критика ліва з центру

[malyj_gorgan]

Ряд моїх друзів найбільш прогресивно-ліберальних поглядів (наскільки я можу судити про їх погляди; стосовно знайомих в реалі я більше впевнений, стосовно віртуальних знайомих -- менше), останні кілька років досить стабільно формулювали позицію, яку я би підсумував так: "Ніякого перекосу в сторону засилля wokeism'у взагалі і антирасистського руху зокрема немає. «Жахи cancel-culture» -- нонсенс і страшні байки правої пропаганди. Публічна критика хоч щось в позиціях анти-расистів -- в кращому випадку неправда і нерозуміння історичних контекстів, а частіше підмигування правим, давайте пошкребемо цих критиків і побачимо, що вони теж расисти, лише прикидаються хорошими."
(Disclaimer intermezzo: (а) Я далеко не лишe про расизм, він -- просто, яскравий приклад з ряду "пробуджених" тем. (б) Політична лексика у мене не найстрогіша, а термін "woke", взагалі, несе непотрібні агресивні коннотації, які я засуджую, але, хай неохоче, продовжую використовувати ці слова просто for the lack of better terms.)
При тому, що така позиція суперечить моїм власним спостереженням, я не міг сильно сперечатися, бо розумію -- ну скільки тої реальності я спостерігаю особисто? Все більше десь прочитав, десь почув, десь подивився, а раптом, там неправду кажуть? Тим часом субстантивна критика тих чи інших позицій woke'ізму з'являється давно, але її завжди ігнорували тим чи іншим способом. Можна зрозуміти ігнор відверто упереджених сторін типу ФоксНьюз. Менш виправданий, але теж зрозумілий ігнор критики з боку сторін з окремими об'єктивними рисами фріків і конспірологів в анамнезі, як у того ж Джордана Пітерсона, то можна було їх повністю ігнорувати, бо він же шизофренік, чи, там, він же в іншому місці сказав щось погане, значить, його і тут не варто слухати. Але у мене таке враження, що ліберальна сторона вибирає відкидати таку критику просто по факту, що "це критикувати не можна", ігноруючи взагалі всі недружні позиції. Навіть коли воно іде від, ніби, поважних осіб в максимально коректній формі. Принаймні, мені так виглядало, коли у мене ж тут же ішло обговорення статті про недопустимість асиметричного підходу до расизму на Квілетт, колонок з Блумберґа на тему надмірної поляризації прогресивних ідей три роки тому або, там же, але минулого року, про нетерпимість і cancel'інґ тих, хто не згоден з генеральною лінією, і ще кілька подібних моментів. Реакція переконаних лібералів на це завжди починалася з "то всьо фігня" з обгрунтуваннями або "то strawman", насправді такого нема, або, якщо не стромен, то хтось не розуміє контексту, або, якщо і це не приставало, то, важка артилерія, або ця критика in bad faith, тому нічого про це говорити, або "все одно неправда, але довго пояснювати, чому". Що цікаво, це, звичайно, що в кожному конкретному випадку, в принципі, якщо захотіти, можна і повірити, що саме ця критика саме з таких причин може бути проігнорована, але чомусь (знову ж таки, це моє враження, може, мені не повезло), такий ігнор вибирають в 100% випадків, і це вже схоже на тотальне несприйняття критики. А уже тотальність ігнора таки простіше пояснити релігійною вірою в свою правоту, ніж об'єктивними причинами.
Це я до чого. Якось останнім часом критика woke позицій почала з'являтися помітно частіше навіть на платформах, які ну дуже важко звинуватити в упередженості, не лише той же Блумберґ, а і NPR<>, і НЙТ. Хай це поки то обговорення книжки, то opinion колонка, то про стратегію виборів, то про проблеми з освітою... але це все той же самий месседж, який було так легко відфутболювати з адгомінем позицій у Джордана чи навіть Картера. Якщо вже з усіх боків про таке пишуть, може, варто прислухатися? Якщо не з міркувань того, хто правий об'єктивно, то з міркувань практичних і утилітарних, як ото вибори.

Але перейду то дого, чого я це все пишу. Повірте, це аж ніяк не до того, аби одним махом відновити усі старі суперечки: на таке нема ні часу, ні сил, ні сенсу. (Хоча деякі з питань, обірваних на "це занадто складно, якось поясню", я пам'ятаю, пам'ятаю., хе-хе. Типу того, який профайлінґ -- жах і дискримінація, а який нормальний і нема про що говорити, або коли огульна статистика "за нас" -- ок, а "проти нас" -- зовсім не ок, бо треба дивитися індиввдуально. Але про це колись іншим часом. ;))) ) Моя основна думка зараз -- це нагадати усім, і собі також, чи не впадаємо ми в гріх партійності з переходом до втрати адекватності. Гріх, який найкраще ілюструється прикладом значної частини тармпістів, навіть кращої їх частини: люди, хто в якийсь момент без ентузіазму прийняли рішення підтримати Трампа і його підхід до життя, а потім, коли ті чи інші слова і дії Трампа стали конфліктувати з власними поглядами, замість визнати, що вони помилилися, почали ревізію власних поглядів, потрохи дійшовши до того, що з ентузіазмом виступають за речі, які ще 5-10 тому вважали неправильними. При цьому у всіх інших питаннях людина залишається цілком адекватною... просто час такий, коли політизується усе, тому, якщо не готовий визнавати вчорашню помилку, ніколи не знаєш, в яку фіґню доведеться повірити завтра.

Я, звичайно, нагнітаю, але обмежено :)

Comments

[juan_gandhi]

Эта метадискуссия имеет вообще большой смысл. Как-то надо понять, что все вообще происходит. Я пока что не понимаю.

[malyj_gorgan]

Я теж. Але оце намацую межі того, що мені точно не подобається

[yakov_a_jerkov]

Якось останнім часом критика woke позицій почала з'являтися помітно частіше навіть на платформах, які ну дуже важко звинуватити в упередженості [...]

Это (справедливое) наблюдение находится в противоречии с опасениями об утрате адекватности.

а потім, коли ті чи інші слова і дії Трампа стали конфліктувати з власними поглядами, замість визнати, що вони помилилися, почали ревізію власних поглядів, потрохи дійшовши до того, що з ентузіазмом виступають за речі, які ще 5-10 тому вважали неправильними

Это потому, что вещи, "которые они считали неправильными", были для них несравнимо менее важными, чем вещи, которые олицетворяет Трамп.

[malyj_gorgan]

> Это (справедливое) наблюдение находится в противоречии с опасениями об утрате адекватности.
Це справді було би протиріччям, якби я казав, що усі ліві сили погрузли в wokeism'і, але благо, не всі. Хтось схаменувся раніше, хтось пізніше. Я звертаюся до тих, хто досі вважає, що вірною дорогою йдемо.

> потому, что вещи, "которые они считали неправильными", были для них несравнимо менее важными,
> чем вещи, которые олицетворяет Трамп.
Воно на те вийшло, але це апостеріорна оцінка. Я впевнений, що багато хто з них шість років тому вважав свої пріорвтети інакшими, ніж вони виявилися в результаті.

[mprotsenko]

звертаюся до тих, хто досі вважає, що вірною дорогою йдемо.

Ось тут я ще раз попрошу навести приклади з іменами. Бо якщо розмовляти про абстрактних "знайомих" та "лібералів", то можна незрозуміло, чи то реальна проблема, чи вигадана.

А якщо подивитися на конкретного Васю - то можна зрозуміти, чи є дійсно проблема, і якщо є - то як конкретно її можна виправити.

[xou]

Do democrats believe in something which is demonstrably wrong

Да, конечно. Системный расизм, жестокость полиции по отношению к неграм, неравноправие женщин, необходимость срочной и решительной борьбы за сохранение климата и т.д.

По-вашему выходит, что, с точки зрения демократа, от реальности оторвана некая протрамповская часть республиканской партии, тогда как республиканец считает неадекватной всю демпартию целиком (поскольку перечисленные вами убеждения — это, по сути, базовый набор демократа).

[malyj_gorgan]

Тут купа всього, почну з того, що твердження "демократи вірять в Х" майже завжди беззмістовне. Тому що і демократи думають не всі однаково, і "вірять в Х" -- поняття розмите, залежно від того, чи ми говоримо про текст Евангелія, інтерпретацію чужих емоцій, чи твердження з природничих наук. Плюс, залежить від того, як сформулювати сам "Х", бо всі, названі вами "предмети віри" демократів, в принципі, вірні, залежить від формулювання і деталей.

[xou]

Справа у тім, що вони навіть у принципі не вірні як їх не формулюй.

[malyj_gorgan]

Ви помиляєтеся, але голослівно не розкажеш, а на неголослівно тут не час і не місця.
Я все планую якось написати пост другий про потепління і різні системи поглядів навколо нього. Ще цього року зроблю, так що, якщо захочете, там поговоримо.

[mprotsenko]

Насправді, мені було б дуже цікаво почути, наприклад, як ідею "треба постійно прислуховуватися до критики і корегувати курс" ти застосуєш до типової критики "необхідність боротьби з глобальним потеплінням - принципово невірна".

Це має безпосереднє відношення до теми оригінального допису - цю тему ("приймайте критику до уваги, щоб не було гріха") можна застосувати, навіть не розглядаючи системи різних поглядів на клімат та математичні моделі потепління.

Реально, твій власний аргумент "треба прислуховуватися до критики, навіть не з міркувань того, хто правий об'єктивно, то з міркувань практичних і утилітарних, як ото вибори" - розбивається об твою власну поведінку.



Хоч твої "радикальні" погляди на довкілля взяти, хоч твої погляди на мовне питання в Україні (обидва момента я поділяю, якщо в кого є питання) - але прям тут, через два коментаря від оригінального посту - я бачу деякі проблеми з "прислуховуватися до критики з утилітарних міркувань, як ото вибори".

Я це пишу навіть не з метою поглузувати - навпаки, якщо ти на власному прикладі продемонструєш, як можна прислухатися до подібної критики, то і тим, з ким ти дискутуєш - буде простіше це зробити.

[malyj_gorgan]

Там тим більше не треба вестися на певні агресивніші і дурніші лозунги. Ідею заборони неелектромобілів, наприклад, можна і треба критикувати. Або ідеї переходу на виключно вітро/сонячну енергію без корінних змін в структурі споживання енергії. Або риторику а-ля карикатурна Ґрета від дорослих з претензіями на експертність. І т. п.

[mprotsenko]

Так я не про на які лозунги вестися - я про те, як прислуховуватися до критики.

ось ти кажеш - підхід "все одно неправда, але довго пояснювати, чому ... це вже схоже на тотальне несприйняття критики".

а через два коменти: "Ви помиляєтеся, але голослівно не розкажеш, а на неголослівно тут не час і не місця."


Серйозно? Ти дійсно не бачиш тут суворої іронії?

[malyj_gorgan]

А, ти про це.

Тут могла би бути іронія, якби я не цитував ситуацій, коли був саме час і місце.
Коли у мене буде пост про потепління, деніалізм, Ґрету, Теслу і Ґрінпіс, буде час і місце говорити про потепління. Коли в мене буде пост про расизм, буде час і місце про расизм. А якщо хтось напише пост, ну, наприклад, про те, що, дивіться, стаття доказує, що наїзди на атмосферний метан через пукання корів -- фігня, бо бізони пукали не менше, а я зайду туди сказати, що це неправда, але нема часу пояснювати, а ви ще подивіться, автор статті заодно не вірить в потенціал електромобілів, значить, це в нього стромен деніалістів,... от тоді, так, тоді можна буде проводити паралелі.

Тим більше, я прямим текстом пишу, що використання такого підходу час від часу нічого не означає, а от занадто часто -- уже нагода копнути глибше.

[mprotsenko]

Я тоді не зовсім розумію, хто я і як повинен сприймати критику?

Ось коли хтось робить заяву "X - це маячня/принципово невірно", де X - це що завгодно (системний расизм, дефандінг поліції, глобальне потепління). (Опініон в НЙТ - як раз яскравий приклад такої заяви.)

Що і кому треба робити далі? Треба написати окремий опініон, де пояснити, що вся проблема в нюансах формулювань? Так вже 100500 разів зробили. Треба відмовитися від такої риторики взагалі? Так мейнстрім (реальний мейнстрім) - її взагалі не використовує, що ще треба? Треба влаштувати жорстоке політичне полювання на ліве крило, заткнути їм рота, і втратити 3-5% явки і голосів up the ballot на наступних виборах? Окей, але як це б'є з метою "вигравати вибори"...


Що ще можна зробити - особливо твоїм знайомим, яких ти пригадав в пості? Якщо можна - поясни на прикладі заяви "глобальне потепління - принципово невірна концепція". Дякую.

Тим більше, я прямим текстом пишу, що використання такого підходу час від часу нічого не означає, а от занадто часто -- уже нагода копнути глибше.

Тоді треба подивитися, хто ж саме використовує цій підхід занадто часто? Хто ці негідники? Як їх звуть, на кого ти натякаєш?




P.S. І який ККД постів про потепління та Грету? Скільки опонентів вдалось переконати? (Я це питаю, знову, не поглузувати - в мене та ж сама проблема. Бо відповідати по суті є бажання, іноді навіть занадто сильне бажання, а ось який сенс в цьому?)

[homester]

Ваш короткий діалог з xou дуже показовий і відразу окреслює проблему. А вона в тому що опонент з вами не сперечається, а констатує коло поглядів які він вважає неправильними. Він не намагається вам доводити свою точку зору яку вважає апріорно вірною. Ви, в свою чергу, визнаєте що підтримуєте погляди з його точку зору неприйнятні і намагаєтеся якось обгрунтувати свою позицію. А ваші обгрунтування опоненту нецікаві. Але вони послаблюють вашу позицію бо з його точки зору, раз ви у своїх поглядах сумніваєтесь, є якась ймовірність що рано чи пізно ви їх переглянете. Як бачите, поляризацію і партійну позицію демонструє ваш опонент, а ви, намагаючись з ним дискутувати, цю поляризацію тільки поглиблюєте бо ваші сумніви цементують непохитність його переконань.

Що з цією проблемою робити незрозуміло.

[mprotsenko]

Дуже добра обсервація, дякую!


Є теорія, що просто не треба дискутувати з людьми, які не виказали готовність до зміни власних переконань.

Зараз власну партійність люди не змінюють - і будь яка радикальна риторика пофіг (статистику я десь наводив, в одної з попередніх дискусій у господаря цього майданчику).

Swing districts - виключення, дякувати gerrymandering.

Як наслідок, щоб вигравати вибори - треба не переконувати опонентів, а працювати над власною явкою.

Ідеологічно мені ця теорія не подобається, але якщо є мета вигравати вибори...

[viewpo1nt]

Відмова від таких способів саморефлексії, як конструктивна відповідь на критику та постійне співставлення своїх поглядів з оточуючою реальністю, як і більш просте відкидання критики ад-гомінемом, невідворотньо заводить осіб та рухи у глухий кут партійності, що переходить у "релігійну" площину (як зауважив John McWhorter в наведеному інтервʼю), але, може, це by design? Програти битву (місцеві вибори), але виграти війну (навʼязавши найрадикальніші прогресивно-ліберальні погляди суспільству через відмову визнавати будь-які інші) ?

[ichthuss]

П'ять років назад на подібну спробу противники відповіли Трампом.

[mprotsenko]

П'ять років тому Трампом відповіли не на якусь спробу радикалізму, а на нудну та помірковану до зубного болю Клінтон. Там, де не було навіть натяку на проблему - її висмоктали з пальця ("педофілія!", "піцагейт!", "but her emails!", "lock her up!" - що я забув?), і це спрацювало чудово.

Тепер malyj_gorgan намагається нас переконати, що треба повернутися до цієї стратегії - бути нудним і поміркованим. Ні, я в принципі не проти, але чому ми вважаємо, що стара стратегія дасть якісь нові результати?

[malyj_gorgan]

Не вірю в "by design", бо повністю згоден з ворожим письменником Пєлєвіним, що "міром правіт не тайная ложа, а явная лажа"

[mprotsenko]

До речі, в теорії "by design" - може бути сенс, і набагато простіший, ніж "нав'язати цінності суспільству".

Навіть коли місцеві progressives програють вибори - то їх виборці все одно йдуть на вибори, де віддають голоси up the ballot.

І тут треба ставити питання - чи може дозволити партія втратити 3-5-7% "прогресивних" голосів на виборах, наприклад, президента? Якщо може - то тих "радикалів" треба мочити "з усіх орудій". Якщо не може, то може, центристам треба з позиції "зробить мені зручно, бо мої цінності - найцінніші" перейти в позицію "а якого компромісу ми можемо досягнути з цими людьми, що ми можемо їм дати"?


Можливо, це навіть не проблема поглядів, а проблема де-факто двопартійної системи? Якщо б в нас існувала реальна багатопартійність, то не треба було б змагатися за контроль над партією в цілому. Радикальні зелені б робили коаліцію з християн-демократами, а їм би опонували радикальні консерватори-анті-іммігранти, які б шукали партнерів, наприклад, серед "чорних пантер"...

[mprotsenko]

Дійсно, треба слідкувати за собою, щоб в боротьбі з драконом не перетворитися на дракона. Є така проблема.

Але є і інша проблема - both-side-ism/whatabout-ism. Це коли нібито для балансу знаходиться будь-яка проблема "з іншого боку", та її масштаб штучно роздувається, щоб зробити вигляд, що ми типа такі мудрі та нейтральні.

(Класичний приклад, який вже набив оскомину - це "нацизм в Україні, про який пише НЙТ.")


А так, звісно, доводиться вирішувати - чи варто перейматися тим, що комік, який пожартував невдало, перестав отримати запрошення на виступи? Чи можливо, краще це тут і зараз проігнорувати та звернути увагу на активну і успішну розбудову "християнського талібану-лайт" (привіт Техасу), не кажучи вже про спробу держперевороту (посібники якої - реальні посібники, які офіційно відмовлялись визнавати результати виборів - досі безкарно сидять в парламенті).



Але я урочисто присягаюсь - якщо сучасна ГОП якимось чудом повернеться до цінностей (і рівня адекватності) часів хоча б Рейгана, то я, навіть не поділяючи ці цінності - кину все та стану з тобою пліч-о-пліч на фронті війни з каліфорнійським Board of Education. Я серйозно.


P.S. Я б рекомендував би не вживати woke та wokeness як "негативну дражнилку" - це дуже схоже на те, як вата вживає слово "свідомий", даром що оригінальні конотації у цих слів схожі.

[malyj_gorgan]

Дивний комент, дивний на кількох рівнях.
Пост: "давайте вважати, щоби не стати упоротими, як ото нинішні республіканці." Комент: "а от республіканці не вважають."
Ні, я розумію, що це дотичне зауваження, але, все одно, смішно.
Наступний рівень аналогічний тому, що мені сказав Яків: ну як же нема опору в республіканському мейнстримі, якщо та сама Чейні так опиралася, що довелося її виганяти. Вона не перша серед політиків. А ще весь Лінкольн проджект. Тобто, звичайно, цього мало, ну так у них проблеми не з аморфними issues, а з конкретним Трампом, настільки мстивим і дрібничковим, що при його популярності серед бази, лише дуже мало хто знайшов у себе яйця, щоби не прогнутися повністю.
Ну і, накінець, ще дивність у самому об'єкті дискусії. Одна справа, коли людину випилюють з республіканської партії штата Вайомінг, інша справа, коли, в рамках більш чи менш жахливої cancel culture, людину випилюють з роботи і соціального життя. Колись, коли Путін був ще лише криптохуйлом, ходив анекдот про те, як Путін не дає гроші на школу, не дає на універ, а на облагородження тюрем виділяє максимум. На питання Мєдвєдєва "чому", він відповідав, що "в школу чи універ ми з тобою вже точно не попадемо...." Так я до чого: в республіканську партію, хоч вайомінгську, хоч каліфорнійську я попадати не збираюся. В демократичну теж, але то таке :) А от в університет чи нацлабораторію я би вернувся. Або хоч діти мої, сподіваюся, там будуть. Та і не лише університет, тут мова про всі можливі бізнеси і професійні чи інші організації, до яких належу чи потенційно належатиму я сам, мої близькі і потенційно близькі. Так от всі ці місця входять до підмножини, де прямі незручності і небезпеки від перегибів woke культури відчутніші, ніж прямі небезпеки від перегибів культури евангелічного християнства чи ідейного лібертаріанства. Тому я і переймаюся цими проблемами більше, ніж проблемами людей, які бояться бути cancel'нутими за необожнювання Трампа, атеїзм, дарвінізм, підтримку права на аборт або непідтримку руху за переіменовування локальної школи іменем генерала Лі. Зверни увагу, що я веду мову про ту чи іншу культуру, а не законодавчі плани.

До попереднього:

> ... не вживати woke та wokeness як "негативну дражнилку" - ...
Ти в пості дисклеймер курсивом читав? Я це вживаю, бо не маю кращого достатньо точного терміна, а не як дражнилку. Тим більше, негативність тут in the eye of the beholder in the ear of the behearer: так само, як, коли хтось хоче мене називати "свідомим", я не проти, навіть якщо цей хтось думає, що негативно дражниться. Так чи інакше, якщо знайдеш кращий термін, кажи, я не наполягаю.

> ... both-side-ism ... коли нібито для балансу знаходиться будь-яка проблема "з іншого боку", та її масштаб штучно роздувається,...
От я і кажу, що підхід "це всьо штучно роздута фігня" може часом бути правильним, алелише у випадку постійної саморевізії і дуже зрідка. А вже згадки про both-side-ism/whatabout-ism'у в даному випадку взагалі недоречні, як такі, які мають сенс лише при участі в активних бойових діях чи при виборі кандидата в бінарному голосуванні.

> ... доводиться вирішувати - чи варто перейматися ...
Тут такий момент: кожен сам вирішує, чим перейматися. Але казати одне одному, чим перейматися, чим ні -- уже слизька тема, хоч часто доводиться. Моя претензія в пості не про те, що ти чи хтось інший недостатньо перерймається небезпеками woke'ізму, як про те, щоби з розумінням ставитися до інших, тих, хто переймається достатньо. І вже точно не сприймати цих інших як опонентів, яких треба обов'язково зробити неправими, якщо не в конкретному факті їх критики того чи іншого перегибу в прогресивній адженді, то в чомусь іншому, що цей критик колись казав чи писав, або, навпаки, в чомусь, чого цей критик колись не казав і не писав, а треба було, а чого це він мовчав.
Ну а в системі жорсткої ієрархії пріорітетів на глобальному рівні не варто перейматися взагалі нічим, крім впливу на середовище, проблем демографії і, може, в короткій перспективі, війн.

> ... якщо сучасна ГОП якимось чудом повернеться до цінностей ... стану з ... на фронті війни з каліфорнійським Board of Education.
Ось саме це мене в сучасному світі найбвльше дратує: чому позиція стосовно каліфорнійського Board of Education повинна хоч якось залежати від позицій ГОП?!? Хай ГОП повернеться хоч до часів Айзенхауера, хоч Тедді Рузвельта, чому це повинно впливати на об'єктивну оцінку каліфорнійського начальства від освіти? Так само вводити креаціонізм в шкільну програму неправильно незалежно від того, які цінності проповідують сучасні демократи, часів Джонсона чи часів Обами.

Може, воно все, і справді, чисто атрибути двопартійності. Тоді можеш вважати, що це я проти двопартійності виступаю.

[mprotsenko]

Так от всі ці місця входять до підмножини, де прямі незручності і небезпеки від перегибів woke культури відчутніші, ніж прямі небезпеки від перегибів культури евангелічного християнства чи ідейного лібертаріанства.

Ось тут я не можу погодитися - бо особисто я належу до тієї самої індустрії, а небезпеки чи якихось незручностей не відчуваю. Точніше - відчуваю, але не зліва, а з центру, від держави, яка забороняє мене вільно критикувати Ізраїль під загрозою фінансових покарань, і тут вороги кенсел-культури чомусь мовчать, один Хомскі стоїть на пагорбі в білому пальто. І як нам об'єктивно розібратися в цьому питанні - є реальна небезпека чи нема? (Це не риторичне питання, мені дійсно цікаво.)

Що до культурі та планів - то християнський талібан-лайт вже є в Техасі реальністю, а не планом. І спроба держперевороту - є реальністю, а не теорією.





Ось саме це мене в сучасному світі найбвльше дратує: чому позиція стосовно каліфорнійського Board of Education повинна хоч якось залежати від позицій ГОП?!?

Позицію тут треба розглядати як вектор.

Так, напрямок позиції що до каліфорнійського Board of Education - в нас, можливо, і збігається.

А ось МОДУЛЬ позиції - залежить від того, скільки в нас є інших проблем, і від їх - інших проблем - масштабу.

Якщо оцінювати ОБ'ЄКТИВНО - то і нацизм в Україні, і жахи лівої кенсел-калчур є дрібницями, які не можна порівнювати з іншими проблемами. Тому я вважаю, що якщо освітлювати проблеми ОБ'ЄКТИВНО, то треба враховувати їх масштаб і освітлювати/вирішувати їх пропорційно їх масштабу.

І коли зникне велика проблема, то я час, гроші та сили, що звільняться - зможу направити на боротьбу з дрібними проблемами. Не більше, але і не менше.

[malyj_gorgan]

> ... тут я не можу погодитися - бо особисто я належу до тієї самої індустрії ... .талібан-лайт вже є в Техасі реальністю,...

Ну, а я і тих кілька техасців, яких я ближче знаю, не мають особливих проблем з талібаном в Техасі, настільки, що запросто вибирали поїхати туди жити, навіть якщо після SF Bay Area, хоча серед них є і жінки суперліберальних поглядів, і афроамериканці, і люди з дітьми, які не вписуються в мейнстрімні правила, і нічо. Стосовно Ізраілю, не знаю, в моєму теперішньому болоті про політику мало говорять, а півтора десятиліття в Берклі я стільки антиізраільської критики чув і бачив, від нормальної до рівня совкової пропаганди, що не можу сприймати це як симетричну проблему. Хоча, може, десь так в є -- так я проти таких заборон теж.

> ... Тому я вважаю, що якщо освітлювати проблеми ОБ'ЄКТїВНО ...

От я і кажу, що об'єктивно все, крім війни, зміни клімату і перенаселення настільки об'єктивно дрібніші по модулю, ніж все інше, що і говорити нема про що. Але оскільки весь час говорити про це не виходить, з'їжджаємо на проблеми дрібніші. Серед яких спроба держперевороту, звичайно, не така дрібна, як те, що когось звільнили а комусь не дали прочитати лекцію, бо вони сказали щось, не схвалене останніми віяннями прогресивного людства. Але кожна з проблем має свій час і місце. Тим більше, коли ця заборона лекції чи звільнення з посади як мінімум не допомагають запобігти спробам держперевороту.

[mprotsenko]

Ну, а я і тих кілька техасців, яких я ближче знаю, не мають особливих проблем з талібаном в Техасі, настільки, що запросто вибирали поїхати туди жити, навіть якщо після SF Bay Area, хоча серед них є і жінки суперліберальних поглядів, і афроамериканці, і люди з дітьми, які не вписуються в мейнстрімні правила, і нічо.

По-перше, 2-3 місяця тому ще тупо не вірилося, що вони це побудують, була надія, що ВС зупинить дію закону (і зараз є - розгляд по суті ще не скінчився - але і ймовірність того, що не зупинить є помітно ненульовою).

По-друге, в мене і в Польщу з її католицьким талібаном-лайт переїхали знайомі, і в окупованому Луганську знайомі живуть - і жінки, і люди ліберальних поглядів, і теде, і тепе. Навіть в ОАЕ та парі інших арабських держав з реальними мракобесами у керма в мене є ліберальні знайомі. З іншого боку і в ліберальну SF Bay Area перебираються завзяті консерватори!

І про що це каже, окрім того, що в кожного власні обставини? Це так собі аргумент, слабкий, вибачай.

Якщо ж ти хочеш сказати, що і мої відчуття не є аргументом - то я погоджусь. Саме тому я і запитав - як же нам об'єктивно поміряти цю проблему (рівень небезпеки), окрім "я відчуваю так, а я інакше"?


От я і кажу, що об'єктивно все, крім війни, зміни клімату і перенаселення настільки об'єктивно дрібніші по модулю, ніж все інше, що і говорити нема про що.

Навіть якщо залишити ці проблеми за кадром (а об'єктивно не-ядерна локальна війна - це менш жахливо, ніж пандемія, чи навіть банальні серцеві хвороби та рак) - то є ще проблема спроби держперевороту, проблема американського пиздецю з системою охорони здоров'я (у тому рахунку - психічного), і ще мінімум три-чотире пункта, на тлі яких "комусь не дали прочитати лекцію" - виглядають так собі, і заважають відчути душевне хвилювання.


Але ми тут відходимо від оригінальної вимоги "давати об'єктивну оцінку". Якщо ж ти вважаєш, що нормально концентруватися на об'єктивно неважливих речах, і не треба давати дійсно об'єктивну оцінку - то це працює в обидві боки (тебе чіпляє освіта, а когось чіпляє поліція, чому б і не поговорити про це?).

Якщо ти вважаєш, що не треба на деяких неважливих речах концентруватися, щоб вигравати вибори - це, знову ж, працює в обидві боки. (може, не треба нагнітати, коли мова йдеться про неважливі речі на кшталт Board of Education? може, якщо концентруватися виключно на важливих речах - то буде кращий електоральний результат? ти ж розумієш, що на підтримку цієї ідеї теж не важко знайти опініон в НЙТ чи ВаПо?)

P.S. І тут не можна не нагадати ще раз про нацизм в Україні - якщо ти вважаєш, що можна концентруватися на неважливих речах, то чому я тебе кожного разу бачу у Якова в коментарях (де я і сам, грішний, опоную, кажучи, що не треба концентруватися на дрібницях? Якщо він хоче концентруватися - хай концентрується, є ж реальна проблема, хоча і дуже невелика... Навіщо ми йому заперечуємо?)