бідність навколо нас

Просто, щоби нагадати собі, що таке бідність. І що таке вдячність.

Є в Чернівцях такий благодійний фонд "Діти -- Майбутнє України". Вони роблять багато всього хорошого: допомагають сім'ям, які на межі того, щоби діти втратили батьків; допомагають матерям-одиначкам (і татам-одинакам, такі теж є); рятують від домашнього насильства; багато всього іншого.
Одна з речей, яку вони давно роблять, -- розсилають на початку навчального року посилки з примітивною допомогою тим, хто цього потребує. Пару днів тому організатор фонду, Марта Левченко, поділилася листом, який вона отримала від одної мами, яка отримала такий пакунок. Я не можу це читати без сліз:

Доброго дня,ми сьогодні отримали посилку,це було щось неймовірне,я просто дуже дуже вам вдячна за Вашу працю,як ви нам все підібрали ,просто сльози на очі,про мене ніхто ніколи не думав,я сама сирота,а тут просто відкриваю посилку а там сукні про які я навіть ніколи і не мріяла,та ще й з етикетками,в мене ніколи не було речі з етикеткою,потім плащ,просто моя мрія.І на молодшого гарні маєчки,черевички,для доньки речі ,вона вже посориувала,що на школу,що так можна вдягати,а найголовніше ,що там була і їжа,бо чесно дома крім гороха не було вже нічого,а мені за підробітку лише в понеділок заплатять,то дуже вам дякую за макарони,ми вже вечеряємо,гречку,а діти просто неймовірно вдячні за щгкщенку,канцтовари,донька дуже вам дякую за обкладинки,гарнющі зошити,маленькому рюкзачок в садочок.

Старший син трішки засмутився,бо кросівки трішки замалі йому,ми на перший час дістали з кросівок устілки,то нормально ще пробігає в них в школу,бо він зовсім був босий.

Я вам шлю земний уклін й неймовірну подяку за постіль для доньки,вона вже її заслала,вона так рада,що в неї перший раз постіль комплектом йде.Дуже дякуємо від нашої сім'ї за таку величезну допомогу для нас.

І ми тепер з теплою піжамкою,вона просто як пушок,м'ягксенька дуже.
Так що син її облюбував,будемо носити і радіти теплу від неї!

Дуже дуже вдячні за Вашу працю,ми неймовірно щасливі за таку допомогу для нас.


P.S. Популярним заняттям багатьох людей, поза тим, здавалося би, порядних і вихованих, є обливання лайном тих небагатьох в цьому світі, хто реально пробує щось робити. "Мати Тереза насправді зла і марнославна", "Грета Турнберг мала дурна істеричка і більше нічого" і т. п. На засновницю вищезгаданого фонду, Марту Левченко, теж люблять погавкати, то корисливість шукають, то доказують, що нічого такого вони не роблять... Важко сказати, що в таких людях первинне, заздрість, чи дурість, чи це так виглядає реальне зло. Єдине відносно позитивне (!) пояснення, яке я можу знайти такій поведінці, це те, що ці люди розуміють, що вони самі -- гівно, тому прото не можуть дозволити комусь бути чи хоч виглядати кращим.