Дибр і політичні стереотипи

Якщо хто ще не знає, ми декілька тижнів тому переїхали. В рамках одного регіону і в місця подібного рівня добробуту, але трішечки інакші в смислі політичних преференції населення, що відбивається на купі дрібничок. На цьому ґрунті у мене стався класичний reinforcement of stereotypes, підтвердження стереотипів і упередень, якщо по-нашому.

До кінця жовтня ми півтора десятиліття прожили в Берклі, університетсько-хіпово-мистецько-бездомному містечку, історичному епіцентрі американського екстравертного лібералізму. Місці, яким республіканських дітей лякають в колисках, архетипно-лівому, навіть на тлі сусідів. Перед Берклі я десять років жив у Медісоні, штат Вісконсін, теж ну дуже ліберальному відносно околиць університетському містечку. Нинішній же наш дім, містечко Кастро Веллей, хоч і виглядає бастіоном лібералізму порівняно з традиційним Півднем, Преріями чи навіть північніми графствами Каліфорнії, але, як казав Вінсент Вега, the same shit we got here, they got there, but there they’re a little different. І вся різниця якраз в рамках стандартних стереотипів з серії "консерватори vs прогресивісти", підтверджуючи корисність стереотипів. Так-то на стереотипи прийнято наїжджати, переважно, шляхом контрприкладів, але такі наїзди справедливі проти абсолютизованих тверджень, а важливо пам'ятати, що стереотипи добре працюють лише при рівноцінному порівнянні. У випадку право-ліво, щоби не пошитися в дурні, треба порівнювати людей з одного географічного регіону (клімат і історія перебивають більшість інших чинників), подібного матеріального рівня, подібних зовнішніх рамок типу розміру населеного пункту, густоти населення, етнічної однорідності, навіть релігій. З цеї точки зору житлові райони Берклі і Кастро Веллей якраз виступають хорошим полем для порівняння, тут майже все те ж саме, крім власне конкретних людей і відмінностей в їхніх способах мишлення і темпраменті -- того, що частенько визначає партійність людини. Аналогічна паралель працювала у свій час в Медісоні, якщо порівнювати його передмістя з трохи дрібнішими містами півнішніше в тому ж Вісконсіні. Повертаючись до Кастро Веллей: я, до речі, списки партійної реєстрації не дивився, може, тут якраз ще ліберальніше, ото буде смішно. Але, думаю, ні, судячи передвиборчих плакатиках, кількості американських прапорів, ну і всіх тих стереотипах, про які нижче.
Словом, ось вам кілька стереотипів, яким я знайшов підтвердження. Ви теж так думаєте, чи це лише confirmation bias?

( список )

Отакі от стереотипи. Якщо придумаю нові, дам знати. В цілому мушу сказати, що, при всьому іншому однаковому, жити в лівіших місцях помітно приємніше і краще ... лише от в правіших безпечніше. І навпаки. Бо у всього є своя ціна. Ех, нема в житті ідеалу. Треба самому, потрохи, міняти світ навколо себе в той бік, куди здаеться правильним.
Ось, наприклад, щоби не думали, що з естетикою двориків тут все отак жахливо, картинка для привертання уваги. Правильна комбінація рослин і вдало поставлений ліхтар, і дворик перетворюється в казку. Навіть на старенький айфон якщо робити знимку, отака краса виходить: