Хохлократія
Jan. 9th, 2020 12:59 pmНавколозеленські події останніх тижнів (як великополітичні, так і дрібні настрої в Україні) і те, що суспільство, крім порохоботських маргіналів, цілком нормально це все сприймає, черговий раз ілюструють, що минулого року демократія в нашій країні абсолютно виродилася в охлоратію. Власне, не лише у нас, охлократія зараз на марші багато де у світі, але у нас воно на контрасті добре видно. Ще у нас гарно видно з того, як лекго охлос ведеться на примітивні обіцянки і як, утираючись, ігнорує їх невиконання, що охлократія є банальною лохократією. І це теж явище досить універсальне, в США теж "Мексіка за стіну платить". А от специфічно українське явище це те, що наша охлократія є очевидною хохлократією.
Тут в інтернетах є одна бабуся, Чіха, з гідним поваги і заслуженим минулим і, в принципі, порядним теперішнім, але, з тої чи іншої причини, вона виділялася (принаймні, раніше, останні кілька тижнів на ці теми мовчить) нездорово-активним оптимізмом з приводу того, що "Зе -- це не так погано", "ще нема за що так лаяти його і його команду" і т. п. Так ця бабуся кілька разів, у відповідь на мої наїзди на узеленських і зазеленських, все закидала мені що я, мовляв, "можу вважати три чверті українців бидлом [за те, що вибрали отаке], але ні, народ знає, чого хоче". Бидлом я наш народ не вважаю, хоча іноді хочеться, але той факт, що у нас така маса не просо охлос, а ще і хохлос -- це я і справді так думаю... і дуже сумую з цього приводу. Хто не в курсі тонких відмінностей, поясню: хохли -- це майже те ж саме, що українці, ті самі борщ, сало, вишиванка і "Ойчийтокіньстоїть", може навіть, тимчасово, мова, але мінус гідність і свідомість*. І воно би нічого страшного, гідність і свідомість вимагають постійного самопідтримання, народи по всьому світі багато де умутряються жити без, але в умовах імперсько настроєної Москви під боком, хохли швиденько стають малоросами (а прагнуть, взагалі, стати ще й великоросами). Тому у нас, як у народу, два шляхи: боротися з хохлократією, або здаватися, та й по всьому.
Словом, будемо вважати, що це у мене програмний пост: боротися з охлократією і хохлократією у всі її проявах!
* Що таке свідомість і гідність, сподіваюся, ясно всім. Не всім очевидно, що ці дві властивості, хоч і різні, але взаємно необхідні: свідомість без гідності швидко деградує і тікає в підсвідомість, а гідність без свідомості рано чи пізно веде до швидкого зменшення самоідентифікації людини як українця.
Тут в інтернетах є одна бабуся, Чіха, з гідним поваги і заслуженим минулим і, в принципі, порядним теперішнім, але, з тої чи іншої причини, вона виділялася (принаймні, раніше, останні кілька тижнів на ці теми мовчить) нездорово-активним оптимізмом з приводу того, що "Зе -- це не так погано", "ще нема за що так лаяти його і його команду" і т. п. Так ця бабуся кілька разів, у відповідь на мої наїзди на узеленських і зазеленських, все закидала мені що я, мовляв, "можу вважати три чверті українців бидлом [за те, що вибрали отаке], але ні, народ знає, чого хоче". Бидлом я наш народ не вважаю, хоча іноді хочеться, але той факт, що у нас така маса не просо охлос, а ще і хохлос -- це я і справді так думаю... і дуже сумую з цього приводу. Хто не в курсі тонких відмінностей, поясню: хохли -- це майже те ж саме, що українці, ті самі борщ, сало, вишиванка і "Ойчийтокіньстоїть", може навіть, тимчасово, мова, але мінус гідність і свідомість*. І воно би нічого страшного, гідність і свідомість вимагають постійного самопідтримання, народи по всьому світі багато де умутряються жити без, але в умовах імперсько настроєної Москви під боком, хохли швиденько стають малоросами (а прагнуть, взагалі, стати ще й великоросами). Тому у нас, як у народу, два шляхи: боротися з хохлократією, або здаватися, та й по всьому.
Словом, будемо вважати, що це у мене програмний пост: боротися з охлократією і хохлократією у всі її проявах!
* Що таке свідомість і гідність, сподіваюся, ясно всім. Не всім очевидно, що ці дві властивості, хоч і різні, але взаємно необхідні: свідомість без гідності швидко деградує і тікає в підсвідомість, а гідність без свідомості рано чи пізно веде до швидкого зменшення самоідентифікації людини як українця.