kinda камінґ аут

... а то що всьо про політику, кон'юнктуру і іншу стресогенну фіґню...

Словом, цим постом признаюся, що я теж, давно вже, піддався гріху графоманії.

Оскільки I may be an idiot, but I am no fool ((c) останні секунди одного з шедеврів від найгеніальніших коміків всіх часів ), на альтернативну історію, фентезі або літрпг я замахуватися не став, обмежився віршиками і байками для дітей. А все чого? Пам'ять хрінова, то ніколи не пам'ятаю ніяких нормальних казок і віршів, а тут пішли діти, треба їм час від часу щось розказати... от і доводилося придумувати на ходу :)

Правда, заставити себе потім то все записати виходило дуже рідко, тому нормальні казки, які я роками розповідав доньці, майже всі канули в Лету. Але віршики в голові трималися довше, а записувати їх простіше, то кілька штук то тут, то там записалися. Недавно навіть почав щось з того записувати на україномовному авторському ресурсі майстерні.ком. Якщо цікаво, ось, знайомтеся, моя графоманська рубрика "Казки Старої Ґадзюби".

Це я все до чого? Сьогодні зранку придумав віршика для нашого меншого, а то не мав нічого на тему його улюблених іграшок. Тепер маю:

( Досі ржу, коли Іванко часом каже 'йобот'... )