Jul. 1st, 2020

malyj_gorgan: (Default)
Via juan-ghandi прочитав прекрасну статтю жж-зера skuzn. Дивлячись на коментарі, з превеликим здивуванням бачу, що або я чогось не розумію в статті, або я чогось не розумію в людях. Тому напишу коротко, як я розумію цю статтю. Автор там звертається до уявного опонента, якого там же і описує, як абстрактного представника нинішніх протестних рухів, не вуличних погромів, а їх пропонента їх рушійних ідей. Особливо фокусуючись на двох напрямках: перше, ідеї, що нормально суспільними зусиллями обмежувати висловлення думок, які нам не подобаються (hate speech, але не тільки), друге, узагальненої ідеї щось зараз радикально поміняти, і так буде краще. Автор більш менш постулює одну рису протестів, яку, думаю, ніхто не заперечує: об'єднуючою рисою нинішнього руху за все хороше є, в першу чергу, не так встановлення якихось загальних принципів, як виправлення історичних травм груп людей. (Від себе: ну, це те, що мені тут багато, часом, навіть в чомусь вірно, кажуть про "контексти", чому blm добре, alm погано, а wlm жахливо, і інші two legs bad, four legs good.)
Це був вступ, щоби було ясно, на яку тему. Тепер, власне стаття. В статті автор робить просте, з двох логічних юнітів, твердження, звернення до цього свого абстрактного опонента: "Якщо ви вважаєте, що хтось інший повинен з повагою ставитися до тих історичних травм, на яких грунтується ваша позиція, то спробуйте поважати історичні травми, які впливають на позицію ваших опонентів". Ну і висновок: "я поважаю історичні травми, про які пишете ви, визнаю Их як легітимні, я знаю, що в реальному житті ми хочемо одного і того ж самого, відмінності у нас, максимум, риторичні, тому, якщо ви поважатимете історичні травми, про які пишу я, всім буде кльово".
У мене ж склалося враження, що значна частина читатів сприйняла цю статтю так:
1. Або виступила в ролі бикуватих придурків з месседжем "тьху на ваші проблеми, але не на наші"
2. Або не зуміла осмислити логічний хід "якщо-то", концентруючись лише на "то". Можливо, були люди, які сконцентрувалися не на "то", а на "якщо" (ну, в смислі, "це в нас не історична травма, ви все неправильно зрозуміли про протести.")" Можливо, були, але я не помітив.

Ну, же можливий варіант 3, такий собі варіант 1-light: люди настільки погрузли в боротьбі і вдарилися в абсолютне маніхейство, що сприймають всяке слово і дію, як постріл у священній війні, відповідно, якщо це стріляють не в них, значить, стріляють в нас, все та ж сама гидка кліверівська "if you're not part of the solution, you're part of the problem".
malyj_gorgan: (Default)
Пісня написана в дні Майдану, коли горіли вогні на Грушевського, коли вже були перші жертви, але ніхто ще не знав, як воно буде далі... Ми довго не могли зробити правильне аранжування, лише, оце, зараз...



В моїй країні війна, всім не до миру.
Я доливаю вина у склянку командиру.
Він в жовті дивиться далі блакитними очима,
І ангели ридають п'яні в нього за плечима.

Ґонто? Ало!...

Profile

malyj_gorgan: (Default)
malyj_gorgan

January 2026

S M T W T F S
     1 23
45 678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jan. 7th, 2026 12:08 am
Powered by Dreamwidth Studios