Спорт і американська освіта

[malyj_gorgan]

Винесу, трохи розширивши, з коментів з підзамочної дискусії про одну приватну школу (high-school).
Розмова про те, що школа, зустрічаючи своїх вступників, фокусується виключно на тому, як там все кльово зі спортом, музикою, спортом, громадським життям, і ще раз спортом, повністю виводячи з фокусу академічні моменти.

1. А яка частка тих $25К, які ця школа змушує платити щороку, іде на всю цю спортивну і суспільнодіяльну фігню? (Імплікація 1: може, краще більше вчителів і більше їм платити? Імплікація 2: чого б то родини дітей, які прийшли туди грати в спорти і виступати на великих сценах, не платити за це окремо?)

2. Зауваження з приводу оптики (ака, враження від спостереження) американської освіти: тут уже котре десятиліття бідкаються, ой, чому це тутешні дітоньки не хочуть іти в STEM. Не розуміють, чому мало кому цікаво вчити природничі науки, математику і все таке. Скоро вийдемо на рівень, коли половина молоді здобуває вищу освіту, а інженерів і вчених все так само доводиться імпортувати, при цьому навколо повно клерків і продавців з дипломами бакалаврів різних незрозумілих дисциплін і непідйомним боргом за навчання. Чому, о чому, діти не хочуть в STEM?
Просте спостереження: ще в школі (в універах теж, але не аж настільки печально) діти бачать купу ресурсів вбуханих в спортивні споруди, події, пріорітизації. Якщо ти шкільний атлет, то твої the power and the glory for ever and ever and ever (c)... Якщо не атлет і не чірлідер, то тебе буквально заганяють бути фаном і вболівальником. Ще ті ж самі діти бачать іншу купу ресурсів, вбуханих в мистецтво: зали, інструменти, події, виступи, поїздки, слава, мішура, нагороди. Шкільні коучі і керівники хорів і ансамблів -- це круто, це класно, це любов і повага.
І от вся ця оптика стається на фоні пари середньої обшарпаності кабінетів science'a, зовсім ніякого кабінету математики, загнаних і нелюбимих вчителів цих предметів. Про самі предмети вголос згадують лише зрідка, і переважно у форматі "з математикою було важче, але прорвався і став класним баскетболістом" (а математика -- шо математика, рахунок вести вміє, та й добре. ) І в таких умовах когось дивує, що діти не хочуть іти в STEM? І не захочуть, як їх туди не закликай. Ще в просто програмування, при наявності всяких роботікс і кодінг клубів, хтось часом іде, та й то недостатньо.
Я ще розумію, якби в суспільстві було недостатньо атлетів, акторів, митців і спортивних вболівальників. Але ж, ніби, кажуть, що не вистачає інженерів і спеціалістів, які вміють в хімію, фізику і іншу біологію. Так якого хріна будувати новий спортзал і театр, в придачу до існуючих двох спортзалів і одного театру, не маючи нормальної бібліотеки і з помітно старими кабінетами фізики з благеньким кабінетом фізики? Якого хріна як з писаними торбами носитися з тренерами і керівниками театрів і музичних колективів, запихаючи кудись на останні ряди вчителів математики і природничих наук?

Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на sense of cool, на ту саму "оптику". Якщо вірити дослідженням про вплив соцмереж, то в критичному віці 10-15 років, особливо це справедливо для дівчаток (у хлопців трохи інакше і трохи зміщено в часі). Так блін, замість придумувати якісь піар програми мінімальної ефективності для того, щоби більше дівчаток звідкись взяла в собі бажання піти в науку, просто, створіть цю оптику насправді. Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?

Comments

[juan_gandhi]

О да. Нам-то очевидно. А население не понимает. И их все устраивает. (Да и иммигрантов тоже.)

[mprotsenko]

Основна маса дітей, особливо ранні підлітки, в першу (і другу, і третю) чергу ведеться на статус, на сense of cool, на ту саму "оптику".

Так не тільки діти, батьки ведуться. Альтернативи навіть в SF Bay Area є - але батьки або обирають те, що їм подобається, або бігають по колу "так, в нас грошей нема/так, система потребує грошей, і дискримінує тих, в кого їх нема/ні, систему ми міняти не хочемо і не плануємо".

В плані спорта і грошей - це навіть не в грошах справа. Ми з тобою дивилися на твій вуз - там, якщо не плутаю, на спорт йде 3% бюджету. Так, це на 2.9% відсотки більше, ніж треба, але це не ті цифри, що make or break the budget. Так, статистична помилка. Зі школами - ти можеш на бюджет своєї школи подивитися, але швидкий гугльож каже, що в моїх друзів в дистрикті з 143M total funds на Athletic program йде 109K, долч відсотка (решту звісно, маскують creative accounting і добирають поборами пожертвами батьків, що змінює витрати на пару порядків - але все одно, це не виглядає, як головна стаття бюджету.)

https://resources.finalsite.net/images/v1687451061/fuhsdorg/uzdz9jbdzb6htvvia9ie/2023_LCAP_FUHSD_FinalwithBOP.pdf




А що до того, чому батьки і діти не рвуться в STEM... Давай припустимо, що люди, насправді, погано хочуть-вміють міняти систему, але добре вміють шукати локальні екстремуми. І тоді, в умовах малої кількості місць/стипендій на тому STEM-і - люди мають вибір:

- конкурувати грошима з дітьми багатих батьків, яким та стипендія не потрібна
- конкурувати головою з задротами (в тому рахунку - задротами-іммігрантами, які отримали краще шкільне/позашкільне/домашнє навчання)
- пробувати отримувати стипендію через спорт-мистецтво-community activities...

Нагадаю, що подаватися всюди, як звикли українці

Мені здається, що остання опція - є для великої кількості людей локальним оптимумом. Можу, звісно, помилятися, пиши, якщо бачиш проблеми з логікою чи даними.



Хай вболівання за футбольну команду чи виступ самодіяльності буде проходити за залишковим принципом в плані ресурсів і уваги. Хіба це не очевидно?

Якщо воно не впливає на вступ до вузу - очевидно. Якщо впливає - а воно впливає - то зовсім не очевидно.

[ppk_ptichkin]

Как-то вам не везёт со школами.

[malyj_gorgan]

Я дуже сподіваюся, що це не пощастило з першим враженням.

[malyj_gorgan]

> .... батьки ведуться....
Абсолютно Тут систему міняти треба :) Хоча, є у мене підозра, що, сформуйся тут хороша школа чисто академічного спрямування, без спортивних команд взагалі (не плутати команди з секціями/клубами і фізкультурою), то ця школа легко набере собі сильний контингент. Правда, буде помітна расова самосегрегація в бік азіатів і, можливо, євреїв.

> ... спорта і грошей - це навіть не в грошах справа ...
Я і пишу, що в універах не настільки печально, а в аспірантурах зовім нема. В школах гірше, не знаю, як у вас на весь дістрікт (який і публічний, і в elementary і навіть middle школах цього відчутно менше), але банальне порівняння інфраструктури в школі дуже не на користь не-спорту/театру. Але я згоден, що не в грошах, а саме у всіх разом ресурсах -- слава і увага, всі ці ефемерні, але важливі речі.

> ... чому батьки і діти не рвуться в STEM (і далі за текстом)...
Це правда, але лише частина правди, і я таки трохи про інше. Спорт, як спосіб поступити/отримати стипендію -- це одне. Я не надто за, але визнаю, що воно може мати обмежену користь на рівні усереднення, і точно має сенс на рівні особистому -- якщо можеш, то давай. Я вже казав, здається, що мій керівних в нац. лабораторії, вчений світового рівня, у свій час пішов вчитися на математика як волейболіст. Тому, якщо це college prep school, то лише природньо, що вона втілює в життя вектор "через спорт". Але мій другий пункт зовсім про інше: про те, чому люди не хочуть займатися природничо-математично-інженерними дисциплінами взагалі. Всі ці штучки, зав'язані на стратегію вступу чи навіть стипендій, вони fine and dandy, але якщо послідовники цих стратегій, поступивши, не ідуть в STEM, бо не хочуть, значить, в якийсь момент у них це бажання не з'явилося. Ми, як суспільство, хочемо не більше людей з вищою освітою взагалі, а більше людей з релевантною освітою, бо бакалаврів у нас дохріна, але добра половина з них працює не за спеціальністю, а третині, чи що, взагалі, ця освіта не знадобилася. (В цьому місці я подумав про Україну, і подумав я, що там все ще гірше, але я тут пишу не про там.) Насправді, щоби побчити, про що я пишу, досить подивитися на розподіл за статтю/спеціальностю. Уже якийсь час відсоток жінок серед випускників вишів догнав і перегнав відсоток чоловіків. А от серед нових бакаларів-інжеренів, чоловіків досі в рази більше. Чому? Одна теорія, що дівчаток дискримінують і не пускають. Інша теорія, мені в попередньому пості lm644 написала, що хтось чужий вирішує і ділить людей, кому що вчити і що робити. Я схильний частково погодитися з цею гіпотезою з поправкою на те, що основний ефект тут не від того, що хтось зловмисно спеціально вирішує, що дівчаткам не треба бути інженерами, а усе суспільство, увесь клятий дискурс з гламуром, робить так, що занадто мало дівчат встигає захотіти цього навчитися.

[malyj_gorgan]

Доводиться шукати якісь ніші і спеціальні ходи. ХОчу вірити, що мені-то це вдастся. Але на рівні суспільства це печально. І це настільки в'їлося в систему, що народ щиро вважає, що так і треба.
Сам своїм вухам не вірю, але в цьому місці скажу, що втілена в совку ідея відділення загальноосвітньої школи від шкіл спортивних, музичних і художніх, мені здається набагато більш вдалою. Кажуть, правда, спортивні школи були організовані досить погано, вся ця савєцька гонка за чемпіонами і все таке, охоче вірю. Я сам вчився в музичній -- якраз дуже навіть класно, шкодую, що тут такого нема.

[juan_gandhi]

Я придерживаюсь того же мнения, но знаю, что наше мнение не впаришь. Я даже раз Клинтону, когда он был президент, письмо на эту тему писал.

[mprotsenko]

сформуйся тут хороша школа чисто академічного спрямування

Так тут таки школи є, від тебе хвилин 50-60 їхати. Але тут все впираєтсья в "батьки не хочуть/не мають грошей/не змінюють систему".

на стратегію вступу чи навіть стипендій, вони fine and dandy, але якщо послідовники цих стратегій, поступивши, не ідуть в STEM

А як ти себе це уявляєш? Ось, я тренуюсь стрибати сальто щоб отримати стипендію. Готуюсь йти на умовно-сраний Business Management (щоб потім хоч де приткнутися - комерсантів треба багато, вчитися не так важко). І тут мені такі - а йди ти в STEM, змінюй major. Тільки тобі потрібно ще два-три роки брати пререквізити, яких ти не знаєш, і треба буде десь на це знайти гроші і час - пару зайвих років ти заробляти не будеш, але за навчання-житло треба буде заплатити, стипендія це може і не покрити.

Ні, я особисто знаю виключення - тренувався якось у чувака, який поступив по спортивній стипендії, зрозумів, що сидіти потім в офісі не хоче, змінив major на kinesiology, і пішов працювати персональним тренером... Але виключення на то і виключення, щоб не бути правилом.

Тобто я серйозно: як ти бачиш процес зміни major-а для людей, що поступили на спортивну стипендію, чи на стипендію “масовика-затєйніка”?


(Бо як це відбувається ПІСЛЯ/ЗАМІСТЬ колледжу - легко побачити. Айті-буткампи - забиті бажаючими, що спростовує тезу "люди не хочуть займатися інженерією". А ось що робити з коледжами - це питання.)

о хтось чужий вирішує і ділить людей, кому що вчити і що робити

І таке є. Наприклад, перспективи вступу дуже сильно залежать від того, на які AP класи дитину запишуть. Не кажучи вже про те, скільки уваги приділяти дитині в класі.

Тут я можу знову свій приклад навести: з комп'ютерами я возився років з 11, але довбанутий інформатик тупо забивав на мене. А ось нова інформатичка в останньому класі почала мене готувати до олімпіад, і обласну я виграв, а українську вже не потягнув - не вистачило саме олімпіадного досвіду, хоча в фінал вийшов.

Я не знаю, чи пам'ятаєш ти тодішні правила вступу до українських вищів, але можеш мені повірити на слово - це у вступі зіграло ключову роль.

[malyj_gorgan]

> ... є, від тебе хвилин 50-60 їхати. ...
Ха, я минулої осені, коли вибирав, шукав у радіусі 45 хв :) Правда, не знаю, про що ти, бо ніби, заглядав і далі. Подумав, он, хвалять Харкер, але з комбінації ціни і маломожливості туди попасти в хайскул, не став навіть пробувати. Деякі паблік школи хороші місцями є, але і переїзд має свої мінуси, дуже багато, і часто ті ж школи -- лоторея, буквальна. Якщо хочеш, то я переформулюю претензію: "не знайшов хорошої приватної школи чисто академічного спрямування в межах реалістичного доступу, який відповідає населенню понад півмільйона людей. "

> А як ти себе це уявляєш?
Запросто уявляю, навіть за наявних умов. Якщо ти поштовхаєшся межи фрешменами на американських кампусах, то добра третина, як не більше, радісно розказує, що вони major undecided, шукає себе. Цілком може вибрати інженерію або природничу науку. АЛе не хоче. Частка, яка реально тренується заради спортивної стипендії, як ми вже вичислили, мізерна, що цілком підтверджується кількістю випускників, які, одночасно, винні фіру грошей і не мають достатньої для заробітків спеціальності. Вивчитися на щось практичне їм заважала виключно комбінація ліні з небажанням в перші пару років навчання. Або, якщо хочеш, можна взяти іншу базу: серед моїх знайомих-американців в аспірантурі з фізики, якщо не помиляюся, ніхто не був фізиком одразу після вступу. Більшість почала андесайдедами, один побув English Major'ом, один митцем. В якийсь момент захотіли іншого. А інші не захотіли. Так що, так, я щиро переконаний, що основною перешкодою на шляху до СТЕМу є саме небажання і нерозуміння на ранніх і середніх етапах. Починаючи з кінця другого року -- так, уже важче, але не аж настільки, з'являється sunk cost упередження, яке проходить лише потім, коли випускаються і розуміють, що, холєра, треба йти в айті буткамп. Ці буткампти якраз нічого не спростовують: туди йдуть люди, мотивовані розумінням того, що їм *треба*. А треба, щоби в галузь йшли люди ще на стадії, коли їхня мотивація не "треба", а "хочеться"

> ... сильно залежать від того, на які AP класи дитину запишуть.
Я не заперечую, що десь діти можуть хотіти, а їх не записують. Але тут всі вчителі математики говорять виключно про те, що дівчатка на ці галузі йти саме не хочуть.
Як працює і, особливо, працювала система українських вишів, я знаю дуже добре, благо не лише сам, а все життя в академічному середовищі варився. Для більшості вузів "області" досить, крім верхніх столичних

[malyj_gorgan]

О. Респект!
Я колись з групою колег-аспірантів-іноземців ходив на співбесіду до групи людей, яка пробувала відкрити в Медісоні (Вісконсін) приватну школу з математичним ухилом. Нас там сиділо чоловік десять пост-совків з подвійним досвідом -- і самі добре вчилися, і потім в Штатах уже працювали в універі з продуктами американської системи. Всіх деталей уже і не пригадаю, але, здається, ті чуваки, які школу запускали, нам не повірили, пішли співбесідувати в'єтнамців і корейців. Їм хотілося чітких алгоритмів, а не критики "систему треба міняти" :)

[juan_gandhi]

А что с вьетнамцами и корейцами? (У меня ни одного студента вьетнамца или корейца не было.)

[mprotsenko]

Правда, не знаю, про що ти, бо ніби, заглядав і далі.

Ми з тобою про Купертіно Хай розмовляли, хиба ні? Ти навіть казав, що по грошам не тягнеш - і я розумію. (Так, формально там спорт є, але вони кажуть що "we suck at sports and proud of it"). Не плутаю?


Запросто уявляю, навіть за наявних умов. Якщо ти поштовхаєшся межи фрешменами на американських кампусах, то добра третина, як не більше, радісно розказує, що вони major undecided, шукає себе. ... ще на стадії, коли їхня мотивація не "треба", а "хочеться"

По-перше, хто тобі казав, що в буткампах нема людей з мотивацією "хочеться"?

По-друге, пардон, але як саме це зробити, щоб не було "мишки, перетвориться на їжачків"? Ти не розповів про головне - ось людина вирішує, що вона хоче вчитися не на major undecided, а на фізика.

І батьки такі:
- бля, це купу пререквізітів треба брати,
- і ще півтора роки вчитися,
- і десь треба знайти зайвих 80к
- а що якщо сьогодні хочеться, а завтра перехочеться, то ми що, ці гроші дарма викинули?
- і скільки потім той фізік буде заробляти? 65к в Фермі Лабз постдоком? а навіщо, якщо можна продавати машини і заробляти в рази більше, і стільки вчитися не треба?

Я ніде не збрехав в цій картинці? Як ти там казав - "винні фіру грошей і не мають достатньої для заробітків спеціальності"?





Так, фізика чи математика - то не весь STEM, але в більшості STEM-у картинка саме така, він затрат на навчання тупо не відбиває.

А в тому STEMі, за який платять вже серйозні гроші (software engineering, медицина - від nursing до лікарів), ніби то нема нестачи в кандидатах? Всюди, де я бачив, waiting list на waiting list-і сидить, і waiting list-ом паганяє. Ти бачив зараз інше?


Виходить отакий парадокс - для більшості студентів коледж просто не має сенсу в плані Return on Investment. Яка в цій ситуації може бути мотивація “хочеться”?

[malyj_gorgan]

Виходить навіть більший парадокс: з одного боку, у нас є категорія спеціальностей, які ми хочемо заповнити, які позиціонуємо як бажані, про які кажемо, що той факт, що в них не вистачає жінок і меншинств, є показником дискримінації жінок і меншинств..., а з другого боку, виявляється, це спеціальності з низьким ROI, тому на них ідуть лише невдахи, дискримінуючи цим жінок і меншинств, які, виявляється, не невдахи...
Бачу два шляхи розв'язання цього парадоксу:
1. Неправда з першого боку, ніхто нікого не дискримінує, жінки і меншинства вибирають кращий шлях у житті, і нєфіг тут скаржитися
2. Неправда з другого боку, насправді, return–on-investment там досить високий. Пам'ятаючи, по-перше, що основна кількість STEM спеціальностей не про бідних фізиків постдоків, а про букви "T" ˆ"E", де, хай і не всі так жирують, як айтішники, але вакансій регулярно більше, ніж кандидатів. А по-друге, що порівнюємо ми їх не лише з ембіеями, які заробляють більше, а з тими, які не можуть знайти нормальну роботу, і або не працюють, або заробляють копійки на не своїх або лівих спеціальностях, плачучись, що їм треба вибачaти студентський борг. Постдоки-фізики уже тридцять років як, якщо не хочуть бути постдоками за 65К (у фермілабі зараз стільки дають? круто, це багао, нормальний постдок в універі коло $40К, 22 роки тому тому я починав неподалік від Фермілаба з $28К і вважав, що це багато, люди за ці гроші по двоє дітей підтримували), рано чи пізно знаходять роботу в індустрії за нормальні гроші, хай і не обов'язково нормальні на FAANG стандарти.

Словом, якщо нічого грошей і можливостей в СТЕМі нема, то і чорт з ним, не треба лише плакатися, але я всі свої претензії знімаю. Але якщо ті гроші і сила там таки є, то сама лише потенційна правдоподібність заявленої тобою гіпотези (про низький ROI) ще більше підтримує ідею, що не йдуть туди, бо не хочеться, а не через дискримінацію і перепони. А не хочеться -- бо це не кул, бо кул і не фан, бо кул і фан -- тусувати з футбольною командою, виступати в чір-команді, на крайняк -- марширувати в marching band'і. Q.E.D.

[malyj_gorgan]

Тоді за якимись метриками (популярними серед засновників нових шкіл у Вісконсіні) вважалося, що найкращае в світі викладання математики і природнічих наук у публічних школах стається в екс-срср, Румунії, В'єтнамі, Піведнній Кореї і ще десь в Азії, Сингапурі, чи що. Принаймні, вони нам так сказали, коли організовували ті співпесіди. Це був 1996 рік, ніяких глибших деталей я не пам'ятаю.

[mprotsenko]

1) Я не зовсім розумію, звідки тут взялася дискримінація, яка заслуговує окремого розгляду.

2) Я ж вже казав, і схоже, не був почутий - там, де гроші в СТЕМі є, там люди не просто хочуть, там бажаючих більше, ніж вільних місць.

Waiting list на nursing program в банальній ДеАнзі - пару років буває, при тому, що це важка - чисто фізично - спеціальність. Плюс вона потребує небанальних пререквизітів та іспитів, які здавати можна тільки раз - не здав, все, гуляй. (Про айтішечку - навіть не кажу, порожних аудиторій нема, а waiting lists знову є.)

Що до решти, то тут просте питання - фізики (та і навіть civil engineers, які заробляють трохи більше, але не настільки, щоб не мати серйозних проблем з RoI) потрібні чи ні? Якщо потрібні - то треба щось з цією системою робити. Якщо не потрібні - то тут я з тобою згоден, не треба плакатися, все працює як задумано.

3) І тут можна повернутися до питання "як саме люди повинні захотіти"? (Чомусь воно не отримало відповіді...) Які в них стартові умови, інструменти, перспективи та ризики?

Чи ти просто хочеш побурчати? Це, в принципі, справа теж непогана - якщо це тобі треба, якщо це допомагає твоєму ментальному стану, я припиняю дозволені розмови.

[sassa_nf]

А спортсменам / батькам спортсменів не треба пояснити реальні шанси їхньої дитини у професійному спорті?

Ми возили сина на хокей. Для нас це була справа фізичних вправ, командна гра - типовий набір. Так от, і коли дійшла справа до приблизно 14...15 років, виявилось, що далі займатися просто немає сенсу. Тобто, тренер здебільшого на лід випускає більш результативних гравців, а їх буквально троє-четверо у команді. Ці гравці займаються щодня весь день і тупо пропускають школу, а на додачу займаються хокеєм ледь не до полуночі (а ще додому дві години їхати; я ще був здивований, що вони так далеко їздять, і як вони до школи встигають готуватись - аж поки не дізнався, що хлопець "навчається вдома"). З ними конкурувати у професійному спорті неможливо. Далі, наш син народився у листопаді, а за віковим цензом кожної групи він виходить ледве не наймолодший: у віці 14...15 років це означає різницю у 30см зросту (між нашим, якому ось стукнуло 14, та найстаршим, якому за 6 тижнів буде 16) і 15кг ваги. Звісно, у більшості видів спорту size matters.

Ми і не розраховували на професійну кар'єру, але, може, треба було б якусь таку перспективу батькам спортсменів мати.

[ppk_ptichkin]

.. и, возможно, надо adjust expectations.


Надо всё-таки не забывать, что способности и интерес к инженерному делу/науке/математике и т.д. - достаточно редкая вещь, более редкая, чем, например, абслютный слух, способность к рисованию или умение попасть палкой по летящему мячику. Можно заставить это выучить, но в лучшем случае вы получите глубоко несчастного посредственного инженера. В Китае таких довольно много, и не только в Китае.

[malyj_gorgan]

> ... то способности и интерес к инженерному делу/науке/математике и т.д. - достаточно редкая вещь, более редкая, ...
Тут я скорше не згоден -- в результаті-то роботою, ближчою до інженерної справи, науки і т. п. непогано професійно займається набагато більше людей, ніж музикою, театром і попаданням палками по м'ячиках. І не те що середній музикант чи спортсмен, в середньому, кращий музикант, ніж середній інженер. :)

Але з висновком про adjusting expectations я згоден. Я не так щоби надто губу розкатав, цей пост -- скорше лемент від вражень, що в процесі інтеграції школи зі спортивною, музичною, художньою і драмгуртком, сама школа якось занадто загубилася, хоча точно відомо, що нормальна загальноосвітня школа з нормальними інтересами існувати може, доказано практикою. Я оце зараз тішу себе надією, що цей перекос був виключно заради новоприбулих батьків і студентів, бо вони хочуть бачити оцю всю музично-спортивну мішуру, а від академії що показувати, новий бульбулятор? Так його лише старий генерал і оцінить :)

[malyj_gorgan]

Купертіно Хай і чи там Аламеда Хай-- ніби, саме паблік школи, тобто, вимагають саме переїзду. Ну і, не так щоби там нема купи спортів, там просто непогана академічна програма співіснує.

[mprotsenko]

Так, вимагають - якщо я не плутаю, ми ж про те і говорили, що по грошам той переїзд не є доступним.

І я розумію, таки да, не є.

[malyj_gorgan]

> ... не зовсім розумію, звідки тут взялася дискримінація ...
Це моя вихідна позиція: я постулюю, що існує такий дискурс про СТЕМ галузі, як я описав, зокрема, що нерівномірне представлення різних демографічних груп в цих галузях є одним зі свідчень недостатньо справедливого і equitable суспільства. (А основна демографічна група там -- білі/азіати ∩ чоловіки.) Якщо ти не вважаєш цей дискурс достатньо репрезентативним, то нам і справді нема про що сперечатися: люди не пішли в СТЕМ, бо пішли, куди вигідніше, ну і прекрасно. Не зовсім ясно, звідки взялися мільйони випускників, яким треба оплатити студентські позики -- вони там всі ан мас не-СТЕМ дисциплін (можна посперечатися, чи відносити туди медицину, офіційно вона щось інше, і взагалі інша тема, не 4-year-college), значить, хай самі платять, раз вибрали кращий ROI.

Але позики -- питання хоч дотичне, але окреме, тому, справді нема про що сперечатися.

> ... як саме люди повинні захотіти...

Якщо ти на хвильку допустиш, що основна ідея, це опинитися в СТЕМ галузі -- це добре і бажано, то спробую пояснити, хоча це, звичайно, не чіткий алгоритм. Почну з того, що в гіперліберальних умовах американської школи серйозно вчитися дитину система не змушує. Соціалізуватися -- змушує, а вчитися -- ні, втому смислі, що рівень класів можна вибирати ще в міддлскулі, а в хайскулі і самі класи. Тому можна чесно з прекрасними оцінками закінчити школу, практично розминувшись з математикою і природничими науками. А в них, як і всюди, чим раніше почнеш, тим легше і комфортніше . Хоч отаточне рішення можна приймати і посеред коледжу, але ті ж AP класи вищого аби взяти, треба почати з prerequisites. В тому віці, коли у більшості в голові вітер і уривки думок, і у всіх --емоції перебивають раціо. Коли моя донька записалася на трохи вищого рівня математику і там ще й вчилася, її дражнили, що "ти шо, азіятка?" ОК, вона не повелася, азіятів і ще когось батьки змусили. А решта дітей з ненайвдумливішими батьками не має щодної причини захотіти такого вчитися. Захотіти впахувати на чірлідер команду, займатися спортом, співати в хорі, грати в бенді -- є звідки. Це слава, похвали, виступи, "наша гордість" і т. п. А що вони матимуть тут і зараз за заняття математикою чи сайєнсом? Навіть олімпіад тих самих нема...

[malyj_gorgan]

Це так, але ти трохи нена ти відповів. Моє питання було про можливість _приватної_ школи, яка не пробує витрачати гроші на спорт/мистецтво, А підтримує на високому рівні лише власне академічні речі. Наскільки ця школа, якби вона існувала, буде дешевшою ніж те, що ми зараз маємо? Бо навіть католицька, де частина грошей таки приходить від діоцезії, коштує більше $20К на рік, а серйозні приватні — $40К-60К.

[ppk_ptichkin]

> І не те що середній музикант чи спортсмен, в середньому, кращий музикант, ніж середній інженер. :)

Reasonable people may disagree on this one :)

Драмкружок, в принципе, тоже часть общего образования.

Ну - будем надеяться что ваша дочка найдёт себе место в этой школе…

[malyj_gorgan]

Ну, треба ж нам _хоч у чомусь_ не погоджуватися. Якраз правильна тема, щоби закрити саме цей ґештальт. :)
Дякую, думаю, впораємося, гіршу школу пережили без особливих втрат, цю теж переживемо, лише хочеться вірити, що не змарнуємо занадто багато часу на дурниці.

[yucca]

Ну, что американцы фанатично относятся к спорту, известно всем, а с музыкой и прочим искусством это уже скорее особенности конкретной школы, наверно. В обычных школах, по-моему, про это думают в последнюю очередь.