правда про 146% всього, що ми бачимо

The problem with what you see is what you get (WYSIWYG) systems is that, generally, what you see is all you get. Interactive systems are best for exploration, not presentation.
       Steven Skiena, "Data Science Design Manual"

Це сказано про інтерактивні системи візуалізації даних, але вірно для багато чого іншого. Звичайно, якась користь від інтерактивних систем візуалізації є, коли цими системами користуються ті, хто знає що, чому, і для чого він/вона бачить на графіку чи діаграмі. Але публіка, здається, недооцінює шкоду від таких систем. Як через втрату важливих інформаційних шматків, пояснень там, і т. д., так і через заохочення різних аспектів Даннінґ-Крюґерівського ефекту, як з боку презентаторів, так і з боку аудиторії. Перші, отримавши змогу генерувати картинки, думають, що вони все кльово роз'яснили і показали, навіть якщо і ні. А другі в умовах надміру картинок і можливості покрутити і збільшити/зменшити графік набувають хибної впевненості в тому, що вони вже усе знають і вміють. За прикладами посилаю вас послухати кожну першу маркетінґову презентацію. Або подивитися на падіння інформаційної цінності передачі знань в сучасних презентаціях відносно грамотної лекції коло дошки. Або падіння якості і зрозумілості наукових текстів, написаних в Ворді порівняно з тим, що люди робили в ЛаТеХу (а хто писав ще в ТеХу, перед тими я, взагалі, преклоняюся :))

Клись у scholar_vit'а було про падіння якості розуміння "спеціалістами" того, що вони мали б розуміти, яке сталося внаслідок переходу від нормальних лекцій до PowerPoint презентацій. По моєму, зараз тренд [падіння якості знань] зберігається, хоча би за рахунок того, що те, що показують в цих презентаціях, стає все менш і менш інформативним.

Словом, неможливо не бурчати, все погано, скоро гаплик всім і вся.