28 01:19 am (UTC)no subject
Date: 2025-06-28 07:16 pm (UTC)no subject
Date: 2025-06-28 07:27 pm (UTC)Я про те, що гарний цей керівник чи не дуже, можна сказати лише, коли він уже керує, і коли ми уже можемо судити, як у нього працює колектив. А наперед -- не скажеш. З одного боку, буває, що двоє людей, за темпераментом і навиками дуже одне на одного подібні, а з одного виходить добрий начальник, а з іншого -- поганий. Або, навпаки, судячи за роботою колектива, маємо двох добрих начальників, а придивишся на тих начальників -- вони настільки різні, наскільки буває.
Словом, я стверджую, що ніякого детермінізму в цьому ділі нема
no subject
Date: 2025-06-28 07:34 pm (UTC)«Просто» — це так, аби зрозуміла необізнана людина
Date: 2025-06-28 02:14 am (UTC)"мизамІр - це такий ото прилад, що вимірює саме оте ото" :)
Виглядає дивно і безглуздо, але, з мого досвіду, щось подібне добре працювало з радянськими керівниками.
Re: «Просто» — це так, аби зрозуміла необізнана людина
Date: 2025-06-28 03:21 pm (UTC)no subject
Date: 2025-06-28 03:41 pm (UTC)От тільки вчора перечитував... 😁
https://telegra.ph/SHekspir-v-bushe-06-21
no subject
Date: 2025-06-28 07:19 pm (UTC)no subject
Date: 2025-06-28 10:33 pm (UTC)no subject
Date: 2025-06-27 11:48 pm (UTC)* будь-яке пояснення вимагає підготовки, і чим більша різниця між вчителем і учнем, тим довшою ця підготовка буде;
* на критичних значеннях ознак вчителя (low вміння пояснювати) і учня (low вхідний рівень знань, low вміння сприймати інф), час такої підготовки прямує до нескінченності;
* підміна «знаєшся» на «поясни мені» — це класичний випадок прихованої критики «ти не знаєшся» за допомогою strawman fallacy «ти не вмієш мені пояснити»;
* начальник повинен знатися на процесах і вміти їх виконувати самотужки, але, звісно, цього не робить, бо має 24 години у добі, і тому делегує.
no subject
Date: 2025-06-28 01:18 am (UTC)>критики «ти не знаєшся» за допомогою strawman fallacy «ти не вмієш мені пояснити»;
Дякую Все інше більш-менш очевидно, а до цього багатьом ще треба додуматися
З моєї точки зору, найгірше в цій критиці -- популярна думка, що це так можна критикувати, так правильно
Днями напишу пост про класичне застосування strawmanʼа проти мене
no subject
Date: 2025-06-28 09:31 am (UTC)разом з тим не зовсім погоджуюсь з останням - "вміння" набувається при практичних діях, відтак складне виробництво просто не стачить часу опанувати всі прпоцеси, натомість виконувач процесу повиненн бути обізнаним і щодо вихідної якості матеріалів (виробів, ідей) і щодо якості вхідних. Але то не вміння виконувати, а знання про процеси.